|
|
Скачати 1.3 Mb.
|
|
Питання для самоконтролю: 1.Чи володіємо ми набором засобів, які дозволяють нам говорити про одне і те саме по-різному? 2.Як називається здібність носія мови по- різному висловлювати одну і ту саму думку? 3.Чому явище варіативності заслуговує уваги з боку соціолінгвістики? 4.Дайте характеристику терміну «Соціолект». Висновки: Варіативність виявляється на всіх рівнях мовленнєвої комунікації – від володіння засобами різних мов до усвідомлення мовцем допустимості різних фонетичних або акцентних варіантів, що належать одній мові. Соціолектом називають сукупність мовних особливостей, притаманних якійсь соціальній групі – професійній, віковій і т.н. – у межах тієї чи іншої підсистеми національної мови. Завдання для практичного заняття: 1. Прочитайте наступний текст, зрозумійте зміст, порівняйте визначення терміну «соціолінгвістика» з визначенням, яке було надане попереднім автором. Увага! Ретельно перегляньте розділ 1.1. Soziolinguistik ist ein Teilgebiet der Sprachwissenschaft, das sich mit der Verbindung von Sprache und Gesellschaft auseinandersetzt. Ihr Gegenstand sind u.a. die Soziolekte und interaktive Sprachverwendung in bestimmten sozialen, hierarchie- oder verwendungsbestimmten Kontexten (z.B. an Arbeitsplätzen). Auch die Dialektologie wird häufig zur Soziolinguistik gerechnet. Als Begründer der Soziolinguistik gelten der Amerikaner William Labov und der Brite Peter Trudgill. Diskursanalyse ist ein Oberbegriff für die sprachwissenschaftliche Analyse von Diskursphänomenen. Je nachdem, was als Diskurs betrachtet wird, gibt es dafür unterschiedliche Interpretationen. In den Sozialwissenschaften ist nicht nur die Form, sondern auch der Inhalt des Diskurs Gegenstand der Analyse. Die Diskursanalyse geht im wesentlichen auf die Arbeiten von Michel Foucault zurük, der Politikwissenschaft, v.a. im Teilgebiet der internazionalen Beziehungen eine wichtige Rolle. Allgemein untersucht sie den Zusammenhang von sprachlichem Handeln und sprachlicher Form, sowie den Zusammenhang zwischen sprachlichem Handeln und gesellschaftlichen insbesonders institutionellen Strukturen. Aus Sprachwissenschaftlicher Sicht ist dabei die Abgrenzang des Diskurses ( als pragmatisches Phänomen) gegenüber dem Text ( als sprachliche Struktur des Diskurses, welcher u.a.in der Textlinguistik untersucht wird) bemerkenswert. Оформіть результат у вигляді резюме обсягом 1 сторінка. Результати практичного заняття надіслати до 15 лютого. Розділ 1.5. Арго. Жаргон. Сленг. Койне. Діглосія. Структура:
Ключові слова: арго, жаргон, сленг, койне, синонім, діглосія, двомовність, термін, діалектні форми мови, інтердіалектні форми мови, мовленнєві навички. Цілі та завдання розділу. Успішне вивчення розділу дозволяє: правильно розуміти, що таке арго, сленг, жаргон. Мати уяву про діглосію. Знати, що «койне» особливо актуально для мовного життя великих міст, де живуть люди з різними мовленнєвими навичками . Володіти ключовими поняттями: такими, наприклад, як «койне». Методичні рекомендації до вивчення Розділу 1.5. При вивченні Розділу 1.5. важливо знати, що терміни «арго», «жаргон», «сленг» часто вживаються як синоніми, але треба розмежовувати поняття, які криються за ними; проаналізувати розподіл мов або їх підсистем за сферами діяльності.. Ретельно розібрати поняття «Койне». Вивчаючи пункт 1, детальніше зупиніться на походженні термінів «арго, сленг, жаргон». Вивчаючи пункт 2,зверніть увагу на різновид соціолекту. Прочитайте та спробуйте відповісти на питання: Який з термінів більш характерний для мови, яку вивчаєте? Арго.Жаргон. Сленг. Перші два терміни – французькі за походженням, третій – англійський. Усі три терміни часто вживаються як синоніми. Однак доцільніше розмежовувати поняття, які сховані за цимі поняттями: арго – це, на відміну від жаргону, у тому чи іншому ступені таємна мова, яка утворюється спеціально для того, щоб зробити мову даної соціальної групи незрозумілою для сторонніх . Тому перевага більш надається словосполученню „воровське арго” ніж „воровський жаргон”. Термін „сленг” більш характерний для західної лінгвістичної традиції. Змістово він ближче до того, що позначається терміном „жаргон”. Арго, жаргон, сленг – це різновиди соціолекта. Специфіка кожного з цих мовних утвореньможе бути обумовлена професійною відокременістю тих чи інших груп або їх соціально. Відмежованістю від усього суспільства. Комп’ютерний жаргон (сленг) – приклад професійно відмежованих мовних утворень, воровське арго, студентський сленг – приклади соціально відмежованих мовних субкодів. Іноді група може бути обмежена і професійно і соціально: мовлення такої групи володіє якостями і професійного і соціального жаргону. Приклад- солдатський жаргон, оскільки віськова справа являє собою професію, а люди, які займаються цією професією, живуть своєю, достатньо відокремленим від усього суспільства життям. Надайте приклад койне, який характерний до місцевості вашого проживання. Койне. Цей термін „койне” першопочатково використовувся лише до загальної грецької мови, яка склалася у 4-3 столітті до н.у. та слугувала єдиною мовою ділової, наукової та художньої літератури Греції до 2-3 століття нашої ери. У сучасній соціолінгвістиці койне розуміється як такий засіб повсякденного спілкування, який повязує людей, розмовляючи на різних регіональних або соціальних варіантах даної мови. У ролі койне можуть виступати над діалектні форми мови своєрідні інтердіалекти, які об’єднували у собі риси різних територіальних діалектів; або одна з мов, функціонуючих у даному ареалі. Поняття „койне” особливо актуальне для мовного життя великих місць, у яких змішуються маси людей з різними мовленнєвими навичками. Між групове спілкування в умовах міста вимагає відпрацювання такого засобу комунікації, який був би зрозумілим усім. Так з’являються міські койне, які обслуговують потреби повсякденного, головним чином усного спілкування різних груп міського населення. Крім міських койне виділяють койне ареалу, тобто певної території, на якій розповсюдженa дана мова (або мови). Так, у багатомовній республіці Малі (Африка) у якості койне використовується мова бамана, що має наддиалектну форму. Поняття "койне" іноді застосовується й до письмових форм мови - наприклад, до латині, що використовувалась як мова науки в середньовічній Європі. Надайте приклад діглосії: Діглосія й двомовність. Описані вище терміни, що позначають різного роду підсистеми національної мови, свідчать про те, що природні мови принципово неоднорідні: вони існують у багатьох своїх різновидах, формування й функціонування яких обумовлено певною соціальною диференційованістю суспільства й розмаїтістю його комунікативних потреб. Деякі з цих різновидів мають своїх носіїв, тобто сукупності мовців, які володіють тільки даною підсистемою національної мови (територіальним діалектом, просторіччям). Інші різновиди служать не єдиним, а додатковим засобом спілкування: наприклад, студент користується студентським жаргоном головним чином в «своєму» середовищі, у спілкуванні із собі подібними, а в інших ситуаціях запобігає до засобів літературної мови. Те ж вірно відносно професійних жаргонів: програмісти й оператори ЕОМ використовують комп'ютерний жаргон у невимушеному спілкуванні на професійні теми, а виходячи за межі свого професійного середовища, вони вживають слова й конструкції загальнолітературної мови. Подібне володіння різними підсистемами однієї національної мови й використання їх залежно від ситуації або сфери спілкування називається внутрішньомовною діглосією (від греццької 'дво-' і 'мова'; буквально - 'двомовність'). Крім цього термін «діглосія» може позначати й володіння різними мовами й навперемінне їхнє використання залежно від ситуації спілкування; у цьому випадку термін уживається без визначення «внутрішньомовна». Поняття діглосії ввів у науковий зворот американський дослідник Ч.Фергюсон в 1959. До цього в лінгвістиці використовувався (і продовжує використовуватися зараз) термін «двомовність» - як російський переклад інтернаціонального терміна «білінгвізм». А для ситуацій, у яких можливе функціонування декількох мов, прийнятий термін «багатомовність» (англ. multilingualism, франц. plurilinguisme). Двомовність і багатомовність, як треба з буквального значення цих термінів, - це наявність і функціонування в межах одного суспільства (звичайно - держави) двох або декількох мов. Багато сучасних країн дво- або багатомовні: Росія (порівн. існування на її території, поряд з російською, таких мов, як башкирський, татарський, якутський, бурятський, осетинський і багато ін.), країни Африки, південно-східної Азії, Індія й ін. Про двомовність і багатомовність можна говорити також стосовно до однієї людини, якщо вона володіє не однією, а декількома мовами. На відміну від двомовності й багатомовності, діглосія позначає таку форму володіння двома самостійними мовами або підсистемами однієї мови, при якій ці мови й підсистеми функціонально розподілені: наприклад, в офіційних ситуаціях - законотворчості, діловодстві, переписці між державними установами й т.і. - використовується офіційна (або державна) мова, якщо мова йде про багатомовне суспільство, або літературна форма національної мови (в одномовних суспільствах), а в ситуаціях побутових, повсякденних, у родинному спілкуванні - інші мови, що не мають статусу офіційних або державних, інші мовніі підсистеми - діалект, просторіччя, жаргон. Важливою умовою при діглосії є та обставина, що мовці роблять свідомий вибір між різними комунікативними засобами й використовують ті з них, що щонайкраще здатні забезпечити успіх комунікації. Питання для самоконтролю:
Висновки: Арго, жаргон, сленг – це різновиди соціолекту. Специфіка кожного з цих мовних утворень може бути зумовлена професійною обумовленістю тих чи інших груп або їх соціальною відмежованістю від решти суспільства. У сучасній соціолінгвістиці „койне”розуміється як такий засіб щоденного спілкування,що об’єднує людей, які використовують різні регіональні або соціальні варіанти даної мови. Розділ 1.6. Предмет соціолінгвістики як наукової дисципліни Структура:
Ключові слова: проблема, лінгвіст, соціокультурний аспект, соціолінгвістична зміна. Цілі та завдання розділу. Успішне вивчення розділу дозволяє: правильно розуміти предмет соціолінгвістики. Мати уяву про соціолінгвістичну зміну. Знати, що сучасна соціолінгвістика має три головних сенси . Володіти ключовими поняттями: такими, наприклад, як «Мова та суспільство». Методичні рекомендації до вивчення Розділу 1.6. При вивченні Розділу 1.6. важливо знати, що в сучасних виданнях предмет соціальної лінгвістики розуміється в широкому значенні, тобто розглядається як усі види взаємостосунків між мовою та суспільством. Проаналізувати три значення сучасної соціолінгвістики. Ретельно розібрати поняття «соціолінгвістична зміна». Вивчаючи пункт 1, детальніше зупиніться на зв’язку мови та суспільства. Вивчаючи пункт 2, зверніть увагу на виділення соціолінгвістики в окрему дисципліну. Вивчаючи пункт 3, зверніть увагу на головне поняття соціолінгвістики. Прочитайте та виділіть головний сенс соціолінгвістики як наукової дисципліни. Необхідною умовою існування наукової дисципліни є, як відоме визначення предмета дослідження. Якщо говорити про соціолінгвістику, то проблема зв'язку мови й суспільства привертала до себе увагу лінгвістів різних епох. Виділення соціолінгвістики в окрему дисципліну викликало чимало суперечок. Насамперед, звертає увагу відсутність єдиної думки із приводу самого статусу соціолінгвістики. Д. Хаймс. не раз висловлював думку про те, що термін «соціолінгвістика» означає лише галузь міждисциплінарних досліджень, а не нову автономну дисципліну. Він уважав, що соціолінгвістика, подібно своїм попередникам - етнолінгвістиці й психолінгвістиці, являє собою один з напрямків спільного наукового пошуку, у якому беруть участь лінгвісти й представники інших наук - етнографи, психологи й ін. Усі ці терміни, як стверджував Хаймс, були пов'язані не з виникненням нових дисциплін, а з об'єднанням інтересів представників суміжних наук навколо проблем, що являють інтерес для мовознавства, з одного боку, і для антропології, психології, соціології - з іншої. Більше того, як думав Хаймс, із часом, коли лінгвістика повністю визнає соціокультурні аспекти своєї предметної галузі, а інші суспільні науки визнають тісні зв'язки своєї предметної галузі й теорії з лінгвістикою, необхідність у терміну «соціолінгвістика» відпаде (D.Hymes. Models of the interaction of language and social life. “Directions in sociolinguistics”, N.Y., 1972, стор. 40 - 41. D.Hymes. Editorial introduction. “Language society”, v. I, № 1). У цей час предмет соціальної лінгвістики розуміють у трьох основних змістах. Запишіть: По-перше, це "Мова й суспільство", тобто всі види взаємин між мовою й суспільством (мова й культура, мова й історія, мова й етнос, і церква, і школа, і політика, і масова комунікація й т.д.). По-друге, предмет соціолінгвістики іноді бачать у ситуаціях вибору мовцями того або іншого варіанта мови (або елемента, одиниці мови). У мовному спілкуванні постійно можливі варіанти: в умовах двомовності залежно від ситуації мовці вибирають ту або іншу мову; обравши мову (або при комунікації тільки на одній мові), люди стоять перед вибором того або іншого варіанта мовлення: чи говорити літературною мовою або на діалекті, віддати перевагу книжковій формі мовлення або розмовній, ужити офіційний термін або його просторічний синонім... Варіанти будь-якого рангу – починаючи від конкуруючих мов (як комунікативних варіантів при багатомовності) до варіантів нормативної вимови – називають соціолінгвістичною змінною; це свого роду одиниця аналізу в тих соціолінгвістичних дослідженнях, де соціальні аспекти мови розуміються саме як соціально обумовлене варіювання мови. По-третє, соціальна лінгвістика іноді розуміється як вивчення особливостей мови різних соціальних і вікових груп мовців. По суті це лінгвістична соціологія, тобто вивчення соціальної структури суспільства, але з додаванням до відомих соціологічних параметрів (соціальний стан, утворення, прибутки, характер дозвілля, політичні переваги й т.д.) розходжень у мові: люди із середньою освітою частіше говорять так, з вищим - інакше, а ті, хто закінчив гуманітарні вузи, - по-іншому і т.і.. У сучасних виданнях предмет соціальної лінгвістики розуміється широко (у першому з поданих значень). Питання для самоконтролю:
|
|
Дистанційний курс дисципліни «Фінансова діяльність суб’єктів господарювання»... Розкрито зміст, особливості формування, обліку і використання його окремих видів. Також освітлено питання, що стосуються грошових... |
Курс лекцій Укладач Одним словом, взаємовідносин, що їх Дарвін називає умовами, які породжують боротьбу за існування. 1 |
|
ДИСТАНЦІЙНИЙ КУРС З ПЕДАГОГІКИ Луганськ 2006 Передмова Одне з провідних місць у цьому процесі належить циклу педагогічних дисциплін, зокрема курсу “Педагогіка” |
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДО ТЕМИ Розділ науки про мову, який вивчає будову та значення словосполучень і речень називається |
|
Екзаменаційні питання з дисципліни Мова ЗМІ Лексикологія як розділ мовознавства та її зв’язок з іншими лінгвістичними дисциплінами |
РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ Робоча програма з навчальної дисципліни «Кримінологія» для студентів за галуззю знань 0304 Право напрямом підготовки 030401Правознавство... |
|
Кафедра українознавства Г. Г. Кривчик, С. Г. Руденко Дистанційний курс Історія України Мовляв, ми ж її вже вивчали в школі, та й взагалі для чого майбутньому інженеру-будівельнику, архітектору або економісту марно витрачати... |
Психологія мовлення як наука Особливо тісні зв'язки мовознавства з психологією, вже в 19 столітті що викликали вторгнення психологічних методів і ідей в мовознавство.... |
|
Підготовка до ЗНО- дистанційний курс «Як створити власне висловлення» Робота в межах дистанційного курсу передбачає суб'єкт-суб'єктні відносини, більшу рівноправність між учнем і вчителем й не лише свободу... |
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ Курс “Історія держави та права України” призначений для вивчення студентами юридичного факультету Національного університету ДПС... |