Гімназія «Ерудит» Солом’янського району м. Києва


Скачати 64.41 Kb.
НазваГімназія «Ерудит» Солом’янського району м. Києва
Дата25.10.2013
Розмір64.41 Kb.
ТипУрок
bibl.com.ua > Історія > Урок


Гімназія «Ерудит»

Солом’янського району м. Києва




Розробила та провела

вчитель української мови

та літератури

Андрієнко Світлана Вікторівна

Київ - 2012
Тема: Правда про народ і його лихо.

Мета: Проаналізувати проблеми, порушені у творі; визначити протистав-

лення персонажів кіноповісті; з’ясувати особливості авторської позиції

щодо долі рідного народу; розвивати образне мислення учнів; вихову-

вати повагу до історії народу України.

Тип уроку: Урок – дослідження.

Так не підкорятися і так умирати,

як умирають українці, можуть тільки

люди високої марки”.

О. Довженко „Україна в огні”

ХІД УРОКУ

І.Організаційний момент.

ІІ. Оголошення теми та мети уроку.

ІІІ. Обговорення епіграфу до уроку.

ІV. Перевірка домашнього завдання ( з проекцією на тему уроку ).

1. З якою метою автор вводить у текст уривок із „Слова о полку Ігоревім”?

Поясніть його ліричний мотив.

2.Які уривки твору підтверджують протиставлення історії у творі ( офіцій-

ність дійсні факти )?

3. Як митець „розмикає” рамки відображуваної епохи, переносячи події із

реальної площини в символічну? Яку мету переслідував автор?





  • Визначити мораль кожного уривку. Аргументувати відповіді. Кому належать наведені вислови?

„... По шию, по рот у холодній воді брели болотами на схід многі тисячі бездоганних героїв – страждальців, немов розкидані негодою величезні журавлині ключі. Піднімали над мокрими головами рідну свою зброю, партійні квитки, все, що було дорогого, виносили віру в серцях, і болотна брудна гнила вода нагрівалася од гарячої невмирущої віри в перемогу і од крові, вічної світлої пам’яті героїв”. (Автор)

„ Душі у людей були малесенькі, кишенькові, портативні, зовсім не пристосовані до великого горя. Вони виросли в атмосфері легкого успіху і радощів.” (Автор)

„ У грізну велику годину життя свого народу не вистачило у них ні розуму, ні великості душі. Під тиском найтяжчих обставин не одійшли вони на схід зі своїм великим товариством... Звиклі до типової безвідповідальності, позбавлені знання урочистої заборони і святості заклику, мляві їх натури не піднялися до висот розуміння ходу історії, що кликали їх до велетенського бою, до надзвичайного. І ніхто не став їм у пригоді з славних прадідів історії, великих воїнів, бо не вчили їх історії. Не помогли й близькі рідні герої революції, бо не шанували їх пам’яті у селі. Серед перших ударів долі загубили вони присягу свою, бо слово „священна” не дзвеніло в їх серцях урочистим дзвоном. Вони були духовно беззбройні, наївні й короткозорі. Сувора дійсність скоро розкрила їм очі.” (Автор)

„ Довго говорили вони на колючому дроті. Говорили про владу, про землю, про соціалізм. Говорили про куркулів, про заслання, про страждання на чужині, про голод, про смерть, про зради...

... Вони били один одного важкими іржавими уламками своєї важкої історії і стогнали обидва від ударів.” (Автор)

„Наче зійшлися століття простої народної любові, що сіє дітей на нашій родючій землі. Зійшлися століття горючих прощань української дівчини-жінки, оспіваної в журних піснях народу”. (Автор)

„ ...Час інший, а народ той же. Я вивчав його історію. Їх життєздатність і зневага до смерті безмежні”( смерть оцінюється як вічність). (Ернст фон Крауз)

„Не придушивши бджіл, не їсти меду”, - як казав їхній король Данило в тринадцятому столітті” (Ернст фон Крауз)

„ Але... у цього народу є нічим і ніколи не прикрита ахіллесова п’ята. Ці люди абсолютно позбавлені вміння прощати один одному незгоди, навіть в ім’я інтересів загальних, високих. У них немає державного інстинкту... Ти

знаєш, вони не вивчають історію. Дивовижно. Вони вже двадцять п’ять літ живуть негативними лозунгами одкидання бога, власності, сім’ї, дружби! У них від слова „нація” остався тільки прикметник. У них немає вічних істин.

Тому серед них багато зрадників... От ключ до скриньки, де схована їхня загибель”. (Ернст фон Крауз)

„... не вміли ми жити як слідує. Ні, ні...” (Лаврін Запорожець)

Цар - Ех, колись воно не так було. По-другому поспитали.

Нехода – Краще?

Цар – Краще.

Нехода - Так чого ж вас так добре поспитали, а ви нас так погано?

Губенко - Таж колись в історії, кажуть, теж запрягали нашого брата не раз... (Оточенці та дезертири)

„ ... Що буде з народом нашим? Виживе він чи загине, що й сліду не стане ніякого... Горе нам... Народ безсмертний, ви казали, товаришу мій. Ой, важке наше безсмертя! Важка доля народна...” (Лаврін Запорожець)

Дійсно, О.Довженко у своєму творі чесно, чітко і гостро визначає помилки, яких припускались українці на тлі історії.

  • Довершіть вислів своєю думкою.

„ Хто не шанує історію, той...”

Автор чітко показує трагедію українського народу, який помиляється, захищається, відстоює, виборює свою свободу для України, для нації.

Символом же народу у творі постає проста українська родина з невипадково підібраним славним прізвищем Запорожців, що підкреслює його древнє козацьке коріння. Автор проводить цю родину крізь тяжкі випробовування і страхіття війни, стверджуючи ідею народного безсмертя.

- Поясніть значення ліричного зачину твору. ( Глибока національна традиція, увиразнена материною піснею „Ой піду я до роду гуляти” )

V. Мотивація подальшого дослідження.

Багатовимірний „воєнний” пейзаж постає у творі резонансом людських

почуттів. Автор зображає героїв, які стривожені власною долею та долею рідного народу на фоні широкої панорами грізних подій.

Антитеза, психологічний аналіз допоможуть визначити і національні, і загальнолюдські проблеми, що піднімаються у творі. О.Довженко протиставляє рід Запорожця та сім’ю Ернста фон Краузе , патріота ( Лавріна Запорожця ) і запроданця ( Заброду ), воїнів – героїв і дезертирів, а також бюрократів. Автор протиставляє і образ вогню ( ми розглядали на попередньому уроці).

1. Визначте загальні риси образів. Порівняйте.

2. Зазначте, у чому полягає протиставлення між ними. Які художні засоби ширше розкривають психологізм образу?

3. Визначте проблематику. Заповніть перфокарту.







Загальні риси образу

Визначені проблеми

Загальні риси образу

І ГРУПА

Рід Запорожця




Сім’я Ернста фон Краузе

- ...;

  • ...;

  • ...

- ...;

  • ...;

  • ...

  • ...;

  • ...;

  • ...

ІІ ГРУПА

Лаврін Запорожець




Заброда

- ...;

  • ...

- ...;

  • ...

  • ...;

  • ...

ІІІ ГРУПА

Воїни - герої




Дезертири, бюрократи

- ...;

  • ...

- ...;

  • ...

- ...;

  • ...

ІV ГРУПА

Смерть




Безсмертя

- ...;

  • ...

- ...;

  • ...

- ...;

  • ...


V. Висновки.

1. Чи вдалося Довженку показати незламність духу українського народу?

2. У чому полягає національне питання, яке піднімає автор у творі?

3. У яких ганебних фактах Довженко вбачав глибоку народну драму?

4. Які „найжахливіші проблеми часу” визначає автор у творі?

5. У чому полягає вищість моральних цінностей українського народу?

6. Чи має право народ забувати свою історію?

VІ. Оцінювання.

VІІ. Домашнє завдання.

  • Зробити цитатну характеристику образів жінок, які зображені у творі.

  • Віднайти у „Щоденнику” запис про те, що Довженко мріє створити глибинну епопею про українську жінку – „господиню України”.




Схожі:

Гімназія «Ерудит» Солом’янського району м. Києва
Української держави; поглиблення знань про iсторичний факт злуки українського народу, його значення; пробудження iнтересу до поглибленого...
Гімназія «Ерудит» Солом’янського району м. Києва
Мета уроку: Розкрити змалювання трагічного шляху жінки від початку окупації до його визволення; простежити наскрізну символіку твору...
Аналітичний звіт
По результатам соціологічного опитування, проведеного з 4 по 10 лютого 2013 року на території мікрорайону Відрадний Солом’янського...
Урок відкритої думки Тема. Безпечна праця моїх батьків моє щасливе майбутнє
Бутко А.І., учитель української мови та літератури, вища категорія, старший учитель; гімназія «Ерудит» м. Києва
Солом’янський районний суд м. Києва 03680, м. Київ, вул. Максима...
Укравтодору, а тих, що перебувають у комунальній власності, — відповідними комунальними дорожньо-експлуатаційними організаціями
Гімназія «Ерудит», м. Київ
В. Сьогодні в нас традиційне щорічне Свято знань. Свято вічне, юне, світле, радісне й … ( пауза ) особливе
Мовна гра «Ерудит»
«Ерудит». Чому «Ерудит»? Тому що це слово в перекладі з латинської означає «освічений», презентує людину, яка має глибокі різносторонні...
Або дещо із досвіду роботи вчителя української мови та літератури,...
П. Г. Тичини з поглибленим вивченням іноземних мов Дніпровського району м. Києва
Інтелектуальний Клуб "ЕРУДИТ"
Громадська організація Інтелектуальний Клуб "ЕРУДИТ" ім. В. Я. Мороховського (далі "Клуб") є самостійною добровільною громадською...
Тема. Київ столиця України. Культурно-історичні пам’ятки Києва
Мета: ознайомити учнів з історією виникнення Києва, Хрещатика, з найбільш відомими культурно-історичними пам’ятками Києва, формувати...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка