Вступ. Технолог і я повного засвоэння знань
|
|
Скачати 0.55 Mb.
|
|
Педагогічний тест - це система завдань специфічної форми, що дозволяє виміряти рівень навченості студентів, сукупність їх уявлень, знань, і навичок на тій чи іншій області змісту. По-перше, педагогічні тести класифікуються за методологією інтерпретації результатів тестування на:
Тести цього типу дозволяють проводити моніторинг успішності студентів, вчасно визначати недоліки у підготовці студентів. Викладачі та керівники навчальних закладів відзначають, що результати критеріально-орієнтованих тестів особливо корисні при діагностиці недоліків у навчанні, а також у підсумковій і проміжної атестації студентів. Критеріально-орієнтовані тести також використовуються для оцінки різних освітніх програм. Вступний тестовий контроль Вступний тестовий контроль здійснюється при прийомі в середній спеціальний навчальний заклад в якості вступного випробування. Вступне тестування проводиться по декількох дисциплінах передбаченим у нормативних документах про прийом до навчальних закладів. Поточний тестовий контроль Поточний тестовий контроль може здійснюватися в ході повсякденної навчальної роботи. Поточний тестовий контроль проводиться за допомогою декількох паралельних форм (варіантів) тесту, розробленого самим викладачем або групою викладачів. Цей вид контролю має велике значення для стимулювання у студентів прагнення до самостійної систематичної роботи над виконанням класних і домашніх завдань, підвищення інтересу до навчання і почуття відповідальності за його результати. Проміжний тестовий контроль Проміжний (рубіжний, поетапний, періодичний) тестовий контроль проводиться зазвичай після вивчення логічно закінченої частини (розділу, модуля) програми або в кінці навчального періоду (семестру, курсу). Він полягає у перевірці навчальної діяльності студентів з освоєння порівняно більшого обсягу матеріалу. Тому до проміжного педагогічному тесту пред'являються підвищені вимоги. Він повинен володіти достатньо високою надійністю і валідність. До його розробки мають залучатися найбільш досвідчені викладачі. Підсумковий тестовий контроль Підсумковий тестовий контроль здійснюється вкінці кожного навчального року, а також при завершенні вивчення дисципліни (курсу) з обов'язковим урахуванням результатів поточного і проміжного (періодичного) контролю. При формулюванні тестових завдань для всіх видів тестів слід передбачити можливість отримання у відповідях студентів вичерпної інформації як про рівень набутих і засвоєних знань, так і про вміння оперувати ними, про оволодіння логічними прийомами мислення (аналізу та синтезу, докази, Аналогій і протиставлення, індукції та дедукції та ін.) Тести отримали в даний час широке застосування в освіті США, Великобританії, Голландії, Японії, Австралії і в багатьох інших розвинених країнах. Використання різних видів тестів Нормативно-орієнтовані педагогічні тести використовуються для того, щоб отримати надійні і нормально розподілені бали для порівняння тестованих. Критеріально-орієнтовані педагогічні тести застосовуються для того щоб інтерпретувати результати тестування відповідно рівнем навченості випробуваних на добре певній галузі змісту. Аналізуючи теоретичні дослідження вітчизняних і зарубіжних вчених, а також практику масового тестування, можна стверджувати, що педагогічні тести, що відповідають високим критеріям якості, мають безсумнівні переваги перед традиційними суб'єктивними формами контролю рівня навченості студентів. Надійний і валідний педагогічний тест повністю відповідає вимогам до технології контролю знань, умінь навичок студентів на всіх етапах навчання. Навченість - це ансамбль інтелектуальних властивостей людини, від якого при всіх інших рівних умовах залежить успішність навчання. Серед складових цього ансамблю відмічають узагальненість розумової діяльності, економічність мислення, самостійність мислення, гнучкість розумових процесів (легкість чи труднощі пристосування до змінення умов задач), смислова пам'ять, характер зв'язку наочно-образних і абстрактних компонентів мислення. Дослідники виділяють типи учнів з різним рівнем навченості. Зрозуміло, здатність до навчання - не постійна якість, вона розвивається і вдосконалюється в процесі навчання, у процесі оволодіння відповідною діяльністю. Однак, як показують дослідження, індивідуальні відмінності в навченості дуже великі. Встановлено, що оптимальним для учнів з яскраво вираженим підвищеним рівнем навчання буде навчання за розширеною і більш складною за змістом програмою. Підносити матеріал треба на основі максимальної реалізації принципу проблемності у навчанні. Таким учням досить відносно невеликий допомоги з боку, спрямованої на розкриття основних, принципіально нових методів вирішення проблем. На основі ретельного аналізу психологічних особливостей школярів зі зниженим рівнем навчання (або, інакше кажучи, з повільним темпом розвитку), особливостей їх пізнавальної діяльності, інтелектуальної сфери, а також деяких особливостей їх особистості, були психологічно обґрунтовані, визначені оптимальні шляхи їх навчання. Тут необхідно враховувати уповільнений темп формування узагальнених знань, підвищену стомлюваність при інтелектуальній діяльності. Оптимальним для цієї категорії школярів є навчання в кілька уповільненому темпі (особливо на початковому етапі вивчення нового матеріалу), з більш широкої наочної і словесної конкретизацією загальних положень, великою кількістю вправ, виконання яких спирається на прямому показі прийомів рішення. Не навчання підлаштовується під індивідуальні особливості такого учня, а швидше учень підлаштовується під ускладнений процес навчання. Згідно з В. В. Давидову, «засвоєння наукових знань і відповідних їм умінь виступає як основна мета і головний результат ». У найзагальнішому вигляді засвоєння визначається як процес прийому, смислової переробки, збереження отриманих знань і застосування їх у нових ситуаціях рішення практичних і теоретичних завдань, тобто використання цих знань у формі вміння на основі цих знань вирішувати нові завдання. На думку С.Л. Рубінштейна, «процес міцного засвоєння знань - центральна частина процесу навчання. Це психологічно дуже складний процес. Він ніяк не зводимо до пам'яті або міцності запам'ятовування. До нього включаються сприйняття матеріалу, його осмислення, його запам'ятовування і те заволодіння ним, до-рої дає можливість вільно нею користуватися в різних ситуаціях, по-різному їм оперуючи, і т.д. ». Основою засвоєння знань є активна розумова діяльність учнів, що спрямовується викладачем. Знання можуть засвоюватися на різних рівнях:
Показники антропологічних (особистісно орієнтованих) технологій навчання у спеціалізованій школі 304.  Яка мотивація до навчання у 304 школі?. Найважливішим джерелом мотивації є потреби та інтереси учнів. Учитель має знати їхні справжні потреби, постійно ними керуватися, створювати можливості для їх актуалізації й задоволення. Навчальна мотивація є рушієм навчання, позитивним рухом, потягом до задоволення усвідомленої чи неусвідомленої потреби. Серед основних таких рушіїв виділимо наступні потреби (СЛАЙД є): фізіологічні, які забезпечують фізичне існування організму; у безпеці; у психологічному комфорті; у повазі, спілкуванні, лідерстві; пізнанні, діяльності; естетичні; у самоактуалізації (А.Маслоу). Найбільш повне задоволення цих потреб сприяє самореалізації особистості, розумінню нею сенсу свого життя. Від ступеню задоволення особистих потреб залежить відчуття людиною щастя та стан благополуччя в суспільстві. Якщо активність особистості щодо задоволення фізіологічних потреб передбачена генетично, ігнорування їх є ризиком для життя, то щодо психологічних потреб діють інші, не такі прості й прямолінійні механізми, бо вони виходять за межі організму й стають складовими соціальних взаємодій. Ця складність є також результатом постійного й активного функціонування базових психічних структур людської особистості, що забезпечують її соціальну життєдіяльність. А.Маслоу дає визначення мотивації як прагнення людини виявити себе в тому, до чого вона відчуває себе потенційно здібною. Мотивація - генетичне прагнення людини до самореалізації у відповідності з її природними здібностями до певних видів діяльності і наполегливість в оволодінні нею на творчому рівні. Це активне і стійке прагнення реалізується в реальні досягнення лише тоді, коли виникають чи створюються необхідні умови для цього. Мотивацію учасників навчального процесу можна зміцнити шляхом моделювання їх особистої поведінки, викликаючи стан захопленості, ентузіазму, енергії, піднесення. Досягнення й успіхи учнів потребують постійного схвалення. Однак, мотивація - не пасивний механізм, який чекає запуску зовні, а активний особистісний мотор, який постійно рухає учня в те поле діяльності, де його здібності можуть виявитися найбільш повно, і гальмує рух в інших напрямках. Сприятливе, комфортне освітнє середовище для досягнення мети. Створюється відповідний клімат шляхом організації такого освітнього середовища, яке б заохочувало й спонукало до взаємодії, взаємної довіри; виконання інтерактивних вправ, які дають змогу учням краще пізнати інших учасників навчального процесу; пояснення мети, технології, ходу навчання, характеру очікувань, що забезпечує в учнів відчуття безпеки; застосування шкали складності - починаючи з простих і легких завдань, слід поступово переходити до більш складних; позитивного зворотного зв'язку, стимулюючі оцінки зусиль і досягнень учнів. Використання ефективних форм, методів і технік навчання. Слід враховувати існуючі індивідуальні відмінності щодо способів і стилів навчання, які збільшуються з віком і досвідом; застосування різноманітних методів і технік сприяє донесенню змісту освіти до всіх учнів, задовольняє їх індивідуальні потреби; людям, у яких домінує слухове (вербальне) сприймання, слід більше розповідати, а для учнів із зоровим сприйманням - використовувати наочність; ефективним є застосування діяльнісного й асоціативно-емоційного способів представлення інформації, ігор, практичних вправ, які стимулюють навчальну діяльність. Опора на досвід, знання, уміння і навички учнів. У цьому плані важливо: мати інформацію про існуючі знання і досвід учнів; розвивати те, що вони вже вміють і знають, адже найкраще засвоюються ті знання, які пов'язані із вже існуючим досвідом; надати можливість обміну досвідом, бо існуючи знання й вміння - один із найсильніших засобів, які слід використати; уміння й знання учнів, які вони вже мають, не руйнувати й не піддавати сумніву, бо у такий спосіб виникає опір стосовно нового змісту, використовувати можливість застосування нових знань на практиці. Учень повинен мати можливість побачити використання набутих знань та вмінь на практиці. Слід намагатися зробити навчання наближеним до реальних потреб та проблем учнів, а не трактувати теми академічно чи універсально; використовувати ті матеріали для вправ, які стосуються завдань і проблем сьогодення чи наступного дорослого життя учнів; кожна практична вправа передбачає висновки про можливе використання набутого досвіду в повсякденному житті; завершується навчальний курс пропозицією учням запланувати, у який спосіб вони будуть використовувати набуті знання й вміння на практиці. Наявність в учнів відчуття контролю над процесом свого навчання. Слід створити такий клімат, щоб учні самі окреслили свої потреби та очікування від занять, тренінгів і сформулювали свої власні цілі, які вони хочуть реалізувати; використовувати попереднє опитування, яке дозволить здійснити оцінку їхніх існуючих знань та умінь, враховувати очікування, посилатись на них; сприяти оцінюванню застосованих методів учнями та їх намаганню реалізувати свої очікування. Технології мають бути озброєні психодіагностичними та соціологічними методами пізнання людини, що вимірюють якісно й кількісно її соціальне оточення разом із змінами в розвитку й досягненнями в навчанні та вихованні, а також і системними новоутвореннями в її особистості. Досягнення успіху, задоволення пізнавальних потреб та потреби у самореалізації. Підбір завдань має передбачати високу ймовірність досягнення учнями успіху, мінімальний ризик поразки; учні між собою не порівнюються; витримується шкала складності; визнається, що кожен учень має індивідуальний стиль, демонструються його успіхи, святкуються досягнення, вказуються перспективи розвитку, що зміцнює мотивацію до навчання. Повне занурення у процес навчання. Учні краще й з більшим захопленням навчаються тоді, коли вони є «акторами», а не лише спостерігачами. Захопленості сприяє використання різноманітних технік, які задіюють інтелект (вирішення проблем, ситуацій із практики), емоції (рольові і ділові ігри, обговорення), фізичну активність (конструкційні проекти, ігри-розминки, рухові ігри). Достатність часу на засвоєння нових знань і вмінь. програма навчання не повинна переобтяжуватися новим змістом; учні не повинні втомлюватися; має бути час на використання різноманітних методів навчання, перерв, засвоєння нового матеріалу. Відсутність факторів ризику для здоров'я. перевантаження, стресогенні фактори, зміст навчання передбачає попередження шкідливих звичок (наркоманії, куріння, алкоголізму), достатніми є рухова активність та перебування на свіжому повітрі, збалансоване харчування тощо. Зміст навчання- має враховувати логіку науки. Виклад цілісної теорії сприяє системному мисленню, незалежно від майбутньої діяльності учнів. Їх діяльність мислення розвивається в руслі теоретичного мислення, таких дій, як узагальнення, абстрагування, порівняння тощо. Знання набувають нових характеристик: широта, універсальність, гнучкість, еволюційність, непостійність тощо. Цим визначається характер їх інтерпретації, особливості оволодіння ними; розвивається сфера їх застосування. Звідси кращою стає соціалізація, відкриваються широкі простори життя з його складністю, мінливістю, парадоксальністю. Вузька спеціалізація знань із дисциплін і професій вважається не зовсім доцільною і набуває нового змісту універсалізм. Позиція викладача-, який орієнтується на учня як свідомого індивіда, визначається наступними установками: "освіта - сфера розвитку свободи особистості"; "свобода наступає лише з пізнанням «я», коли долаються ті перешкоди, які свідомість будує для самозахисту"; "перегляд поглядів, переконань можливий лише в свідомому акті очищення свідомості" (П.Дракер). Педагог займає активну творчу позицію, самостійно опановує знання зі сфер суспільно-наукової ідеології, пізнання учня, способів педагогічного мислення, процедур конструювання педагогічних моделей та технологій, конкретних умов їх застосування. Взаємини «учень-учитель» ґрунтуються на: сутності учнівського життя, всього його розмаїття (Т-Маклаглін), любові й миролюбстві у спілкуванні, «відкиданні» авторитарності педагога (Я.Корчак); врахуванні інтересів юнацької соціальної групи та її зв'язків з усіма сферами суспільно-культурного життя; на лейтмотивові внутрішнього світу людини у юнацькому віці: «бути в дружбі з усім зовнішнім світом»; особливостях учня як соціального індивіда, який прагне досягти самостійності думок, пошуків, діяльності (М.Вест); основою взаємин є підтримка учня, опора на його сильні якості й соціокультурні характеристики як індивіда: допитливість, ризик, відвертість, самовідкриття, відчуття близькості іншої людини, тяжіння до неї й орієнтація на її підтримку. Лише за умови відповідності цим вимогам педагогічна технологія може вважатися особистісно орієнтованою, головною з яких є власне бажання особистості учня бути активним суб'єктом освітнього процесу. В широкому розумінні суть освіти полягає у розкритті людської сутності, чого має досягти кожен навчальний предмет. Для цього потрібний підхід, протилежний технологічному - антропологічний (чи особистісно орієнтований), так як в центрі її знаходиться людина. Протиріччя проблеми вибору особистісно орієнтованих педагогічних технологій полягає в тому, що сам по собі технологічний підхід нівелює особистість, намагається «сформувати» її зовнішніми впливами, передбачає «ефект солоного огірка» - «який би ти не був, а в банці з розсолом станеш солоним» (В.Ф.Шаталов). Технологічний підхід бачить в людині з одного боку - вищу тварину, з іншого - комп'ютер, а процес виховання й освіти розглядає як «пристосування» до соціального середовища, як соціалізацію. Однак сучасна антропологія довела, що людина у біологічному відношенні є найменш пристосованою істотою до зовнішнього світу. І знеособлене соціальне оточення не зможе замінити живого обличчя однієї рідної людини. Від людини до людини - від «Я» до «Я» - передається феномен людського. Підсвідомо учень хоче зустріти у викладачеві людину, як і дорослий - у лікареві, чиновнику, колезі. Саме це людське начало перебуває зараз у безпеці, потребує захисту й підтримки. Модульні технології у системі навчання 304 спеціалізованої школи з інформаційних технологій. Особливості модульних технологій - застосування методу згорнутих інформаційних структур |
Схожі:
|
ВСТУП Порівняльна характеристика права власності та права повного господарського ведення |
ВСТУП Розділ І. Теоретичне обґрунтування соціального спрямування хімічних знань Питання соціального спрямування хімічних знань є особливо актуальним у сучасному світі. Задача освітян зробити процес навчання цікавим,... |
|
Провізор-технолог виявив несумісність у рецепті Які прийоми повинен використати провізор, щоб приготувати дану лікарську форму? |
Взаємодія школи та родини – один з вирішальних факторів успішного виховання дітей Школа. Як багато чекань, надій, хвилювань пов'язують діти, батьки, учителі з цим словом. Вступ до школи – це початок нового етапу... |
|
Формування валеологічних знань учнів на уроках інформатики засобами... ВСТУП |
Керівництву Повного товариства РЕВЕРС проведено аудиторську перевірку щодо достовірності, повноти та відповідності встановленим законодавством вимог щодо формування... |
|
ПРИМІТКИ ДО ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ ПОВНОГО ТОВАРИСТВА"ЛОМБАРД" ФРАНКО... Товариство створено відповідно до установчого договору про створення ПОВНОГО ТОВАРИСТВА ЛОМБАРД «КОВЧЕГ», зареєстровано виконавчим... |
Вступ. Предмет вивчення географії материків і океанів. Карти Джерела... Північна Америка. Природні зони. Висотна поясність Кордильєр. Природоохоронні території 86 |
|
Уроку Вступ. Узагальнення знань, отриманих учнями на уроках трудового навчання у початковій школі про професії. Поняття про технологію.... |
Про фінансову звітність ПОВНОГО ТОВАРИСТВА «ЛОМБАРД ВІЛАРД» ГАЖІЙСЬКА ТА ТИТАРЕНКО» Аудиторською Палатою України, провела аудиторську перевірку балансу ПОВНОГО ТОВАРИСТВА «ЛОМБАРД ВІЛАРД» ГАЖІЙСЬКА ТА ТИТАРЕНКО» (надалі... |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua