Вступ. Технолог і я повного засвоэння знань

Скачати 0.55 Mb.

Назва	Вступ. Технолог і я повного засвоэння знань
Сторінка	4/5
Дата	20.11.2013
Розмір	0.55 Mb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Інформатика > Документи

1 2 3 4 5

"Згортання" знань - когнітивний процес, у результаті якого об'єкти (явища, процеси, відношення, тощо) узагальнюються у деяку цілісну розумову конструкцію на дуже обмеженій кількості подібних об'єктів.

Структура вивчення дисципліни передбачає три системні модулі: базовий, основний і розширений.

Зміст базового модулю складають фундаментальні знання - основні поняття та положення навчальної дисципліни, її наукові методи й система вправ, яка виробляє навички вирішення відповідних завдань.

Зміст основного модулю - вимоги державного стандарту з даної дисципліни.

Розширений модуль складають: додатковий теоретичний матеріал, до якого учень може звернутися для поглибленого вивчення тем; детально розроблені розділи курсу, матеріал яких має задовольнити професійні й творчі запити учня; вправи та завдання дослідницького характеру. Усі три модулі на рівні структурних компонентів містять вправи й завдання, за допомогою яких в учнів виробляються відповідні практичні уміння та навички, а також методи й засоби підсумкового оцінювання рівня засвоєння знань.

Таке структурування дисципліни варіює навчальний матеріал за рівнем складності, проблемності, співвідношенням загальних і конкретних проблем.

Таким чином, технології навчання, засновані на методі згорнутих інформаційних структур, дозволяють зафіксувати в навчальному матеріалі його базову, обов'язкову частину та рівень поглибленого вивчення, пов'язаний з розвитком в учнів індивідуальних здібностей і схильностей, інтересів і потреб.
Технологія ситуаційного навчання (кейс-метод)

Педагогічну технологію, поширену на Заході під назвою "кейс-метод", вважають початком подолання кризи освіти в сучасному світі. Справді, ознайомлення з ним показує, що він стоїть біля джерел формування посткласичної системи освіти, а отже, може сприяти (за певних умов) оздоровленню вищої освіти в Україні.

Здається парадоксальним, що криза освіти найгостріше відчувається в розвинутих країнах. Однак вона пов'язана не з безгрошів'ям чи слабкою матеріальною базою, а з принциповою неможливістю навчати традиційними методами. Обсяг знань катастрофічне збільшується, професійні навички стають багатоманітними й навіть витонченими; їх неможливо передати в повному обсязі, використовуючи традиційну лекційно-семінарську форму занять. Криза освіти в Україні поки що замаскована важким соціально-економічним станом суспільства й освіти. Отже, із справжніми проблемами викладачі зіткнуться тоді, коли буде подолано соціально-економічну кризу в освітній сфері. А на Заході вже сьогодні ми бачимо спроби виробити методи посткласичної педагогіки й дидактики. Серед них і технологія ситуаційного навчання, або кейс-метод.

Кейс-метод є технологією, що найбільш придатна для навчання студентів у вищій школі. Його сутність можуть ілюструвати шість основних ідей.

По-перше, мета навчання відрізняється від класичної схеми - навчити, дати єдино "правильні", раз і назавжди визначені знання, вміння та навички. Навчальний процес орієнтований на усвідомлення не єдиної, а багатьох істин. У кооперативному вузі кейс-метод можна застосувати для вивчення дисциплін, істина в яких плюралістична: філософії, педагогіки, психології, історії, деяких розділів біології тощо. Студенти разом з викладачем розв'язують пізнавальну проблему, яка має декілька варіантів вирішення, кожен з яких претендує на істину.

По-друге, кейс-методу, на відміну від традиційних технологій, властивий демократичний характер процесу одержання знань. Учень є рівноправним із іншими учасниками обговорення проблеми, у тому числі з викладачем. Останній є не лектором, "начитувачем", "ментором", "істиною в останній інстанції", а організатором, співбесідником. Головним у навчанні є не оволодіння готовими знаннями, а їх вироблення в процесі співтворчості студента й викладача.

По-третє, результатом застосування кейс-методу є не лише знання, а й професійні навички. Учню є добра нагода не лише отримати інформацію про сучасні методи, прийоми, технології, а й спробувати їх застосувати, оволодіти навичками роботи за якоюсь технологією.

По-четверте, технологія застосування кейс-методу є досить чіткою і простою. За певними правилами виробляється модель конкретної ситуації, яка має місце в реальній професійній практиці, та комплекс знань, практичних навичок, необхідних спеціалісту для її вирішення. Ця модель має вигляд тексту обсягом біля 10-50 сторінок, який і називається "кейсом". Учні попередньо вивчають його, залучаючи матеріали оглядових лекцій, інші різноманітні джерела інформації. Потім зміст кейсу детально обговорюється на практичних заняттях та диспутах, де викладач виконує роль диспетчера процесу співтворчості -- генерує запитання, фіксує відповіді, підтримує дискусію.

У навчальному процесі Полтавського університету споживчої кооперації України при вивченні курсів економічної історії, теорії та історії кооперації як своєрідні "кейси" використовуються відповідні підручники, спеціальні розробки до практичних занять, колективні та індивідуальні розвідки працівників кафедри історії та кооперативного руху.

По-п'яте, перевагою кейс-методу є не лише отримання знань і формування практичних навичок, а й розвиток системи цінностей студентів, їх професійних позицій, життєвих установок, своєрідного професійного світосприймання.

По-шосте, кейс-метод дає можливість досягти омріяної класиками педагогіки Школи Радості, отримати задоволення від пізнання нового, адже долається такий "непоборний" дефект традиційного навчання, як сухий, неемоційний виклад матеріалу. Творча конкуренція, своєрідна ейфорія, захопленість, позитивні емоції, що закономірно виникають під час обговорення кейсу, дають насолоду мислячому креативному студенту.

Крім цього, кейс-технологія, як досить ефективна методика викладання, оптимально поєднує теоретичні знання студентів з умінням самостійно орієнтуватися в ситуації. Кейс-метод (метод аналізу ситуацій) на основі використання теоретичних знань дає змогу оволодіти також методологією аналізу ситуації, набути досвіду, чого інші методики не забезпечують з такою ж ефективністю. Цей метод, як уже відзначалося, вже декілька десятиліть широко використовується в провідних університетах світу.

У процесі роботи за кейс-технологією можна виділити: етапи, завдання, методи, форми роботи. Зокрема, виділяються наступні етапи роботи:

"входження" й розуміння ситуації;

постановка діагнозу, з'ясування можливих причин появи симптомів;

визначення стратегічних питань і ключових проблем (виявлення справжньої причини);

вироблення стратегічних альтернатив (пошук варіантів рішень);

оцінювання й вибір альтернатив (вибір оптимального рішення);

захист, обґрунтування рішення.

До кожного з цих етапів ставляться відповідні завдання:

уважно прочитати кейс, ознайомитися із ситуацією;

виявити проблему; узагальнити і проаналізувати інформацією;

розвинути гіпотези; уточнити проблеми їхньої ієрархії;

сформулювати альтернативні рішення;

оцінити альтернативи; скласти перелік переваг і недоліків кожної з альтернатив; рекомендувати альтернатив не рішення, якому на дається перевага;

підтвердити продуктивність рішення, обґрунтувати переваги.

Методи роботи також відповідають вказаним етапам:

робити помітки на полях, підкреслювати;

робити зовнішній аналіз (галузевий аналіз, аналіз тенденцій, аналіз "вузьких місць") і внутрішній аналіз (коефіцієнтний аналіз, аналіз банкрутства, організаційний аналіз);

мозковий штурм;

вивчення й аналіз досвіду, дослідження, творчість, стратегічне планування;

аналіз дерева рішень; SWOT- аналіз;

розрахунок наслідків результатів реалізації альтернативи та пропозиції щодо контролю за нею; підготовка звіту та презентація результатів аналізу.

Щодо форм навчальної роботи за кейс-технологією, то на першому її етапі використовуються індивідуальні форми роботи; з другого по п'ятий -групові; на шостому етапі - як індивідуальні, так і групові форми роботи. Співвідношення цих форм роботи становить таку пропорцію - ЗО : 50 : 20.

Однак можливість застосування кейс-методу в сучасних умовах вищої освіти України виглядає досить проблематичним. Крім матеріальних чинників, пов'язаних із соціально-економічною кризою в освіті, про яку вже говорилося, гостро виступають психологічні та організаційні.Психологічною, або "внутрішньою", проблемою впровадження кейс-методу єзастарілі професійні позиції як викладачів, так і студентів, відсутність їх бажання працювати по-новому;підготовка викладачів;розробка зразків "кейсів";створення ситуації зацікавленості в кейс-методі студентів.

Нагальним завданням сучасної вищої школи постає організація навчання викладачів працювати за цим методом (через курси, семінари, конференції та інше). Той, хто спробує працювати за ним, ніколи вже не повернеться до "традиційних технологій". Також, звичайно, науковцям та методистам слід підготувати зразки "кейсів" для організації навчання студентів.

Слід також відмітити, що байдуже, незацікавлене ставлення до цього методу студентів викликане тим, що для них якість навчання, переважно, не має ніякого значення. Для них, напевно, краще навчатися за старою лекційно-семінарською методикою, бо робота з кейсом потребує додаткових зусиль чи навіть матеріальних затрат, якщо ці кейси пропонують купити за "свої кровні". На Заході, до речі, студенти витрачають свої кошти на пакети програм, у яких вміщений перелік обов'язкових тем дискусій, практичних (кейсів).

Кейс-метод, як західна технологія, функціонував би повною мірою, якби система вищої освіти в Україні набула рис західної.

Звичайно, результативне впровадження досить прогресивного ситуаційного методу навчання (кейс-методу) можливе тоді, коли результати навчання матимуть для студентів життєво важливе значення. Студенту (а не викладачеві, як це об'єктивно складається за сучасної ситуації) буде потрібний кейс-метод для отримання нових знань. На їх основі він прагнутиме ствердитись як професіонал, довести своє право на подальшу творчість, новаторство, кращі умови праці та її оплати.

Немає сумніву, що оновлення інтелекту, світосприймання та цінностей справді відчує кожен викладач і студент, який хоч трохи спробує працювати за цим методом. Кейс-метод підтверджує, що якісний стрибок обсягу професійних знань студентів стане можливим за якісної зміни технології й, основне, організації навчального процесу в закладі вищої освіти.
Критична (екстремальна) ситуація як навчальна модель

Особистісному і професійному розвитку студента може сприяти використання викладачем ще такої інновації як критична (екстремальна) ситуація.

Критична (екстремальна) ситуація як навчальна модель є не абстрактною, а реальною ситуацією, яка є формою критичних станів, криз і відіграє виключну роль у розвитку особистості.

Використання в Україні термінів "надзвичайна ситуація" та "екстремальна ситуація" як узагальнюючих понять замість аварія, катастрофа викликає лише плутанину. Ці поняття втілюють в собі результат оцінки реальних подій, а не потенційно можливих, вони можуть бути застосовані коли мова йде про порівняння дійсності з чимось подібним, що сталось раніше і прийняте за деяку норму. Критична (екстремальна) ситуація виникає в наслідок відсутності в пам'яті (або підсвідомості) варіантів поведінкового вирішення та необхідності готувати їх, використовуючи зворотний зв'язок і приймати рішення, що викликає у людини емоційне напруження, навіть стрес.

Заперечувати необхідність здобуття досвіду подолання критичних ситуацій не має сенсу, оскільки це суперечить історичному досвіду людства, досвіду підготовки спеціалістів небезпечних професій. Зрозуміло, що ні превентивні (профілактичні), а ні захисні заходи, що застосовуються чи то окремо, чи то разом, не створюють комплексу достатніх заходів, здатних гарантувати безпеку життєдіяльності, або хоча б суттєво зменшити ризик небажаних результатів під час неминучих зіткнень з небезпекою. Тим більше, що такі заходи відносно пасивні. Очевидно, що до комплексу ефективних заходів в протидії виникаючим гострим ситуаціям входить і вміння раціонально діяти в нестабільних критичних умовах. Але ці специфічні навички, зазвичай не потрібні у повсякденному житті, здобуваються саме нетрадиційними методами.

Подолання екстремальних ситуацій - творче завдання, що належить до більш високого ієрархічного рівня системи. Воно потребує пошуку оригінального рішення від студента та творчого підходу від викладача, оскільки такі рішення індивідуальні та не однозначні. Несумісність екстремальної до повсякденної фундаментальна лежить в основі екстремальних технологій навчання.

Студенти у стабільних умовах часто навіть не замислюються над своєю поведінкою через існуючі стереотипи поведінки ~ безальтернативні програми, які склалися ще в дитинстві шляхом вольового контролю, соціального відбору, заборон і обмежень, стимулів і покарань.

У нестабільних умовах

виникає необхідність вибору кращого варіанту поведінки, і якщо підсвідомість "не надає" потрібного варіанту (досвід відсутній або не відтворюється), вмикається творчість для їх підготовки, вибору однієї з альтернатив та прийняття рішень;

під час цього швидкість обробки інформації різко зменшується. Якщо на несвідомому рівні вона досягає 10⁹ біт/с, то на свідомому 100 біт/с;

перевагу має людина з практичним досвідом дій в гострих ситуаціях;

виникає необхідність прийняття так званих нетривіальних рішень;

створюються еволюційні поштовхи, які ведуть до зміни особистості.

Кожна наступна критична точка робить свій "внесок", свої зміни і до наступної ситуації особистість підходить в зміненому, збагаченому стані. При цьому найбільшого розвитку зазнають прихованні, ті, що не знаходять місця в безпосередній життєдіяльності, компоненти внутрішнього світу, які знаходяться за межами повсякденного до певного часу, зв'язані з трагізмом особистості. Це можуть бути піднесенні хвилювання та перенапруження, відчуття відповідальності, боргу, справедливості та інші.

Немає нічого дивного, що цей світ, що є прихованою стороною буття, часто вислизає із поля зору навчального процесу.

Постійність особистості, ЇЇ прагнення до розвитку, пов'язані з можливістю вибирати в гострих ситуаціях варіант дій. Для творчих процесів, особливо емоційно напружених, до яких відносяться процес підготовки та прийняття нетривіальних рішень, не існує детермінованих алгоритмів. Підтвердження цьому - вольовий вибір однієї з альтернатив. Все, що відомо на сьогодні про функціонування свідомості, вказує на принципову роль випадкових факторів.

Вважають, що мозок людини працює з дуже низьким коефіцієнтом корисної дії (3-4 % своїх можливостей). Для чого потрібен такий "резерв"? Частково на це запитання дають відповідь результати нейрофізіологічних досліджень, проведених НЛ.Бехтерєвою. З'ясувалось, що в мозку є окремі нейрони, які розпочинають діяти тільки під час помилкового виконання діяльності: під час неузгодженості діяльності з її планом - сформованої під час життя, яка зберігається у мозку матрицею. У мозку є зони які майже завжди "мовчать" (ніби не працюють) і вмикаються лише в надзвичайних обставинах.

Не важко помітити, що всі випадки максимальної активності мозку пов'язані з проблемою вибору та прийняття нетривіальних рішень. Сама ж проблема формування у "пам'яті" системи "інформаційної бази" індивідуального та колективного несвідомого вибору та самого ходу вибору, є основною проблемою навчання подолання екстремальних ситуацій, а можливо, й однією з головних проблем забезпечення безпеки життєдіяльності. Недарма здобуття необхідних творчих можливостей особистості у виробленні поведінкових рішень психологи пов'язують з розвитком варіативності, тобто здатності людини для кожної гострої ситуації підготувати декілька (не менше трьох) варіантів цілеспрямованих дій.

1 2 3 4 5

Схожі:

ВСТУП Порівняльна характеристика права власності та права повного господарського ведення	ВСТУП Розділ І. Теоретичне обґрунтування соціального спрямування хімічних знань Питання соціального спрямування хімічних знань є особливо актуальним у сучасному світі. Задача освітян зробити процес навчання цікавим,...
Провізор-технолог виявив несумісність у рецепті Які прийоми повинен використати провізор, щоб приготувати дану лікарську форму?	Взаємодія школи та родини – один з вирішальних факторів успішного виховання дітей Школа. Як багато чекань, надій, хвилювань пов'язують діти, батьки, учителі з цим словом. Вступ до школи – це початок нового етапу...
Формування валеологічних знань учнів на уроках інформатики засобами... ВСТУП	Керівництву Повного товариства РЕВЕРС проведено аудиторську перевірку щодо достовірності, повноти та відповідності встановленим законодавством вимог щодо формування...
ПРИМІТКИ ДО ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ ПОВНОГО ТОВАРИСТВА"ЛОМБАРД" ФРАНКО... Товариство створено відповідно до установчого договору про створення ПОВНОГО ТОВАРИСТВА ЛОМБАРД «КОВЧЕГ», зареєстровано виконавчим...	Вступ. Предмет вивчення географії материків і океанів. Карти Джерела... Північна Америка. Природні зони. Висотна поясність Кордильєр. Природоохоронні території 86
Уроку Вступ. Узагальнення знань, отриманих учнями на уроках трудового навчання у початковій школі про професії. Поняття про технологію....	Про фінансову звітність ПОВНОГО ТОВАРИСТВА «ЛОМБАРД ВІЛАРД» ГАЖІЙСЬКА ТА ТИТАРЕНКО» Аудиторською Палатою України, провела аудиторську перевірку балансу ПОВНОГО ТОВАРИСТВА «ЛОМБАРД ВІЛАРД» ГАЖІЙСЬКА ТА ТИТАРЕНКО» (надалі...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання