Дані методичні рекомендації складено для студентів заочної форми навчання з метою, більш кращого та поглибленого вивчення курсу «Історія України». Історія України


Скачати 4.53 Mb.
Назва Дані методичні рекомендації складено для студентів заочної форми навчання з метою, більш кращого та поглибленого вивчення курсу «Історія України». Історія України
Сторінка 8/28
Дата 13.04.2013
Розмір 4.53 Mb.
Тип Методичні рекомендації
bibl.com.ua > Історія > Методичні рекомендації
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   28
Придніпровський район

Придніпровський соціально-економічний район займає південно-східну частину України в межах Дніпропетровської та Запорізької областей. Він межує з найрозвиненішим індустріальним Донецьким, а також Північно-Схід-ним, Центральним, Причорноморським районами. На південному сході район виходить до Азовського моря. Через його територію проходять важливі транспортні шляхи.

Природні умови і ресурси. Район володіє потужним природно-ре­сурсним потенціалом, що дозволяє розвивати як промисловість, так і багатогалузеве сільське господарство.

Рельєф регіону рівнинний, слаборозчленований, із загальним нахи­лом на південь і південний захід. У центральній частині району право­бережне Придніпров'я значно почленоване ярами і балками внаслідок активних ерозійних процесів.

Клімат району помірно континентальний, з недостатнім зволоженням.

У ґрунтовому покриві переважають різновиди чорнозему, кашта­нові ґрунти.

Лісистість території складає близько 14%, проте ліси, в основному, охо­ронного характеру, штучно насаджені і промислового значення не мають.

Незважаючи на те, що територією Придніпров'я проходить найваж­ливіша воднотранспортна магістраль України — Дніпро, а також є Дніпродзержинське, Запорізьке і Каховське водосховища, водними ресур­сами регіон забезпечений недостатньо й нерівномірно. Особливо рідка річкова мережа у Приазов'ї.

Основу природно-ресурсного потенціалу району складають міне­ральні ресурси, серед яких найважливіші — рудні.

Запаси залізних руд у Криворізькому басейні перевищують 12 млрд. т і є найбільшими в Європі. Перспективні також Чортомлицька, Жовтянська магнітні аномалії, Білозерське родовище.

В районі знаходяться і величезні запаси марганцевої руди (Ніко­польське та Великотокмацьке родовища).

Унікальне значення мають руди рідкісноземельних металів Стремигородського родовища (рутил, цирконій, кобальт, нікель, титан).

Поблизу Мелітополя розвідано поклади бокситів і нефелінів. Разом із покладами бокситів на Дніпропетровщині вони повинні забезпечити потреби алюмінієвої промисловості України. Із 9 розвіданих родовищ золота в Україні на території Дніпропетровської області знаходиться три.

Серед покладів паливних ресурсів найважливіше значення має кам'яне вугілля у Дніпропетровській області (Західний Донбас). Є також родо­вища бурого вугілля та природного газу. З будівельних матеріалів виділяються поклади каоліну, графіту, вогнетривких глин, вапняків, граніту, діабазу та ін.

Приморські регіони мають мінеральні води та лікувальні грязі. У по­єднанні зі сприятливими кліматичними ресурсами, зручними пляжами біля теплого моря вони створюють значний рекреаційний потенціал.

Населення. Регіон є одним з найбільш заселених в Україні. Щіль­ність населення — 98 осіб/км2. Найгустіше заселені прилеглі до Дніпра райони. Там знаходяться і найбільші міста регіону (Дніпропетровськ, Запоріжжя, Дніпродзержинськ, Кривий Ріг, Нікополь). У містах про­живає абсолютна більшість населення регіону (81%), оскільки це один з найбільш урбанізованих регіонів країни.

Спостерігається депопуляція населення, спричинена від'ємними по­казниками природного і механічного руху населення. Ці ж обставини пояснюють зростання частки людей похилого віку (23%).

Працездатне населення зайняте, в основному, у промисловості. Рі­вень безробіття значно нижчий, ніж в інших регіонах України.

Етнічна структура населення регіону складна, проте переважають українці. їх частка в загальній чисельності населення становить 71%.

Господарство. Придніпровський район належить до найрозвинуті­ших індустріальних регіонів країни. Він разом із Донецьким соціаль­но-економічним районом дає понад 50% ВВП країни. "Обличчям" господарства регіону є металургія, гірничодобувна промисловість, ма­шинобудування, енергетика, агропромисловий комплекс. Важливу роль в економіці України відіграють хімічна і легка промисловість району.

Гірничорудна промисловість представлена видобутком залізних, марган­цевих і поліметалічних руд, кам'яного вугілля, будівельних матеріалів.

Залізна руда видобувається, в основному, у Криворізькому басейні, на базі якого працює чотири гірничозбагачувальних комбінати. Видо­буток залізної руди ведеться також у Білозерському родовищі, щоправда, в менших обсягах. Видобута руда задовольняє потреби чорної мета­лургії України і в значних обсягах експортується до Словаччини, Чехії, Польщі.

Марганцеву руду видобувають в Нікополі і Токмаку відкритим і шахт­ним способами. Донедавна Україна була одним з найбільших експор­терів феромарганцю на світовий ринок.

Жовті Води — найбільший центр видобутку урану в Україні. Поряд готується до експлуатації родовище золота. Його видобування дозво­лить зберегти і забезпечити роботою кадри, вивільнені у зв'язку зі скороченням видобутку урану. Зростає роль у вугледобуванні і Дніпропетровської області (Захід­ний Донбас), найперспективнішої з точки зору умов залягання вугілля і потужності пластів.

Основою господарського комплексу району є розвинена енергетика. Вона представлена потужними Запорізькою, Криворізькою, Придніп­ровською, Дніпродзержинською ТЕС, двома великими гідроелектростан­ціями (Дніпрогес-1 і Дніпрогес-2), найбільшою в Україні Запорізькою АЕС. Місто Енергодар — найбільший центр енергетики в Україні.

На основі місцевих запасів залізної руди та кам'яного вугілля Дон­басу в районі сформувався потужний металургійний комплекс. Тут скон­центровано половину обсягів виробництва продукції української чор­ної металургії. Найбільші центри галузі — Кривий Ріг, Запоріжжя, Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ, Новомосковськ, Нікополь.

Кольорова металургія представлена алюмінієвим та титано-магніє-вим комбінатами у Запоріжжі.

Машинобудування району поступається за вартістю валової продукції чорній металургії. За обсягами виробництва машин і устаткування При­дніпров'я посідас 1 с місце в Україні. Структура машинобудування надзвичайно складна.

Важке машинобудування спеціалізується на виробництві металур­гійного уста і кумання (Дніпропетровськ, Кривий Ріг, Марганець, За­поріжжя), підйомно-транспортних машин (Нікополь, Верхньодніп­ровськ, Бердянськ)(

Транспортне машинобудування представлене випуском автомобілів (Запоріжжя), тролейбусів і трамваїв (Дніпропетровськ).

Сільськогосподарське машинобудування розвивається у Дніпропе­тровську, Запоріжжі, Пишюграді, Бердянську, Нікополі.

У Дніпропетровську та Павлограді знаходяться підприємства ВО "Південмаш", основною продукцією якого є ракетоносії. Це — найбільше підприємство такого профілю у світі. Запорізький завод "Мотор-Січ" є одним з найпотужніших у світі за випуском авіадвигунів.

Розвинене н районі виробництво побутової електротехніки, електроніки (Дніпропетровськ, Запоріжжя, Мелітополь).

Важливою і,пікшо господарства регіону є хімічна промисловість, яка розвинулась \ комігісксі і коксохімічним виробництвом (Дніпро­дзержинськ, Дніпропетровськ, Кривий Ріг, Запоріжжя). Крім того, у ДніпропеїронсіїК) дн шинний комбінат, а в Бердянську, Запоріжжі і Дніпроїк11 римську ро інинута нафтохімія.

Проміюишість 6удівельнмх матеріалів використовує як природну сировину (граніти і глину, пісок), гак і відходи металургійної промисловості. Найбільшими центрами виробництва будівельних матеріалів є Дніп­ропетровськ, Дніпродзержинськ, Запоріжжя, Кривий Ріг, Павлоград, Нікополь.

Легка промисловість має широку географію в районі, однак потреб його населення ще не задовольняє.

Харчова промисловість за вартістю валової продукції посідає третє місце після металургії і машинобудування. Найбільш розвинені олійна, м'ясна, борошномельно-круп'яна галузі.

Сільське господарство розвивається у сприятливих агрокліматичних умовах, при добрій забезпеченості земельними ресурсами. В районі виробляється 20% пшениці, 25% кукурудзи, 28% соняшнику, 11% м'яса, 15% молока від загальноукраїнського.

Придніпровський соціально-економічний район виділяється не тіль­ки потужним виробництвом, а й розвинутою науковою базою. Такі наукові заклади, як Національна гірнича академія, державна металур­гійна академія, технологічний університет залізничного транспорту, Дні­пропетровський і Запорізький державні університети, хіміко-технологічний університет відомі не тільки в Україні, а й за кордоном.

Доволі значний і рекреаційний комплекс району, який включає 53 са­наторії та будинки відпочинку. Вони розміщені, в основному, на узбе­режжі Азовського моря та біля Дніпра. Однак рекреаційні ресурси регіону зазнають інтенсивного забруднення підприємствами важкої про­мисловості, особливо металургійними, які використовують застарілі технології і недостатньо оснащені очисним устаткуванням.

Транспортний комплекс району представлений усіма видами транс­порту. Провідну роль у вантажоперевезеннях відіграє залізничний транс­порт. В районі — одна з найвищих у країні густота залізниць. Найбіль­шими залізничними вузлами регіону є Дніпропетровськ, Запоріжжя, П'ятихатки, Синельникове, Апостолове.

Значна щільність автомобільних шляхів дає змогу здійснювати як вну­трішні, так і транзитні перевезення. Помітну роль відіграє морський транс­порт. З порту Бердянськ здійснюються каботажні та зовнішні перевезення.

Значні можливості у річкового транспорту регіону. Але портові потуж­ності Запоріжжя і Дніпропетровська використовуються недостатньо.

Трубопроводами здійснюється забезпечення району нафтою та газом.

  • Центральний район

Центральний соціально-економічний район охоплює територію Кіровоградської та Черкаської областей.

Вигідність економіко-географічного положення району полягає в його центральності, рівновіддаленості від столиці та морських портів, близькості до агропромислового Поділля та індустріального Придніпров'я. Район, що знаходиться на межі лісостепу і степу, має винятково сприятливі для сільськогосподарського виробництва агрокліматичні ресурси.

Природні умови і ресурси. Більшість території району — хвиляста рівнина, розчленована ярами, балками і річками. Клімат помірно кон­тинентальний, теплий, на півдні — недостатньо зволожений, сприят­ливий для розвитку багатогалузевого сільського господарства.

Земельні угіддя характеризуються високою родючістю і розораністю. Ґрунти переважно чорноземи. Водночас, у районі найвищий рівень еродованості земель, який місцями досягає 50%. Це ускладнює госпо­дарське використання території.

Водними ресурсами район забезпечений недостатньо, хоча тут протікають Дніпро, Південний Буг, багато малих рік. Є незначні запаси лікувальних вод.

Найбільш типові — степові ландшафти. Ліси займають незначні площі в Черкаській області.

Серед мінеральних ресурсів району важливе місце належить покладам бурого вугілля (частина Дніпровського буровугільного басейну): воно видобувається поблизу міст Олександрія та Ватутіне.

Незначні запаси торфу мають місцеве значення. У східній частині Кіровоградської області знаходяться значні поклади уранових руд. У південно-західній частині району, в Побужжі, розвідано хромітові та нікелеві руди. Ведуться підготовчі роботи до експлуатації Кіровоград­ського залізорудного району.

Є тут і поклади графіту (Завалівське родовище), значні запаси будівель­них матеріалів — гранітів, габро, лабрадоритів, каолінів, вогнетривких глин.

Кіровоградщина перспективна і на алмази.

Населення регіону розміщене по території нерівномірно, щільність його зменшується з півночі на південь, а середній її показник скла­дає 58 осіб/км2, сільського — 24 особи/км2.

Тривалі негативні демографічні процеси призвели до значного ско­рочення населення. Природний приріст тут складає -8%о і є значно нижчим від середнього в Україні. Ускладнюють ситуацію і постійні міграції населення за межі регіону.

Рівень урбанізації невисокий, частка міського населення в загаль­ній чисельності населення району становить 58%. У регіоні 28 міст, серед яких переважають малі. Найбільші міста району — Черкаси, Кі­ровоград, Олександрія, Умань, Сміла.

Основна частка (майже 3/4) трудових ресурсів району зайнята у матеріальному виробництві, проте рівень зайнятості невисокий — не перевищує 65%.

Етнічний склад населення досить однорідний. Українці становлять майже 90%.

Господарство. Володіючи потужним природно-ресурсним і вироб­ничим потенціалом, район залишається одним із найвідсталіших за показниками соціально-економічного розвитку в Україні. Тут немає передових виробництв із новітніми технологіями, не реалізовані мож­ливості для розвитку харчової промисловості.

Галузями спеціалізації району є сільське господарство, харчова і гірни­чодобувна промисловість, сільськогосподарське машинобудування.

Енергетика району представлена Кременчуцькою та низкою малих ГЕС, Кіровоградською ТЕС, Олександрійською та декількома менши­ми ТЕЦ.

Найбільші центри сільськогосподарського машинобудування в районі — Кіровоград та Олександрія, де виготовляють різноманітні знаряддя для обробітку ґрунту, сівалки, а в останні роки налагоджено збирання зер­нових комбайнів. Сільськогосподарське устаткування продукують також в Умані, Корсунь-Шевченківському, Жашкові, Гайвороні, Черкасах.

Приладобудування представлене виробництвом радіо- і телеапаратури (Сміла, Канів, Кіровоград, Світловодськ, Гайворон), електроприладів (Олександрія, Сміла, Умань, Кіровоград), поліграфічної техніки (Кіро­воград, Олександрія) та ін.

Кольорова металургія розвинена в Побузькому (виробництво феро­нікелю) та Світловодську (тверді сплави, тугоплавкі чисті метали).

Хімічна промисловість району спеціалізується на випуску мінераль­них добрив, штучних волокон, пластмас, хімреактивів (Черкаси, Кіро­воград, Світловодськ).

Головною галуззю харчової промисловості є цукрова, представлена 35 заводами. Район виробляє 15% цукру, 10% м'ясної продукції, 5% мо­лочної продукції, 9% масла, 7% олії від загальноукраїнського. Розви­нені також борошномельно-круп'яна, овочеконсервна, спиртова галузі промисловості. Найбільші їх підприємства — у Кіровограді, Черкасах і найбільших районних центрах.

Легка промисловість розвинена недостатньо і представлена шовко­вим комбінатом у Черкасах, невеликими швейними і галантерейними підприємствами.

Сільське господарство району високопродуктивне — тут виробляється 9% сільськогосподарської продукції України. Вирощують зернові, цукровий буряк, соняшник, овочі, баштанні культури. Традиційним для Черкащини є садівництво. У Млієві працює Інститут садівництва лісо­степу ім. Л. Симиренка.

У тваринництві переважають скотарство і свинарство. Птахівництво і вівчарство розвинені недостатньо. Канівське, Кременчуцьке та Дніп-родзержинське водосховища використовуються для риборозведення. Найбільше підприємство ставкового рибництва — у Світловодську.

Транспорт. Центральне розташування району зумовлює значний обсяг транзитних залізничних, автомобільних, трубопровідних перевезень. Однак якість цих перевезень низька. Залізничний і автомобільний транспорт розвинені недостатньо. Внутрішні вантажоперевезення здій­снюються переважно залізничним транспортом. Найбільші залізничні вузли району — Знам'янка, Помічна, Долинська, ім. Шевченка, Цвіткове, Христинівка.

Найважливішими автомагістралями, що проходять через терито­рію району, є Київ-Одеса, Київ-Дніпропетровськ, Кіровоград-Миколаїв, Кіровоград-Кривий Ріг.

Недостатньо використовуються в районі можливості річкового судноплавства на Дніпрі.

  • Причорноморський район.

Район охоплює значну територію на півдні України, на перетині державних і міжнародних морських шляхів Азово-Чорноморського басейну. Його причорноморське положення, наявність спільного кордону з Румунією і Молдовою створює унікальні можли­вості для розвитку господарства.

1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   28

Схожі:

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ для студентів денної...
Політологія. Методичні рекомендації до вивчення дисципліни для студентів денної та заочної форми навчання усіх спеціальностей [Текст]...
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ до вивчення дисципліни „Інвестиційний менеджмент”...
Методичні рекомендації до вивчення дисципліни „Інвестиційний менеджмент” для студентів V курсу напрямку „Фінанси”. / Укладач: А....
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ до вивчення дисципліни „Фінанси” для студентів...
Методичні рекомендації до вивчення дисципліни „Фінанси” для студентів ІІІ курсу напрямків „Економіка підприємства”, «Облік та аудит»,...
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ до вивчення дисципліни „Фінансова санація...
Методичні рекомендації до вивчення дисципліни „Фінансова санація та банкрутство підприємств” для студентів V курсу напрямку „Фінанси”....
ЗАВДАННЯ І МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ...
МЕНЕДЖМЕНТ В ЕКСПЛУАТАЦІЇ БУДІВЕЛЬ: Завдання і методичні рекомендації до виконання контрольної роботи (для студентів 5 курсу заочної...
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ до вивчення дисципліни „Актуальні проблеми...
Методичні рекомендації до вивчення дисципліни „Актуальні проблеми теорії та практики фінансів” для студентів V курсу напрямку „Фінанси”....
Методичні вказівки та рекомендації до самостійного виконання контрольної роботи з курсу
Методичні рекомендації до самостійного виконання контрольних робіт з курсу «Соціологія». Короткий словник соціологічних термінів...
Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів заочної форми навчання
Створення та обробка даних на ПЕОМ: методичні рекомендації до самостійної роботи студентів заочної форми навчання / Укл. В. П. Ярцев...
ПРОГРАМА ВСТУПНОГО ВИПРОБУВАННЯ З ІСТОРІЇ УКРАЇНИ
Вивчення нормативного курсу «Історія України» в інституті проводиться протягом одного семестру. Для успішного вивчення дисципліни,...
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО НАПИСАННЯ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ ДЛЯ СТУДЕНТІВ...
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО НАПИСАННЯ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка