Вступ. Технолог і я повного засвоэння знань


Скачати 0.55 Mb.
Назва Вступ. Технолог і я повного засвоэння знань
Сторінка 2/5
Дата 20.11.2013
Розмір 0.55 Mb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Інформатика > Документи
1   2   3   4   5

Види уяви


Уяву кожної людини можна охарактеризувати за різними ознаками. Насамперед уяву людини можна поділити на різні види. За характером продуктивності виокремлюють:

  • відтворювальну (репродуктивну) уяву - продукти якої вже були відомі раніше;

  • творчу (продуктивну) уяву.

За мірою свободи, довільності визначають:

  • Пасивну уяву - що виявляється у хворобливих фантазіях, маренні, або в такому фантазуванні, яке не має усвідомленої мети;

  • Активну уяву - яка відбувається в межах творчої діяльності, підкорена певній меті.

За характером образів визначають:

Конкретну уяву - в ній уявляються певні предмети, речі тощо;

Абстрактну уяву, що оперує більш узагальненими образами (схемами, символами).

За відношенням до актуальної ситуації виокремлюють:

Сприймаючу уяву (яка прикована до ситуації);

Творчу уяву (яка здатна вийти за межі ситуації).

Процеси уяви

Синтез образів у процесах уяви здійснюється в різних формах. Найбільш уживаними із них є:


  • Аглютинація (від лат. aggIutiпaгe - склеювати) - створення нового образу шляхом сполучення елементів, узятих з різних уявлень. Наприклад, образ русалки в казках, де голова і тулуб - жінки, а хвіст -риби. Цей прийом не набув великого поширення, оскільки образи його важко втілюються в предметні речі. А втім, приклади матеріалізації таких образів у реальному житті маємо - це танк, бойова машина піхоти, амфібія тощо.

  • Гіперболізація - збільшення предмета (велетень Гуллівер, літаки "Мрія", Ан-74).

  • Літота - на відміну від гіперболізації, зменшення предмета (хлопчик-мізинчик). Ці прийоми використовують у народних казках, фантастичних творах.

  • Підкреслення - акцентування якоїсь частини образу чи певної властивості. За допомогою такого прийому створюють шаржі, карикатури.

  • Схематизація - образ уяви, коли розбіжності зменшуються, а риси схожості виходять на перший план. Прикладом може бути орнамент, елементи якого художник узяв із рослинного світу.

  • Типізація - виокремлення істотного в однорідних фактах і втілення їх у конкретних образах. Це найскладніший прийом. Його широко застосовують у літературі.

  • Комбінування - сполучення даних у досвіді елементів у нові, більш-менш незвичні комбінації. Це найпростіша техніка уяви, саме її мали на увазі дослідники минулої доби, коли вважали механізмом уяви асоціацію.

  • Алегоризація, створення алегорії - використання образу в переносному значенні. Образ є лише умовно обраним знаком якогось явища дійсності.

  • Метафоризація, побудова метафор. Метафора є глибшим уявним відображенням явища, ніж алегорія, оскільки між метафоричним образом та його значенням існує певна подібність, аналогія.

  • Символізація, використання символів, е найглибшою за значенням, сутнісним наповненням технікою уяви. Розуміння мови символів допомагає людині свідомо отримувати послання від власного несвідомого (сни тощо). Символ відрізняється від знака тим, що він є не умовно обраним для позначення, а глибинно, сутнісно єдиним із тим, що він позначує. На відміну від поняття, символ має необмежений обсяг значення. Вираженню через символи підлягає тільки загальнолюдське, приналежне до самого способу існування людини.

Образ предмета
Образ об'єкта - відтворення об'єкту, інформація про нього або його опис, структурно подібне, але не збіжне з ним. Людина сама формує образ, спираючись на здобуту до цього інформацію про нього.
Властивості образу є результатом відображення об'єкта на носія інформації , виражається у вигляді думки або інформації записаний в пам'яті схожий на відображуваний об'єкт з певної точки зору , не має фізичних характеристик об'єкта. Має фізичні характеристики пам'яті, що зберігає .
Типи образів
За способом і носію відображення:

  • візуальний (зображення - те що виглядає як об'єкт, але об'єктом не є: малюнок, голографія);

  • окремий випадок: Картина (художнє зображення певного явища, наприклад натюрморт);

  • аудіальний (музика);

  • речовинний (скульптура);

  • словесний;

  • ментальний (в уяві та ограни чуття);

  • тактильний, смаковий, запаховий;

  • інформаційний, у вигляді інформації, не прив'язаної до матеріального носія, яка застосовується в інформаційних технологіях, книгах, комп'ютерах;

  • аналоговий;

  • векторний, наприклад векторна графіка;

  • растровий, наприклад растрова графіка;

  • символьний (знаковий, дигітальний), наприклад ноти, програма змальовує картинку, знаки дорожнього руху.

За складністю і кількістю інформації:

  • простий ;

  • складний;

Навчання
Навчання - засвоєння знань і їхнє наступне застосування на практиці, тобто формування умінь і навичок.
Основні характеристики навчання.

1. Сила навчання - це міцність і тривалість збереження сильної реакції навченості. На силу навчання впливають: значимість, розробка, підкріплення, повторення і образність.

2. Гасіння, або забування - зникнення реакції при недоліку підкріплення .. Швидкість гасіння обернено пропорційна силі початкового навчання.

3. Генералізація, або узагальнення, стимулів - це тенденція реагувати однаково на подібні стимули. Генералізація стимулів лежить в основі перенесення позитивних характеристик існуючої марки на нові продукти

4. Дискримінація стимулів - розрізнення стимулів з метою різних реакцій на них. Дискримінація - зворотна сторона генералізації.

5. Середа реакції - значимий фактор для отримання бажаної реакції поряд з силою початкового навчання. Чим більше схожості мають сигнали ситуації вилучення реакції з ситуацією навчання, тим більш імовірно ефективне вилучення інформації.

Фактори навчання
На процес навчання впливають дуже багато факторів, які включають в себе ще більше факторів, тому була створена таблиця, яка наочно показує основні фактори, що впливають на процес і якість навчання.


Місце фактора

Назва фактора

Вплив фактора на результат



Мотиви навчання. Ціль навчання. Цікавість до навчання

0,92



Відношення до навчання. Потрібність навчання

0,91



Вміння навчатися

0,90



Трудові можливості учнів

0,89



Регулярність навчання, систематичність виконання домашніх завдань

0,87



Активність під час навчання

0,86



Рівень навчання. Дисципліна

0,82



Вміння використовувати знання на практиці

0,80



Можливості до сприйняття конкретних даних

0,78



Загальні можливості, потенціальні можливості.

0,77



Складність навчального матеріалу

0,76



Методи навчання

0,75



Інтенсивність розумових процесів під час засвоєння знань

0,74



Особливості психічної діяльності

0,72



Попередній ступінь підготовки

0,70



Загальний ступінь підготовки

0,68



Час, за який сприймаються знання

0,62



Час запам’ятовування матеріалу

0,60



Періодичність контролю та перевірки засвоєних знань

0,57



Час, затрачений на підготовку відповіді

0,52



Зміст матеріалу

0,51



Об’єм навчального матеріалу

0,50



Форма засвоєння знань

0,49



Тип та побудова уроку

0,48



Структура навчального матеріалу

0,46



Психологічна атмосфера уроку

0,45



Використання технічних приладів

0,44



Трудові можливості вчителя

0,43



Вік учнів

0,42



Санітарно-гігієнічні умови навчання

0,40


Автори підручника "Основи педагогіки і психології вищої школи" пишуть про психологічні фактори, що впливають на процес навчання. Серед них названі різні фактори, що впливають на:

  • правильність зорового і слухового сприйняття,

  • на ефективність формування навичок,

  • на ефективність навчання прийомам розумової діяльності, як, наприклад, обумовленість мислення мотиваційної сферою особистості, можлива упередженість людини,

  • а також "фактори заучування", Під якими розуміється сукупність дій учнів, спрямованих на оволодіння ними навчальним матеріалом, - увага і установка (готовність до дії).

Тут же наводяться об'єктивні фактори, що впливають на заучування навчального матеріалу, а саме властивості заучиваного матеріалу:

  • його зміст (фактичні відомості, поняття, вміння або навички),

  • форма (життєва або дидактична, образна, мовна чи символічна),

  • труднощі (наявність в ньому більш-менш виразних закономірностей),

  • значення (гностичні, практичне, етичне, естетичне, соціальне або виховне),

  • осмисленість (наявність у навчального понять і дій, необхідних для розуміння елементів матеріалу і встановлення зв'язків між ними),

  • структура (логічна, семантична, синтаксична), обсяг (кількість вхідних в нього окремих елементів)

  • і привабливість (здатність викликати позитивні почуття).

Відзначимо, однак, що будь-яка класифікація тут в достатній мірі умовна зважаючи тісному взаємозв'язку і взаємодії всіх компонентів педагогічної системи.

Розвиваюче навчання

Під розвиваючим навчанням розуміється "напрямок у теорії і практиці утворення, що орієнтує на розвиток фізичних, пізнавальних, моральних здібностей учнів шляхом використання їхніх потенційних можливостей".

Незважаючи на історико-педагогічні преценденты розвиваючого навчання, його цілісна теорія стала формуватися в ХХ в. У джерел вітчизняної теорії розвиваючого навчання стояв Л.С. Виготський. У 1920-30 р. у психолого-педагогічній літературі гостро обговорювалася проблема співвідношення розвитку і навчання. Ряд авторів доводили, що розвиток людини не залежить від навчання (А. Геззел, Ж. Пиаже, З. Фрейд і ін.). Навчання розглядалося як процес, що інакше повинен бути погоджений з ходом розвитку, але сам по собі в розвитку не бере участі. Відповідно до такої теорії, розвиток "повинен робити визначені закінчені цикли, визначені функції повинні дозріти перш, ніж школа може приступити до навчання конкретним знанням і навичкам дитини. Цикли розвитку завжди передують циклам навчання. Таким чином, виключається всяка можливість порушити питання про ролі самого навчання в ході розвитку і дозрівання тих функцій, що активізуються навчанням. Їхній розвиток і дозрівання є скоріше передумовою, чим результатом навчання. Навчання надбудовується над розвитком, нічого не змінюючи власне кажучи".

Л.С. Виготський не погоджувався з жодною з цих теорій і сформулював власну гіпотезу про відношення навчання і розвитку. Згідно Л.С. Виготському, існує єдність, але не тотожність процесів навчання і внутрішніх процесів розвитку. "... Хоча навчання і зв'язане безпосередньо з дитячим розвитком, проте , вони ніколи не йдуть рівномірно і паралельно один одному... Між процесами розвитку і навчання встановлюються надскладні динамічні залежності, які не можна охопити єдиною, наперед даною, формулою"
Реальні навчальні можливості
Реальні навчальні можливості - єдність внутрішніх і зовнішніх умов, що визначають потенціал конкретної особистості у сфері навчальної діяльності

Найбільш значимими внутрішніми і зовнішніми компонентами реальних навчальних можливостей є:

  1. внутрішні компоненти:

  • розвиток психічних процесів і властивостей мислення (в першу чергу вміння виділяти істотне в досліджуваному матеріалі і самостійність мислення);

  • навички та вміння навчальної праці (перш за все вміння раціонально планувати навчальну діяльність, здійснювати самоконтроль у навчанні і виконувати в належному темпі основні навчальні дії);

  • ставлення до навчання, провідні інтереси і схильності;

  • ідейно-моральна вихованість,

  • свідомість навчальної дисципліни,

  • наполегливість при виконанні навчальних вимог;

  • працездатність;

  • освітня підготовленість по раніше пройденому учбовому матеріалу;

  1. зовнішні компоненти:

  • педагогічні впливи

  • вплив сім'ї

Навчальна працездатність

Навчальна працездатність - фізіологічна здатність, відношення до навчання, свідомість, наполегливість. Згрупувавши учнів по рівнях розвитку, можна домогтися більшої ефективності в процесі навчання. Спиратися при організації діяльності потрібно на вже сформовані елементи, розвивати при цьому ті, котрі недостатньо сформовані.

Причини неуспішності

слабке інтелектуальний розвиток;

  1. слабке здоров'я,

  2. низька працездатність;

  3. невихованість,

  4. недбальство;

  5. відсутність навичок навчальної праці,

  6. неорганізованість;

  7. прогалини в знаннях;

  8. відсутність інтересу до навчання;

  9. недоліки викладання (педагогічна занедбаність);

  10. зміна школи;

  11. відсутність єдності вимог з сім'єю;

  12. дефекти органів чуття

Навченість

Навченість - фонд попередніх знань, здатності в області аналізу, синтезу, виділення істотного, рівні прояву самостійності мислення, володіння й оперування навичками розумової діяльності і навчальної праці.
1   2   3   4   5

Схожі:

ВСТУП
Порівняльна характеристика права власності та права повного господарського ведення
ВСТУП Розділ І. Теоретичне обґрунтування соціального спрямування хімічних знань
Питання соціального спрямування хімічних знань є особливо актуальним у сучасному світі. Задача освітян зробити процес навчання цікавим,...
Провізор-технолог виявив несумісність у рецепті
Які прийоми повинен використати провізор, щоб приготувати дану лікарську форму?
Взаємодія школи та родини – один з вирішальних факторів успішного виховання дітей
Школа. Як багато чекань, надій, хвилювань пов'язують діти, батьки, учителі з цим словом. Вступ до школи – це початок нового етапу...
Формування валеологічних знань учнів на уроках інформатики засобами...
ВСТУП
Керівництву Повного товариства
РЕВЕРС проведено аудиторську перевірку щодо достовірності, повноти та відповідності встановленим законодавством вимог щодо формування...
ПРИМІТКИ ДО ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ ПОВНОГО ТОВАРИСТВА"ЛОМБАРД" ФРАНКО...
Товариство створено відповідно до установчого договору про створення ПОВНОГО ТОВАРИСТВА ЛОМБАРД «КОВЧЕГ», зареєстровано виконавчим...
Вступ. Предмет вивчення географії материків і океанів. Карти Джерела...
Північна Америка. Природні зони. Висотна поясність Кордильєр. Природоохоронні території 86
Уроку
Вступ. Узагальнення знань, отриманих учнями на уроках трудового навчання у початковій школі про професії. Поняття про технологію....
Про фінансову звітність ПОВНОГО ТОВАРИСТВА «ЛОМБАРД ВІЛАРД» ГАЖІЙСЬКА ТА ТИТАРЕНКО»
Аудиторською Палатою України, провела аудиторську перевірку балансу ПОВНОГО ТОВАРИСТВА «ЛОМБАРД ВІЛАРД» ГАЖІЙСЬКА ТА ТИТАРЕНКО» (надалі...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка