8 клас
Г Е О Г Р А Ф І Я
«Україна у світі: природа, населення»
(70 годин, 2 години на тиждень)
Кількість годин
|
Зміст навчального матеріалу
|
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учня/учениці
|
2
|
ВСТУП
|
|
Об’єкти вивчення і методи досліджень фізичної та суспільної географії України. Джерела географічної інформації.
Географічні відомості про територію України в минулому. Дослідження Геродота, Г. Боплана, С. Рудницького. Сучасні географічні дослідження
|
Учень/учениця:
називає об’єкти вивчення курсу;
наводить приклади географічних досліджень території України у минулому і тепер;
характеризує методи досліджень фізичної та суспільної географії;
розрізняє істотні ознаки понять «фізична географія» та «суспільна географія»;
вміє користуватися джерелами географічної інформації;
пояснює особливості сучасних географічних досліджень;
оцінює значення знань з фізичної та суспільної географії для себе і суспільства
|
6
|
Розділ І. Географічна карта та робота з нею
|
3
|
Тема 1. Географічна карта.
Зображення України в картографічних творах. Елементи карти, картографічні проекції та види спотворень на географічних картах. Способи зображення географічних об`єктів та явищ на картах. Класифікація карт. Навчальні карти й атласи. Національний атлас України, електронні карти. Картографічні інтернет-джерела. Геоінформаційні та сучасні навігаційні системи
|
Учень/учениця:
називає джерела географічної інформації, елементи карти;
розпізнає види карт за просторовим охопленням, масштабом, змістом і призначення;
характеризує методи і засоби отримання географічної інформації з загальногеографічних і тематичних карт;
пояснює відмінності між різними видами карт, картографічними проекціями;
визначає об’єкти, напрямки, відстані, географічні координати за навчальними картами;
вміє користуватися навчальними картами й атласами, картографічними інтернет-джерелами;
оцінює значення джерел географічної інформації для життєдіяльності людини
|
3
|
Тема 2. Топографічні карти.
Читання та практичне використання топографічних карт. Плани міст, схеми руху транспорту.
Практична робота
1. Визначення напрямків, відстаней, площ, географічних і прямокутних координат, висот точок за топографічною картою.
Дослідження
Прокладання маршрутів за топографічною картою та їх обґрунтування
|
Учень/учениця:
називає елементи топографічної карти;
читає топографічні карти, плани міст, схеми руху транспорту;
характеризує методи і засоби отримання інформації з топографічних карт;
пояснює особливості читання топографічної карти;
визначає об’єкти, напрямки, відстані, географічні, прямокутні координати, висоту точок за топографічною картою;
вміє орієнтуватися на місцевості за допомогою топографічної карти, плану, схеми;
оцінює значення топографічних карт для життєдіяльності людини
|
5
|
Розділ ІІ. Географічний простір України
|
2
|
Тема 1. Україна на політичній карті Європи і світу.
Політична карта світу, її елементи та процес формування. Державний лад: форми правління та адміністративно-територіальний устрій країн. Державний лад в Україні.
Географічне положення (фізико-географічне, економіко-географічне, політико-географічне). Геополітика. Державна територія України. Державні кордони, розміри території, крайні точки, географічні центри України та Європи.
Практична робота
2. Позначення на контурній карті кордонів сусідніх держав, крайніх точок, географічних центрів України та Європи і зазначення їхніх назв; визначення координат точок, протяжності території України в градусах і кілометрах.
Дослідження
Порівняльна оцінка географічного положення України з країнами світу (2 – 3 на вибір)
|
Учень/учениця:
називає істотні ознаки політичної карти, складники державної території;
розрізняє фізико-, економіко-, політико-географічне положення держави;
наводить приклади країн-сусідів України;
пояснює відмінність між поняттями «країна», «держава», «залежна територія», «невизнані держави»;
характеризує географічне положення України;
показує на карті суходільні і морські кордони: суходіл і територіальні води, крайні точки України, острови Зміїний, Джарилгач, півострови Кримський, Керченський, косу Арабатська Стрілка, Каркінітську затоку, Керченську протоку, країни-сусіди України;
визначає за допомогою карти протяжність території України в градусах і кілометрах;
оцінює політико-географічне положення держав та геополітичні події, географічне положення України
|
1
|
Тема 2. Формування території України.
Територіальні зміни меж України з ХХ ст. Особливості сучасного адміністративно-територіального устрою, його проблеми та шляхи вдосконалення на різних територіальних рівнях
|
Учень/учениця:
називає адміністративно-територіальні одиниці України;
пояснює особливості сучасного адміністративно-територіального устрою України;
аналізує особливості змін на політичній карті світу, зміни територіальних меж України з ХХ ст.;
характеризує проблеми і шляхи вдосконалення адміністративно-територіального устрою;
показує на карті одиниці адміністративно-територіального устрою України;
визначає за допомогою карти розташування адміністративно-територіальних одиниць України;
оцінює значення знань про адміністративно-територіальний устрій держави
|
2
|
Тема 3. Україна на карті годинних поясів.
Міжнародна система відліку часу. Годинні пояси. Місцевий час. Поясний час. Літній час. Особливості регулювання системи відліку часу в країнах світу. Час в Україні.
Практична робота
3. Аналіз карти годинних поясів світу. Розв’язування задач на визначення часу.
Дослідження
Планування маршруту мандрівки країнами світу з визначенням різниці в часі в них порівняно з київським
|
Учень/учениця:
називає різні види часу, що існують в міжнародній системі його відліку;
наводить приклади регулювання часу в країнах світу;
пояснює відмінність між поняттями «місцевий час», «поясний час»;
характеризує особливості регулювання системи відліку часу в країнах світу;
аналізує карту годинних поясів світу;
показує на карті лінію зміни дат;
визначає місцевий і поясний час, час у країнах світу та в Україні;
оцінює значення знань про систему відліку часу
|
34
|
Розділ ІІІ. Природні умови і ресурси України
|
7
|
Тема 1. Рельєф, тектонічна та геологічна будова, мінеральні ресурси.
Форми земної поверхні. Простягання низовин, височин, гір, річкових долин. Карта «Фізична поверхня». Геологічна історія Землі. Геологічне літочислення. Геологічні ери. Карта «Тектонічна будова». Основні тектонічні структури. Зв`язок рельєфу з тектонічними структурами. Геологічна будова. Дослідження П. Тутковського. Неотектонічні рухи. Вплив геологічної будови та тектоніки на діяльність людини.
Формування рельєфу. Внутрішні та зовнішні рельєфотвірні чинники і процеси. Типи рельєфу за походженням. Рельєф і діяльність людини.
Корисні копалини України, їх класифікація за використанням, географія, закономірності поширення. Паливні корисні копалини. Діючі та перспективні басейни й райони видобутку вугілля, нафти, природного газу, «сланцевого газу», торфу, горючих сланців. Рудні та нерудні корисні копалини: басейни, райони залягання та видобутку. Мінеральні води та грязі.
Проблеми раціонального використання мінеральних ресурсів. Особливості геологічної будови, рельєфу та мінеральних ресурсів своєї місцевості.
Практична робота
4. Встановлення за картами (тектонічною, геологічною, фізичною) зв’язків між тектонічними структурами, рельєфом, геологічною будовою та корисними копалинами у межах України.
Дослідження
Використання продуктів переробки корисних копалин у побуті.
Історія геологічних досліджень території України Г. Капустіним, В. Зуєвим, В. Вернадським, В. Бондарчуком (на вибір)
|
Учень/учениця:
називає форми земної поверхні;
показує на карті:
низовини: Придніпровська, Причорноморські, Закарпатська, Поліська;
височини: Придніпровська, Подільська, Донецька, Приазовська, Хотинська (г. Берда);
гори: Українські Карпати (г. Говерла), Кримські (г. Роман-Кош);
тектонічні структури: Східноєвропейська платформа, Український щит, Волино-Подільська плита, Дніпровсько-Донецька западина, Причорноморська западина, Скіфська платформа, Донецька складчаста область, Карпатська і Кримська складчасті системи;
басейни і родовища корисних копалин: Донецький та Львівсько-Волинський кам’яновугільні басейни, Дніпровський буровугільний басейн, Західний, Східний, Південний нафтогазоносні райони, Криворізький залізорудний басейн, Кременчуцьке родовище залізних руд, Придніпровський марганцеворудний басейн, Іршанське родовище титанових руд, Побузький хромітово-нікелеворудний район, Артемівське, Слов’янське, Солотвинське родовища кам’яної солі, Калуське родовище калійної солі, Яворівське родовище сірки, Заваллівське родовище графіту.
наводить приклади корисних копалин щодо їх використання;
формулює визначення понять «платформа», «щит», «плита», «область складчастості»;
визначає вік гірських порід за геологічною картою;
порівнює особливості природних умов території у різні геологічні ери;
пояснює вплив дніпровського зледеніння, накопичення лесу, неотектонічних рухів на формування рельєфу;
встановлює зв`язки рельєфу з тектонічними структурами, корисними копалинами, геологічною будовою території;
оцінює вплив людини на рельєф, наслідки видобування корисних копалин та необхідність охорони надр
|
5
|
Тема 2. Клімат і кліматичні ресурси.
Кліматотвірні чинники: сонячна енергія, циркуляція атмосфери, підстильна поверхня, їх взаємодія. Розподіл сонячної енергії в атмосфері і на земній поверхні. Властивості повітряних мас, що впливають на територію України. Атмосферні фронти, циклони та антициклони. Кліматичні показники: температура, вологість повітря, опади, коефіцієнт зволоження та їх розподіл в Україні. Річний та сезонний хід кліматичних показників. Кліматична карта. Регіональні відмінності клімату. Кліматичні ресурси.
Сезонні погодні умови та явища. Несприятливі погодно-кліматичні явища. Метеорологічна служба. Б. Срезневський – організатор метеослужби в Україні. Прогноз погоди за даними синоптичної карти, народними прикметами.
Вплив погодно-кліматичних умов на здоров’я і господарську діяльність людини. Охорона атмосферного повітря. Кліматичні особливості своєї місцевості.
Практичні роботи
5. Визначення вологості повітря за заданими показниками.
6. Встановлення особливостей клімату різних регіонів України за аналізом карт та кліматичних діаграм.
Дослідження
Прогнозування погоди за народними прикметами та порівняння з прогнозом в інтернет-джерелах, ЗМІ
|
Учень/учениця:
називає основні кліматотвірні чинники, кліматичні показники, типи клімату;
наводить приклади небезпечних погодних явищ та їх наслідків;
формулює поняття «атмосферний фронт», «циклон», «антициклон»;
характеризує особливості розподілу сонячної енергії, напрямки руху атмосферних фронтів, циклонів та антициклонів, річний розподіл кліматичних показників у межах України;
визначає за кліматичною картою особливості розподілу температури повітря та опадів;
порівнює особливості зволоження в різних частинах України, кліматичні умови своєї місцевості з іншими регіонами;
пояснює дію кліматотвірних чинників;
складає прогноз погоди за синоптичними картами, народними прикметами;
оцінює кліматичні ресурси та сфери їх використання в Україні
|
5
|
Тема 3. Води суходолу і водні ресурси.
Склад вод суходолу. Поверхневі води. Річки. Будова річкової долини: річище, заплава, тераси, меандри, твердий стік. Основні річкові басейни та системи. Вплив рельєфу на річки. Характер течії. Падіння, похил річки. Вплив клімату на формування річкової системи. Живлення і режим річок, густота річкової мережі. Річковий стік, витрати води.
Озера, їх типи, особливості водного режиму. Болота, їх типи і поширення, причини заболочення. Водосховища та канали.
Підземні води. Основні артезіанські басейни. Водні ресурси України, шляхи їх раціонального використання та охорони. Води суходолу своєї місцевості.
Практична робота
7. Позначення на контурній карті назв найбільших річок, озер, водосховищ, каналів, позначення боліт України.
Дослідження
Аналіз забезпеченості водними ресурсами різних територій України
|
Учень/учениця:
називає складники вод суходолу в межах України;
показує на карті:
річкові системи: Дніпра, Сіверського Донця, Південного Бугу, Дністра, Дунаю;
озера: Ялпуг, Сасик, Шацькі, Синевир;
лимани: Дніпровсько-Бузький, Молочний, Дністровський;
водосховища: Київське, Канівське, Кременчуцьке, Каховське, Дніпровське, Дніпродзержинське;
канали: Північнокримський, Дніпро – Донбас, Каховський;
артезіанські басейни: Дніпровсько-Донецький, Волино-Подільський, Причорноморський;
формулює визначення понять «меандри», «тераси», «водний режим», «річковий стік», «витрата води», «водні ресурси»;
характеризує водні об’єкти України, шляхи раціонального використання водних ресурсів;
пояснює особливості живлення та водного режиму річок, озер;
порівнює гідрографічні особливості водних об’єктів;
визначає падіння та похил річки;
оцінює наявні водні ресурси своєї місцевості, наслідки їх використання
|
|