31. Органи державного нагляду за охороною праці. Основні принципи
державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Державнийнаглядзадодержаннямзаконівтаіншихнормативно-правовихактівпроохоронупраціздійснюють:
спеціальноуповноваженийцентральнийорганвиконавчоївладизнаглядузаохороноюпраці;
спеціальноуповноваженийдержавнийорганзпитаньрадіаційноїбезпеки;
спеціальноуповноваженийдержавнийорганзпитаньпожежноїбезпеки;
спеціальноуповноваженийдержавнийорганзпитаньгігієнипраці.
Органидержавногонаглядузаохороноюпрацінезалежатьвідбудь-якихгосподарськихорганів, суб'єктівпідприємництва, об'єднаньгромадян, політичнихформувань, місцевихдержавнихадміністраційіорганівмісцевогосамоврядування, їмнепідзвітніінепідконтрольні.
ДіяльністьорганівдержавногонаглядузаохороноюпрацірегулюєтьсяцимЗаконом, законамиУкраїни "Провикористанняядерноїенергіїірадіаційнубезпеку", "Пропожежнубезпеку", "Прозабезпеченнясанітарноготаепідемічногоблагополуччянаселення", іншиминормативно-правовимиактамитаположеннямипроціоргани, щозатверджуютьсяПрезидентомУкраїниабоКабінетомМіністрівУкраїни.
Основні принципи:
-пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров'я людини,
функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і
життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у
сфері господарської діяльності;
-підконтрольності і підзвітності органу державного нагляду
(контролю) відповідним органам державної влади;
-рівності прав і законних інтересів усіх суб'єктів
господарювання;
-гарантування прав суб'єкту господарювання;
-об'єктивності та неупередженості здійснення державного
нагляду (контролю);
-наявності підстав, визначених законом, для здійснення
державного нагляду (контролю);
-відкритості, прозорості, плановості й системності державного
нагляду (контролю);
-неприпустимості дублювання повноважень органів державного
нагляду (контролю);
-невтручання органу державного нагляду (контролю) у статутну
діяльність суб'єкта господарювання, якщо вона здійснюється в межах
закону;
-відповідальності органу державного нагляду (контролю) та його
посадових осіб за шкоду, заподіяну суб'єкту господарювання
внаслідок порушення вимог законодавства;
-дотримання умов міжнародних договорів України;
32.Держгірпромнагляд. Права і відповідальність посадових осіб
Держгірпромнагляду.
Держа́вний коміте́т Украї́ни з промисло́вої безпе́ки, охоро́ни пра́ці та гірни́чого на́гляду (Держгірпромна́гляд) — колишній спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з промислової безпеки, охорони праці, державного гірничого нагляду та державного регулювання у сфері безпечного поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення.
Ліквідований 9 грудня 2010. Функції комітету покладені на Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки України та Державну інспекцію техногенної безпеки України;
Діяльність Держгірпромнагляду спрямовувалася і координувалася Кабінетом Міністрів України.
Посадові особи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці мають право:
безперешкодно відвідувати підконтрольні підприємства (об'єкти), виробництва фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та здійснювати в присутності роботодавця або його представника перевірку додержання законодавства з питань, віднесених до їх компетенції;
одержувати від роботодавця і посадових осіб письмові чи усні пояснення, висновки експертних обстежень, аудитів, матеріали та інформацію з відповідних питань, звіти про рівень і стан профілактичної роботи, причини порушень законодавства та вжиті заходи щодо їх усунення;
видавати в установленому порядку роботодавцям, керівникам та іншим посадовим особам юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям та органам місцевого самоврядування обов'язкові для виконання приписи (розпорядження) про усунення порушень і недоліків в галузі охорони праці, охорони надр, безпечної експлуатації об'єктів підвищеної небезпеки;
забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуск та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів праці, виконання певних робіт, застосування нових небезпечних речовин, реалізацію продукції, а також скасовувати або припиняти дію виданих ними дозволів і ліцензій до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих;
притягати до адміністративної відповідальності працівників, винних у порушенні законодавства про охорону праці;
надсилати роботодавцям подання про невідповідність окремих посадових осіб займаній посаді, передавати матеріали органам прокуратури для притягнення цих осіб до відповідальності згідно із законом.
33.Перелік питань для перевірки стану охорони праці на робочих місцях.
1. Забезпеченість працівників засобами індивідуального захисту
— Наявність у працівників та правильність використання ними спецодягу, спецвзуття та запобіжних засобів
— Дотримання типових норм видачі спецодягу та запобіжних засобів
— Наявність карток обліку видачі спецодягу та підпису інженера з охорони праці в них
2. Дотримання вимог пожежної безпеки
На підприємстві повинні бути розроблені та затверджені роботодавцем інструкції про заходи пожежної безпеки
— У цехах, лабораторіях та адміністративних приміщеннях повинні бути вивішені плани евакуації працівників на випадок пожежі
— Територія підприємств, майданчиків для зберігання матеріалів, устаткування тощо повинна постійно утримуватися в чистоті та систематично очищатися від сміття, відходів виробництва, тари
— Основні дороги, проїзди, проходи повинні мати тверде покриття
3. Дотримання правил безпеки при експлуатації обладнання
— захисних огорож і захисних пристроїв для огородження небезпечних зон;
— захисних огорож та захисних пристроїв, оснащених блокувальними пристроями
4. Дотримання правил безпеки при експлуатації вантажопідіймальних механізмів
— Гаки вантажопідіймальних кранів повинні бути обладнані запобіжними замками
— Вантажопідіймальні крани та машини повинні бути обладнані обмежниками робочих рухів (кінцевими вимикачами):
а) у верхньому та нижньому положеннях;
б) при поздовжньому переміщенні;
в) при зміні вильоту стріли баштового крану
5. Дотримання правил безпеки при експлуатації котлів
— Наявність паспорту на котел
— Наявність запобіжних пристроїв та їх справність
— Наявність відвідних трубопроводів від запобіжних клапанів, для захисту персоналу від опіків
— Наявність на запірній арматурі маркування та позначень напрямку їх відкривання та закривання
— Справність манометрів та їх маркування
6. Дотримання правил безпечної експлуатації посудин, які працюють під тиском
— Наявність навченого та атестованого обслуговуючого персоналу, періодична перевірка його знань
— Наявність та справність манометрів
— Стан запобіжних клапанів
— Справність покажчика рівня рідини
7. Дотримання правил безпеки у газовому господарстві
— Наявність інструкції з контролю за безпечною експлуатацією газового господарства
— Наявність Плану локалізації та ліквідації можливих аварій у системі газопостачання
— Наявність паспорту на газове господарство
— Наявність агрегатного та експлуатаційного журналів газових установок та їх ведення
8. Дотримання правил безпеки при експлуатації вибухозахищених вентиляторів
9. Дотримання вимог електробезпеки
10. Дотримання правил безпеки при експлуатації комп’ютерів
— Обладнання робочих місць
— Навченість персоналу з охорони праці, проходження ним медогляду
34. Фінансування страхових виплат,
соціальних послуг та профілактичних заходів.
Джерела фінансування Фонду
Усі види страхових виплат і соціальних послуг застрахованим та особам, які перебувають на їх утриманні, а також усі види профілактичних заходів, передбачених Законом, провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків за рахунок коштів цього Фонду.
Фонд бере участь у фінансуванні заходів, передбачених державними цільовими, галузевими, регіональними програмами поліпшення стану безпеки, умов праці та виробничого середовища, планами наукових досліджень з охорони, безпеки та гігієни праці, навчання і підвищення кваліфікації відповідних спеціалістів з питань охорони праці, організації розроблення і виробництва засобів індивідуального та колективного захисту працівників, розроблення, видання, розповсюдьження нормативних актів, журналів, спеціальної літератури, а також інших профілактичних заходів відповідно до завдань страхування від нещасних випадків.
Фонд провадить збір та акумулювання страхових внесків, має автономну, незалежну від будь-якої іншої, систему фінансування.
Фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється за рахунок:
внесків роботодавців: для підприємств – з віднесенням на валові витрати виробництва, для бюджетних установ та організацій - з асигнувань, виділених на їх утримання та забезпечення;
капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;
прибутку, одержаного від тимчасово вільних коштів Фонду на депозитних рахунках;
коштів, що надійшли від стягнення штрафів і пені із страхувальників та їх посадових осіб відповідно до закону;
добровільних внесків та інших надходжень, отримання яких не суперечить законодавству.
Кошти на здійснення страхування від нещасного випадку не включаються до складу Державного бюджету України та використовуються виключно за їх прямим призначенням. До коштів на здійснення страхування від нещасного випадку застосовується казначейська форма обслуговування в порядку, передбаченому для обслуговування Державного бюджету України.
Прибуток, одержаний від тимчасово вільних коштів, у тому числі резерву коштів Фонду, на депозитному рахунку, використовується в порядку, визначеному правлінням Фонду.
35. Страхові тарифи. Страхові виплати. Обов’язки та права суб’єктів страхування від нещасних випадків
Страхові тарифи, диференційовані по галузях економіки (видах економічної діяльності) залежно від класу професійного ризику виробництва, встановлюються законом.
Сума страхових внесків страхувальників до Фонду соціального страхування від нещасних випадків повинна забезпечувати:
фінансування заходів, спрямованих на вирішення завдань, передбачених Законом;
створення відповідно до Закону резерву коштів Фонду для забезпечення його стабільного функціонування;
покриття витрат Фонду, пов'язаних із здійсненням соціального страхування від нещасного випадку.
Розміри страхових внесків страхувальників обчислюються:
для роботодавців – у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, на інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", які підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб;
для добровільно застрахованих осіб – у відсотках до мінімальної заробітної плати.
Страхові внески нараховуються в межах граничної суми заробітної плати (доходу), що встановлюється Кабінетом Міністрів України та є розрахунковою величиною при обчисленні страхових виплат.
Розмір страхового внеску залежить від класу професійного ризику виробництва, до якого віднесено підприємство, знижки до нього (за низькі рівні травматизму, професійної захворюваності та належний стан охорони праці) чи надбавки (за високі рівні травматизму, професійної захворюваності та неналежний стан охорони праці).
Розмір зазначеної знижки чи надбавки не може перевищувати 50 відсотків страхового тарифу, встановленого для відповідної галузі економіки (виду робіт).
Розрахунок розміру страхового внеску для кожного підприємства провадиться Фондом відповідно до Порядку визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Органи Фонду мають право проводити в порядку, визначеному законодавством України, планові та позапланові виїзні перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності щодо сплати та цільового використання ними збору на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків.
Щорічні та позапланові аудиторські перевірки щодо сплати та цільового використання збору загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасних випадків, що проводяться за рішенням наглядової ради, здійснюють незалежні аудиторські організації. До перевірки можуть бути залучені державні податкові адміністрації.
Органи Фонду соціального страхування від нещасних випадків мають право:
1) застосовувати фінансові санкції, передбачені Законом;
2) порушувати в установленому законом порядку питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків;
3) у разі виявлення порушень порядку нарахування, обчислення, сплати страхових внесків та нецільового використання коштів на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків звертатися в установленому законом порядку до органів прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки та податкової міліції;
4) здійснювати інші функції, передбачені законодавством.
Страхові виплати
Страховими виплатами є грошові суми, які згідно із Закону Фонд виплачує за страхованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.
Зазначені грошові суми складаються із:
1) страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності;
2) страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім'ї та особам, які перебували на утриманні померлого);
3) страхової виплати пенсії по інвалідності потерпілому;
4) страхової виплати пенсії у зв'язку з втратою годувальника;
5) страхової виплати дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності;
6) страхових витрат на медичну та соціальну допомогу.
Середньомісячний заробіток для обчислення суми страхових виплат потерпілому у зв'язку із втраченим ним заробітком (або відповідної його частини) визначається згідно з порядком обчислення середньої заробітної плати для виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
|