Тема 2. Учасники міжнародних відносин: проблема суб’єктності.
(2 год)
Поняття “суб’єкта міжнародних відносин”. Зміст понять “суб’єкт міжнародних відносин”, “суб’єкт міжнародного права”, “актор”, ”учасник”, “сторона”. Ознаки суб’єктності в міжнародних відносинах. Типологія суб”єктів міжнародних відносин. Держава як головний суб’єкт міжнародних відносин. Недержавні суб’єкти міжнародних відносин. Проблема пріоритетності суб’єктів. Співвідношення і взаємодія основних суб’єктів міжнародних відносин.
Поняття “інтересу” в міжнародних відносинах. Типологія інтересів в міжнародних відносинах, їх ієрархія. Взаємозв’язок між потребами, інтересами та цілями в міжнародних відносинах. Засоби досягнення цілей в міжнародних відносинах. Сила та переговори як основні засоби міжнародної політики.
Тема 3. Сила в міжнародних відносинах
(2 год)
Сила як сутнісна характеристика міжнародних відносин та суб’єкта міжнародних відносин. Атрибутивний, біхевіористський та системний підходи до розуміння сили в міжнародних відносинах. Сила, могутність, вплив, потенціал. Р. Арон про співвідношення сили та могутності. Потенційна та реальна сила Елементи сили. Г.Моргентау про силу. Формули сили.
Сила як засіб регулювання відносин в міжнародній системі через формування та підтримання балансу сил (рівноваги). Формування центрів та полюсів сили.
Тема 4. Закономірності та принципи міжнародних відносин
(2 год.)
Проблема закономірностей міжнародних відносин. Відносний, непевний та вірогідний характер закономірностей міжнародних відносин. Детермінованість закономірностей історичною епохою та принципами теоретичних парадигм. Закономірності і тенденції у міжнародних відносинах.
Універсальні закономірності міжнародних відносин: інтеграція та регіоналізація (фрагментація) світу; збільшення кількості та багатоманіття акторів; зростання ролі економіки та технологій у міжнародному розвитку; визначальна роль структури системи міжнародних відносин; трансформація сили в міжнародних відносинах.
Глобалізація та демократизація як тенденції політичного розвитку світу.
Принципи міжнародних відносин: нерівномірність розвитку; міжнародна анархія, посилення системного характеру міжнародних взаємодій, викликів та загроз;
Тема 5. Ідейно-теоретичні передумови становлення основних парадигм
в міжнародних відносинах в політичній думці
Античності, Середньовіччя та Нового часу
(2 год.)
Зародження в Стародавній Греції двох традицій та течій в політичній думці міждержавних відносин («Історія Пелопоннеської війни» Фукідіда та ідея Космополіса стоіків). Війна і мир, сила і право, національний егоїзм та універсалізм критерії розрізнення двох традицій – реалізму та ідеалізму.
Внесок християнської доктрини (Т.Аквінський) у розвиток космополітичних ідей стоїків. Вчення Данте про вселенську монархію. Розвиток ідей вічного миру в європейській політичній думці ХУ-ХУШ ст. ( Франсиско де Віторіа, Ф. Суарес, Емерик Крюсе, Вільям Пенн, Шарль-Ирине де Сен-Пьєр, І.Кант). Г.Гроцій, Дж.Локк про принципи ліберального міжнародного права, міжнародне співробітництво та колективну безпеку.
Формування засад реалістської традиції у вивченні міжнародних відносин у працях Н.Макіавеллі, Т.Гоббса. Вчення Ж. Бодена про державний суверенітет.
Критика ідей вічного миру лордом Болінгброком. Концепція «балансу сил» як відображення процесів формування міжнародної європейської системи (лорд Болінгброк, Е. де Ваттель, Д.Юм). Апологія війни в працях Й.Фіхте, Г.Гегеля, Клаузевіца.
Модуль 2. СУЧАСНІ ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ТА ПАРАДИГМИ ДОСЛІДЖЕННЯ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН
Тема 6. Формування та розвиток сучасних теорій міжнародних відносин
(6 год.)
Основні принципи ідеалізму: природна гармонія світу, співпадання інтересів держав в збереженні миру та безпеки, домінування моральних засад в міжнародній політиці, міжнародні організації, міжнародне право як основні регулятори міжнародних відносин. Програма створення Ліги націй Вудро Вільсона, пакт Бріана-Керолга як вияв ідеалізму в політичній практиці, його домінування між світовими війнами. Критика ідеалізму.
Основні принципи політичного реалізму: зумовленість міжнародних відносин об”єктивними законами та егоїстичною сутністю людей, виключення моралі з сфери міжнародних відносин, абсолютизація сили та національного інтересу, державоцетричність. Шість принципів політичного реалізму Г.Моргентау (“Політичні відносини між націями. Боротьба за владу”). Критика реалізму.
Виникнення неореалізму як наслідок переосмислення нових тенденцій в міжнародних відносинах та взаємозбагачення теорій. Значення праць К.Волцта для утвердження неореалізму та їх вплив на розвиток теорії міжнародних відносин. Основні принципи та різновиди неореалізму. Структуралізм неореалізму (Б.Базан). Відмінності неореалізму від класичної теорії політичного реалізму. Критика неореалізму.
Неолібералізм та його відмінність від класичного ідеалізму. Принципи та основні течії неолібералізму. Критика неолібералізму.
Основні принципи неомарксистських теорій: несиметричність, нерівність в світовій системі, суперечності між “центром” та “периферією”, експлуатація “третього світу” (Півдня) “першим” (Північчю). Теорія світо-систем (Ф.Бродель, І.Воллерстайн), теорія світової гегемонії (А. Грамши, Р.Кокс), теорія “залежності” (Й.Галтунг, А.Франк).
Основні принципи транснаціоналізму: взаємозалежність та транснаціоналізація міжнародних відносин, ріст числа та багатоманіття “недержавних” суб”єктів міжнародних відносин, втрата державою домінуючої ролі на міжнародній арені, стирання меж між внутрішньою та міжнародною політикою,міжнародні норми та інститути наднаціонального характеру – основа міжнародного порядку. Значення праць Р.Кехейна, Дж.Ная для розвитку транснаціоналізму.
Тема 7. Постпозитивістський напрям в теорії міжнародних відносин
(4 год)
Причини критики позитивістської методології в межнвродних дослідженнях. Постмодернізм як теоретична альтернатива позитивістським підходам в інтерпретації міжнародних відносин та реакція на ускладнення сучасного світу. Вплив поглядів М. Фуко, Ж. Дерріда, Ж. Лакана, С. Жижека. Основні течії постмодернізму: критична теорія, конструктивізм (А.Вендт, Б. Бузан); фемінізм, рефлективізм.
Конструктивізм в теорії міжнародних відносин: конструювання ідентичності, теорія секьютеризації, теорія регіоналізації.
Постструктуралізм в теорії міжнародних відносин: дискурс і реальність.
Дискусії «великі дебати» між представниками різних наукових шкіл та течій в теорії міжнародних відносин як чинник її розвитку. Перші дебати (40-і роки ХХ ст..) між ідеалістами та реалістами; другі (великі) дебати (60-70-і рр. ХХ ст.) – між традиціоналістами та модерністами (біхевіористами) ,започатковані Х.Буллом про методологію науки; треті дебати розпочались критикою класичних підходів неомарксистами, предмет суперечки - проблеми суб'єктності та змісту міжнародних відносин; Четверті (інтерпарадигмальні) дебати (80-90-і рр. ХХ ст.) – критика класичної теорії постмодерністами.
Тема 8. Міжнародні системи
(4 год.)
Міжнародна система як один з рівнів аналізу міжнародних відносин. Системний підхід та проблема рівнів аналізу в теорії міжнародних відносин. К.Волтц про рівні аналізу міжнародних відносин та їх критерії.
Поняття системи міжнародних відносин, її елементи, чинники становлення та специфіка. Середовище міжнародної системи, його особливості. Р.Арон про структурні характеристики міжнародної системи: полярність, ієрархічність, гетерогенність та ін. Регіональні підсистеми. Глобальна міжнародна система.
Типологія міжнародних систем. Основні підходи та критерії класифікації міжнародних систем. М. Каплан про типи міжнародних систем. Історичні типи міжнародних систем.
Баланс сил як вияв динамічної рівноваги та чинник саморегуляції в міжнародній системі. Теорії балансу сил. Міжнародне право та мораль як чинники свідомого регулювання міжнародних відносин. Основні принципи міжнародного права. Відмінність норм міжнародного права та моралі, їх ефективність в міжнародній політиці.
Міжнародний режим та міжнародний порядок як вияви системності та впорядкованості міжнародних відносин. Теорії міжнародного порядку.
Тема 9. Держава як рівень аналізу міжнародних відносин
(4 год)
Домінування державоцентричного підходу в теорії міжнародних відносин, його історичні підстави та обмеженість на початку ХХІ ст. Держава як суб’єкт міжнародних відносин. Ознаки держави як суб’єкта міжнародних відносин: суверенітет, сила, територіальна недоторканість, національний інтерес. Обмеженість національного суверенітету в умовах взаємозалежності. Г.Моргентау, Р.Арон про силу та могутність держав. Основні елементи сили, їх поєднання та ієрархія. Поняття та структура національного інтересу. Функції національного інтересу. Національний інтерес та формування цілей та стратегії зовнішньополітичної діяльності держав.
Зовнішня політика та зовнішньополітичні функції держав; їх типологія та ієрархія. Специфіка зовнішньої політики, взаємозв’язок зовнішньої та внутрішньої політики. Зовнішня політика як процес прийняття рішень. Теорії співвідношення зовнішньої та внутрішньої політики. Чинники взаємовпливу зовнішньої та внутрішньої політики. Вплив системи міжнародних відносин на внутрішню політику. Уайтхед та Шміттер про основні моделі впливу міжнародного середовища на перехідні суспільства (контроль, дифузія, “приручення”, згода).
Засоби зовнішньополітичної діяльності держав:дипломатія, війна, економічна політика, пропаганда, культурна та гуманітарна політика) .Органи держави в міжнародних відносинах.
Типи зовнішньої політики держав.
Тема 10. Вплив недержавних суб’єктів на міжнародні відносини
(4 год.)
Типологія “недержавних” суб’єктів міжнародних відносин. Поняття та сутність “міжнародної організації”. Причини виникнення міжнародних організацій. Типологія міжнародних організацій, їх функції в системі міжнародних відносин. Урядові та неурядові міжнародні організації, відмінність їх функції та вплив на міжнародне середовище. Універсальні міжнародні організації. Роль ООН, ОБСЄ та інших універсальних міжнародних організацій на міжнародній арені, елементи наднаціональності в їх діяльності. Й.Галтунг про співвідношення державних та недержавних суб’єктів міжнародних відносин.
Транснаціональні корпорації, етнічні та регіональні спільноти як суб’єкти міжнародних відносин. Посилення їх впливу як вияв процесів глобалізації. Суперечність впливу на міжнародні відносини.
Теорії міжнародних відносин про роль недержавних акторів та процеси формування міжнародного громадянського суспільства.
Індивід як суб”єкт міжнародних відносин. Гуманізація міжнародних відносин та зростання впливу індивідів на міжнародну систему. Проблеми особистості в міжнародній політиці в різних теоріях міжнародних відносин. Від “дипломата і вояка” (Р.Арон) до “туриста та терориста” (Дж.Розенау) як основних представників суспільств на міжнародній арені. Типологія індивідів, залучених в міжнародну політику, визначення мотивації участі в міжнародних відносинах. Тип суспільства та сфера діяльності індивіда як важливі детермінанти його участі в міжнародних відносинах. Практика та інституціональні форми політичної участі індивідів в сфері міжнародної політики.
Права людини та міжнародне гуманітарне право в міжнародних відносинах. Суперечності міжнародного гуманітарного права. Вплив моральних та етичних норм на політичну діяльність людей в сфері міжнародних відносин.
Тема 11. Міжнародні процеси. Конфлікт та співробітництво
в міжнародних процесах.
(4 год.)
Поняття та види міжнародних процесів: конфлікти, співробітництво та прийняття політичних рішень.
Поняття міжнародного та міждержавного конфлікту як форми взаємодії між суб’єктами міжнародних відносин. Особливості міжнародних конфліктів як різновидів суспільних конфліктів. Причини та передумови міжнародних конфліктів. Цивілізаційний підхід С.Гантінгтона, системний підхід К.Волтца. Типи та прояви міжнародних конфліктів. Особливості сучасних міжнародних конфліктів. Функції міжнародних конфліктів. Способи врегулювання міжнародних конфліктів. Роль сили в процесах регулювання міжнародних конфліктів (теорія “примушування до миру”). Переговори в умовах міжнародних конфліктів. Посередництво в міжнародних конфліктах. Роль ООН, ОБСЄ інших міжнародних організацій у врегулюванні міжнародних конфліктів. Миротворча діяльність.
Поняття та види міжнародного співробітництва як різновиду кооперативних взаємодій між суб’єктами міжнародних відносин. Ознаки та передумови міжнародного співробітництва. Форми міжнародного співробітництва. Міждержавні союзи як форма міжнародного співробітництва. Інтеграційні процеси в міжнародних відносинах. Теорії міжнародної інтеграції. Стадії інтеграційних процесів. Форми інтеграції. Наслідки інтеграційних процесів. Регіоналізм.
Переговори як важливий елемент міжнародних процесів. Стадії та функції переговорів. Переговори в умовах конфлікту та співробітництва.
Процеси прийняття політичних рішень в міжнародних відносинах. Основні напрями у вивченні процесу прийняття рішень на міжнародній арені. Переговори як спосіб прийняття спільних міжнародних рішень. Основні підходи до ведення міжнародних переговорів.
Література
Підручники, словники, довідники
Мальський М., Мацях М. Теорія міжнародних відносин.- Львів, 2002, 2004.
Луцишин П.В., Луцишин Н.П. Теорія міжнародних відносин.- Луцьк, 2003.
Шепєлєв М. А. Теорія міжнародних відносин: підручник для студентів вищих навчальних закладів. - К. : Вища школа, 2004.
Основи політичної науки. Курс лекцій за ред Б.Кухти. Ч.4. Міжнародна політика.- Львів, 1999.
Мадіссон В.В., Шахов В.А. Політологія міжнародних відносин.-К., 1997.
Цыганков П.А. Международные отношения.- М., 1996.
Цыганков П.А.Теория международных отношений. Уч.пособие.- М., 2003.
Теория международных отношений: Хрестоматия/Сост. и научн.ред.П.А.Цыганков.- М., 2003.
Теория международных отношений на рубеже столетий/ Под ред. К.Буса и С.Смита: Пер. с англ.- М., 2002.
Мировая политика и международные отношения в 1990-е годы: взгляды американских и французских исследователей. Под ред. М.М.Лебедевой и П.А.Цыганкова.- М., 2001.
Современные международные отношения. Учебник. Под ред. А.В.Торкунова.- М., 1999.
Лебедева М.М. Мировая политика.- М., 2003.
Международные отношения: социологические подходы.-М., 1998.
Мировая политика и международнsе отношения/ Под ред.. С.А.Ланцова, В.А.Ачкасова..- СПб: Питер, 2005.
Мораль в политике. Хрестоматия. – М.: Изд-во Московского ун-та, 2004.
Дюрозель Жан-Батіст. Історія дипломатії від 1919 року до наших днів.Пер. з фр.- К., 1995.
Cистемная история международных отношений/Под ред. А.Д. Богатурова. В 2-х томах. –М.: Культурная революция, 2006.
Theories of International Relations/ edited by Scott Burchill, Richard Devetak, Andrew Linklater, Matthew Paterson, Christian Reus-Smit, and Jacqui True. Third edition. – New York: Palgrave, 2005.
Pietras Z. Jaçek. Pòdstawy teorii stosunków międzynarodowych.- Lublin, 1986.
Wspólczesne stosunki międzynarodowe. Pod red. Teresy Łoš-Nowak.- Wrocław.- 1997.
Основна література
Арон Реймон. Мир і війна між націями: Пер. з фр. - К., 2000.
Асснер П’єр. Парадокси розвитку світового співтовариства//Демони миру та боги війни. Соціальні конфлікти посткомуністичної доби. - К., 1997.
Баталов Э. Антропология международных отношений// Международные процессы. – 2005 –.Т. 3. – № 2(8).
Бауман Зигмунт. Глобализация. Последствия для человека и общества/Пер. с англ.- М.: Изд-во “Весь Мир”,- 2004.- Гл.2,3.
Бек У. Политическая динамика в глобальном обществе риска// МЭМО. - 2002, – № 5.
Бек Ульрих. Что такое глобализация? Ошибки глобализма – ответы на глобализацию/ Пер. с нем.- М., 2001.- Ч.П.
Бжезинський З. Велика шахівниця.- К., 1999.
Булл Хедли. Теория международных отношений: пример классического похода// Теория международных отношений: Хрестоматия/ Сост, научн.ред. и коммент. П.А.Цыганкова. –М.: Гардарики, 2003.
Валлерстайн И. Анализ мировых систем и ситуация в современном мире: Пер. с англ. — СПб., 2001.
Валлерстайн И. После либерализма: Пер. с англ. / Под ред. Б. Ю. Кагарлицкого. М.: Едиториал УРСС, 2003. - 256 с. – Ч.ІУ.
Войтоловский Ф. Нестабильность в мировой системе// Международные процессы. – 2009. – Том 7. – № 1(19). Январь–апрель.
Волков С.Ю. Развитие доктрины справедливой войны в эпоху раннего Нового времени// Вестник Нижегородского университета им. Н.И. Лобачевского.Международные отношения. Политология. Регионоведение.– 2009.– № 3. – с. 227–233.
Гелд Дейвід, Мак-Грю Ентоні. Глобалізація /анти глобалізація/ пер. с англ..- К.: К.І.С.- 2004.
Гантінгтон, С. П. Протистояння цивілізацій та зміна світового порядку : Пер. з англ. / С. П. Гантінгтон. - Львів : Кальварія, 2006. - 472 с
Гидденс Энтони. Ускользающий мир: как глобализация меняет нашу жизнь / Пер. с англ.- М.: Изд-во “Весь Мир”,- 2004.- Гл.1,5.
Глобальні модерності/ За редє М.Фезерстоуна, С. Леша,. Р. Робертсона; Пер. з англ. Т. Цимбала. – К.: Ніка-Центр, 2008.
Гоббс Т. Левиафан. Сочинения в 2-х т. – М., 1989. – т.2.
Головинський К.С. Вплив особистісного фактору на зовнішню політику держави: важливість дослідження // Людина і політика. – № 1, 1999. – С.21-23.
Гроций Г.О. О праве войны и мира. – М., 1956.
Готліб Гідон. Нація і держава. Новий підхід до етнічних конфліктів та обмеження суверенітету.- Львів, 1997.
Гусев B.I.І. Кант: філософське обґрунтування ідеї миру // Наукові записки НаУКМА. Том 18. Філософія та релігієзнавство// http://www.library.ukma.kiev.ua/e-lib/NZ/NZV18_2000_philos/02_guseyev_vi.pdf
Давыдов Ю. Понятие «жесткой» и «мягкой» силы в теории международных отношений// http://www.intertrends.ru/four/006.htm
Дмитрієв А. Вестфальський мир 1648 року і сучасне міжнародне право.- К., 2001.
Донеллі Джек. Права людини у міжнародній політиці / Пер. з англ.- Львів: Кальварія,2004.
Дробот Г.А. Роль международных организаций в мировой политике: основные теоретические подходы// Вестник Моск.ун-та. Сер.18. Социология и политология. 1991.- № 1.
Индивиды в международной политике/ Жирар М . (рук. авт. колл.). – М.: МПА, 1996// Доступ до ресурсу: http://worldspol.socio.msu.ru/biblioteka.shtml
Зернецька О. Глобальний розвиток систем масової комунікації і міжнародні відносини. - К., 1999.
Камінський Є., Бассан А. Глобалізація, бідність і лівизна в сучасній зарубіжній футурoлогії// Політична думка. - 2000.- № 3.
Кант И. К вечному миру. Сочинения: В 6-ти т. – М,, 1966. – Т.6.
Капітоненко М.Г. Міжнародні конфлікти: навч. посібник. – К.: Либідь, 2009.
Каплан Мортон. Система и процессы в международной политике// Вестник Моск.ун-та.- Сер.18, Социология и политология.- 1998- № 2.
Клаузевиц К. О войне. – М.: Госвоениздат, 1934. – Р.1.1// Режим доступу http://militera.lib.ru/science/clausewitz/index.html
Кононенко C.В. Війна в міжнародній політиці: технологія, культура, організація // Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф.Кураса НАН України. – К., 2008. – Вип. 41. (підсерія "Курасівські читання").
Кононенко С. Ідеалізм - тип зовнішньополітичного мислення і форма пізнання в політології міжнародних відносин // Наукові записки / Курасівські читання – 2005. – К.: Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф.Кураса НАН України, 2006. – 469 с. /Сер. "Політологія і етнологія". Вип. 30, кн. 2
Коноплин Ю.С., Красина О.В. Проблемы индивида как актора мировой политики в условиях развития процессов глобализации. // Вестник Российского университета дружбы народов. – Cерия: Политология. – 2001. – № 3. – С. 111–123. (або на сайті: www.humanities.edu.ru/
Світова та європейська інтеграція: організаційні засади/ За ред. Я.Малика та М.Мальського.- Львів, 2001.
Косолапов Н. Субъекты мировой политики и международные отношения: явления, критерии, основы типологии // МЭиМО.- 1998.- № 12.
Косолапов Н. Внешняя политика и внешнеполитический процесс субьектов международных отношений // МЭиМО.- 1999.- № 3.
Косолапов Н. Анализ внешней политики: основные направления исследования// МЭиМО.- 1999.- № 2
Кочетков В.В.Концептуальные подходы и теоретические модели процессов принятия внешнеполитических решений: критический анализ//Вестник Моск. ун-та. Сер. 18. Социология и политология. – 2008. – № 3.
Кузнецов В. Что такое глобализация?// МЭиМО.- 1998.- № 2, 3.
Кун Т. Структура научных революций. М.: АСТ, 2001. Гл. 2, 9.
Кустарев Александр. Кризис государственного суверенитета.- Космополис.- 3. Весна.- 2003 (www.rami.ru/cosmopolis/)
Лебедева М.М. Внешняя политика: исчезновение или перезагрузка? / М.М. Лебедева // Внешняя политика:вопросы теории и практики / Под ред. П.А. Цыганкова. – М.: МГУ, 2009. – С. 32-42.
Лебедева М.М. Глобальные и локальные конфликты / М.М.Лебедева // Современные глобальные проблемы мировой политики / Под ред. М.М.Лебедевой. – М.: Аспект-Пресс, 2009. – С. 162-175
Лебедева М.М. Политическое урегулирование конфликтов.- М., 1997.
Лебедева М.М., Мельвиль А.Ю. “Переходный возраст” современного мира// Междунароная жизнь.- 1999.- № 10.
Лебедева М.М. Формирование новой политической структуры мира и место в ней России // Полис. – 2000. - № 6.
Макіавеллі Н. Державець. – К.,1998.
Мере Жерар. Принцип суверенітету. Історія та основи новітньої влади. - Львів,2003.- 27-84.
Муфф Ш. Демократия в многополярном мире// Прогнозис, – 2009. – N2 (18)// Режим доступу: http://www.prognosis.ru/prognosis.html
Най Дж. Взаимозависимость и изменяющаяся международная политика// МЭиМО.- 1989.- № 12.
Най Дж. Мягкая сила и европейско-американские отношения// Прогнозис. – 2006. –№ 4 (8). http://journal.prognosis.ru/i/1/9.html
Лебедева М.М. Формирование новой политической структуры мира и место в ней России // Полис. – 2000. - № 6.
Панова Е. П.Сила привлекательности: использование «мягкой власти» в мировой политике// Вестник МГИМО-Университета. – 2010. –№ 4// Режим доступу: http://www.vestnik.mgimo.ru/index.php?option=com_content&view=article&id=303.
Перепелиця Г.М. Як жити відрізняючись, але в гармонії. Теоретичні аспекти міждержавних відносин.- Політика і час.- 2002.- № 4.
Розенау Дж. Управление неуправляемым: проблема глобального рассредоточения власти // Режим доступу: http://polit-inform.ru/showObject/objID/89
Рябов С. Політологічна теорiя держави.- К., 1996.
Сорокин Питирим. Причины войны и условия мира// Социс. - 1993.- № 12.
Трактаты о вечном мире. Предисл. Ф. В. Константинова. Вводная статья в прим. И. С. Андреевой. Сост. сб. И. С. Андреева и А. В. Гулыга. М., Соцэкгиз, 1963. — 279 с. (Доступний на сайті: http://marsexx.narod.ru/lit/traktaty_o_vechnom_mire.html#678); або Трактаты о вечном мире. – М.: Алетейя, 2003.
Угрин Л. Суб’єктність індивіда в сучасних теоріях міжнародних відносин// Вісник Львівського університету. Серія: філософсько-політологічні студії. 2010.– Вип. 2 // Режим доступу: http://www.lnu.edu.ua/faculty/Phil/vistnyk_ist_polit_2.pdf
Фрідмен Л.Томас. Лексус і оливкове дерево. Зрозуміти глобалізацію. – Львів, 2002
Чешков Марат. Глобалізація: сутність, сучасна фаза, перспективи. - Ї.- 2000.- № 19.
Шлезингер А.-мл. Циклы американськой истории.- М., 1983.
Фукидид. История. http://hronologia.narod.ru/fukidid.html
Фукуяма Ф. Конец истории? //США: ЭПИ.- 1990.- № 5. (або на сайті http://grachev62.narod.ru/Hrest_2/Fuk.html
Цыганков П.А. Проблема закономерностей международных отношений// Вестник Моск.ун-та. Сер.18. Социология и политология.- 1998.-№ 3.
Цыганков П.А., Цыганков А.П. Межгосударственное сотрудничество: возможности социаологического подхода.- Общественные науки и современность.- 1999.- № 1.
Ясперс Карл. Истоки истории и ее цель// Смысл и назначение истории.- М., 1991.
Basic Texts in International Relations/ by E.Luard, 1992 (E. de Vattel, Morgentau, E.Carr, Niebuhr, H.Bull)
Chernoff Fred. Theory and Metatheory in International Relations. Concepts and Contending Accounts// New York: Palgrave Macmillan, 2007.
Ruiz Tricia. Feminist Theory and International Relations: The Feminist Challenge to Realism and Liberalism// Режим доступу: http://honors.csustan.edu/journals/Soundings/Ruiz.pdf
Wendt A. Social Theory of International Relations. – Cambrige: Cambrige University Press, 2000. – р.197.
|