Департамент освіти і науки молоді та спорту Чернівецької обласної адміністрації Інститут післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області


Скачати 486.06 Kb.
НазваДепартамент освіти і науки молоді та спорту Чернівецької обласної адміністрації Інститут післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області
Сторінка2/3
Дата15.09.2013
Розмір486.06 Kb.
ТипДиплом
bibl.com.ua > Інформатика > Диплом
1   2   3
Тема досвіду: «Реалізація особистісно розвиваючого підходу в модульній системі навчання хімії»

Автор досвіду: Бондар Валентина Михайлівна, учитель хімії, категорія — вища, стаж роботи — 15 років.

Адреса досвіду: загальноосвітня школа І – ІІІ ступів № 16.

В основі даного досвіду лежить методологічний принцип дедукції (від абстрактного до конкретного) — моделювання педагогічного досвіду (педагогічний експеримент), що містить у собі наступні етапи:

  • підготовчий (робота з інформаційними джерелами, самоосвіта, участь у роботі семінару) 2010-2011 р.;

  • проектувальний (теоретичне моделювання досвіду) 2011-2012 н.р.;

  • організаційний (апробація даної моделі у педагогічній діяльності вчителя на курсах підвищення кваліфікації, на засіданнях м/о, семінарах)

  • узагальнюючий (створення моделі педагогічного експерименту, оформлення результатів роботи) 2012-2013 р.;

  • етап поширення і впровадження, досвіду в педагогічну практику 2013-2014 р. Моделювання і керівництво педагогічним експериментом здійснювалося Маслік І.В.

Тема досвіду співзвучна проблемі реформування сучасної освіти — переорієнтації шкільної освіти з технократичних інформаційних позицій на особистісно розвиваючі, гуманістичні. Реалізація модульно-розвиваючої технології дозволяє створити умови для розвитку і самореалізації кожної особистості, яка чітко орієнтується в сучасних реаліях і перспективах соціокультурної динаміки.

Технологія досвіду сприяє рішенню наступних проблем:

  • створенню умов для розкриття і збагачення суб'єктного досвіду учнів на основі діагностики індивідуально-психологічних особливостей учнів;

  • створенню на уроках інтелектуально-емоційного комфорту, ситуацій успіху;

  • активізації навчальної діяльності учнів на уроках хімії;

  • оптимізація соціально-особистісного росту учасників педагогічного процесу.

Вид досвіду за характером новизни — раціоналізаторський. Слід зазначити індивідуальну особливість педагогічного стилю вчителя у проектуванні педагогічного процесу, а також педагогічні знахідки автора досвіду: система діагностичного інструментарію, арсенал навчально-методичного забезпечення модульно-розвиваючого процесу, а також авторські семантичні таблиці.

Новизна досвіду полягає в оригінальному використанні педагогічних інновацій.

Теоретичною основою досвіду є технологія особистісно орієнтованого підходу до навчання (І.С. Якиманська; О.Я. Савченко, В.Г. Кремінь, С.І. Подмазін), теорія модульно-розвиваючої системи навчання (А. В. Фурман).

Сутність досвіду полягає у проектуванні педагогічного процесу, який базується на діагностиці особистості і наступному навчанні і розвитку.

Реалізація особистісно розвиваючого підходу в модульній системі навчання дозволяє підвищити якість педагогічного процесу, рівень навчальних досягнень, забезпечує комфортність, емоційну задоволеність і соціальну адаптованість учнів, а також рівноправне повноцінне навчальне середовище в системі «учитель учень» для розкриття, формування і реалізації особистісних якостей учнів.

Технологія досвіду містить у собі два аспекти:

  • модель модульно-розвиваючої системи у процесі викладання хімії

(додаток _);

  • модель технології проектування комфортного особистісно орієнтованого педагогічного процесу.

Модель модульно-розвиваючої системи у навчанні хімії містить у собі наступні компоненти:

а) етапи модульно-розвиваючого процесу й навчально-методичний арсенал реалізації кожного етапу, графи-схеми навчальних курсів і графіків модульних занять, наукові проекти навчальних модулів курсу хімії, сценарії модульних занять, міні-підручники і програми самореалізації особистості учня, а також комплекс дидактичного матеріалу з реалізації особистісно орієнтованого підходу в навчанні хімії;

б) позакласна робота (індивідуальні і групові консультації, факультативні і пропедевтичні курси, предметні тижні, програми самореалізації учнів, конкурси предметних газет, рефератів).

Дана система проектується на основі діагностики особистісних якостей учнів (типу темпераменту, мислення, сприйняття, емоційного стану (додаток 2) при педагогічній підтримці і співробітництві.

В основі моделі технології проектування особистісно орієнтованого навчального середовища лежать основні компоненти структури особистості (когнітивна, афективна і соціальна сфери), розвиток яких можливо тільки на діагностичній основі і при дотриманні педагогічних, психологічних і соціальних умов розвитку особистості школяра.

Заслуговує на увагу творчий підхід учителя до створення системи діагностичного інструментарію, адаптованої до умов школи і практичної діяльності педагогів: психологічні тести, соціометрія, спостереження вчителя, учбово-діагностичний матеріал з урахуванням психологічних особливостей особистості учня і змісту предмета хімії.

Слід зазначити також авторську педагогічну знахідку вчителя — розробку семантичних таблиць з усіх навчальних тем курсу хімії, використання яких доцільно для організації плідної роботи навчальної діяльності як «правопівкульних» дітей (домінує наочна пам'ять, візуальне сприйняття), так і «лівопівкульних» (легко запам'ятовують знаки і символи).

Протягом 2002-2003 навчального року здійснювався моніторинг професійної майстерності вчителя, що містив у собі наступний діагностичний інструментарій:

  • анкетування учнів «Урок очима учня»;

  • контрольні зрізи по хімії;

  • тестування з метою:

а) діагностики емоційного стану учнів (за методикою кольорописання і методикою «Кактус»);

б) вивчення мотивації навчальної діяльності школярів.

Експертна оцінка учнем уроку вчителя за результатами анкетування показала високий рейтинг педагога.

Результати контрольних зрізів показали ріст рівня навчальних досягнень:

  • початкового рівня — на 4 %;

  • середнього рівня — на 16 %;

  • достатнього рівня — на 13 %.

Діагностика емоційного стану учнів дозволяє виявити тенденцію підвищення емоційної комфортності школярів на 18 % (за методикою кольорописання А. Н. Лутошкіна). Результати діагностики емоційних процесів за методикою «Кактус» (М. А. Панфілова) показали різке зниження таких показників емоційної сфери, як агресивність, тривожність, і ріст відкритості, оптимізму.

Результати вивчення мотивації навчальної діяльності школярів показали такі домінуючі мотиви навчальної діяльності школярів:

  1. — ... подобається дізнаватися нове;

  2. — ... подобається вчитель;

  1. — ... хочу знати більше;

  2. —... на уроках цікаво.

Даний досвід рекомендується для поширення в школах міста за допомогою проведення різнотипної методичної роботи: семінарів, публікацій, відкритих уроків, презентацій, організації роботи авторської опорної школи.

ДОДАТОК 7
Методи поширення перспективного педагогічного досвіду


  1. Словесні: консультації, засідання міського, шкільного методичного об'єднання, конференції, семінари, майстер-класи, управлінські практикуми, педагогічні читання, педради, медіаметоди (радіо, телебачення), аудіоматеріали.




  1. Наочні: відеоматеріали, матеріали для роботи з комп'ютером (дискети, програми), пропаганда педагогічних ідей через Інтернет, публікації в періодичній пресі, методичні, навчальні посібники, брошури, методичні рекомендації, презентації, ярмарки педагогічних ідей, методичний фестиваль, панорама творчих портретів, методичний вернісаж, педагогічні виставки.




  1. Практичні: відкриті уроки, семінари-практикум, майстер-клас, опорні школи, тренінги і т. і.


ДОДАТОК 8
Основні реквізити і план характеристики на автора досвіду


  1. Назва документа.

  1. Анкетні дані (прізвище, ім'я, по батькові, рік народження, освіта, який навчальний заклад закінчив, посада в родовому відмінку, кваліфікаційна категорія, педагогічне звання, учений ступінь (якщо є)). Дані реквізити вказуються на листі вгорі, у правій частині сторінки, у стовпчик.

  1. Текст, де відзначені час роботи в даному навчальному закладі, відношення до виконання службових обов'язків, рівень професійної майстерності, авторитет у колективі, нагороди.

  2. Проблеми, над розв’язанням яких працює автор (колектив).

  3. Перелік друкованих робіт.

  4. Дата складання.

  5. Висновки (відзначається призначення характеристики).

  6. Підпис відповідальної особи і печатка організації, яка видала характеристику.

Текст викладається від третьої особи.

ДОДАТОК 9
Основні вимоги до опису перспективного педагогічного досвіду

 

1. Вступ (коротке обґрунтування актуальності досвіду, оцінка сучасного стану проблем, ціль роботи над проблемою, взаємозв'язок із сучасними науковими дослідженнями, можливості педагогічного досвіду в усуненні  недоліків, утруднень, протиріч масової педагогічної практики).  

2. Нормативно-правова база (короткий огляд документів з проблеми).

3. Теоретична основа досвіду (короткий анотований огляд літератури).

4. Технологія досвіду містить у собі наступні компоненти:      

  • узагальнені схеми (моделі) реалізації управлінських або педагогічних, ідей у системі упарвління, навчання, виховання; 

  • формулювання ведучої ідеї досвіду (короткий витяг із нормативного документа чи теорії з проблеми);

  • формулювання гіпотези дослідження (прогнозовані шляхи досягнення результату, обґрунтування цінності досвіду);

  • постановка цілей і задач досвіду;   

  • розкриття сутності досвіду (короткий виклад інформації щодо дослідження проблеми);

  • ілюстративний опис узагальнень моделі реалізації досліджуваної технології (форм, методів, прийомів).

5. Результативність досвіду:  

  • результати анкетування, діагностики, моніторингових досліджень;

  • експертна оцінка заходу, уроку (управлінської або педагогічної діяльності в цілому) учителя батьками, педагогами, учнями ;  

  • результати контрольних зрізів з предмету;

  • результати  тестування   учнів з метою вивчення динаміки реалізації особистісних якостей школярів (емоційна сфера, мотиви навчальної діяльності, соціальна сфера, пізнавальна, вольова сфера і т. і.);

  • рівень сформованості основних компетенцій учнів.

Результативність діагностичної роботи з вивчення ППД оформляється у вигляді таблиць, діаграм з коротким аналітичним коментарем.

6. Висновки (розміщаються на окремому листі).

У висновках дають оцінку результатам роботи, розкривають можливості їхнього використання, відзначають наукову новизну і соціальну цінність проблеми.

7. Рекомендації

У рекомендаціях визначають подальші шляхи роботи для більш глибокого вивчення проблеми, приділяючи основну увагу пропозиціям щодо ефективного використання результатів дослідження. Рекомендації повинні носити конкретний характер і бути цілком підтверджені даною роботою. За необхідністю рекомендації можуть спиратися на додаткові матеріали, що приводяться в додатках.

    1. Список рекомендованої літератури з проблеми (додаток 15) .

9. Додатки (додаток 10)

Опис оформляється за допомогою комп’ютера на одному боці аркуша білого паперу форматом А4 (210х298 мм) через півтора міжрядкових інтервали. Шрифт 14 Times New Roman. Текст необхідно друкувати, залишаючи поля таких розмірів: верхнє і нижнє – 20 мм, ліве – 30 мм, праве – 10 мм. Вирівнювання тексту по ширині рядка.

(ДОДАТОК 10)

Вимоги до додатків.
Додатки містять матеріал, що необхідний для розкриття повноти досвіду. У додатках можуть бути включені: зразки планувань, проектів, концепцій, планів, ілюстрації, дидактичний матеріал, фотографії, описи методик,  комп'ютерних програм, авторських програм варіативного компонента, індивідуальних програм для школярів з предмету, розроблених у процесі виконання роботи, творчі роботи учнів, а також таблиці, діаграми, що ілюструють результативність досвіду. Варто звернути увагу на обов'язкове включення системи розробки заходів, уроків з визначеної теми, позашкільних та позакласних заходів, що є міні-моделлю, проекцією педагогічних ідей у системі управління, навчання, виховання.

Систему розробок рекомендується супроводжувати методичним аналізом теми, що складається з наступних компонентів: основна ідея теми, основні змістові лінії теми, основна мета (дидактична, розвиваюча, виховна, управлінська), основні вимоги до знань і умінь, методи роботи.

ДОДАТОК 11

Кваліметрична модель аналізу педагогічної діяльності вчителя


Шановний колего!

Просимо Вас оцінити педагогічну діяльність учителя за перерахованими критеріями. Оцінка проводиться по п'ятибальній шкалі:

«5» — дана якість у діяльності учителя виражено найвищою мірою;

«4» — якість виражена у високому ступені;

«3»—якість виражена в середньому ступені;

«2» — якість педагогічної діяльності виражено вкрай слабко;

«0»—утрудняюся оцінити дану якість.




№ п/п


Критерії педагогічної діяльності вчителя (оцінювання системи роботи)


Урок

№1

№2

№3

бал

бал

бал

Блок № 1. Структура

1.1

Відповідність типу і структури навчального заняття змісту теми (урок, семінар, практична робота і т.д.)










1.2

Дидактична обґрунтованість виділених структурних компонентів уроку: установчо-мотиваційного, проекційно-діяльнісного, рефлексивно-оцінного










Блок № 2. Зміст уроку

2.1

Науковість, доступність, новизна і доказовість знань










2.2

Наявність у змісті висновків, робота з науковими поняттями і закономірностями










2.3

Включення в зміст уроку фактів, прикладів, зведень, що стимулюють пізнавальні інтереси учнів










2.4

Реалізація внутріпредметних,

міжпредметних зв'язків










2.5

Формування системних знань на основі чіткого визначень місця уроку, теми в ряді інших










Блок №3. Технологічне забезпечення уроку

3.1

Використання сучасних педагогічних технологій на різній основі (концептуальної, випереджальної, ситуативної, діалогової, особистісно орієнтованої та ін.). Реалізація відповідно до даних технологій інтерактивних методів навчання (проблемних, ігрових, діалогових, укрупнених дидактичних одиниць, опорних сигналів і конспектів і т.і.)










3.2

Способи організації навчальної діяльності учнів: навчання динамічними парами, групами, взаємне резензування, індивідуальна робота та ін.










3.3

Пошуковий і дослідницький характер уроку: практичні, семінарські заняття дослідницького характеру, рішення проблемних задач, конструювання проектів і ін.










3.4

Організація самостійної роботи учнів: робота з книгою, документами й ін. джерелами; використання дидактичних матеріалів; складання планів, опорних схем, таблиць і ін.










3.5

Організація контрольно-оцінної діяльності: відповідність прийомів контролю змісту знань, що перевіряються; об'єктивність оцінювання; розмаїття методичного інструментарію контрольно-оцінної діяльності










Блок № 4. Наочне і технічне оснащення навчального заняття

4.1

Повнота використання необхідних засобів наочності і ТЗН










4.2

Дидактично грамотне застосування даних засобів наочності і ТЗН: педагогічно обґрунтоване їхнє пред'явлення у визначені моменти уроку










4.3

Використання сучасних ТЗН й ЕОМ










Блок № 5. Характер спілкування з учнями

5.1

Контакт учителя з учнями










5.2

Використання елементів педагогіки співробітництва










5.3

Уміння організувати навчальну діяльність і установити дисципліну










5.4

Характеристика мовної діяльності вчителя










5.5

Темп уроку, його інтенсивність










5.6

Зовнішнє сприйняття особистості вчителя










Блок № 6. Педагогічна ефективність уроку

6.1

Рівень навчальних досягнень учнів










6.2

Рівень розвитку особистісних якостей учнів (емоційної сфери: воля, емоційна комфортність; пізнавальної сфери: ЗУНи, мислення, сприйняття, пам'ять, увага ; психомоторної сфери: сприйняття, пам'ять, увага; практичні уміння і навички, невербальна сфера, тактильна пам'ять)










6.3

Наявність індивідуального стилю вчителя в реалізації інноваційних технологій у педагогічній діяльності, педагогічних знахідок, розробці системи роботи з проблеми







,

6.4

Рівень емоційної комфортності на уроці










6.5

Рівень сформованості соціальної, комунікативної, полікультурної, інформаційної, самоосвітньої, творчої компетенцій як складової навчальної компетентності










6.6

Ступінь реалізації оздоровчої функції утворення










6.7

Виховні функції уроку
















ДОДАТОК 12
1   2   3

Схожі:

ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ
ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ
Департамент освіти і науки, молоді та спорту Чернівецької обласної...
Формування позитивного психологічного мікроклімату в учнівському та педагогічному колективах
Департамент освіти і науки, молоді та спорту Чернівецької обласної...
За цих умов соціальна педагогіка, як особлива сфера професійної діяльності, стає значним чинником у системі допомоги широким верствам...
Чернівецька обласна державна адміністрація ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ,...
Чернiвцi, вул. I. Франка, 20; тел./факс: (0372) 52-73-36, Е-mail: cv
Чернівецька обласна державна адміністрація ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ,...
Чернiвцi, вул. I. Франка, 20; тел./факс: (0372) 52-73-36, Е-mail: cv
Чернівецька обласна державна адміністрація ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ,...
Чернiвцi, вул. I. Франка, 20; тел./факс: (0372) 52-73-36, Е-mail: cv
Чернівецька обласна державна адміністрація ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ,...
Чернiвцi, вул. I. Франка, 20; тел./факс (0372) 52-73-36, Е-mail
Чернівецька обласна державна адміністрація ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ,...
Чернiвцi, вул. I. Франка, 20; тел./факс: (0372) 52-73-36, Е-mail: cv
Чернівецька обласна державна адміністрація ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ,...
Чернiвцi, вул. I. Франка, 20; тел./факс: (0372) 52-73-36, Е-mail: cv
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка