|
|
Скачати 4.53 Mb.
|
|
Тема Зародження української соціальної системи. Історія створення соціальних груп. Питання, що виносяться на консультацію.
Література. 1. Субтельний О. Україна: Історія. К. 1991. 2. Історія України. Під ред. Зайцева. Л. 1992. 3. Смолій, Степанков. Історія України. К.1999. 4. Історія України. Курс лекцій. В 2т. К. 1992. 5. Україна і світ. Історія економічного та соціального розвитку України та світу. К.1993 6. Соціологія. Словник-довідник. К.-Л. 2002. Методичні рекомендації студентам. При опрацюванні даної теми студент має вивчити структуру, причини та основу соціальної стратифікації населення сучасної України. Основну увагу слід звернути на такі моменти і передумови соціального поділу, як:
Окрім вищевикладеного потрібно звернути увагу на таке поняття, як „золота молодь”. Розкрити основні ознаки цього поняття. Загальна характеристика соціальних зрушень в українському суспільстві Перехід до ринкової економічної системи, докорінна зміна принципів соціальної політики багатократно загострюють проблеми стратифікації суспільства. Протягом перехідного періоду українське суспільство зазнало істотних змін. 1. Поглиблення соціальної поляризації Сформувалося помітне майнове розшарування, яке сьогодні приблизно відповідає рівню країн Центральної та Східної Європи (Чехії, Болгарії, Македонії, Словенії). Якщо у 1990 р. середній дохід 10% най-заможніших громадян України в 4 рази перевищував відповідний показник 10% найбідніших, то в 1999 р. — у 12 разів. В умовах України, суспільство якої (за невеликими винятками) не припускає самої наявності у своєму складі багатих людей і в цілому має низький рівень добробуту, не вірить у можливість некримінального походження "багатства", з одного боку, і водночас спостерігає абсолютно беззастережну похвальбу багатством з іншого, пріоритетне значення має рівень майнового розшарування, який, вочевидь, загрожує серйозними соціальними проблемами. Мабуть, не випадково майже третина дорослого населення країни вважає реальною перспективу виникнення конфліктів між багатими та бідними. Слід зазначити, що уявлення широкого загалу про природу майнового розшарування багато в чому збігаються з оцінками експертів, які вважають, що 10% населення України концентрують 40% доходів, причому три чверті цих доходів мають кримінальне походження. 2. "Розмивання" середнього класу Істотних змін зазнав середній клас, значна частина якого перебуває у постійній небезпеці зниження свого соціально-економічного статусу. Аналізуючи зміни у складі середнього класу протягом перехідного процесу, слід підкреслити, що "доперебудовний" середній клас складався переважно з науково-технічних працівників та службовців. Статус його представників визначався, переважно, рівнем освіти та способом життя, а не привілейованим економічним становищем. Під час формування нової системи тільки частина цих фахівців зуміла зберегти посади, переважна ж більшість зіткнулася з різким зниженням свого благополуччя (дуже часто навіть маргіналізацією) і соціального статусу. Таким чином, значна частина представників сучасного середнього класу влилася до нього вже під час перехідного процесу. Якщо раніше бідними були переважно люди з низьким рівнем освіти, поганим здоров'ям або такі, що з різних причин не працювали, багатодітні сім'ї тощо, то протягом останніх років не тільки погіршилось становище тих людей, які й раніше фактично жили в бідності, але збідніли ті прошарки населення, які за своїми соціально-демографічними ознаками начебто були найбільше захищені від такого ризику: молодь з високим рівнем професійно-освітньої підготовки; люди 30-50 років, що мають не тільки високу професійно-освітню підготовку, а навіть і роботу; пенсіонери за віком, які раніше отримували максимальну пенсію; діти. 3. Незареєстрована зайнятість Значних масштабів набула незареєстрована зайнятість (що часто межує з кримінальною) як основна стратегія виживання для багатьох людей. Аналіз даних про розшарування населення за рівнем доходів, витрат та реального споживання свідчить про те, що переважна частина населення України споживає набагато більше, ніж дозволяють доходи. Пояснюється це, головним чином, поширенням незареєстрованої зайнятості практично серед усіх верств населення. Різниця полягає тільки в тому, що одні групи вдаються до такої діяльності тому, що це — єдина можливість хоч якось прожити (і це, як правило, діяльність, котра не дає значних доходів, але не має відверто кримінального характеру), а інші (це стосується найбільш заможних) саме за рахунок порушення законодавства отримують високі та надвисокі доходи. 4. Маргіналізація суспільства Сформувався помітний прошарок з людей різного освітнього та професійного рівня, яких за ознаками добробуту, соціальних настанов та суспільної поведінки, наявних перспектив можна кваліфікувати як маргіналів. До цієї групи належать люди, які через різні обставини опинилися на узбіччі суспільства, втратили або втрачають зв'язок з його основними інституціями, відчувають глибокі деструктивні зміни свого соціального та психологічного стану. Вони неминуче починають створювати нову, соціальне відокремлену систему цінностей, якій притаманні глибока ворожнеча до сучасних суспільних інституцій, антагоністичні форми соціальної нетерпимості, схильність до спрощених і здебільшого радикальних рішень, крайній індивідуалізм або відчуття групової "стадності" тощо. Посилення маргіналізації призводить до того, що властива цим верствам система цінностей перестає бути локальною і починає поширюватись на широкі суспільні верстви. СОЦІАЛЬНА СТРУКТУРА СУСПІЛЬСТВА ТА СПЕЦІАЛЬНА СТРАТИФІКАЦІЯ Люди відрізняються один від одного кольором шкіри, професією, віком, місцем проживання, мовою, якою розмовляють та цінностями, якими керуються при виборі життєвого шляху. Таким чином, будь-яке суспільство є внутрішньої неоднорідним, бо складається з частин-спільнот, що їх творять люди, відмінні одні від одних за ознаками, які мають природний характер, чи виникають в результаті їх суспільного співжиття. Які з цих відмінностей є суспільно важливими і чому, як впливає на соціальне самопочуття особистості приналежність до певних соціальних спільнот, що формуються за наведеними таї іншими ознаками, і як вони впливають на життєдіяльність суспільства? Ці та інші питання й розглядаються в цій темі.
Суспільство - складна соціальна будова, яка характеризується структурно організованою цілісністю і багатозначними людськими відносинами. Внутрішня картина цієї соціальної будови віддзеркалюється в її соціальній структурі.
Першоцеглинками соціальної структури суспільства є статуси і ролі. Докладно про поняття "статус" і "роль" йдеться в темі "Соціологія особистості". Тут же важливо наголосити, що перші надають їй статичність, усталеність, нерухомість, а другі - динамічність, рухомість. Будь-який статус складається із ролей, а ті - із сукупності прав і обов'язків, які за традицією суспільство закріплює за статусом. Права і обов'язки визначаються соціальними нормами. Соціальну структуру суспільства утворює сукупність пустих статусів, тобто не заповнених людьми. Якщо ж ми заповнимо, скажімо, статус "студент" людьми, то одержимо велику соціальну групу - "студенство". Чим розвинутіше суспільство, тим більше в ньому статусів. В сучасному суспільстві одних тільки професійних статусів біля 40000, сімейно-шлюбних відносин понад 200, багато сотень політичних, релігійних, економічних, демографічних. Статуси зв'язані між собою соціальними функціями, які проявляються через соціальні відносини. Функції і відносини - на зразок піска і цементу утворюють розчин, який скріплює соціальну структуру. А. Кравченко !Соціальні статуси взаємопов'язані один з одним, але не взаємодіють щ між собою. Взаємодіють між собою тільки суб'єкти (володарі, носії статусів, тобто люди. У соціальні відносини вступають не статуси, а їх носії. !Соціальні відносини зв'язують між собою статуси, але реалізуються відносини через людей - носіїв статусів. Хоча статуси безпосередньо не вступають у соціальні відносини, а тільки опосередково - через їх носіїв, вони головним чином визначають зміст і характер соціальних відносин. В громадській думці з часом виробляється, з вуст в вуста передається, але, як правило, ні в яких документах не реалізується ієрархія статусів і соціальних груп, де одні цінуються і наважуються більше інших. Місце в такій незримій ієрархії називається рангом. Як вже зазначалося, ролі на відміну від статусів, надають динамічності соціальній структурі суспільства, роблять її рухливою. Соціальна роль є динамічною характеристикою статуса, це модель поведінки, орієнтованої на даний статус, на виховання прав і обов'язків, які приписані конкретному статусу. Але приписані правила поведінки - соціальні норми характеризують не статус, а саме роль. Роль має справу не з соціальними відносинами (як статус), а з соціальною взаємодією. Отже: Висота ранга
Між статусом і роллю є проміжна ланка - очікування людей (еспектакції). Скажімо, від професора студенти очікують досить визначеної поведінки - поведінки професора, а не поведінки прокурора на судовому процесі. Роль індивідуальна у відповідності із статусом. Тільки така поведінка, яка відповідає очікування тих, хто функціонально зв'язаний з даним статусом, називається роль. Отже, соціальна роль неможлива буз таких умов, як ♦очікування членів групи, функціонально зв'язаних з даним статусом і * соціальні норми, які фіксують коло вимог до виконання цієї ролі. Статус віддзеркалює схожість людей, а роль - їх відмінність. Кожний індивід (або людина) може успішно себе, утвердити, самореалізувати, зайняти той чи інший соціальний статус (статуси) і виконувати необхідні соціальні ролі в результаті входження, інтеграції в різні колективні утворення, особливі соціальні системи і підсистеми. В якості висхідної підсистеми в соціальній структурі людських відносин виступає соціальна група, яка виконує роль проміжної ланки в системі "суспільство - група — особистість ".
Для виникнення групи необхідна внутрішня організація, мета, конкретні форми соціального контролю, зразки діяльності. *Нестійкі групи відрізняються в основному випадковим характером і слабкою взаємодією між людьми. Це такі групи, як туристична, мітингуючий натовп, нейтральні глядачі на спектаклі і. т. п.; *групи середньоїусталенності - трудовий колектив фірми, студентська група, бригада будівельників і т.п.; *усталені групи - такі,як нації або класи. Великі соціальні групи - групи, які існують в маштабах країни в цілому (це нації, класи, соціальні верстви, професійні об'єднання і т.д.); -середні соціальні групи - це, скажімо, мешканці Києва (або всієї Київської області), працівники Рівненської атомної електростанції і т.п.; *малі соціальні групи - об'єднання людей, в яких всі члени знаходяться в безпосередньому контакті один з одним і, як правило, вони нараховують від двох (діада) - трьох (тріада) до кількох десятків людей (сім'я, шкільний клас, виробнича бригада, рота, взвод і т. д.). Малу групу можна визначити як психологічно єдиний соціальний осередок. Ознака групи полягає, перш за все, в тому, що зміна однієї частини групи змінює стан всіх інших частин.Основоположником вчення про малі групи вважають англійського соціолога Ч. Кулі, який на початку XX ст. ввів поняття "первинна група ". Його концепція досі є класичною теоретичною основою для аналізу малих груп. Останні він класифікував як первинні групи, розуміючи під ними такі, які характеризуються тісними взаємними контактами "обличчя до обличчя ", інтимними зв'язками індивідів.
За змістом соціальні групи можна поділити ще на п'ять груп:
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ для студентів денної... Політологія. Методичні рекомендації до вивчення дисципліни для студентів денної та заочної форми навчання усіх спеціальностей [Текст]... |
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ до вивчення дисципліни „Інвестиційний менеджмент”... Методичні рекомендації до вивчення дисципліни „Інвестиційний менеджмент” для студентів V курсу напрямку „Фінанси”. / Укладач: А.... |
| МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ до вивчення дисципліни „Фінанси” для студентів... Методичні рекомендації до вивчення дисципліни „Фінанси” для студентів ІІІ курсу напрямків „Економіка підприємства”, «Облік та аудит»,... |
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ до вивчення дисципліни „Фінансова санація... Методичні рекомендації до вивчення дисципліни „Фінансова санація та банкрутство підприємств” для студентів V курсу напрямку „Фінанси”.... |
| ЗАВДАННЯ І МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ... МЕНЕДЖМЕНТ В ЕКСПЛУАТАЦІЇ БУДІВЕЛЬ: Завдання і методичні рекомендації до виконання контрольної роботи (для студентів 5 курсу заочної... |
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ до вивчення дисципліни „Актуальні проблеми... Методичні рекомендації до вивчення дисципліни „Актуальні проблеми теорії та практики фінансів” для студентів V курсу напрямку „Фінанси”.... |
| Методичні вказівки та рекомендації до самостійного виконання контрольної роботи з курсу Методичні рекомендації до самостійного виконання контрольних робіт з курсу «Соціологія». Короткий словник соціологічних термінів... |
Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів заочної форми навчання Створення та обробка даних на ПЕОМ: методичні рекомендації до самостійної роботи студентів заочної форми навчання / Укл. В. П. Ярцев... |
| ПРОГРАМА ВСТУПНОГО ВИПРОБУВАННЯ З ІСТОРІЇ УКРАЇНИ Вивчення нормативного курсу «Історія України» в інституті проводиться протягом одного семестру. Для успішного вивчення дисципліни,... |
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО НАПИСАННЯ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ ДЛЯ СТУДЕНТІВ... МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО НАПИСАННЯ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ |