9 клас
Г Е О Г Р А Ф І Я
«УКРАЇНА І СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО»
(52 години, 1,5 години на тиждень)
Кількість годин
|
Зміст навчального матеріалу
|
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учня/учениці
|
1
|
ВСТУП
|
|
Суспільна географія в системі географічних наук. Об’єкти вивчення суспільної географії. Зв’язок суспільної географії з іншими науками.
Методи економіко-географічних досліджень.
Видатні вітчизняні та світові економіко-географи: Костянтин Воблий, Максим Паламарчук, Франсуа Перру, Пол Кругмен
|
Учень/учениця:
називає об’єкти вивчення суспільної географії, вітчизняних та світових економіко-географів;
пояснює актуальність і необхідність вивчення суспільної географії;
аналізує методи економіко-географічних досліджень;
встановлює зв’язок суспільної географії з іншими науками;
оцінює значення для людства знань з суспільної географії
|
9
|
Розділ І. Національне та світове господарство
|
4
|
Тема 1. Національне господарство.
Національне господарство. Валовий внутрішній продукт (ВВП) та валовий національний продукт (ВНП), індекс людського розвитку (ІЛР). Секторальна модель економіки: первинний (видобуток сировини та одержання напівфабрикатів: сільське, лісове та рибне господарства, видобувна промисловість, мисливство), вторинний
(переробна промисловість та будівництво), третинний (послуги), четвертинний (наукові дослідження та розробки для виробництва) сектори.
Інституціональна структура національної економіки. Поняття «підприємство», «виробництво», «послуга». Сектори національної економіки України.
Форми просторової організації виробництва: концентрація, комбінування, спеціалізація, кооперування, агломерування. Чинники розміщення виробництва: сировинний, паливно-енергетичний, водний, транспортний, науково-технічного прогресу, трудових ресурсів, екологічний, чинник споживача, військово-стратегічний.
Поняття «економічний розвиток» та його складові. Оцінка рівня економічного розвитку України.
Практична робота
1. Складання схеми структури національного господарства України
|
Учень/учениця:
називає ознаки понять «національне господарство», «валовий внутрішній продукт», «валовий національний продукт», «індекс людського розвитку», «підприємство», «виробництво», «послуга»;
наводить приклади різних інституціональних типів, юридичних осіб;
характеризує особливості секторальної структури господарства, чинники розміщення виробництва і надання послуг;
порівнює форми організації виробництва;
пояснює зміни у комплексі національної економіки України;
аналізує сучасну секторальну структуру національного господарства України;
оцінює рівень економічного розвитку України
|
5
|
Тема 2. Світове господарство.
Поняття «спеціалізація міста (району, регіону, країни)», «міжнародний географічний поділ праці», «світове господарство», «світовий ринок». Етапи формування світового господарства. Типи та еволюція економічних систем.
Типізація країн світу за рівнем економічного розвитку. Місце України у світовому господарстві.
Сучасні тенденції розвитку світового господарства: інтернаціоналізація виробництва, міжнародна економічна інтеграція, інформатизація, глобалізація. Особливості розвитку сучасного світового господарства під впливом глобалізації.
Науково-технічний прогрес (НТП), його основні риси. Світове господарство у період НТП, його вплив на структуру та чинники розміщення виробництва.
Практична робота
2. Позначення на контурній карті країн «Великої двадцятки» і деяких найменш розвинених країн з різних регіонів світу
|
Учень/учениця:
називає ознаки понять «спеціалізація міста (району, регіону, країни)», «міжнародний географічний поділ праці», «світове господарство», «світовий ринок», «науково-технічний прогрес», «глобалізація»;
наводить приклади країн світу з різним рівнем економічного розвитку: високорозвинених та країн, що розвиваються;
показує на карті країни «Великої сімки» (G-7), «Великої двадцятки» (G-20), нової індустріалізації (Республіка Корея, Сінгапур, Тайвань, Малайзія, Таїланд, Бразилія, Мексика, Аргентина), найменш розвинуті (Нігер, Ефіопія, Афганістан, Гаїті, Кірибаті);
аналізує різні типи економічних систем;
характеризує тенденції розвитку світового господарства в епоху НТП і глобалізації;
пояснює вплив НТП на структуру світового господарства та темпи його розвитку;
оцінює сучасні тенденції розвитку світового господарства
|
5
|
Розділ ІІ. Природні ресурси світу та України
|
1
|
Тема 1. Географічне середовище.
Географічне (навколишнє) середовище як сфера взаємодії суспільства і природи. Природокористування та його види. Ресурсозабезпеченість. Природно-ресурсний потенціал. Сталий розвиток – стратегія людства на ХХІ ст.
|
Учень/учениця:
називає ознаки понять «географічне середовище», «природокористування»; «природно-ресурсний потенціал», «сталий розвиток»;
характеризує основні положення концепції сталого розвитку;
аналізує наслідки взаємодії суспільства і природи;
оцінює ресурсозабезпеченість окремих регіонів і країн світу на основі аналізу статистичних даних
|
4
|
Тема 2. Природні умови і ресурси.
Поняття про природні умови і природні ресурси. Вплив природних умов на особливості життєдіяльності та господарювання у різних країнах світу та регіонах України. Класифікація природних ресурсів за належністю до компонентів природи та характером їх відновлення.
Мінеральні ресурси. Паливно-енергетичні ресурси: найбільші в світі басейни й країни за видобутком нафти, природного газу, кам’яного вугілля та ін. Рудні ресурси: найбільші басейни й країни з видобутку залізних руд та руд кольорових, рідкоземельних і благородних металів. Нерудні ресурси: найбільші райони й країни з видобутку калійних солей, самородної сірки, алмазів. Оцінка мінерально-сировинної бази України.
Географія світових земельних, лісових, водних, рекреаційних ресурсів, ресурсів Світового океану. Оцінка забезпечення України земельними, лісовими, водними, рекреаційними ресурсами.
Практична робота
3. Позначення на контурній карті найбільших басейнів видобутку нафти, природного газу, кам’яного вугілля, залізної руди та руд кольорових металів світу
|
Учень/учениця:
називає класифікацію природних ресурсів за характером їх відновлення, основні групи мінеральних ресурсів;
показує на карті:
найбільші басейни нафти і природного газу: Перська затока, Західносибірський та Волго-Уральський (Росія), Середньоазійський, Зондський, Сахарський, Гвінейської затоки, Центральноамериканський, Техаський, Мексиканської затоки, Каліфорнійський та Аляскинський (США), Західноканадський, Північноморський;
найбільші басейни та райони видобутку кам’яного вугілля: Рурський (Німеччина), Верхньосілезький (Польща), Донецький (Україна), Кузнецький (Росія), Карагандинський та Екібастузький (Казахстан), Північно-Східний (Китай), Східний (Індія), Аппалацький (США), Південно-Східний (Австралія);
країни, що мають найбільші поклади залізних руд: Бразилія, Австралія, Канада, Китай, Індія, Казахстан, Україна, Росія, Південна Африка, Швеція;
найбільші пояси залягання руд кольорових металів: Кордильєри-Анди, «вольфрам-олов’яний пояс» Азії, «мідний пояс» Африки;
наводить приклади природних ресурсів різних видів та впливу природних умов на особливості життєдіяльності та господарювання у різних країнах світу та регіонах України;
характеризує особливості розміщення природних ресурсів у світі;
аналізує карти світових природних ресурсів;
пояснює проблеми і перспективи використання природних ресурсів на сучасному етапі розвитку суспільства;
оцінює забезпечення України різними видами природних ресурсів
|
29
|
Розділ ІІІ. Структура світового господарства та її відображення в економіці України
|
4
|
Тема 1. Паливно-енергетична промисловість та електроенергетика.
Структура та значення паливно-енергетичної промисловості у світовому господарстві. Видобуток нафти, природного газу, вугілля та інших видів паливно-енергетичних матеріалів, основні напрями їх перероблення. Паливно-енергетична промисловість України. Джерела та шляхи надходження паливних ресурсів в Україну. Нафтопереробна промисловість України. Проблеми й перспективи розвитку паливно-енергетичної промисловості України.
Паливно-енергетична промисловість світу. Найбільші країни-експортери та імпортери нафти, природного газу, кам’яного вугілля. Вплив зовнішньої політики держав на напрямки і вартість постачання енергоносіїв у міжнародній торгівлі.
Електроенергетика, її значення у сучасному світі. Основні типи електростанцій. Способи отримання промислової енергії. Структура та розміщення електроенергетики в Україні. Найбільші ТЕС, АЕС, ГЕС, ЛЕП. Відновлювані джерела енергії, їх переваги та недоліки.
Електроенергетика світу. Найбільші країни-виробники та споживачі електроенергії в світі. Найпотужніші електростанції світу. Екологічні проблеми електроенергетики. Енергозбереження.
Практичні роботи
4. Позначення на контурній карті України басейнів видобутку нафти, природного газу, вугілля, головних нафто- і газопроводів, центрів нафтопереробки, найбільших електростанцій.
5. Побудова та аналіз секторних діаграм виробництва електроенергії різними типами електростанцій в Україні та в одній з країн Європи з метою виявлення шляхів енергозбереження
|
Учень/учениця:
називає склад паливно-енергетичної промисловості, типи електростанцій за джерелом енергетичних ресурсів, проблеми функціонування енергетичної галузі, шляхи енергозбереження;
наводить приклади найбільших країн-експортерів та імпортерів нафти, природного газу, кам’яного вугілля, найбільших країн-виробників та споживачів електроенергії в світі та Європі;
показує на карті:
ГЕС: Сань-Ся (Китай), Ітайпу (Бразилія – Парагвай), Київська, Канівська, Кременчуцька, Дніпродзержинська, Дніпрогес, Каховська, Дністровська (Україна);
ГАЕС: Київська, Дністровська, Ташлицька (Україна);
АЕС: Касівадзакі-Каріва (Японія), Запорізька, Південноукраїнська, Рівненська, Хмельницька (Україна);
ТЕС: Тайчжунська (Тайвань), Запорізька, Криворізька, Бурштинська, Зміївська, Придніпровська, Ладижинська, Трипільська (Україна);
центри нафтопереробки: Кременчук, Лисичанськ, Дрогобич (Україна);
характеризує особливості розвитку і розміщення галузей паливної промисловості, перспективи застосування різних видів відновлюваних джерел енергії в світі та Україні;
порівнює особливості виробництва електроенергії та чинники розміщення генеруючих потужностей з промислового виробництва електроенергії і теплої води для водопостачання й обігріву в Україні та провідних державах світу;
аналізує шляхи надходження паливно-енергетичних ресурсів в Україну;
оцінює динаміку виробництва електроенергії електростанціями різних типів в Україні та країнах Європи
|
4
|
Тема 2. Металургія.
Структура та значення металургії у світовому господарстві. Чорна та кольорова металургія. Сировинна база та технологія виробництва чавуну і сталі. Комбінування у чорній металургії. Способи виплавки сталі. Чорна металургія України. Основні вітчизняні металургійні райони та центри. Місце України серед країн світу за виробництвом сталі.
Чорна металургія світу. Найбільші-країни виробники та споживачі чавуну і сталі в світі. Кольорова металургія України. Обмеженість сировинної бази. Технологія виробництва та принципи розміщення підприємств з виплавки різних кольорових металів. Основні центри виплавки кольорових металів в Україні.
Кольорова металургія світу. Найбільші країни-виробники та споживачі кольорових металів у світі. Особливості розміщення виробництва кольорових металів у сучасному світі. Екологічні проблеми чорної та кольорової металургії.
Практична робота
6. Нанесення на контурну карту сировинної бази, районів та основних центрів чорної металургії України
|
Учень/учениця:
називає склад чорної і кольорової металургії, чинники розміщення галузей, проблеми і перспективи їх розвитку;
показує на карті:
райони та центри чорної металургії в Україні: Придніпровський (Кривий Ріг, Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ, Запоріжжя, Новомосковськ, Нікополь), Донецький (Краматорськ, Алчевськ, Харцизьк), Приазовський (Маріуполь);
центри кольорової металургії в Україні: Запоріжжя, Побузьке, Миколаїв, Артемівськ, Костянтинівка, Микитівка;
наводить приклади найбільших країн-виробників чавуну і сталі, кольорових металів в світі та Європі;
характеризує негативні наслідки впливу металургійного виробництва на довкілля;
пояснює особливості розміщення підприємств чорної і кольорової металургії;
аналізує статистичні дані щодо обсягів виробництва металургійної продукції в Україні та світі;
оцінює значення металургії для розвитку господарства України та її роль у зовнішній торгівлі держави
|
4
|
Тема 3. Машинобудування.
Провідна роль машинобудування у сучасному світі. Структура та принципи розміщення підприємств загального, транспортного, точного машинобудування. Спеціалізація та кооперування. Міжгалузеві та внутрішньогалузеві зв’язки машинобудування.
Розміщення загального, транспортного та точного машинобудування в Україні. Найбільші центри та основні райони розвитку машинобудування: Харківський, Донецький, Придніпровський, Прикарпатський. Проблеми і перспективи розвитку та розміщення підприємств машинобудування.
Машинобудування світу. Найбільші країни-виробники автомобілів, морських суден, літаків, електроніки.
Практична робота
7. Позначення на контурній карті світу найбільших країн-виробників легкових автомобілів
|
Учень/учениця:
називає структуру та чинники розміщення машинобудування, проблеми і перспективи його розвитку, найбільші машинобудівні регіони світу: Північна Америка (США, Канада), Країни ЄС, Східна та Південно-Східна Азія (Японія, Китай, нові індустріальні країни).
показує на карті: найбільші вузли багатопрофільного машинобудування в Україні: Харків, Запоріжжя, Дніпропетровськ, Київ, Херсон, Львів, Кременчук, Миколаїв.
наводить приклади найбільших країн-виробників автомобілів, морських суден, літаків, електроніки в світі та Європі;
характеризує сучасні тенденції розвитку і розміщення машинобудування;
пояснює чинники, що впливають на розміщення машинобудування;
оцінює роль машинобудування у розвитку світового господарства та в Україні
|
|