При оцінюванні навчальних досягнень з історії враховується


Скачати 0.97 Mb.
Назва При оцінюванні навчальних досягнень з історії враховується
Сторінка 4/7
Дата 14.03.2013
Розмір 0.97 Mb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Географія > Документи
1   2   3   4   5   6   7
Тема: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст.

Очікувані результати: після цього заняття ви зможете:

- визначити причини війни, її характер, мету, руйнівні сили;

- засвоїте процеси визвольної війни, перемоги і невдачі козацьких військ;

- давати оцінку українсько-московським відносинам, підписаними

«Березневим статтям»;

- розкрити історичне значення і наслідки національно-визвольної війни українського народу проти Польщі.
План.

1. Причини, характер, рушійні сили та етапи національно-визвольної війни.

2. Початковий етап війни (1648 – 1649рр.). Роль Б. Хмельницького в розгортанні визвольної війни українського народу. Основні етапи.

3. Формування української державності в ході визвольної війни. Внутрішня та зовнішня політика козацької держави.

4. Переяславська угода 1654р. Березневі статті: умови і правове значення.

5. Особа Б. Хмельницького в українській історії і оцінки діяльності.
З середини ХVІІ ст. українські землі стали центром формування і загострення численних протиріч, які привели до соціального вибуху – національно-визвольної війни.

Причини:

  • посилення феодального гніту (зростання панщини, податків);

  • посилення особистої залежності селян від феодалів;

  • усунення українців від участі в міському самоуправлінні; відбувається дискримінація у сфері мови та освіти;

  • проводилася політика на ліквідацію православної віри;

  • скасування значної кількості козацьких привілеїв.

Характер війни національно-визвольний, всенародний, релігійний.

Рушійною силою стало селянство, а лідером – козацтво, союзниками – українські ремісники, міщани, дрібна шляхта, нижче православне духовенство.

Очолив війну гетьман Богдан Хмельницький – високоосвічена людина. «Стосовно мене знайте - не буду жаліти ані життя, ані сил, готовий на всіляку небезпеку, все віддам для загальної свободи», - сказав він на Січовій раді у січні 1648р.

Метою війни було повалення польсько - шляхетського феодального гніту, встановлення політичної, територіальної автономії, а на наступному етапі визрівала ідея створення незалежної національної держави.

В ході війни можна виділити ряд етапів:

І - 1648р.; ІІ - 1649 – 1653рр.; ІІІ - 1654 – 1655рр.; IV - 1656 – 1657рр.

Битви 1648р.

квітень – в битві під Жовтими Водами на бік повсталих перейшли реєстрові козаки, що

знаходились у складі королівської армії

травень – битва під Корсунем блискуча перемога

липень-вересень – битва під Пилявцями армії Б. Хмельницького

листопад – облога Львова і Замостя, у грудні повстанці повернулися на Київщину

Битви 1649р.

липень – битва під Збаражем, повсталі оточили польську армію, їй на допомогу вирушила армія на чолі з королем

серпень – битва під Зборовом, небезпека повного знищення польської армії, однак у вирішальний момент зрадив кримський хан Іслам-Гірей і змусив Б. Хмельницького підписати Зборівський договір 18 серпня

Основний зміст Зборівського мирного договору:

  • влада гетьмана поширювалася на території трьох із семи воєводств: Київського, Чернігівського, Брацлавського;

  • реєстр збільшувався до 40 тисяч козаків;

  • на вищі посади призначалися православні українські шляхтичі;

  • православна церква отримувала рівні права з римсько-католицькою;

  • проголошували загальну амністію;

  • селяни мали повертатися до своїх панів.

Ця угода мала вимушений, компромісний характер. Вона не могла задовольнити повною мірою обидві сторони, які фактично розглядали її як тимчасову і не прагнули до кінця виконувати всі її вимоги.

На початку національно-визвольної війни постала проблема державно-політичного устрою України. Хмельницький рішуче і сміливо висовує власну програму Української козацької держави, в основі якої лежала ідея української соборності.

Характерними ознаками Української козацької держави були:

  1. Політична влада – власний уряд – гетьман і старшина.

  2. Територія – від р. Слуг на заході до московського кордону на сході; від басейну Прип’яті на півночі до степової смуги на півдні (приблизно 20 тис. км2).

  3. Політично-адміністративний устрій – поділ на полки і сотні, в 1650р. – 16 полків.

  4. Суд і судочинство, судова система – козаки жили за звичаєм правом; селянство – за литовськими статутами із вилученням статей, які стосувалися кріпацтва; міста жили за Магдебурзьким правом (ті, які його мали).

  5. Військо.

  6. Фінансова та податкова системи.

  7. Соціальна структура суспільства.

  8. Міжнародні відносини.

Держава одержала назву «Військо Запорозьке». Українська держава мала власну символіку, прапор малинового кольору та герб з зображенням козака з мушкетом.

Битви 1651р.

лютий – почала бойові дії Польща, яка порушила мирний договір

липень – битва під Берестечком, яку українці програли, опинилися в оточенні внаслідок зради союзників – кримського хана, що захопив у полон і самого Б. Хмельницького. Польща нав’язала несприятливий Білоцерківський договір.

вересень – підписання Білоцерківського договору.

Основний зміст:

  • влада гетьмана поширювалася лише на Київське воєводство;

  • український гетьман мав підпорядковуватися польському уряду, не підтримувати самостійних міжнародних відносин;

  • шляхті поверталися землі і кріпаки, втрачені під час повстання;

  • реєстр скорочувався до 20 тисяч козаків.

Битви 1652 – 1653рр.

травень – битва поблизу Батога, перемога українців. Білоцерківський договір втратив силу.

жовтень – битва під Жванцем, повсталі не змогли отримати перемогу

грудень – битви на Поділлі і Волині.

В 1649 – 1653рр. представники гетьмана вели переговори у війні з Польщею. Б. Хмельницький погоджувався на входження України у склад православної Московської держави на засадах автономії. 8 січня 1654р. відбулася Переяславська рада, де гетьман отримав згоду на союз із Московською державою. В березні 1654р. у Москві були підписані умови договору, який ввійшов в історію як «Березневі статті».

Основі статті договору:

  • підтвердження права та привілеїв Війська Запорозького на маєтності та землі;

  • встановлення 60 тисяч козацького реєстру;

  • збереження за гетьманським урядом права контролю над фінансами та податками;

  • залишилися недоторканими права на повноваження місцевих органів влади, права Київського митрополита, права обрання гетьмана козацтвом.

Росія зобов’язувалася обороняти Україну від Польщі, але обмежила право гетьмана на відносини з іноземними державами (з ворогами Росії – Кримом та Туреччиною). За цим договором Україна ввійшла під протекторат Росії на широких правах автономії.

В складі монархічної Росії Українська держава з її республіканською демократичною формою правління була позбавлена можливості подальшого розвитку.

Після 1654р. становище України залишалося складним.

Трансільванія, 1656р. цар Олексій Михайлович уклав з Речі Посполитою Віленське перемир'я і розпочав війну проти Швеції. Це привело до погіршення відносин між Б. Хмельницьким та московським урядом. Гетьман розпочав пошук нових союзників.

Протягом 1656 – 1657рр. війська трансільванського князя Юрія Ракоці козацький загін під проводом Антона Ждановича зайняли значну частину польської території, об'єдналися з шведами і в червні 1657р. виступили до Варшави. На допомогу полякам прийшли Данія ,татари та австрійські війська.

Б. Хмельницький, який в цей час тяжко хворів, дізнавшись про провал своїх намірів, дістав удар і помер в серпні 1657р.


Поміркуємо разом: *Чому саме Запорозьку Січ обрав Б. Хмельницький місцем початку народного повстання?

**Продумайте альтернативний варіант дій Б. Хмельницького в роки визвольної війни і їх можливі наслідки для України (наприклад: похід на Варшаву в 1648р., відмова від Зборівської угоди, відмова від союзу з Москвою).

До наступного заняття: Підготувати повідомлення на теми: «Соціально-економічний розвиток і політичне становище України в ІІ половині ХVІІ ст. Діяльність гетьманів періоду Руїни» за питаннями:

  • Україна в роки гетьманства І. Виговського.

  • Гетьманство Ю. Хмельницького.

  • Поділ України. Руїна. Гетьманство п. Тетері та І. Брюховецького.

  • Дальше обмеження автономії України. Д. Многогрішний, І. Самойлович.

  • Гетьманство П. Дорошенка.

Де про це читати:
Бойко О. Д. Історія України. – К., 1999.

Грушевський М. Історія України-Русі. т. 1-2. – К., 1991.

Давня історія України. – К., 1994.

Довідник з історії України (А - Я). – К., 2001.

Дорошенко Д. Нарис історії України: у 2-х т. – К., 1991.

Історія України (кер. авт. кол. Ю. Зайцев). – Львів, 1998.

Полонська-Василенко Н. Історія України. т. 1. – К., 1992.

Субтельний О. Україна. Історія. – К., 1992.

Тема: Соціально-економічний та політичний розвиток України в ІІ пол.ХVІІ –

на початку ХVІІІст.

Очікувані результати: після цього заняття ви зможете:

  • зрозумієте наскільки складним було становище української держави після смерті Б.Хмельницького, а також намагання гетьмана І. Мазепи будь-якою ціною зберегти українську державність;

  • характеризувати причини, наслідки для України «Руїни»;

  • показувати, що політика Петра І та його наступників була спрямована на обмеження державних прав українців та русифікації її населення;

  • давати характеристику історичним діячам, визначати їх роль і місце в історичному процесі;

  • аналізувати історичні явища і події цього періоду.


План.

1. Гетьманщина після смерті Б. Хмельницького.

2. Україна під час Руїни.

3. Стан української державності в роки гетьманства І. Мазепи.Україна на початку Північної війни.

4. Гетьман П. Орлик та його Конституція.

Посилення національної політики Російської імперії щодо України.
1.Після смерті Б. Хмельницького становище України ускладнилося. Прагнучи заснувати спадковий гетьманат як форму правління, Б. Хмельницький хотів передати булаву своєму синові Юрію. Квітнева Корсунська рада 1657 р. проголосила шістнадцятирічного Юрія гетьманом. Вже з моменту погіршення стану здоров'я Б. Хмельницького, незважаючи на обрання нового гетьмана, вони почали приховану боротьбу за владу. Успішніше діяв І. Виговський. 27 жовтня 1657 р, Корсунська розширена старшинська рада передала йому булаву, мотивуючи це рішення неспроможністю 16-річного юнака керувати державою.

І. Виговський намагався відстояти незалежність України, але його пропольська орієнтація та дещо елітарна внутрішня політика викликали бунт козацьких мас. Збройний виступ очолив полковник Мартин Пушкар та запорозький отаман Яків Барабаш. Цей бунт був таємно підтриманий Москвою. Виговський придушив його, але Україна виявилась ослабленою як військово, так і політично. Розуміючи, що зіткнення з Москвою неминуче, гетьман розпочав переговори з польським королем про повернення України до складу Речі Посполитої. У вересні 1658 р. у Гадячі між Гетьманщиною і Польщею було підписано договір, згідно з яким Україна, як Князівство Руське, входила до складу Речі Посполитої і створювала, поряд з Польщею і Литвою, окреме державне утворення. Москва розцінила Гадяцьку угоду як початок війни і послала Україну 150-тисячну армію, яка була розбита під Конотопом об'єднаними українсько-польсько-татарськими військами. Проте політика Виговського викликала незадоволення, повстало багато козацьких полковників, зокрема Іван Богун, Іван Сірко, Іван Безпалий. Відчуваючи втрату підтримки, Виговський відмовляється в жовтні 1659 р. від гетьманства, тікає до Польщі, але пізніше на вимогу гетьмана Павла Тетері поляки заарештували його і розстріляли.

Сподіваючись, що ім'я Хмельницького допоможе припинити внутрішні конфлікти, козацька старшина обрала гетьманом 18-річного Ю. Хмельницького (1659—1663). Москва, що направила в Україну нове військо, змусила молодого гетьмана переглянути статті Переяславської угоди. Нові домовленості були значним кроком у намаганнях росіян посилити свої позиції на українських землях: збільшувалася кількість урядовців та російських гарнізонів, гетьманові заборонялося вступати у зовнішньополітичні контакти без дозволу царя, обране козацьке керівництво затверджувалося Москвою. Розчарований Ю. Хмельницький у жовтні 1660 р. виступив на боці Польщі, допоміг розбити московські війська під Чудновом й уклав з Річчю Посполитою новий договір(Сдободищенський).

2. Тим часом загострення політичної боротьби вело до розколу України за територіальною ознакою. У політичній самосвідомості українських діячів зміцнювалася небезпечна тенденція відмови від реалізації національної державної ідеї й висунення на чільне місце регіональних і навіть індивідуальних політичних інтересів. А при розв'язанні внутрішньополітичних проблем вони все більше покладатися на уряди іноземних країн (залежно від орієнтації угруповань).

Україна поділилася на два частини — Правобережну і Лівобережну, Починається період перманентної спустошливої війни — Руїни (1683—1687).

13 січня 1667 р. Москва таємно, без погодження з українцями, уклала з Польщею Андрусівський мир. Згідно з договором Росії повернуто Смоленськ і Сіверську землю. Лівобережна Україна і Київ залишалися у складі Російської держави, а Правобережжя — під владою Польщі. Офіційне право управління Запорожжям зберігалося за Росією і Польщею. Насправді Запорожжя визнавало управління лише з боку Росії.Ця угода, яка назавжди перекреслила переяславські домовленості Б. Хмельницького, глибоко обурила українське суспільство.

13 січня 1681 р. між Росією та Туреччиною і Кримським ханством було укладено Бахчисарайський мирний договір. Туреччина і Кримське ханство визнали входження Лівобережної України, Києва з навколишніми містечками до складу Російської держави, влада якої поширювалась також на Запорожжя. 6 травня 1686 р. у Москві між Польщею і Росією було укладено новий договір — «Трактат про вічний мир». Річ Посполита, за якою закріплювались Правобережжя, Галичина, Північна Київщина та Волинь, визнавала входження до складу Московської держави Лівобережжя, Києва та Запорожжя. Територія на правому березі Дніпра, Південна Київщина, Брацлавщина, зруйновані польськими і турецькими нападами, залишалися нейтральними. Туреччина утримувало Поділля, яке пізніше захопила Польща.

Щораз більший вплив Росії на Україну позначався і поступовим підпорядкуванням Москві Української православної церкви. У 1686 р. Київську православну митрополію було підпорядковано Московській патріархії. Українська православна церква втратила свою самостійність і протягом століть зазнавала русифікації.

3.На зламі ХVІІ – ХVІІ ст. московський уряд прагнув ввести над Козацькою Україною пряме управління.

Вирішальний етап у стосунках між Гетьманщиною та Москвою настав за гетьманування І. Мазепи (1687 – 1708рр.). Його правління можна умовно поділити на два періоди: перший, коли гетьман був слухняним виконавцем волі Петра І; другий, коли відкрито виступав проти антиукраїнської політики Москви.

1687р. гетьман підписав новий договір з Москвою, так звані «Коломацькі статті», за якими значно обмежувалася і навіть ліквідовувалася самостійна економічна, соціальна і зовнішня політика Гетьманщини:

  • гетьман не має права знімати з посад генеральну старшину без дозволу царя;

  • в Батурині для охорони гетьмана розташовувався полк московських стрільців;

  • на південних кордонах мали будувати фортечні укріплення;

  • заборонялося вести торгівлю з Кримом та торгувати в Московській державі;

  • абсолютно заборонялись міжнародні відносини України.

«Коломацькі статті» закріплювали автономію України в значно обмеженому вигляді.

В цих несприятливих умовах І. Мазепі вдалося вивести Україну із стану Руїни, політичного безладдя, громадянської війни.

У внутрішній політиці Мазепа орієнтувався на інтереси козацької старшини. Він провів ряд заходів по упорядкуванню податків, земельної власності козацької старшини, видав ряд універсалів з метою врегулювання системи грошової та натуральної ренти, відробітку панщини.

У зовнішній політиці гетьман відмовився від орієнтації на Польщу, негативно становився до планів союзу з Кримом та Туреччиною. Щирим прихильником Москви гетьман залишався доти, доки Петро І не почав ламати основи української автономії.

З 1700р. Росія веде війну зі Швецією за вихід до Балтійського моря. У цю війну була втягнута і Україна. Петро І вимагав від гетьмана Мазепи військової підтримки. Мазепа погодився ,але водночас звернувся до Карла ХІІ з проханням надіслати шведську армію в Україну, аби уникнути можливості нападу Польщі. Довідавшись про це, Петро І дав наказ зруйнувати Батурин разом з його мешканцями, за підозрою у прихильності до справи гетьмана сотні українців були скарані на смерть, нищилися цілі міста.

У жовтні 1708р., коли шведські війська вступили на українські землі, Мазепа відкрито перейшов на сторону шведських військ і об'єднався з ними для ведення війни з Москвою. На сторону гетьмана перейшла частина запорожців на чолі з кошовим отаманом Костем Гордієнком. За цю підтримку царські війська у травні 1709р. зруйнували Чортомлинську Січ на о. Базавлук. Гетьман був проголошений зрадником і підданий церковному прокляттю (анафемі).

Новим гетьманом за наказом Петра старшина «обрала» І. Скоропадського.

Україна була поділена на дві частини: одну меншу окупувала шведська армія, другу – більшу, перебувала під владою гетьмана Скоропадського, фактично Москви.

27 червня 1709р. під Полтавою Карл ХІІ, давши генеральну битву, зазнав поразки. Карл ХІІ і Мазепа втікають в Молдавію, що входила тоді до складу Туреччини. До Бендер разом з Мазепою перейшли 500 козаків з Гетьманщини, 4 тисячі козаків з Запорозької Січі і 50 старшин. Неподалік від міста 70-річний Мазепа помер, не переживши поразки.

В 1710р. було обрано гетьмана у вигнанні – П. Орлика. У 1711р. він уклав угоду з козацькою старшиною та козацтвом, що згодом отримало назву «Пакти з Конституції прав і вольностей Запорозького Війська». В подальшому цей документ дістав назву Конституція П. Орлика.

Основний зміст Конституції П. Орлика:

  • Вступ, у якому викладена історія українського народу.

  • 16 століть, в яких:

  • закріплювалося панівне становище православної церкви, підпорядкованої Константинопольському патріархові;

  • визначалися кордони України;

  • встановлювалися органи влади (гетьман, генеральна старшина, Генеральна Рада, суд);

  • передбачалося зменшення податків і відміна сплати податків для козаків.


Поміркуємо разом: ** Яку можна дати оцінку діяльності гетьмана І. Мазепи?

*Чому в 1708р. Мазепа перейшов на бік шведів?

*Чому плани Мазепи не здійснилися?

***Зв’яжіть Конституцію П. Орлика з сьогоденням.

До наступного заняття:

- Підготуйте повідомлення за темами: «Гетьманство К. Розумовського і його скасування царизмом», «Знищення Запорозької Січі, остаточна ліквідація автономії України».

Де про це читати:
Бойко О. Д. Історія України. – К., 1999.

Грушевський М. Історія України-Русі. т. 1-2. – К., 1991.

Давня історія України. – К., 1994.

Довідник з історії України (А - Я). – К., 2001.

Дорошенко Д. Нарис історії України: у 2-х т. – К., 1991.

Історія України (кер. авт. кол. Ю. Зайцев). – Львів, 1998.

Полонська-Василенко Н. Історія України. т. 1. – К., 1992.

Субтельний О. Україна. Історія. – К., 1992.

1   2   3   4   5   6   7

Схожі:

Орієнтовні вимоги оцінювання навчальних досягнень учнів з
Відповідно до ступеня оволодіння зазначеними знаннями і способами діяльності виокремлюються такі рівні навчальних досягнень школярів...
Інноваційні підходи при викладанні спеціальних дисциплін в системі...
ПТО, як засіб підвищення ефективності і результативності навчальних досягнень учнів
Програма зовнішнього незалежного оцінювання з всесвітньої історії ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Метою зовнішнього незалежного оцінювання із всесвітньої історії є виявлення, рівня сформованості історичної компетентності випускника...
ПРОГРАМА ЗОВНІШНЬОГО НЕЗАЛЕЖНОГО ОЦІНЮВАННЯ з ІСТОРІЇ УКРАЇНИ
Метою зовнішнього незалежного оцінювання з історії України є оцінювання рівня сформованості історичної компетентності випускника...
УРОК 46. КОНТРОЛЬ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ. КОНТРОЛЬНА РОБОТА №4
Мета. Здійснити контроль навчальних досягнень учнів з метою перевірки засвоєння учнями теми
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з математики
До навчальних досягнень учнів з математики, які безпосередньо підлягають оцінюванню, належать
Моніторингові дослідження рівня навчальних досягнень учнів з іноземної...
Ні в кого не викликає сумнівів актуальність проведення моніторингових досліджень навчальних досягнень учнів. Це визнано в освітянських...
Оцінювання навчальних досягнень з теми
Мета оцінювання: встановити відповідності рівня навчальних досягнень учнів в оволодінні знаннями про типи розмноження рослин, про...
10 КЛАС ПОКАЗНИКОВА ФУНКЦІЯ
Критерії оцінювання навчальних досягнень учня при вивченні теми «Показникова функція»
Уроку: узагальнення та систематизація навчальних досягнень учнів....
Тема уроку. Узагальнення та систематизація знань учнів з теми «Лінійні рівняння з однією змінною»
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка