1.4.Критерії ефективності професійної праці менеджера освітньої сфери.
Основними критеріями ефективності професійної праці менеджера сфери освіти є:
оптимальність (необхідність і достатність) зусиль, що витрачаються, засобів і часу для досягнення поставлених цілей, обумовлених доцільністю поставлених і вирішуваних завдань;
раціональність способів і прийомів діяльності суб'єктів в її органічній єдності, взаємозв'язку і взаємообумовленості;
конкретність мети як відповідність всіх дій характеру цілеспрямованості діяльності суб'єкта менеджменту, обумовлених його цільовою програмною установкою і системою управлінських дій;
перспективність як виняток можливості малозначимого підсумку здійснюваної діяльності, її обмеженого, тупикового результату, який неможливий при правильній організаторській діяльності суб'єкта менеджменту;
актуальність діяльності як повна відповідність всіх дій і операцій поставленим цілям і завданням;
активність і самостійності діяльності що вчаться в учбово-пізнавальному процесі.
Залежно від задоволення вищеназваним критеріям можна виділити п'ять рівень в діяльність менеджера сфери освіти:
1. Репродуктивний – на нім керівник обмежується збором інформації про роботу педагогів і повідомленням педагогічного колективу цієї інформації, а також того, що він знає по окремих питаннях методики професійного навчання і виховання.
2. Адаптивний – керівник здатний визначати істотні моменти в роботі педагогів, концентрувати на них увагу педколективу, трансформувати отриману інформацію про роботу колективу в індивідуальні професійні особливості кожного педагога.
3. Локально – що моделює – керівник здатний моделювати, але тільки окремі аспекти педагогічної діяльності, але і працювати з педагогами по окремих питаннях учбово-виховного процесу.
4. Системно – що моделює – керівник здатний моделювати системний розвиток учбово-виховного процесу в рамках актуальних проблем освіти.
5. Екстраполяційний – керівник здатний вибудовувати перед педагогічним колективом модель перспективного, випереджаючого розвитку освітнього закладу на основі вивчення тенденцій соціального прогресу.
1.5.Роль особи менеджера в підвищенні ефективності функціонування педагогічних систем.
Поза сумнівом, що у виборі методу управління значну роль грає суб'єктивний чинник, тобто особові характеристики менеджера освітньої сфери, до яких можна віднести:
рівень володіння керівником спеціальними знаннями по управлінню ПТЗО, вузом, факультетом, кафедрою, учбовою групою;
ступінь досвідченості, що виникають в процесі управління учбово-виховним процесом, педагогічним і учнівським колективом;
структура особи керівника і його ступінь сформованості кожного її компоненту;
домінуючий стиль в керівництві закладом професійної освіти;
уміння зважати на специфіку педагогічного і учнівського колективів;
відношення керівника до новаторства і педагогічної творчості;
ступінь ієрархії в структурі управління, на якій знаходиться даний керівник.
Особливе місце в контексті ролі особових характеристик менеджера займають ті характеристики, які обмежують успіх і ефективність менеджерської діяльності. До таких обмежень відносяться:
1. Невміння управляти собою. Мається на увазі невміння раціонально використовувати свій час, енергію, навики, здатність долати стреси.
2. Розмитість особових цінностей. Полягає у відсутності ясного розуміння цінностей своєї власної діяльності і особи.
3. Невизначеність особистих цілей – це відсутність ясності в питанні про меті свого особистого і ділового життя.
4. Зупинений саморозвиток. Відсутність настроєності на нові життєві цілі, можливості.
5. Недостатні навики вирішення проблемних ситуацій. Відсутність стратегії.
6. Недостатність творчого потенціалу. Відсутність здатності генерувати нові ідеї, невміння використовувати нові ідеї.
7. Невміння впливати на людей. Недостатня здатність забезпечувати участь і допомогу з боку навколишніх людей, а також здатність впливати на їх рішення.
8. Недостатнє розуміння особливостей управлінської роботи. Недостатність розуміння необхідності мотивації і стимулювання підлеглих, застарілі авторитарні, негуманні уявлення про роль керівника.
9. Слабкі навики керівника. Відсутність практичних умінь і навиків добиватися результатів від діяльності підлеглих.
10. Невміння навчати. Відсутність здатності або бажання допомагати підлеглим в розвитку і розширенні їх можливостей.
11. Низька здатність формувати колектив. Відсутність уміння сприяти розвитку і підвищенню ефективності учбових груп і педагогічних колективів.
12. Відсутність педагогічного і адміністративного покликання. У менеджера освітньої сфери немає завдатків і схильностей до навчання і виховання підростаючого покоління, а також керівництва іншими людьми.
|