«Турбота про наші водні ресурси є справою кожного»


Скачати 458.79 Kb.
Назва «Турбота про наші водні ресурси є справою кожного»
Сторінка 3/5
Дата 14.12.2013
Розмір 458.79 Kb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Географія > Документи
1   2   3   4   5

Способи очищення води

Близько 4 тисяч років тому в Індії медичний трактат радив: «Добре тримати воду в мідних посудинах, не виставляти на сонячне світло й фільтрувати через активоване вугілля».

Використання сорбентів (наприклад, того ж активованого вугілля) і сьогодні є досить ефективним. Вони здатні вбирати шкідливі органічні речовини.

Задля боротьби з мікроорганізмами воду також хлорують. Звідси її неприємний присмак, який псує неповторний смак їжі й напоїв.

Звичайно, хлориди, які утворюються під час взаємодії хлору з іншими хімічними елементами, не дуже корисні для людського організму. Але поки що альтернативні види знезараження води нашій державі не по кишені. У світі, до речі, давно використовують озонування та бактерицидні лампи. Та коли йдеться про відсутність коштів для вкрай необхідної заміни труб, годі й говорити про будівництво дорогих озонаторів та використання енергомістких бактерицидних ламп.

Можна також використовувати побутовий очисний фільтр. Необхідно тільки пам`ятати, що універсальних фільтрів на всі випадки життя не буває. Навіть американські компанії, які уже декілька десятків років борються з високорозвиненою американською хімічною промисловістю, чудес не обіцяють. Згаданий прилад потрібно підбирати індивідуально, враховуючи фінанси й потреби.

Наприклад, найбільшим сьогодні є попит на мініатюрні фільтри, які надіваються прямо на кран. Вони відсікають часточки піску, глини, іржі та інших домішок. Але якщо є бажання не тільки пити чисту воду, а мити нею посуд, можна встановити більш потужний фільтр під раковину. Якщо ж з`явився твердий намір іще й купатися в чистій воді, то має сенс поставити магістральний фільтр. Однак жоден фільтр не зможе очистити воду на сто відсотків. І абсолютно не має значення, імпортний він чи вітчизняний. Високим вважається результат, якщо вода очищена в середньому на 80 %.

Рекомендується перед тим, як купити фільтр, з`ясувати декілька моментів.

Перше: визначте, чи ефективно він очищує воду від шкідливих речовин, особливо органічних сполук і важких металів. Зважте на те, що вказані в рекламі параметри досить часто бувають неточними. У зв`язку з цим зверніть увагу на дані незалежної експертизи.

Друге: перевірте , чи добре фільтр очищує воду протягом усього часу, на який розраховано ресурс роботи касети.

Інколи чудові результати бувають після очищування тільки першого літру води.

Третє: дізнайтеся, який який ресурс роботи касети. Одні з них розраховані на 100-150 літрів води, інші на 300-500, чим цей ресурс більший, тим краще: доведеться рідше міняти касету.

Яку воду пити, вибирати кожному. Але найбільш розумним рішенням, мабуть, було б використання особливо підготовленої, зі зниженим вмістом мінеральних солей природної води.

  1. Проблеми водозабезпечення та шляхи їх вирішення

Як бачимо, проблеми питної води сьогодні дуже гострі.

Значною мірою вода ще зберегла здатність до самовідновлення. Але її можливості не безмежні. Тому необхідно ощадливо використовувати воду, не забруднювати джерела, водойми, криниці.

І хоча люди піклуються про природу, все одно завдають їй великої шкоди.



Пам`ятай! За деякими оцінками, найбільшою екологічною катастрофою на водних об`єктах була аварія на одній із золотих копалень Румунії з викидом отруйного ціаніду в річки Тиса й Дунай у лютому 2000 року.



Усі фабрики й заводи, якщо вони не забезпечені якісними очисними спорудами, забруднюють воду.

Головними джерелами забруднення є накопичувачі промислових та побутових рідких і твердих відходів, мінеральні добрива та отрутохімікатами, накопичувачі відходів на тваринницьких комплексах і фермах. За даними експертів води, що фільтруються зі звалищ, містять до 200 високотоксичних речовин.

Наявність фільтруючих накопичувачів, відстійників на підприємствах призводять до значного забруднення підземних вод. З накопичувачів до підземних водоносних горизонтів переходять розчини солей, нафтопродукти, ароматичні речовини тощо. Розміщення значної кількості токсичних відходів у місцях організованого складування на поверхні Землі зумовлює забруднення поверхневих і підземних водних об`єктів. Продовжується забруднення підземних вод засобами хімізації сільського господарства. У багатьох областях у грунтових водах встановлена наявність пестицидів.

Поточний санітарний нагляд за станом водозабезпечення здійснюють хімбаклабораторії, які щодня беруть проби води й визначають відповідність її якості санітарним вимогам.

З метою захисту навколишнього середовища, зокрема й водних ресурсів, розроблено програми охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної політики з урахуванням регіональних пріоритетів. Передбачено протягом 10–ти років здійснити заходи з радикального оздоровлення водних об`єктів, забезпечити найголовнішу потребу людини – потребу в чистій воді, яка є невід`ємною складовою функціонування екосистеми.



Чи знаєте ви, що…

  • без води у звичайних умовах людина може прожити 7 днів;

  • середньостатистична людина випиває приблизно галон води на день (3,78 літра);

  • вода займає 2/3 поверхні земної кулі;

  • якби всю воду Землі можна було рівномірним шаром розподілити на всій планеті, утворився б Світовий океан глибиною 4 км;

  • найсолоніша вода в Мертвому морі – 260 г солі на літр води, у Чорному – 18 г на літр.






  1. ВОДНО-ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЦЕНТР (МУЗЕЙ ВОДИ)

В самому центрі Києва, в старовиному парку Хрещатий, нещодавно відновлено комплекс перших споруд Київського централізованого водогону.

Це дві стрункі водонапірні вежі та підземний резервуар питної води, яким вже понад 130 років.

Зараз тут знаходиться Водно-інформаційний центр, який так часто називають Музеєм води, який є фрагментом природно-культурного комплексу, відомого наразі як парк „Хрещатий”. Це місце, відоме раніше як Царський сад, закладений в 1743 р. за наказом імператриці Єлизавети Петрівни, являє собою величну пам‘ятку епохи українського барроко.

Офіційне відкриття Центру відбулося 24 травня 2003 року Київським міським головою О.Омельченком, а створений він був за підтримки Київської міської державної адміністрації в тісній співпраці з міністерством екології Данії та України у відновлених спорудах першого київського водогону.

 Тихенько відчинимо двері закладу, приєднаємося до екскурсіі.

Ось високий об’єм водонапірної вежі з макетом трубопроводу посередині, що відтворюють роботу інженерної споруди. Під стелею можна розглядіти дно водонапірного баку.

З розповіді екскурсоводу, які завжди зважають на вік відвідувачів, дізнаємося про перші споруди київського водогону, для чого вони були необхідні, як працювали і чому споруджені саме тут, підкреслює при цьому, що не один аналогічний заклад у світі не споруджено у центрі столиці.

В основу роботи центру закладено принцип інтерактивності.

Передумовою створення Водно-інформаційного центру були указ Президента України “Про підготовку та проведення 5-ї Всеєвропейської конференції міністрів охорони навколишнього середовища “Довкілля для Європи” та Протокол про наміри між Урядом України і Урядом Королівства Данія.

Метою створення Центру є покращення загального рівня інформованості стосовно важливості водних ресурсів та підвищення рівня усвідомлення щодо їх збереження та раціонального використання.

Але повернемося до екскурсії. Далі чуємо розповідь про історію створення водогону міста і його перших споруд, про архітектурну оригінальність першої водонапірної вежі (1872 рік) та інженерну унікальність її сусідки (1876 р) з пожежною каланчею та житловими поверхами, де розміщувались квартири персоналу Київського товариства водопостачання.

Звучить прізвище талановитого військового інженера Аманда Єгоровича СТРУВЕ, якому Київ завдячував відкриттям у 1870 р. мостом через Дніпро - на той час найдовшим в Європі залізничним мостом та першим в Росії мостом на кесонній основі, а також організацією трамвайного сполучення та газового освітлення міста.

Згадується прізвище інженера Доната, якому Струве передав підряд на виконання будівництва приймального колодязя з Дніпра, водонапірної башти, резервуару для води, будинку фільтрів та насосної станції, фонтанів, водорозбірних та пожежних кранів (гідрантів) та водопровідної мережі, а також прізвище міського архітектора Олександра Яковича Шіле - автора багатьох архітектурних проектів споруд.

Упідвальній частині башти перед нами розчиняються металеві двері холу резервуару.

Далі іде розповідь про сам резервуар, в якому зберігалась питна вода, про його технічні та конструктивні особливості.

Споруда резервуару якісно збудована і чудово збереглась. За 130 років існування ніде навіть не відійшло облицювання цегляної кладки стін, що спрощувало задачу будівельників по внутрішньому оздобленню конструкцій, яка звелась до їх фарбування.

Бачення виставкової експозиції Центру запропоноване данським дизайнером Карстеном Мьоллером, а його реалізація потребувала фінансування в об’ємі 2,5 млн. данських крон, яке і було здійснене Міністерством екології Данії.

Чому саме спеціалісти Данії були задіяні в проекті створення Водно-інформаційного центру?

Справа в тому, що в Данії створено цілу мережу природознавчих інформаційних центрів, у тому числі і води, де напрацьований корисний досвід проведення у нестандартній формі екологічно-просвітницької роботи з дітьми та молоддю.

Форми цієї роботи та подача матеріалу прості та органічні. На перший погляд тут дуже легко поєднується серйозний матеріал і з грою, але за цим криється напружена розумова праця авторів ідей та тих, хто їх реалізує в життя. Думається , що все це не було б можливе без достатнього рівня любові спеціалістів до своєї справи та до дітей. Ось чому прийняті, мабуть, данські ідея і допомога.

Перша виставкова зона «Природа на поверхні землі».

Тут ми отримуємо інформацію про водні ресурси планети Земля, водні ресурси України та шляхи їх забруднення у процесі життєдіяльності людини. Все подається у вигляді стендів з фотографічними видами та текстами, а також макетами і акваріумом. І треба бачити реакцію відвідувачів після розповіді про те, що глобальна проблема дефіциту прісної води в Україні стоїть гостріше, ніж ми думаємо: на одного жителя нашої країни припадає 1 тис.м3 прісної води, що в 10 разів менше, ніж в середньому у колишньому СРСР. А за нормами ООН країна, де на людину припадає менше 15 тис. м3 води на рік, вважається водонезабезпеченою.

Вагомим експонатом зони є акваріум довжиною 8 м та об’ємом 2,5 т води, що відображає розріз звичайної української річки з рибою, що виловлена в Дніпрі, а не вирощена штучно. Проблемою була її адаптація до умов проживання у акваріумі та складність її експонування з причин неабиякої полохливості. Та , здається, все позаду….

Виставкова зона «Природа під землею».

В цю частину виставкової експозиції ми попадаємо за допомогою ліфту. Гудить двигун, відчувається легка вібрація, а монітор на стіні показує зображення пластів землі, крізь які ми їдемо.

В темряві підземелля бачимо над головою склепіння з корінями дерев і трубами різного призначення.

Тут ми знайомимось зі структурою порід ґрунту, їх значення для очищення води, віком підземних вод та їх рухом, старовинними та сучасними методами пошуку та підйому артезіанської води.

Досить оригінально проілюстровані розрізи сільського дерев’яного колодязю та колодязю вуличної водопровідної мережі.

Цікавим експонатом зони являється діюча модель артезіанської свердловини фірми «Грундфос».

Виставкова зона “Водозабір, водопідготовка та транспортування води”.

В цій частині експозиції ми дізнаємось про історію створення водогонів в Україні та світі, джерела водопостачання Києва, технологічну схему очищення поверхневих вод та схему транспортування води від станції водопідготовки до квартири споживача.

Особливий інтерес у відвідувачів викликають елементи дерев’яних трубопроводів, які були знайдені на Подолі під час виконання аварійно-відновлювальних робіт.

Це дерев’яна труба з суцільного стовбура, що подавала воду з київських гір до фонтану “Самсон” та труба з окремих елементів (клепок), що ув’язані дротом.

Виставкова зона “Водокористування”.

При вході у виставкову зону ми знайомимось з порівняльною діаграмою споживання води на 1-го мешканця за добу в різних країнах світу. Не випадково зразком ощадливості є Данія (120л) у порівнянні з нашими 350 літрами. Данцям вдалося досягти такого рівня споживання води завдяки раціональній ціновій політиці та ефективній і планомірній екологічно-просвітницькій роботі.

Тут також можна порівняти вимоги до якості води санепідемслужби України з вимогами Всесвітньої Організації Охорони Здоров’я та зробити висновки, що перші не менш жорсткі.

Найбільш ефектним в цій експозиції є навмисно разюче показані приклади марних втрат води у санвузлі з переливом її через верх ванни, чаші умивальника та унітазу.

Поверх цього водоспаду працює душ, чим автор експозиції ще раз спробував акцентувати увагу на тому, що душ економічніший і гігієнічніший ніж ванна. Але як же нам від неї важко відмовитися...

А школярі тут знайомляться з різними проявами води.

Виставкова зона “Водовідведення”.

Ми з цікавістю розглядаємо велетенський унітаз, який є одним з найпопулярніших експонатів.

Також у цій зоні подані зразки сучасних конструкцій унітазів та змивних бачків до них, демонструється схема основних каналіза ційних колекторів міста з інформацією про довжину каналізаційної мережі міста. Вона досягає 2400 км, що трохи більше відстані від Києва до Парижу.

Основним експонатом цієї виставкової зони є макет каналізаційного колектору з цегли, пластику та залізобетону.

Виставкова зона “Очистка стічних вод”.

У виставковій зоні розповідається про технологію очистки стічних вод. На моніторі можна переглянути сюжет про шлях стоків від кухонної мийки або унітазу до очистки споруд, про етапи обробки стоків на них, знезараження та стабілізацію осадків.

Виставкова зона “Світ води”

В цій зоні подане розмаїття форм існування води на нашій планеті і водоспад, гейзер, льодовик, дзеркало річки, дощ з громом та блискавкою. Представлений в експозиції пейзаж не є вигаданим і відтворює реальний краєвид біля однієї з печер Криму.

«Кінотеатр мандрівника» доповнює зону і дозволяє відвідувачам ознайомитись візуально з водними ресурсами різни куточків світу.
1   2   3   4   5

Схожі:

Атмосферне повітря 17 Водні ресурси
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИРОДНИХ УМОВ І ЕКОЛОГІЧНОЇ СИТУАЦІЇ В КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ
Вчитель географії вищої категорії спш№13
ВОДНІ РЕСУРСИ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ, АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЇХ ВИКОРИСТАННЯ ТА ЕКОЛОГІЇ
Внутрішні води. Водні ресурси
...
Менеджер, що зосередив владу в своїх руках і не допускає інших до участі в прийнятті рішень
Мережа" керування Блейка — Моутона — двовимірний підхід до оцінки ефективності керівництва (вертикальна вісь "мережі" — турбота про...
Рідкісних металів, істотні запаси будівельних матеріалів, каолінових...
Характеристика складових природно-ресурсного потенціалу: земельні, водні, лісові, мінеральні, рекреаційні ресурси
ПЕРЕЛІК нових надходжень нормативних документів (НД) у фонд ДП ”Житомирстандартметрологія”...
РИБА, ІНШІ ВОДНІ ЖИВІ РЕСУРСИ ТА ХАРЧОВА ПРОДУКЦІЯ З НИХ. Методи відбирання і готування проб для мікробіологічного аналізування....
1. Трудові ресурси. Трудові ресурси
Трудові ресурси – частина працездатного населення, яка володіє здібностями і знаннями для діяльності
Методичні рекомендації до самостійної роботи з дисципліни «Правознавство»...
«Правознавство» для студентів напряму підготовки 060102 – «Будівництво», 060103 – «Гідротехніка. Водні ресурси», 040106 – «Екологія,...
Характеристика складових природно-ресурсного потенціалу: земельні,...
Сили природи, які за певного рівня роз­витку продуктивних сил можуть бути використані для задоволення потреб людського суспільства....
Соціальна реклама на уроках майбутнє виховного процесу
«хвороби» сучасного суспільства, на жаль, стали буденним явищем нашого життя. Кожного дня, зіштовхуючись з цими негативними явищами,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка