1. Міжнародні стандарти SA 8000 «Соціальна відповідальність» і ISO 26000 «Настанова по соціальній відповідальності»


Назва1. Міжнародні стандарти SA 8000 «Соціальна відповідальність» і ISO 26000 «Настанова по соціальній відповідальності»
Сторінка3/6
Дата13.03.2013
Розмір0.88 Mb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Інформатика > Документи
1   2   3   4   5   6

Елементи системи управління охороною праці, міжнародний стандарт

OHSAS 18001:2007. Політика в галузі охорони праці. Планування. Впровадження і функціонування СУОП. Перевірки і коригувальні дії. Аналіз з боку керівництва.
Загальною метою розробленого Стандарту OHSAS є підтримка належної практики гігієни і безпеки праці при збереженні балансу з соціально-економічними потребами. Слід зазначити, що багато вимог можуть розглядатися одночасно або переглядатися у будь-який час.
Стандарт ОHSAS 18001:2007 дозволяє значно знизити виробничі ризики. Дієвість стандарту обумовлена тим, що він підходить до вирішення питань безпеки системно. Саме системи менеджменту є ефективним інструментом управління ризиками і зниження їх вірогідності, оскільки засновані не на реагуванні і «гасінні пожеж», а на системному, логічному підході, що дозволяє попереджати можливі аварійні ситуації.

Державна політика в галузі охорони праці визначається відповідно до Конституції України Верховною Радою України і спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням. 

Державна політика в галузі охорони праці базується на принципах: 

- пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці; 
- підвищення рівня промислової безпеки шляхом забезпечення суцільного технічного контролю за станом виробництв, технологій та продукції, а також сприяння підприємствам у створенні безпечних та нешкідливих умов праці; 
- комплексного розв'язання завдань охорони праці на основі загальнодержавної, галузевих, регіональних програм з цього питання та з урахуванням інших напрямів економічної і соціальної політики, досягнень в галузі науки і техніки та охорони довкілля; 
- соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань; 
- встановлення єдиних вимог з охорони праці для всіх підприємств та суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності та видів діяльності; 


  1. Примірний розподіл функціональних обов’язків з охорони праці

керівників, посадових осіб і фахівців підприємства галузі


  1. 16 .Планування заходів з охорони праці. Види планування та контролю

стану охорони праці. Плани локалізації і ліквідації аварійних ситуацій й аварій.
Планування заходів передбачає визначення умов праці та реалізацію основних напрямків роботи з поліпшення охорони праці; визначення потреби у новій техніці, технології, інженерно-технічних засобах безпеки та санітарно-побутовому обслуговуванні на підставі внутрішнього та зовнішнього аудиту охорони праці, аналізу причин нещасних випадків та професійних захворювань.

Контроль за охороною праці може бути:

• відомчим, що здійснюється посадовими особами, повноважними представниками та службами міністерства або іншого центрального органу виконавчої влади, а також асоціації, корпорації, концерну чи іншого об'єднання підприємств;

• регіональним, що здійснюється посадовими особами, повноважними представниками та службами місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування;

• громадським, що здійснюється виборними органами та представниками професійних спілок, інших громадських організацій;

• страховим, що здійснюється страховими експертами з охорони праці Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;

• внутрішнім, що здійснюється в межах підприємства (установи, організації) відповідними службами, посадовими особами та громадськими інспекторами (уповноваженими трудових колективів) цього підприємства.

Метою плану локалізації і ліквідації аварійних ситуацій і аварій є планування дій (взаємодії) персоналу підприємства щодо локалізації і ліквідації аварій і зм'якшення їхніх наслідків.

ПЛАС складається з:

  • аналітичної частини, у якій проводиться аналіз небезпек, можливих аварій і їхніх наслідків;

  • оперативної частини, що регламентує порядок взаємодії і дій персоналу, спецпідрозділів і населення (при потребі) в умовах аварії.

Зміст оперативної частини міняється залежно від рівня аварії, на який вона поширюється ;

ПЛАС ґрунтується:

  • на прогнозуванні сценаріїв виникнення аварій;

  • на постійному аналізі сценаріїв розвитку аварій і масштабів їхніх наслідків;

  • на оцінці достатності існуючих мір , що перешкоджають виникненню і розвитку аварії, а також технічних засобів локалізації аварій;

  • на аналізі дій виробничого персоналу і спеціальних підрозділів щодо локалізації аварійних ситуацій (аварій) на відповідних стадіях їхнього розвитку.


17. Мета та завдання розслідування нещасних випадків.

Визначення форми розслідування: Даному виду розслідування підлягають всі нещасні випадки що скоїлися із працівниками (травми, переломи, опіки, обмороження, враження електричним струмом та інші) за виключенням нещасних випадків, які відносяться до інших видів розслідування (професійні захворювання, отруєння, ушкодження внаслідок аварії, пожеж, стихійного лиха, летальні наслідки та інші).

Проведення процедури розслідування являється обов’язковим, незалежно від можливо очікуваних результатів розслідування (визнання нещасного випадку такого що не відноситься до виробничого травматизму, випадків самогубства, навмисного завдання собі шкоди та інших).

Призначення комісії з питань розслідування: Власник підприємства, одержавши повідомлення про нещасний випадок, призначає комісію з розслідування у формі наказу. До складу комісії з питань розслідування виробничого травматизму повинні бути зараховані слідуючі три особи:

Голова комісії – керівник служби охорони праці підприємства;

Члени комісії — керівник структурного підрозділу;

- представник профспілкової організації.

Оформлення та облік результатів розслідування: Власник підприємства протягом доби після закінчення розслідування затверджує п’ять примірників акта за формою Н-1. До акта за формою Н-1 додаються пояснення очевидців, потерпілого, а також, у разі необхідності, паспорти, схеми, фото та інші документи, що характеризують стан робочого місця із зазначенням небезпечних і шкідливих виробничих факторів, медичний висновок. Відповідно оформлені та затверджені акти надсилаються:

- потерпілому або особі, яка представляє його інтереси;

- керівникові цеху, де стався нещасний випадок;

- державному інспекторові з нагляду за охороною праці;

- профспілковій організації підприємства;

- керівникові служби охорони праці підприємства (акт надсилається разом з іншими матеріалами розслідування і зберігається на протязі 45 років).

Нещасні випадки, що оформлені актом за формою Н-1, реєструються на підприємстві в спеціальному журналі.

18.Обов’язки роботодавця щодо розслідування нещасних випадків. Обставини, за яких проводиться розслідування. Підприємство – роботодавець потерпілогоНегайно після отримання повідомлення від медустанови1. Повідомляє територіальний орган Фонду про нещасний випадок, що стався, за установленою формою.2. Повідомляє орган держпожежохорони, якщо нещасний випадок пов’язаний із пожежею.3. Повідомляє СЕС, якщо виявлено гостре профзахворювання чи отруєння. Створює наказом комісію з розслідування нещасного випадку та організовує розслідуванняФорму такого повідомлення встановлено постановою правління Фонду  Якщо потерпілий є робітником іншого підприємства, то в такому випадку, необхідно сповістити про нещасний випадок, що з ним стався, його роботодавцю. Комісія з розслідуванняПротягом трьох діб1. Обстежує місце нещасного випадку з опитуванням потерпілого (якщо це можливо) та можливих свідків.Протокол опитування потерпілого та приклад пояснювальної записки наведено в додатку 13 до постанови про розслідування та облік (див. додаток «Документи»)2. Визначає, чи відповідають умови праці вимогам законодавства про охорону праці З’ясовує обставини та причини нещасного випадку, його зв’язок із виробництвом4. Установлює осіб, які допустили порушення вимог щодо охорони праці, а також розробляє заходи щодо недопущення подібних нещасних випадків5. Складає акт розслідування нещасного випадку за формою Н-51 у 5 примірникахДодаток 3 до Порядку проведення розслідування та ведення обліку (див. додаток «Документи»)6. Складає акт про нещасний випадок, пов’язаний із виробництвом, за формою Н-11Додаток 4 до Порядку проведення  розслідування та ведення обліку (див. додаток «Документи»)Якщо нещасний випадок визнано не пов’язаним із виробництвом, складається акт за формою Н-5
19. Розслідування та облік нещасних випадків, хронічних професійних

захворювань і отруєнь на виробництві випадків. Організація розслідування, склад комісій з розслідування, основні документи.
Професійний характер захворювання визначається експертною комісією у складі фахівців спеціалізованої лікувально-профілактичної установи відповідно до переліку, що затверджується Міністерством охорони здоров'я.

Зв'язок професійного захворювання з умовами праці працівника визначається на підставі клінічних даних і санітарно-гігієнічної характеристики умов праці.

Спеціалізованими лікувально-профілактичними установами стосовно кожного хворого складається повідомлення за формою П-3 згідно з додатком 14 до Порядку № 1112. Протягом трьох діб після встановлення діагнозу це повідомлення надсилається:

— роботодавцю та керівнику підприємства, шкідливі виробничі фактори на якому призвели до виникнення професійного захворювання;

— установі державної санітарно-епідеміологічної служби, що обслуговує це підприємство;

— робочому органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства.

Роботодавець організовує розслідування причин виникнення професійного захворювання і наказом призначає комісію з розслідування причин виникнення професійного захворювання (далі — комісія з розслідування), до складу якої входять представники:

— установи державної санітарно-епідеміологічної служби, що обслуговує підприємство (голова комісії);

— лікувально-профілактичної установи, що обслуговує підприємство;

— підприємства, працівником якого є потерпілий;

— первинної організації профспілки, членом якої є потерпілий (або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки);

— робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства.

До розслідування за потреби можуть залучатися представники інших органів.

Розслідування випадку професійного захворювання проводиться протягом десяти робочих днів після надходження повідомлення за формою П-3

Роботодавець зобов'язаний надати комісії з розслідування:

— дані санітарно-гігієнічних досліджень факторів виробничого середовища і трудового процесу, тяжкості та напруженості праці на робочому місці;

— нормативні документи (ДСТУ, ГОСТ тощо), технологічні регламенти виробництва;

— відомості про професійні обов'язки працівника.

Комісія з розслідування зобов'язана:

— розробити програму розслідування причин виникнення професійного захворювання;

— розподілити функції між членами комісії;

— розглянути питання про необхідність залучення до її роботи експертів;

— провести розслідування обставин та причин виникнення професійного захворювання;

— скласти акт розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4 згідно з додатком 15 до Порядку № 1112, в якому відобразити заходи щодо запобігання розвитку професійного захворювання і забезпечення нормалізації умов праці, а також установити осіб, які не виконали відповідні вимоги законодавства про охорону праці, і про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення.

20.Розслідування та облік аварій.

Відповідно до Положення, аварії поділяються на дві категорії:

  • До І категорії належать аварії, внаслідок яких загинуло 5 чи травмовано 10 і більше осіб або стався викид речовин за межі санітарно-захисної зони підприємства, що збільшило концентрацію забруднювачів у навколишньому середовищі більше як у 10 разів. Сюди належать також аварії, що зруйнували будівлі або споруди і спричинили загрозу для життя та здоров’я значної кількості населення.

  • До ІІ категорії належать аварії, внаслідок яких загинуло до 5 осіб, або травмовано від 4 до 10 осіб, або зруйновано будівлі, що створило загрозу життю та здоров’ю працівників, де працює 100 і більше осіб.

Порядок розслідування аварій, унаслідок яких сталися нещасні випадки той самий, що і під час спеціального розслідування.

Розслідування аварій без нещасних випадків здійснюють комісії, які утворюються:

  • При аваріях І категорії – наказом центрального органу виконавчої влади чи місцевої держадміністрації за узгодженням з органами державного нагляду за охороною праці і МНС;

  • При аваріях ІІ категорії – наказом керівника органу, до сфери управління якого належить підприємство, за узгодженням з відповідним органом державного нагляду за охороною праці та МНС.

Для розслідування аварії і складання акта за формою Н-5 встановлюється термін 10 днів, протягом яких визначається категорія аварії, характер її наслідків, обставини та причини її виникнення.

Матеріали розслідування в п’ятиденний термін після його закінчення роботодавець направляє до прокуратури та інших органів, представники яких брали участь у розслідуванні.

Акт розслідування аварії, де не сталося нещасного випадку, зберігається на підприємстві до завершення виконання заходів, розроблених комісією, але не менше двох років.

5.Дослідження та профілактика виробничого травматизму. Заходи щодо профілактики травматизму та професійної захворюваності в галузі.

Метою дослідження виробничого травматизму є розробка заходів по запобіганню нещасних випадків на підприємстві. Для цього необхідно систематично аналізувати і узагальнювати їх причини. Аналіз причин травматизму дозволяє поділяти їх на організаційні, технічні, психофізіологічні та санітарно-гігієнічні.
Організаційні: порушення законодавчих актів з охорони праці, вимог інструкцій, правил і норм, відсутність або неякісне проведення інструктажу і навчання, невиконання заходів щодо охорони праці, невідповідність норм санітарно-гігієнічних факторів, несвоєчасний ремонт або заміна несправного і застарілого обладнання.
Технічні: невідповідність вимогам безпеки або несправність виробничого обладнання, інструменту і засобів захисту; конструктивні недоліки обладнання.
Психофізіологічні: помилкові дії працівника внаслідок втоми, надмірної важкості і напруженості роботи, монотонності праці, хворобливого стану, необережності.
Санітарно-гігієнічні: надмірні рівні шуму, вібрації; несприятливі метеорологічні умови; підвищений вміст у повітрі робочих зон шкідливих речовин; наявність різних випромінювань вище допустимих значень; недостатнє або нераціональне освітлення; порушення правил особистої гігієни та інше.

Заходи по боротьбі з виробничим травматизмомрозробляються на підставі їх аналізу конкретних ситуацій та конкретних умов праці і узгоджуються з професійними спілками. Такі заходи, залежно від конкретних умов виробничої діяльності можуть включати як технічні, санітарно-гігієнічні так і організаційні методи та засоби запобігання реалізації небезпечних ситуацій у небажані події.

До технічних заходів по забезпеченню безпечних умов праці належить – рівень механізації та автоматизації виробничих процесів, засоби огородження, сигналізації, дистанційне управління, зміна технологічних процесів на більш безпечні, вдосконалення конструктивних характеристик машин, механізмів, вдосконалення колективних та індивідуальних засобів захисту працюючих та ін.

До санітарно-гігієнічних заходів залежно від умов діяльності належить – облаштування вентиляційних систем, модернізація штучного і природного освітлення, централізоване питне водопостачання, забезпечення нормальних параметрів повітряного виробничого середовища, заходи по боротьбі з шумом та вібрацією, обладнання зон відпочинку та ін.
1   2   3   4   5   6

Схожі:

1. Міжнародні стандарти SA 8000 «Соціальна відповідальність» і ISO...
Охорони праці. Рамкова директива 89/391/ЄС «Про введення заходів, що сприяють поліпшенню безпеки та гігієни праці працівників»

Міжнародний стандарт ISO 26 000 «Настанова по соціальній відповідальності»
Ця настанова дає єдине розуміння соціальної відповідальності і детальну інструкцію для всіх організацій. Важливо відзначити, що стандарт...

Уроку з правознавства на тему Юридична відповідальність
Базові поняття і терміни: «відповідальність», «юридична відповідальність», «види юридичної відповідальності», «Обставини, що виключають...

Корпоративна соціальна відповідальність (КСВ) - це філософське поняття,...
Корпоративна соціальна відповідальність (КСВ) – це філософське поняття, що визначає позицію компанії щодо своєї країни, суспільства,...

Теми контрольних робіт
Конституція України 1996 року і міжнародні стандарти прав і свобод людини: порівняльний аналіз

Необхідність, зміст та структура страхування відповідальності
Страхування відповідальності галузь страхування, в якій об'єктом страхування виступає відповідальність перед третіми юридичними або...

Відповідальність за порушення фінансового законодавства в системі юридичної відповідальності

IX ВСЕУКРАТНСЬКИЙ ТУРНІР ЮНИХ ЕКОНОМІСТІВ Питання
Дилема розвитку фірми: прибуток чи соціальна відповідальність перед суспільством?

Екзаменаційні питання з дисципліни «Основи менеджменту»
Соціальна відповідальність як добровільна реакція на соціальні проблеми суспільства з боку організації

Якою є економічна система сучасної України?
Соціальна відповідальність бізнесу перед суспільством. Чи можливий цей феномен в Україні?

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка