Додатки Словник деяких зарезервованих слів та основних операцій мови


Скачати 129.29 Kb.
НазваДодатки Словник деяких зарезервованих слів та основних операцій мови
Дата15.06.2013
Розмір129.29 Kb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Інформатика > Документи

Фонд Освітніх та Інформаційних Технологій

Додатки

Словник деяких зарезервованих слів та основних операцій мови


A

abs – модуль числа

and – логічна операція “і”

asm – асемблерна вставка

assembler – асемблерна вставка1

arctan – арктангенс числа (в радіанах)

array – масив

exp – експонента числа

B

begin – початок програми або блоку

boolean – булівський тип

byte ­– цілочисельний тип в межах від 0 до 255

C

case – команда вибору

char – символьний тип

chr – символ з відповідним порядковим номером

concat – аналог операції “+” для символів

const – розділ опису сталих величин

copy – виділення ланцюжку символів

cos – косинус кута, вираженого в радіанах

D

div – операція “ділення націло”

delete – видалення ланцюжка символів

do – то

double – дійсний тип в межах від 5.0×10-324 до 1.7×10308

downto – в циклі з параметром (for) вказує на зміну параметру

циклу в сторону спадання (зменшення)

E

else – інакше, використовується в команді розгалуження (if)

end – кінець програми або блоку

eof – скорочення від “end of file” – кінець файлу

exp – операція ex

exports –

extended – дійсний тип в межах від 3.4×10-4932 до 1.7×104932

F

false – хибно

file – файл

for – для

forward – випереджувальний запис, використовується при

рекурсії

frac – дробова частина

function – функція

G

goto – перейти на (мітку)

H

halt – термінове закінчення програми

hi – старший байт

I

if – якщо (початок конструкції розгалуження)

implementation – початок розділу реалізації модуля

in – в, належність множині

inline – фрагмент в машинних кодах

interface – розділ опису сталих і змінних в модулі

int – ціла частина числа

integer – цілочисельний тип в межах від -32768 до 32767
K

keypressed – чекає натиснення клавіша

L

label – розділ опису міток

length – кількість символів у літерній (рядковій) величині

library – бібліотека

ln – натуральний логорифм

longint – цілочисельний тип в межах від -2147483648 до

2147483647

lo – молодший байт
M

mod – остача при діленні
N

nil – пуста множина

not – логічна операція “не” (заперечення)
O

object – об’єкт

odd – перевірка на непарність

of – від (вживається в конструкції операції вибору – case of)

or – логічна операція “або” ()

ord – порядковий номер символу чи елементу
P

packed – упакований тип

pi – стале число p = 3.1415926...

pointer – вказівник

pos – позиція в послідовності елементів

pred – попередній елемент перерахованого типу

procedure – процедура

program – програма

R

read (–ln) – прочитати, ввести значення

real – дійсний тип в межах від 2.9×10-39 до 1.7×1038

record – запис

repeat – початок циклу з післяумовою

resident –

round – округлити
S

set – належність множині

shl – зсув вліво

shortint – цілочисельний тип в межах від -128 до 127

shr – зсув вправо

sin – синус кута, вираженого в радіанах

single – дійсний тип в межах від 1.5×10-45 до 3.4×1038

sqr – квадрат числа

sqrt – квадратний корінь

str – перетворення числа в послідовність символів

string – стрінговий тип (масив символів)

succ – наступний елемент перерахованого типу

swap – обмін місцями молодшого і старшого байту
T

then – то

to – до

true – істинно

trunc – найближче ціле число з недостачею (за модулем)

type – розділ опису типів

U

unit – заголовок модуля

until – умова закінчення циклу з післяумовою

upcase – перетворює рядкову літеру в прописну

uses – підключити модуль

V

val – перетворення символу в число

var – розділ опису змінних

W

while – поки (цикл з передумовою)

with – селектор

word – цілочисельний тип в межах від 0 до 65535

write (–ln) – писати, написати, надрукувати

X

xor – логічна операція “виключне або”

Y

Z

Основні команди оболонки програмування Turbo Pascal 5.5


Для завантаження оболонки програмування екран достатньо запустити на виконання файл turbo.exe, що знаходиться у вашій Паскаль директорії. Екран ПЕОМ набуває після завантаження такого вигляду:




Рис. 1.
Головне меню оболонки програмування знаходиться у верхньому рядку екрану і викликаються за допомогою клавіша F10. У головному меню є підменю:

  • File – команди для роботи з файлами;

  • Edit – режим редагування або створення програми;

  • Run – режими виконання програми;

  • Compile – режими компіляції програми;

  • Options – опції для конфігурації середовища;

  • Debug – команди відладки програми;

  • Break/wath – команди переривання і перегляду.

Розглянемо коротко основні команди верхніх підменю. Якщо ми викличемо підменю File, то відкриється нове вікно, такого виду, як зображено на рис. 2. Ми маємо змогу виконати команди:




  • Рис. 2
    Load – зчитати файл з диску;

  • Pick – викликати Pick–таблицю, в якій міститься список з 8 файлів, з якими ми працювали під час даного сеансу роботи;

  • New – створити новий файл;

  • Save – записати файл з текстом програми на диск;

  • Write to – записати файл з текстом програми на диск і задати йому при цьому нове ім’я;

  • Directory – створити робочу директорію для розміщення файлів;

  • Change dir – вибрати робочу директорію;

  • Os shell – виконати сеанс MS DOS, для повернення в середовище програмування слід ввести команду Exit;

  • Quit – закінчити роботи в середовищі програмування.

Якщо ви уважно подивитесь на приведений рисунок, то біля деяких команд побачите поруч написані назви клавіш або комбінацій клавіш. Такі клавіші або їх комбінації прийнято називати “гарячими”.

Команда Edit викликає екранний редактор середовища програмування.




Рис. 3.
Підменю Run (рис. 3) дає можливість виконати команди:

  • Run – виконати програму;

  • Program reset – відміняє поточний сеанс відладки програми;

  • Go to cursor – виконання програми до положення курсора у вікні редагування;

  • Trace info – трасування програми – виконання по крокам;

  • Step over – виконання по крокам – схоже до попередньої команди, але коли викликається процедура або функція користувача, то вона виконується повністю (за один крок);

  • User screen – показує екран з вихідною інформацією роботи програми.




Рис. 4.
Підменю Compile (рис. 4):

  • Compile – компіляція тексту програми;

  • Make – виклик послідовності Make Turbo Pascal (більш детально див. технічну документацію);

  • Build – нова трансляція всіх файлів;

  • Destination – вказівка, де зберігати скомпільовану програму – у пам’яті (Memory), чи у вигляді ЕХЕ-файлу (Disk);

  • Find error – знайти місце розміщення помилки, що виникла на етапі виконання програми;

  • Primary file – вибір головного файлу;

  • Get info – отримання інформації про файл програми.




Рис. 5.
Підменю Options (рис. 5) містить установки середовища програмування пов’язані з засобами компілятора, каталогами модулів, об’єктних та include-файлів і т.д.:

  • Compiler – дана команда встановлює параметри компіляції, у тому числі (рис. 6):

  • Range checking – перевірка діапазонів ( on – включено, off – виключено);

  • Stack checking – перевірка стеку;

  • I/O checking – перевірка вводу – виводу;

  • Force for calls – використання дальнього типу викликів;

  • Overlay allowd – дозволити оверлеї;

  • Align date – вирівнювання даних;

  • Var-string checking – перевірка рядків – змінних;

  • Boolean evaluation – обчислення булівських виразів;

  • Numeric processing – числове опрацювання;

  • Emulation – емуляція роботи сопроцесора 8087 у випадку його відсутності;

  • Debug information – генерація інформації для відладки;

  • Local symbols – генерація інформації про локальні символи;

  • Conditional defines – умовні визначення;

  • Memory Sizes – розміри пам’яті.




  • Рис. 6.

    Linker – встановлення опцій компоновщика, у тому числі:

  • Map file – визначення кількості інформації, що буде розміщено в табличному файлі;

  • Link buffer – вказівка компілятору, що використовувати для буферу зв’язку – оперативну пам’ять чи диск.



Рис. 7.

  • Environment – настройки операційного середовища (рис.7), в тому числі:

  • Config auto save – автоматичне збереження конфігурації;

  • Edit auto save – автоматичне збереження файлу, що редагується;

  • Backup source files – збереження резервних копій вхідних файлів;

  • Tab size – розмір табулювання для редактора;

  • Zoom window – зміна розмірів вікон;

  • Screen size – розмір екрану.

  • Directories – даний пункт задає робочий каталог, а також каталоги для інший файлів системи програмування (рис. 8), у тому числі:




  • Рис. 8.
    Turbo directory – місце знаходження файлу конфігурації і файлу допомоги;

  • EXE & TPU directory – місце знаходження виконуваних файлів і модулів;

  • Include directories – місце знаходження вкладених (Include) файлів;

  • Unit directories – каталоги, в яких містяться модулі Turbo Pascal;

  • Object directories – каталоги, які містять об’єктні файли;

  • Pick file name – місце знаходження файлу вказівки;

  • Current pick file – ім’я і місце знаходження поточного файлу вказівки.

  • Parameters – основні параметри;

  • Save options – збереження опцій у файлі конфігурації turbo.tp;

  • Retrieve options – відновлення опцій, збережених раніше командою Save options;




Рис. 9.
Підменю Debug – налагодження (рис. 9), у тому числі:

  • Evaluate – виклик вікна обчислень значень змінних і виразів;

  • Call stack – вікно стану стека;

  • Find procedure – пошук процедури або функції;

  • Integrated debugging – інтегроване налагодження;

  • Standalone debugging – автономне налагодження;

  • Display swapping – переключення екрану;

  • Refresh display – відновлення екрану.




Рис. 10.
Підменю Break/watch (рис. 10) дозволяє при встановленні опції команди Debug / Integrated debugging в on додати і видалити записи з вікна перегляду. У тому числі доступні такі команди:

  • Add watch – додати змінну або вираз у вікно перегляду;

  • Delete watch – видалити з вікна перегляду;

  • Edit watch – редагування у вікні перегляду;

  • Remove all watches – видалення всіх елементів з вікна перегляду;

  • Toggle breakpoint – встановлення точки зупинки;

  • Clear all breakpoints – відмінити всі точки зупинки;

  • View next breakpoints – перейти до наступної точки зупинки.


Список рекомендованої літератури


  1. Абрамов С.А., Гнездилова Г.Г., Капустина Е.Н., Селюн М.И. Задачи по программированию. – М.: Наука, 1988. – 224 с.

  2. Абрамов С.А., Зима Е.В. Начала информатики – М.: Наука, 1990. – 256 с.

  3. Абрамов С.А., Зима Е.В. Начала программирования на языке паскаль. – М:, Наука, 1987

  4. Агафонов В.Н., Поттосин И.В., Бежанова Л.М., Сабельфельд В.К. Сборник упражнений по программированию на языке ПАСКАЛЬ. – Новосибирск: Изд–во Новосиб. ун–та, 1985.

  5. Арсак Ж. Программирование игр и головоломок. – М.: Наука, 1990.

  6. Бородич Ю.С., Вальвачев А.Н., Кузьмин А.И. Паскаль для персональных компьютеров. – Мн.: Вышэйшая школа, 1991. – 365 с.

  7. Брудно А.Л., Каплан Л.И. Московские олимпиады по программированию. – М.: Наука, 1990.

  8. Вирт Н. Алгоритмы + структуры данных = программы. – М.: Мир, 1985.

  9. Вирт Н. Систематическое программирование. Введение. – М., Мир, 1977.

  10. Гейн А.Г., Житомирский В.Г., Основы информатики и вычислительной техники, – М.: Просвещение, 1993.

  11. Грогоно П. Программирование на языке Паскаль. – М.: Мир, 1982.

  12. Дал У., Дейкстра Э., Хоор К. Структурное программирование. – М.: Мир, 1975.

  13. Довгаль С.И., Сбитнева А.И. Паскаль, Турбо-Паскаль, многооконная среда на персональных ЭВМ. – К.: Информсистемасервис, 1992.

  14. Епашников А., Епашников В. Программирование в среде TURBO PASCAL 7.0. – М.: Диалог МИФИ, 1993.

  15. Йенсен К., Вирт Н. Паскаль. Руководство для пользователя и описание языка. – М.: Финансы и статистика, 1982.

  16. Касаткин В.Н. Логическое программирование в занимательных задачах. – К.: Технiка, 1980.

  17. Касьянов В.Н., Сабельфельд В.К. Сборник заданий по практикуму на ЭВМ. – М.: Наука, 1986.

  18. Кнут Д. Искусство программирования для ЭВМ. – Т.1, 1976, Т.2, 1977, Т.3, 1978.

  19. Липский В. Комбинаторика для программистов. – М.: Мир, 1988.

  20. Мейер Б., Бодуэн К. Методы программирования. Т.1, Т.2, – М.: Мир. 1982.

  21. Пильщиков В.Н. Упражнения по языку паскаль. – М.: Изд–во МГУ, 1986.

  22. Поляков Д.Б., Круглов Л.Ю. Программирование в среде Турбо Паскаль (версия 5.5). – М.: Изд–во МАИ А/О Росвузнаука, 1992.

  23. Прайс Д. Программирование на языке Паскаль: практическое руководство. – М.: Мир, 1987.

  24. Присяжнюк А.В., Вітюк А.В., Лисогор І.А. Олімпіади Житомирської області (до 2000 року). – Житомир: Соляріс, 1999. – 173 с.

  25. Решение задач с помощью ЭВМ: Методические рекомендации. М.И.Жалдак, Н.В.Морзе, А.Г.Олейник и др. – К.: Радянська школа 1991.

  26. Рюттен Т., Франкен Г. Турбо Пскаль 6.0. Основы языка программирования. – К.: Торгово–издательское бюро BYV, 1992.

  27. Савченко В.С. Разработка алгоритмов: от простого к сложному. –Донецк, 1966. – 320 с.



1 У словнику приведено і слова з вищих версій Turbo Pascal. Зроблено це для того, щоб ви могли зрозуміти їх значення в текстах програм, які зустрічаються на сторінках різноманітних видань.



Інформатика для учня та вчителя

Схожі:

ПОРЯДОК формування стоп-листа в домені. УКР
«Стоп-лист» складається зі списку безумовно заборонених для реєстрації слів (список виключний, містить слова та усі словоформи, що...
Тема. Людина в екстремальній ситуації
Обладнання: тлумачний словник, словник іншомовних слів, портрети письменників Д. Лондона, Д. Дефо, Ж. Верна, М. Твена, О. Довженка...
24. Методика навчання алгоритмізації
Сам термін “алгоритм” утворився в результаті перекладу на європейські мови імені арабського математика Аль-Хорезмі, який описав правила...
РЕМАРКУВАННЯ СЛІВ І СЛОВОСПОЛУЧЕНЬ У 20-ТИ ТОМНОМУ ТЛУМАЧНОМУ СЛОВНИКУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
Стилістичні та граматичні характеристики реєстрових слів і словосполучень у СУМ-20 фіксуються за допомогою відповідних ремарок (галузевих,...
В алфавіті деякої мови всього два символи («0» і «1»). Кожне слово...
До властивостей якого поняття відносяться актуальність, об'єктивність та повнота?
Урок розвитку зв’язного мовлення №1 Творчий переказ тексту «Відпочинок на морі»
Державний Гімн України. Мова — жива скарбниця історії народу. Мова і мовлення. Збагачення мови новими словами. Утворення нових слів....
Урок формування практичних умінь і навичок. Обладнання: підручник,...
З метою виховання в сучасної молоді любові до театрального мистецтва у Багатопрофільному ліцеї для обдарованих дітей вчитель української...
Диференціація дзвінких та глухих приголосних у сильній позиції
Збагачувати активний словник учнів шляхом добору прикметників та утворення нових слів за допомогою суфіксів. Формувати навички побудови...
ЗМ Твір – опис процесу праці за власними спостереженнями в художньому стилі (письмово)
Обладнання: роздатковий матеріал, словник іншомовних слів, запис музичного твору, відео – ролик, паперові зірки. Тип уроку: урок...
КОНСПЕКТ ЗАНЯТТЯ З РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ З ВИКОРИСТАННЯМ ІКТ
...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка