Тлумачний словник педагогічних термінів з питань управління
якістю освіти і оцінювання якості світи
(зміст, визначення, пояснення)
Управління
|
процес планування організації, мотивації і контролю, необхідний для того, щоб сформулювати та досягти цілі організації;
- свідоме регулювання суспільних відносин, а за джерелом дії – зовнішнім щодо процесу самоуправління. Сутність управління за умов ринкових відносин повніше проявляється при визначенні міри дії механізмів управління і самоуправління та їх переваг над механізмами стихійного регулювання.
|
Пітер Ф.Друкер
В.Г. Афанасьєв
|
Державне управління
|
цілеспрямований, організаційно-регулюючий вплив держави (через систему його органів і посадових осіб у них) на суспільні інтереси, свідомість, поведінку і діяльність людей;
підзаконна діяльність органів виконавчої влади, спрямована на практичну організацію нормального життя суспільства і забезпечення особистої безпеки громадян, створення умов для їх матеріального, культурного та духовного розвитку.
|
Н.І.Глазунова та ін.
Н.Р.Нижник,
О.А.Машков
|
Державне управління якістю загальної середньої освіти
|
специфічний вид суспільної діяльності, спрямованої на підтримку та поліпшення якості й результативності функціонування галузі в цілому та загальноосвітнього і культурного рівня школярів.
Це є система, до складу якої входять субєкти, наділені певними владними повноваженнями для здійснення управління, та обєкти, на діяльність яких спрямовується управлінський вплив.
Це є певна організуюча діяльність, в наслідок якої виникають специфічні управлінські відносини.
Державне управління ЗСО передбачає широку участь громадськості на всіх рівнях функціонування системи державного управління освітою; має організаційно-розпорядчий характер і грунтується на чинному законодавстві, використанні результатів аналітичних досліджень, статистичній інформації, сучасних наукових технологіях управління якістю.
|
Т.О.Лукіна
|
Освіта
|
є стратегічним ресурсом поліпшення добробуту людей, забезпечення національних інтересів, зміцнення авторитету і конкурентноспроможності держави на міжнародній арені;
процес і результат засвоєння систематизованих знань; формування на їх основі світогляду; набуття умінь і навичок, необхідних людині для практичного застосування отриманих знань у суспільному житті та трудовій діяльності; розвиток пізнавальних можливостей, творчих сил і здібностей.
|
Національна доктрина розвитку освіти
|
Зміст освіти
|
науково обгрунтована система дидактичного та методичного оформленого навчального матеріалу для різних освітніх і кваліфікаційних рівнів.
|
|
Державний стандарт освіти
|
нормативні вимоги до змісту і рівня освітньої і фахової підготовки в Україні. Вони є основою оцінки освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівня громадян незалежного від форми одержання освіти. Державні стандарти розробляються окремо з кожного освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівня і затверджуються Кабінетом Міністрів України. Підлягають перегляду не рідше як один раз на 10 років.
|
С.Г. Гончаренко
|
Якість освіти
|
пріоритетний напрям державної політики у галузі освіти. Характеризується багатовимірністю, багатоаспектністю та багатопараметричністю;
сукупність суттєво споживчих властивостей, що має значення для споживача освітньої сфери – держави, суспільства, усієї цивілізації в цілому; це інтегральна характеристика освітнього процесу і його результатів, що визначають міру відповідальності освіти прийнятим у суспільстві уявленням про те, яким саме має бути означений процес і які завдання він має реалізувати.
|
Національна доктрина розвитку освіти
О. Козлова
|
Якість загальної середньої освіти
(якість ЗСО)
|
обєкт управлінського впливу з боку держави і управління цією якістю виступає однією з важливих функцій державного управління освітою;
як певна збалансована відповідність ЗСО численним потребам, цілям, умовам, затвердженим освітнім нормам і стандартам, яка встановлюється з метою виявлення причин порушення цієї відповідності та управління процесом поліпшення встановленої якості.
|
Т.О. Лукіна
|
|
Специфічні характеристики ЗСО:
багатоаспектність або багатогранність якості: якість кінцевого результату освіти всього потенціалу освітніх систем, що забезпечують досягнення цієї якості; якість результатів виховання і навчання; творча і репродуктивна, знаннієва і діяльнісна компоненти;
багаторівневість кінцевих результатів якості: якість освіченості та особистості учнів і випускників ЗНЗ на різних етапах навчання, середніх спеціальних, професійно-технічних навчальних закладів;
багатосуб'єктність якості освіти, оскільки її оцінюють безліч суб'єктів - споживачів цієї якості. Тлумачення згаданої категорії цілком залежить від того, хто її розглядає, оскільки різні споживачі освітніх послуг вкладають у цей термін різний зміст;
багатокритеріальність якості освіти - її оцінка може здійснюватися за допомогою великої кількості критеріїв і показників;
поліхронність якості освіти - поєднання поточних, тактичних і стратегічних її аспектів, що в різні часи тими самими суб'єктами сприймаються по-різному (випускники протягом життя, трудової діяльності згодом переоцінюють якість здобутої ними освіти, цінність окремих дисциплін і викладачів; суспільство і держава залежно від свого стану переглядають пріоритети в якості й змісті освіти тощо);
невизначеність в оцінках якості освіти й освітніх систем у принципі через більш високий рівень суб'єктивності оцінки якості освіти різними суб'єктами;
змінюваність та керованість якості освіти з боку органів державного управління та громадськості під впливом зовнішніх чинників;
- інваріантість і варіативність - серед безлічі якостей освітніх систем, навчальних закладів, їхніх випускників виділяються інваріантні, загальні якості для всіх випускників кожного рівня освіти, кожної спеціальності або напряму підготовки випускників ВНЗ і специфічні (саме для цієї безлічі випускників або освітніх систем).
|
Т.О.Лукіна,
О.І.Ляшенко
|
Педагогічна діагностика
|
забезпечує вивчення навчально-виховного процесу, сприяє виявленню передумов, умов і результатів педагогічного процесу з метою його оптимізації та обгрунтування його результатів для розвитку освітньої системи;
система технологій, засобів, процедур та факторів функціонування педагогічних обєктів, перебігу педагогічних процесів, встановлення їх ефективності та наслідків у звязку із заходами, що передбачаються або здійснюються.
Діагностика перебуває у нерозривному звязку з прогнозуванням та проектуванням.
|
К. Інгенкамп
О.С.Боднар
|
Прогнозування
|
розробка прогнозу; спеціальне наукове дослідження конкретних перспектив розвитку явища, одна із форм конкретизації наукового передбачення;
Наукове передбачення спирається, передусім, на фундамент систематичного науково-теоретичного аналізу закономірностей та умов їх реалізації.
|
С.У.Гончаренко, В.В. Радул та ін.
В.Я.Матвієнко
|
Проектування
|
одна із форм випереджального відображення дійсності, процес створення прообразу (прототипу) передбачуваного обєкта чи явища процесу за допомогою специфічних методів. Є конкретною формою вияву прогностичної функції управління, коли створюється можливий образ майбутньої матеріальної чи ідеальної реальності.
|
С.У.Гончаренко, В.В. Радул та ін.
|
Аналіз
|
процедура мисленого й реального розчленування предмета (явища або процесу), властивості предмета (предметів) або звязків між предметами та частинами (ознаки, властивості, відношення). Наукове дослідження.
|
С.У.Гончаренко, В.В. Радул та ін.
|
Педагогічний аналіз
|
функція управління, яка спрямована на вивчення стану, тенденцій розвитку, на обєктивну оцінку результатів педагогічного процесу й вироблення на цій основі рекомендацій з упорядкування системи чи трансформації її на якісному рівні.
Види педагогічного аналізу:
оперативний – щоденний аналіз основних показників педагогічного процесу, визначення причин вад, вироблення рекомендацій з їх усунення;
тематичний – дає змогу глибше вивчити ті чи інші позитивні чи негативні явища педагогічного процесу; предмет аналізу – певна проблема;
підсумковий – проведення по закінченні семестру чи навчального року; спрямований на вивчення всього комплексу основних чинників.
|
Ю.А.Конар-жевський
|
Вимірювання
|
процедура визначення числового значення величини шляхом якоїсь міри. Мета вимірювання – дістати інформацію про ознаки обєкта. Вимірюємо не сам обєкт, а його властивості.
Обєктивність вимірювання передбачає кілька ознак:
забезпечення однакових умов;
однакова мета дослідження;
аналогічні умови проведення при повторному вимірюванні;
однакові критерії;
однакова обробка результатів;
- однозначність висновків та
інтерпретації результатів.
Педагогічну діяльність можна вимірювати, оцінити через якість і кількість.
|
О.С. Боднар
|
Оцінювання (рейтинг)
|
- метод непрямого спостереження, який полягає у вивченні явищ через безпосередню оцінку спостерігачів.
|
О.С. Боднар
|
Внутрішнє оцінювання
|
- проводиться усередині колективу власними силами.
|
|
Зовнішнє оцінювання
|
- проводиться за участю експертів, які є незалежними і не працюють у даному педагогічному колективі.
|
|
Моніторинг
|
комплекс процедур по спостереженню, поточному оцінюванню перетворень керованого обєкта і спрямуванню цих перетворень на досягнення заданих параметрів розвитку обєкта.
Моніторинг передбачає вироблення актуальних знань про стан системи, у якій відбуваються зміни з подальшим прийняттям управлінського рішення.
Найхарактерніша риса моніторингу – синхронність процесів спостереження, вимірювання, систематичне збирання фактів протягом певного проміжку часу.
|
Г.В.Єльникова
С.Подмазін
О.С.Боднар
|
Самоаналіз
|
аналіз власних вчинків і переживань;
через самоаналіз навчальний заклад здійснює моніторинг якості освіти. Це перший крок на шляху визначення цілей і способів їх досягнення, у результаті чого стає ясно: що треба змінити, щоб школа у майбутньому могла краще, ніж на даний момент, виконувати свої функції.
Завдання самоаналізу: дати експертну оцінку цілої картини освітнього процесу з усіма його складовими компонентами, надати можливість педагогічному колективу творчо освоїти та реалізувати освітню систему, провести моніторинг обєктивної можливості здійснення принципів гуманно-особистісного підходу дітей стосовно освіти, дати якісну характеристику рушійній силі освітнього процесу.
У ході аналізу вибудовується логічний звязок між результатом, причиною та умовами.
Схема моніторингу (самоаналізу):
Інформація – директор – моніторинговий комітет (комісія, група) – вивчення – збір матеріалу – обробка експертами – обговорення на засіданні моніторигового комітету – прийняття рішень і пропозицій – обговорення на педагогічній раді – самооцінка готовності до атестації – розробка прогностичної моделі розвитку закладу освіти.
|
Великий тлумачний словник
сучасної української мови
О.С.Боднар
|
Атестація навчальних закладів
|
- основна форма державного контролю за діяльністю навчальних закладів незалежно від їх підпорядкування, типу та форм власності. Проводиться з метою забезпечення реалізації єдиної державної політики у сфері дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти.
|
О.С.Боднар
|
Експертиза
|
- сукупність суджень, які необхідні для отримання колективної думки у формі експертної оцінки про педагогічний обєкт (процес, явище) з наступним пофакторним аналізом та формуванням управлінських рекомендацій щодо розвитку закладу освіти.
|
О.С.Боднар
|
Педагогічна експертиза
|
судження, яке грунтується на глибокому, якісному вивченню всіх характерних властивостей обєкта шляхом використання різноманітних методик за наявністю розроблених критеріїв експертизи і компетентних експертів.
це аналіз та оцінка функціональної ефективності структурних елементів школи, складання проекту їх розвитку і плану його впровадження у практику роботи школи.
|
В.С. Черепанов
О.С. Боднар
|
Експерт
|
особа, яка має необхідні знання для підготовки висновку з досліджених питань, незалежно від того, чи працює вона у спеціальній установі та є професійним експертом або не працює в такій установі і проведення експертизи не входить до кола її службових обовязків. Експерт дає висновок від свого імені і несе за нього особисту відповідальність.
Вимоги до експертів:
компетентність, здатність до вирішення творчих завдань, позитивне відношення до експертизи, обєктивність оцінювання, аналітичність і широке мислення, колективізм і самокритичність;
креативність – здатність вирішувати творчі завдання, метод вирішення яких частково чи повністю відомий; евритичність – здатність бачити чи створювати неочевидні проблеми; інтуїція – здатність робити висновки про досліджуваний обєкт логічного обгрунтування; предикативність – здатність передчувати і передбачувати майбутній розвиток обєкта; незалежність – здатність протистояти колективній думці і відстоювати свою власну; різносторонність – здатність бачити і обговорювати проблему з різних сторін.
|
Кримінально-процесуальний кодекс України
Ю.К. Бабанський
В.С.Черепанов
|
Інструментарій експертного дослідження
|
набір спеціальних засобів та документів, за допомогою яких здійснюється збір та систематизація емпіричної та статистичної інформації про обєкт, який вивчається.
В якості таких документів (інструментарію) використовуються опитувальники (анкета, опитувальний лист, бланк інтервю, тест), карточки (спостереження чи соціометричного аналізу), таблиці (діагностичні), графіки (у вигляді різного розподілу та діаграми).
|
О.С.Боднар
|
Тестування
|
це сукупність процедурних етапів планування, складання та випробування тестів, обробки та інтерпретації їх результатів;
це метод педагогічної діагностики, за допомогою якого вибір поведінки, яка презентує передумови або результати навчального процесу, повинен максимально відповідати принципам зіставлення, обєктивності, надійності та валідності вимірів. Він має пройти обробку й інтерпретацію і бути прийнятим для застосування в педагогічній практиці.
|
О.С.Боднар
К. Інгенкамп
|
Кваліметрія
|
- наукова дисципліна, яка вивчає методологію і проблематику розробки комплексних кількісних оцінок якостей різних обєктів, процесів, явищ.
|
Великий тлумачний словник сучасної української мови
|
Педагогічна кваліметрія
|
- застосування методів загальної кваліметрії в педагогічних вимірюваннях при кількісній оцінці психолого-педагогічних і дидактичних обєктів.
|
Великий тлумачний словник сучасної української мови
|
Критерій
|
- підстава для оцінки, визначення, класифікації чогось, мірило.
|
Великий тлумачний словник сучасної української мови
|
Параметр
|
- змінна величини, від якої залежить значення іншої змінної величини, критерій, показник, ознака, відносно якої здійснюється оцінювання, за якою характеризується що-небудь.
|
Великий тлумачний словник сучасної української мови
|
Показник
|
- свідчення, доказ, ознака чогось.
|
Великий тлумачний словник сучасної української мови
|
Шкалування
|
- процедура вибору типу школи, її розмаху, градації (кроку) і використання його в експеритизі.
|
Великий тлумачний словник сучасної української мови
|
Ранжування
|
- процедура упорядкування властивостей (якостей) обєкта, які підлягають оцінці, за допомогою чисел.
|
Великий тлумачний словник сучасної української мови
|
Для укладання словника педагогічних термінів
використано таку літературу:
Афанасьєв В.І. Научное управление обществом. – М., 1973. – С. 44.
Боднар О.С. На допомогу менеджеру освіти. Частина ІV. Теорія і практика атестаційної експертизи в закладах освіти. – 2-е вид., доп. і перероб. – Тернопіль: Астон, 2006. – С. 13, 21, 28.
Буган Ю.В., Боднар О.С. Самоаналіз та самооцінка діяльності закладу освіти: Методичні матеріали на допомогу директорам освіти. – 2-е видання, перероблене і доповнене. – Тернопіль: Астон, 2004. – С. 18-19.
Великий тлумачний словник сучасної української мови / Укл. і гол. ред. В.Т. Буселт К. – Ірпінь: ВТФ “Перун”, 2001. – 1616 с.
Гончаренко С.У. Український педагогічний словник. – Київ “Либідь”, 1997. – С. 48, 114.
Государственное и муниципальное управление: Справоч. / Ред. : Н.И. Глазунова, Ю.М. Забродина, А.Г. Поршнева. Найхарактерніша риса моніторингу – синхронність процесів спостереження, вимірювання, систематичне збирання фактів протягом певного проміжку часу. М.: Магистр, 1997. – С. 123.
Єльникова Г.В. Наукові основи розвитку управління загальною середньою освітою в регіоні. – Харків: Крок, 1999 – С.178.
Козлова О. Якість освіти як педагогічна проблема // Шкільний світ. Управління освітою. – 2001. - №14. – С.10.
Конаржевський Ю.К. Анализ урока. – М.: Пед. поиск, 2000. – С. 121.
Кримінально-процесуальний кодекс України, ст. 75.
Лукіна Т.О. Державне управління якістю загальної середньої освіти в Україні: Монографія. – К.: Вид-во НАДУ, 2004. – С. 24,54,37.
Лукіна Т.О., Ляшенко О.І. Сутність категорії якості освіти в умовах реформування освітньої галузі // Зб. наук. пр. НАДУ. – 2003. - №2. – С. 126-134.
Матвієнко В.Я. Прогностика. – К.: Українські пропілеї, 2000. – С. 29.
Національна доктрина розвитку освіти. – Нормативно-правове забезпечення освіти. 4ч. – Основа, - 2004. – ч. І. – 144 с.
Нижник Н.Р. Системний підхід в організації державного управління: Навч. посібник Н.Р.Нижник, О.А.Машков. – К. : Вид-во УАДУ, 1998. – С. 6.
Одерій Л.П. Оцінка і міжнародній системі освіти: Методологія та інструментарій? Монографія.- К.:ІСДО, 1995. – 196 с.
Підласий І.П. Діагностика та експертиза педагогічних проектів: Навч.посібник.-К.:Україна, 1998. – С.10, 11, 43.
Пикулькин А. и др. Система государственного управления: Учеб. / Под. ред. Т.Г. Морозовой. – М.: Закон и право ЮНИТИ, 1997. – С. 334.
Севрук А.И., Юнина Е.А., Мониторинг качества образования в школе. – М.:Педагогическое общество России, 1999. – С.172.
Соціолого-педагогічний словник / За ред. В.В. Радула. – К.: “ЕксОб”, 2004. – С. 196.
Тлумачний словник української мови. /За ред.В.С.Калашника. -Х.:Прапор, 2002. - С.529.
Черепанов В.С. Экспертные оценки в педагогических исследованиях. – М.: Педагогика, 1989. – 152с.
Шишов С.Е., Кальней В.А. Мониторинг качества образования в школе.-М.:Педагогическое общество России, 1999. – С.172.
|