2015 УДК ББК


Скачати 3.48 Mb.
Назва 2015 УДК ББК
Сторінка 8/24
Дата 20.02.2016
Розмір 3.48 Mb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Інформатика > Документи
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   24

2.3.4. Демасифікація виробництва і сфери зайнятості
У своїй концепції Е. Тоффлер приділяє особливу увагу тенденціям демасифікації виробництва. На його думку, якісні зміни в техносфері й інфосфері з’єдналися, принципово змінивши спосіб виробництва виробів. Система виробництва поступово рухається від традиційного масового виготовлення до складної суміші масової і вже не масової продукції. Кінцева мета цього процесу – це виготовлення виробів тільки на замовлення, яке здійснюється в результаті автоматизованого безперервного процесу під все зростаючим прямим контролем замовника52. Ці зміни безпосередньо пов’язані з принциповою революцією, яка відбувається в сучасному офісі та промисловому виробництві.

Описуючи процес демасифікації виробництва Е. Тоффлер стверджує, що стає все більш очевидним той факт, що гігантські фірми – кістяк економіки «фабричних труб» (так науковець іноді іменує промисловість Другої хвилі) – дуже повільні та погано пристосовані до нинішнього високошвидкісного світу бізнесу. Наприклад, у США ще в кінці 70-х років минулого століття малий бізнес забезпечив значну частину з нових 20 млн робочих місць і значну частину інновацій. В економіці завтрашнього дня величезні фірми стануть більш залежні, ніж у минулому, від обширної інфраструктури малих, але потужних і гнучких постачальників. Багатьма з малих фірм управлятимуть сім’ї. На думку Е. Тоффлера, нинішнє воскресіння малого бізнесу та сімейних невеликих фірм приводить із собою ідеологію, етику й інформаційну систему, які за своєю суттю антибюрократичні53. В процесі цього мова не йде про те, що великі корпорації просто зникнуть. Проте бізнес ще не зрозумів того, що «гнучкість» має поступово проникнути в структуру і систему управління організації. Жорстку одноманітну структуру фірми необхідно змінити різному­нітністю організаційних пристроїв і розділення великих компаній на децентралізовані бізнес-одиниці – це лише напівкрок у даному напрямі. Наступним кроком, на думку Е. Тоффлера, для бага­тьох підприємств буде створення повною мірою гнучкої фірми.

Щоб зрозуміти концепцію «гнучкої фірми, Е. Тоффлер підкрес­лює, що бюрократія – це лише один з майже нескінченної безлічі різноманітних способів організації людей та інформації. Репертуар організаційних форм величезний – від кланів і рад старійшин до монастирів, футбольних команд та шпигунських мереж. Е. Тоффлер пише, що «гнучка компанія могла б мати в своїй структурі підрозділи програмістів монастирського типу; дослідницьку команду, організо­вану як квартет джазових імпровізаторів; шпигунську мережу зі своїми відділами; групу збуту, організовану як високо мотивоване «плем’я», зі своїми військовими піснями і емоційними ритуалами54. В процесі цього організація може включати одиниці, що залишаються наскрізь бюрократичними оскільки для деяких функцій бюрократія є істотною й оптимальною формою організації. Ключовою ознакою такої постбю­рократичної фірми є той факт, що стосунки між підрозділами (відділеннями, частинами, секторами.) не є заздалегідь жорстко визначеними. Це у свою чергу вимагає вільніших, більш оперативних потоків інформації.

Кажучи про нові моделі ведення бізнесу, Е. Тоффлер використовує термін «пульсуюча організація». Це організація, яка розширюється і скорочується залежно від умов бізнесу. Е. Тоффлер приводить як приклад Бюро перепису США, яке кожні 10 років роздувається до величезних розмірів, потім згортається до нового перепису населення.

Е. Тоффлер, позначаючи тенденції впровадження комп’ю­тер­них технологій у повсякденну адміністративну роботу, наводить приклади реалізації перших демонстраційних електронних офісів і систем передачі комп’ютерних даних. Під час цього він звертає нашу увагу на соціальні, психологічні й економічні наслідки цього процесу, які, на його думку, приведуть до реструктуризації соціальних ролей і зміни структури зайнятості. Зокрема розвиток електронного офісу в найближчому майбутньому усуне цілу низку функцій секретаря і приведе до того, що користування комп’ютером вважатиметься за необхідну вимогу для будь-якого керівника. Слід зазначити, що ці прогнози Е. Тоффлер робив більше 25 років тому, коли значна частина документів оформлялася з використанням друкуючих машинок, а перші комп’ютерні системи в значній мірі дублювали паперовий документообіг.

Подвійна революція в секторі «білих комірців» і в промисловості приведе, на думку Е. Тоффлера, до абсолютно нового способу виробництва. Цей спосіб виробництва впливатиме не лише на рівень зайнятості, або структуру індустрії, але також і на розподіл політичної й економічної влади, на кількість робочих місць, міжнародний розподіл праці, роль жінки в економіці, природу праці, що змінить навіть само поняття «Місце роботи»55. Зменшення кількості робочих місць, пов’язаних з виробництвом матеріальних виробів приведе до зростання обсягів такої роботи, «яка, – за правильної схеми телекомунікацій та іншого устаткування – може бути виконана де завгодно, зокрема у власній прихожі»56. Е. Тоффлер наводить перші приклади переміщення роботи з офісу або виробничого приміщення додому з використанням комп’ютерів і телекомунікацій. Природно, у той час це відносилося в основному до комп’ютерних компаній (завод корпорації Hewlett Packard, компанія F. International Ltd., що використовує працю 400 програмістів, що працюють удома й ін.). «Нині ми не знаємо, обережно відзначає Е. Тоффлер, чи стане «електронний котедж» насправді нормою майбутнього. Проте слід усвідомити, що якщо навіть 10-20 % робочої сили, як визначено зараз, повинні будуть зробити це історичне переміщення за наступних 20-30 років, вся наша економіка, наші міста, наша екологія, структура нашої сім’ї, наші цінності та навіть наша політика змінюватиметься майже до неупізнаваємості»57.

У книзі «Метаморфози влади» Е. Тоффлер вводить поняття «Новий економічний метаболізм», стверджуючи, що кожна національна економіка і кожна виробнича система діє у власному характерному темпі та має унікальну метаболічну швидкість. Як приклад, Е. Тоффлер приводить історію з впровадженням факсимільного зв’язку в кінці 80-х років минулого століття, хоча перші розробки фірми Xerox існували ще з 1961 р. Фактично ця розробка 20 років чекала свого часу, коли поштові служби уповільнили час транзакцій, а ефект прискорення підвищив економічну цінність кожної секунди, що зберігається в процесі пересилки інформації через факс.

У цей час також значно покращала якість послуг зв’язку і, завдяки демонополізації (ліквідація AT&T) в США була понижена відносна вартість послуг зв’язку на великі відстані. Зійшовшись разом, ці чинники відкрили новий ринок, який потім розширився з вибуховою силою.

Е. Тоффлер формулює 12 елементів економіки, що прискорю­ється, (або, як пише Е. Тоффлер, «системи створення достатку»)58, як елементів нової економічної системи Третьої хвилі, що насувається.

  1. Нова прискорена економічна система сверхсимволічна і все більше залежить від обміну даними, інформацією та знаннями. Без знань новий достаток не створюється.

  2. Нова система виходить за межі масового, до гнучкого і «демасифіцірованого» виробництва. Завдяки новим інформаційним технологіям вона здатна випускати малі партії надзвичайно різному­нітних, навіть спеціально пристосованих продуктів за затрат, що наближаються до вартості масового виробництва.

  3. Традиційні чинники виробництва – земля, праця, сировина і капітал – стають менш значущими, ніж символічні знання.

  4. Замість традиційних грошей справжнім засобом обміну стає електронна інформація. Капітал стає надзвичайно рухомим і, не дивлячись на нинішню високу концентрацію, кількість джерел капіталу збільшуватиметься.

  5. Товари і послуги модулюються і конфігуруються в системах, які вимагають збільшення кількості стандартів, що постійно переглядаються. Це приводить до воєн за контроль над інформацією, на якій ґрунтуються стандарти.

  6. Повільні бюрократичні системи замінюються демасифіцірова­ними робочими одиницями, тимчасовими командами, бізнес-альянса­ми, що все більш ускладнюються, і консорціумами. Бюрократична організація знань замінюється інформаційними системами вільного потоку.

  1. Чисельність і різноманітність організаційних форм збіль­шу­ється, що істотно збільшує й ускладнює інформаційний обмін між цими одиницями.

  2. Робітники стають все менш взаємозамінними, оскільки володіють часом унікальними символьними знаннями.

  3. Новий герой – це новатор, що поєднує уяву і знання з дією, а не фінансист, менеджер або робітник.

  1. Створення достатку все більше розглядається як кругообіг, де відходи перетворюються на сировину на наступному циклі вироб­ництва. Це припускає комп’ютеризований моніторинг і ще глибше застосування наукових і екологічних знань.

  2. Виробник і споживач, розділені на стадії промислової революції, возз’єднуються в циклі створення достатку, якому споживач сприяє не лише грошима, а й ринковою та іншою інформацією, життєво важливою для ефективного виробничого процесу. Коли-небудь споживач теж зможе натискати на кнопки, активізуючи на відстані виробничі процеси. Споживач і виробник з’єднаються в «проспоживача» (pro-sumer).

  3. Нова система створення достатку і локальна, і глобальна – вона дозволяє робити локально те, що раніше економічно можна було зробити лише в національному масштабі. Одночасно багато функцій переливаються через державні кордони, інтегруючи дії в багатьох державах в одне продуктивне зусилля.

На думку Е. Тоффлера, ці елементи визначають нову рево­лю­ційну систему високотехнологічного створення достатку. Коли фрагменти цієї системи з’єднуються, вони підривають владні структури, спроектовані, щоб підтримувати економічну систему в індустріальну епоху.
2.3.5. Трансформація суті влади і «мозаїчна демократія»
У третій частині своєї трилогії – «Метаморфози влади» Е. Тоффлер досліджував проблему влади і її перетворення під впливом змін, що насуваються. В передмові до книги Е. Тоффлер пише, що «Метаморфози влади» піднімають питання, не зачеплені в попередніх роботах, основна увага зосереджена на рішучій зміні стосунків: знання – влада. Книга «представляє нову теорію влади в суспільстві та досліджує трансформації, що відбуваються в бізнесі, економіці, політиці і світі загалом»59. Е. Тоффлер досліджує тріаду влади: насильство, багатство і знання. В процесі цього науковець використовує поняття «якість» влади.

Головним недоліком насильства є його негнучкість. Насильство може бути використане лише для покарання, тому його можна віднести до низькоякісної влади.

Багатство – зручніший інструмент влади, його сила більш багатобічна. Багатство можна використовувати як в позитивному, так і в негативному плані, тобто воно значно гнучкіше за силу. Багатство Е. Тоффлер відносить до влади середньої якості.

Саму високоякісну владу, за Е. Тоффлером, дає застосування знань. Саме знання – є найбагатобічнішим із трьох основних джерел управління в суспільстві. Знання також може служити для примно­ження багатства і сили. Знання самі собою виявляються не лише джерелом самої високоякісної влади, а й найважливішим компонен­том сили і багатства.

Знання перестало бути додатком до влади грошей і влади сили – знання стало їх суттю. Воно, вважає Е. Тоффлер, їх граничний підсилювач, що є ключем до розуміння прийдешніх метаморфоз влади, і це пояснює, чому битва за контроль над знаннями і засоби комунікації розгорається на всьому світовому просторі60.

Епоха Другої хвилі характеризується концентрацією влади на рівні держави. Така концентрація цілком відповідала і відображала розвиток масового виробництва й орієнтацію на зростання національних ринків. З розповсюдженням суперсимволічної економіки формується клієнтура для радикальних змін у владі на місцевому, регіональному, державному і міждержавному рівнях. Елвін Тоффлер припускає, що політика Третьої хвилі розколе виборців на чотири різні групи: «глобалізм», «націоналісти», «регіоналісти» і «місцеві патріоти».

Всупереч загальноприйнятій думці, регіони і місцеві співтовариства не стають одноманітними, а всіляко прагнуть підкреслити наявні відмінності та самобутність. Тоді як регіони укріплюють культурні, економічні та політичні особливості, урядам стає все важче управляти ними, застосовуючи традиційні методи колиш­ньої епохи: централізоване державне регулювання, оподатку­вання і фінансовий контроль.

Е. Тоффлер показує, що збільшення або зниження розмірів капіталовкладень або податкове регулювання можуть приводити до абсолютно несхожих наслідків в різних частинах однієї і тієї самої держави.

У будь-якій країні є регіони, які вважають себе за обдурених центральною владою в економічних відносинах. Коли ця нерівність зростає, вона може викликати сплеск екстремістсь­ких рухів, що вимагають регіональної або місцевої автономії або навіть відділення. Вибухонебезпечна ситуація, вважає Е. Торф­лер, нині присутня в усіх економічно розвинених державах. А занепад епохи «фабричних труб» (Другої хвилі) породжуватиме негативні суспільні настрої, що викликані процесами перемі­щення влади. Це у свою чергу викличе зростання кількості екстремістських груп, для яких демократія – це перешкода, що викликає незручності61.

Кажучи про трансформацію суті демократії, Е. Тоффлер використовує поняття «Мозаїчна демократія». Аргументація виглядає таким чином. Масова демократія припускає існування «мас» і спирається на масові рухи, масові політичні партії, засоби масової інформації. Проте, нині масове суспільство починає розосереджуватися – суспільні рухи, політичні партії і засоби масової інформації все більше демасифікуються. Всі ці зміни відображають зростаючу соціальну різнорідність у країнах із передовою економікою і свідчать про кінець масового суспільства. Тим самим на зміну масової демократії приходить динамічна «мозаїчна демократія», котра відповідає мозаїчній економічній структурі, що складається, і діє за її правилами.

Підйом економіки нового типу несе з собою не лише позитивний заряд. Нові економічні стосунки несуть загрозу для багатьох людей, вимагаючи швидких змін у методах роботи, стилі життя, звичках і часто викликають у більшої кількості людей, що страшаться майбутнього, напади консервативної реакції. Це призводить до трансформації суспільних настроїв, якими поспішають скористатися фанатики й екстремістські групи. В зв’язку з цим Елвін Тоффлер розглядає таке поняття, як «вирішальна меншість». Оскільки політичне життя втрачає риси масовості з’являється велика кількість різних партій, рухів і груп, що істотним чином знижує можливість прогнозування політичної ситуації. В процесі цього використання сучасних інформаційних технології, можливостей оперативної концентрації фінансових коштів і їх переміщення через національні межі можуть дозволити незначній групі стати «вирішальною меншиною», яка здатна порушити хистке статус-кво в суспільстві.

У роботі Е. Тоффлера значна увага приділена розгляду тенденцій і процесів, що несуть загрозу самому існуванню демократії. «Зараз – підкреслює Е. Тоффлер – ми знаходимося віч-на-віч з останніми зрушеннями в політичній владі. Ми можемо перебудувати демократію, зробивши її відповідною XXI ст., або ж потрапити в середньовіччя, в нові Темні століття. Перший шлях пов’язаний із зрушенням влади від держави до індивіда. Інший шлях загрожує перетворити індивіда на нуль»62. Загрозу демократичному розвитку становлять три сили, що активізувалися в сучасному епосі трансформацій: релігійний фундаменталізм; екологічні екстремістські рухи («Екотеократія»), що зароджуються, і ксенофобія, що набирає силу («Нові ксенофоби»). У майбутній ері метаморфоз влади, на думку Елвіна Тоффлера, основна ідеологічна боротьба йтиме не між капіталістичною демократією і комуністичним тоталітаризмом, а між демократією і мракобіссям.
Література, що рекомендується, та інформаційні ресурси


  1. Тоффлер Э. Третья волна. М.: АСТ, 1999.

  2. Тоффлер Э. Шок будущего. М., 2003.

  3. Тоффлер Э. Метаморфозы власти: знание, богатство и сила на по­роге XXI века. М., 2003.

  4. Чугунов А. В. Теоретические основания концепции «Информацион­ного общества»: Учебно-методическое пособие по курсу «Интер­нет и политика»/ Каф. политологии философского ф-та СПбГУ. СПб., 2000.

1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   24

Схожі:

Методика навчання Миколаїв, 2005 УДК 811. 161. 1 (075. 2) 372. 41 ББК 81. 411. 2-920 74. 102. 12
Марусяк В. М. Супутник букваря. Вдосконалення технічної сторони читання молодших школярів. Навчальний посібник. 3 частини
Методичні рекомендації щодо вивчення астрономії у 2015/2016 навчальному році
Департаменту освіти і науки Чернівецької ОДА №282 від 29. 05. 2015 «Про робочі навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів...
ПЛАН з реалізації у 2013 2015 роках пріоритетних напрямів Комплексної...

УКРАЇНА КОЛОМИЙСЬКА РАЙОННА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ РОЗПОРЯДЖЕНН Я
Указу Президента України від 12. 01. 2015 №5/2015 «Про Стратегію сталого розвитку «Україна-2020», інших нормативно-правових актів...
Методичні рекомендації до проведення
Першого уроку у 2015 – 2016 навчальному році у 5 – 9 класах / [ Кудін В. С., Бугайчук Н. В., Величко С. В.] – Черкаси: Видавництво...
Районна програма "Центральний регіон 2015" Вільшанського району Зміст
ПЕРЕЛІК ОСНОВНИХ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЕКТІВ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ, ЩО МАЮТЬ НАМІРИ ЩОДО ЇХ РЕАЛІЗАЦІЇ У 2010 – 2015 РОКАХ
До сфери управління якого Міністерства (відомства) належить Ваша організація?
Яким виданням УДК користується бібліотека (радянським / російським / українським)?
Висновки Верховного Суду України, викладені в постановах, ухвалених...
...
ББК 67. 9(4УКР)ЗООя73 Ф89
Затверджено Міністерством науки і освіти України (лист від 3 червня 2002 р за №14/18. 2-1154)
ББК 81. 432. 1-7 К68
Теорія і практика перекладу (аспектний переклад): Підручник. Вінниця. «Нова Книга», 2001 -448 с
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка