Наш край на початку ХХ століття (1900-1913 рр.)
Північна Буковина і Хотинщина у складі Австро-Угорської і Російської імперій. Статус і адміністративно-територіальний устрій. Органи влади і самоврядування. Національний склад населення. Міста.
Економічний розвиток краю. Аграрний характер господарства. Трудова еміграція з Буковини на початку ХХ ст. Процеси модернізації економічного і соціального життя на початку ХХ ст. Зміни у повсякденному житті населення.
Суспільно-політичне життя. Боротьба за новий виборчий закон. Вибори до парламенту 1907 р. Українські національно-культурні товариства. Рух «Січей». Духовне життя, звичаї, традиції, побут. Основні здобутки українського національно-визвольного руху на Буковині на початку ХХ ст..
Наш край у роки Першої світової війни і боротьби за українську державність (1914-1920 рр.).
Бойові дії на території північної частини Буковини і Бессарабії у серпні 1914-січні 1916 рр. «Мала війна» Е.Фішера.
Основні події позиційної війни на буковинському і бессарабському відтинку фронту у 1916-1918 рр.Брусиловський прорив на території краю. Вплив Першої світової війни на соціально-економічне і суспільно-політичне життя. Російська окупація Буковини. Буденне життя на фронті і в тилу. Події Української революції на території краю. Ставлення населення до політичних подій. Руйнація традиційного способу життя. Вплив військово-політичних подій 1917 -1920рр. на становище в краї. Зміни влади, перерозподіл власності і ставлення населення до цих процесів. Повсякденне життя мешканців краю.
Український і румунський національно-визвольні рухи в роки війни і українських визвольних змагань та зміна державної приналежності краю.Буковинське віче 3 листопада 1918 р. та його рішення. Буковинський курінь. Загарбання краю королівською Румунією. Румунський національний конгрес. Хотинське повстання 1919 р. Сен-Жерменський мирний договір і Паризький протокол (1920 р.) Буковинці у подіях українських визвольних змагань початку ХХ ст. Наш район (село, місто) на початку ХХ ст..
Особливості адміністративно-територіального устрою, економічного і соціального розвитку краю у 1921-1939 рр.
Політичне і культурне життя в краї у міжвоєнний період
Духовне життя, звичаї, традиції, побут. Зміни у повсякденному житті населення Особливості процесів культурного і духовного життя. Здобутки діячів культури краю.
Повторювально - узагальнювальнюючі
уроки
Тематичне оцінювання
Повторення
Резерв
Учень/учениця:
- розуміє основні причини і наслідки кризи комуністичної політики 1919-1920 рр.;
- визначає об’єктивні причини і наслідки голоду 1921-1923 рр. в південних губерніях України;
- виявляє вміння вести дискусію, відстоювати загальнолюдські та гуманістичні цінності;
- розуміє сутність непу та його відмінності від політики воєнного комунізму;
- визначає особливості процесу застосування непу в Україні;
- аналізує причини ставлення до непу різних верств українського населення;
- усвідомлює причини та механізм змін територіального устрою країни ;
- уявляє договірну федерацію радянських республік як конкретну організацію державного життя;
- розуміє відмінності між договірною федерацією і проектом «автономізації»;
- аналізує карту як джерело інформації під час вивчення питання змін в адміністративно-територіальному устрої УСРР на початку 20-х рр..;
- аналізує національну політику УСРР на прикладі утворення і діяльності Кримської АСРР та Молдавської АСРР;
Учень/учениця:
- характеризує загальний стан політичного та соціально-економічного розвитку України в 1921-1928 рр.;
- усвідомлює штучний характер «кризи» непу;
- висловлює альтернативні погляди на проблеми економічного розвитку України в 1921-1928 рр.;
- усвідомлює вплив і роль комуністичної ідеології на соціально - політичне життя Україні;
- характеризує перебіг змін у суспільно-політичному житті країни;
- визначає суть партійної диктатури та основні причини її зміцнення в ССРР в другій половині 20-х рр.;
- самостійно виділяє причини повернення до ідеї колективізації та індустріалізації країни;
- порівнює та аналізує політику воєнного комунізму і непу, формулює відповідні висновки;
- критично оцінює діяльність провідних російських та українських історичних осіб періоду непу, висловлює оцінки їхньої діяльності;
Учень/учениця:
- характеризує здобутки УСРР у сфері культури, формулює власні оцінки;
- розуміє суть кампанії з ліквідації неписьменності;
- називає причини ставлення влади до «буржуазних» вчених;
- співставляє та аналізує поняття коренізація та українізація;
- характеризує розвиток літератури і мистецтва в 1921-1928 рр.;
- визначає вплив ідеології на розвиток освіти , науки і культури;
- набуває знання з теми шляхом самоосвіти;
- застосовує набуті знання на під час вивчення всесвітньої історії, основ філософіє, літератури;
- характеризує та порівнює є стан релігійного життя в Україні в 1900-1913 рр., 1917-1920 рр. та 1921-1928 рр., робить відповідні висновки;
- відстоює загальнолюдські та гуманістичні цінності;
- усвідомлює причини змін в повсякденному житті людей.
Учень/учениця:
- характеризує процес внутріпартійної боротьби за владу в ЦК ВКП(б) та його наслідки;
- розуміє значення поняття сталінська «революція зверху»;
- характеризує процес індустріалізації
в Україні;
- розуміє суть директивного господарювання та його наслідки;
- називає причини виникнення ГУЛАГУ;
- описує мету та шляхи організації «соціалістичне змагання»;
- порівнює , спираючись на знання із всесвітньої історії, процес створення індустріального суспільства в СРСР та аналогічні процеси в розвинутих країнах Європи, формулює власні висновки;
- розуміє відмінність між кооперуванням і колективізацією;
- описує причини та мету розкуркулювання заможного селянства ;
- визначає місце і роль колгоспів в системі командної економіки та причини деградації виробництва в одержавлених колгоспах;
- усвідомлює особливості колективізації в Україні;
- визначає причини, масштаби і наслідки Голодомору 1932-1933 рр.;
- усвідомлює різницю між голодом і голодомором;
- співвідносить події голоду 1921-1923 рр. і Голодомору 1932-1933 рр.;
- визначає соціальні наслідки Голодомору;
- орієнтується в сучасній історіографії з питань Голодомору, має і висловлює власну точку зору з цього питання;
- уявляє структуру та механізм дії політичної системи Радянського Союзу 30-х рр.;
-аналізує, спираючись на знання із всесвітньої історії, основні риси тоталітарного режиму, розуміє місце і роль ВКП(б) в політичній системі держави;
- характеризує культ особи;
- пояснює причини одержавлення
партійного апарату;
- порівнює і тлумачить основні положення Конституцій 1924 р. і 1937 р., формулює власні висновки;
- визначає причини і наслідки ідеологізації суспільства;
- усвідомлює причини і і соціально-психологічні наслідки терору 30-х рр..;
- описує зміни в соціальній структурі українського суспільства;
- пояснює причини виникнення радянської систем пільг і привілеїв;
- характеризує процес формування радянської інтелігенції, її роль і місце в суспільстві;
- визначає причини ідеологічного контролю за розвитком освіти і культури;
- уявляє місце і роль дитячих та юнацьких політичних організацій в суспільстві;
- описує систему роботи закладів освіти і науки;
- характеризує розвиток літератури і мистецтва 1930-х рр.;
- розуміє і свідомо оперує поняттями «соціалістичний реалізм», «розстріляне відродження»;
- висловлює власні судження з приводу розвитку культури, науки і освіти в 1930-рр,. толерантно вести дискусію;;
- розглядає історичних осіб як джерело соціальної пам’яті суспільства;
- розуміє «культурну революцію» як суспільне явище;
- характеризує антицерковну політику держави;
- описує повсякденне життя людей;
Учень/учениця:
- розуміє причини зміни правового статусу Східної Галичини;
- аналізує причини ненадання автономії українським землям у складі Польщі,;
--характеризує політичний та соціально-економічний стан українських земель у складі Польщі, Румунії, Чехо - Словаччини; - аналізує розвиток західноукраїнської кооперації; - орієнтується в особливостях діяльності українських політичних партій на території Польщі;
- оцінює наслідки українсько-польського діалогу;
- називає причини виникнення українських націоналістичних організацій;
- свідомо оперує поняттями «пацифікація», «осадництво»;
- характеризує процес і наслідки захоплення Румунією українських земель;
- співвідносить діяльність політичних і громадських організацій в Польщі та Румунії, робить висновки;
- називає особливості політичної боротьби в Закарпатті;
- порівнює діяльність політичних і громадських організацій в Польщі, Румунії та Закарпатті, робить висновки;
- характеризує діяльність Карпатської України та її наслідки;
- пояснює причини поглинення західноукраїнських земель Польщею, Румунією, Угорщиною;
- характеризує стан освіти на західноукраїнських землях;
- описує культурні досягнення
української громади в Польщі, Румунії, Чехо - Словаччині;
- співставляє місце і роль церкви в українському суспільстві на західно- і східноукраїнських землях;
- характеризує повсякденне життя;
- визначає на карті місцевий регіон, описує його особливості;
- характеризує на основі аналізу історичних джерел та особистої дослідницько-пошукової діяльності вплив Першої світової війни на життя регіону:
-знаходить, систематизує та аналізує
різні види джерел з історії рідного краю періоду 1900-1938 рр.;
- називає характерні ознаки суспільно-політичних рухів на території краю;
- висловлює власні судження про окремі події та їхні наслідки для життя населення регіону;
- презентує власне бачення подій у регіоні, робить висновки та обґрунтовує їх.
|
|