«Турбота про наші водні ресурси є справою кожного»


Скачати 458.79 Kb.
Назва «Турбота про наші водні ресурси є справою кожного»
Сторінка 2/5
Дата 14.12.2013
Розмір 458.79 Kb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Географія > Документи
1   2   3   4   5

Економія води необхідна, тому що не раціональне ставлення до водних ресурсів у результаті виливається в грошові витрати, а в разі економії на очисних заходах і у забруднення навколишнього середовища.

Робіть правильний вибір, щоб зменшити споживання води! На схемі показані реальні витрати води і витрати на виробництво товарів  та виконання послуг.

  1. «Водний слід»

К
рім терміна «Вуглецевий слід» («Carbon Footprint») існує термін «Водний слід» («Water Footprint»), який відображає обсяг води, який витрачається при виробництві різних товарів або наданні послуг. Визначення «Водний слід», як правило, застосовується у відношенні споживача води (людини, організації, країни) і враховує джерело споживаної води, а також час/інтенсивність споживання. Крім «Водного сліду» зустрічається й інше близьке йому (більш спрощене) поняття - «Віртуальна вода», яке включає в себе тільки витрати води на всіх стадіях виробництва будь якого товару або послуги.

Представлена ​​Вашій увазі інфографіка ілюструє «Водний слід» по країнах світу.

Згідно з розрахунками «Водний слід» кожного середньостатистичного жителя Землі становить 1240 м3 води на рік.

До країн з найнижчим «Водним слідом» можна віднести Латвію, Грузію, Угорщину, Китай, Афганістан, Перу, Конго, Анголу і ряд інших країн (600-1000 м3 води на рік на людину).

До країн з найвищим «Водним слідом» можна віднести США, Грецію, Малайзіїю Італію, Таїланд, Іспанію, Судан, і Росію (2100-2500 м3 води на рік на людину).

Ряд держав з цього списку країн з найвищими значеннями «Водного сліду» змушені імпортувати воду, щоб зберігати водоспоживання на колишньому рівні. Так високий рівень «Водного сліду» на душу населення забезпечується за рахунок імпорту води в США на 19%, Греції на 35%, Малайзії на 25%, Італії на 51%, Таїланді на 8%.

До країн найбільш залежних від імпорту води можна віднести Кувейт і Мальту (імпорт води становить 87%), Нідерланди (82%), Бахрейн і Бельгію (80%).

Поновлюваними водними ресурсами найбільш багаті Бразилія, Росія, США, Китай та Індонезія.

 Факти:

  • До 2025 року більше 2,8 мільярдів людей 48 країн світу буде відчувати недостачу води. До 2050 року кількість людей, які постійно зазнають нестачу води, досягне 7 мільярдів;

  • 70% усіх прісних вод, що вилучаються з навколишнього середовища людиною, йде на зрошення сільськогосподарських угідь;

  • На виробництво 1 кг шоколаду необхідно 24 000 літрів води, 1 кг м'яса - 15 500 л, 1 кг маслин - 4 400 л, 1 кг цукру - 1500 л, 1 чашки кави - 140л.



  1. Питний режим у житті людини

Вода надзвичайно важлива для існування всіх живих організмів і здавна вважалася першоджерелом життя. За вченням Арістотеля, початком усіх речей у природі були чотири стихії: вогонь, повітря, земля, вода. Вода з розчи­неними в ній органічними і неорганічними речовинами необхідна для життєдіяльності клітин. Вона становить 80 % ваги дитини і 70 % ваги дорослого.

Медики вважають, що більшість із нас випивають лише третину необхідної кількості води. Мінімум, який потрібен для підтримки нормального водного балансу в організмі — 1,5 літра при середній температурі повітря 21 градус, 1,9 літра — при температурі 26 градусів і 3 літри — при температурі 32 градуси. Сюди входять вода, соки, супи, рідина, що міститься в овочах і фруктах.

Питний режим визначається віком, станом здоров'я, харчуванням, навантаженням під час роботи, температурою навколишнього середовища. Навіть без важкої роботи людина протягом дня втрачає приблизно 2600 мл води: 1500 мл — з сечею, 600 мл — через шкіру, 400 мл — через легені, 100 мл — з калом. Таким чином, за день дорослій людині необхідно випити приблизно 2,6 л води. Без води людина не може жити більше трьох тижнів, адже вона очищає організм від токсинів, необхідна для процесів травлення, всмоктування, циркуляції і виділення. Вона сприяє руху поживних речовин організмом, допомагає поновлювати клітини і тканини.

У всіх життєвих процесах вода відіграє виключно важ­ливу роль не тільки як складова частина клітин і тканин тіла, а й як середовище, в якому відбуваються різні фізіо­логічні перетворення, пов'язані з життєдіяльністю орга­нізму. Люди, які вживають недостатню кількість рідини, нерідко страждають недокрів'ям і розладом травлення.

Тому необхідно постійно поповнювати дефіцит рідини. Однак не варто змушувати себе пити, коли не хочеться, зайва кількість підвищує навантаження на всі органи, особливо на нирки і серце. До того ж чим більше людина п'є, тим більше пітніє. Занадто охолоджена рідина дефі­циту вологи не поповнює. Вона довше затримується в шлунку, а мінеральні солі, що містяться в ній, довго не надходять до клітин організму. Тому бажано вживати напої кімнатної температури.

Відомо, що дорослій людині необхідно 20—40 мл води на 1 кг маси тіла. Наприклад, якщо людина важить 60 кг, то їй треба випивати на день 1,5 л води, враховуючи воду, що міститься в їжі. Адже вода є і у фруктах, овочах, борщах, супах. Наприклад, в огірках і салаті 95 % води, в помідорах — 93 %. Кавун на 92 % складається з води, а полуниця — на 89 %.

Сьогодні від різноманітності вибору води розбігаються очі. Це і мінеральна вода, і столова (хочеш — газована, хочеш — ні), і артезіанська, і водопровідна.

Однією водою можна лікуватися, іншу можна пити щоденно і без рецепта, а ще іншою навіть митися не реко­мендується.

Нас цікавить питна, столова, домашня. У побуті нам необхідна просто якісна вода, що годиться і для пиття, і для кулінарних потреб.

Ось із цього все й починається — воду хлорують, йоду­ють, сріблять, намагаючись отримати "ідеальну" воду. Але дійсно добра вода має бути безпечною і чистою від природи.

Важливо знати, що сріблення та інші подібні методи обробки не покращують воду, а тільки консервують. Тому краще, щоб вода мала природний, збалансований міне­ральний склад.

Існують столові, лікувально-столові і лікувальні води. Столову воду використовують для пиття і готування на ній страв і напоїв. Столова вода відрізняється наймен­шою мінералізацією.

Якщо не користуватися водою з-під крана; а купувати в магазині бутильовану питну воду, то й тоді не можна розраховувати на гарну якість, адже можуть бути порушені правила зберігання, та й пластмасова тара позначається на якості води. До того ж потрапляння прямих сонячних променів на пляшку погіршує її якість. А ось із мінераль­ною варто бути обережнішими — в ній підвищений вміст солей та інших речовин, вживання яких не всім корисне. Неправильний вибір може навіть зашкодити — треба обов'язково порадитися з лікарем перед вживанням.

Щодо бутильованої (у пляшках) води радимо: дові­ряйте визнаним маркам, які дбають про свій імідж і, відповідно, про якість продукції. Якість такої води досить висока. А ціна, порівняно з мінеральною, — значно нижча.

Не секрет, що з приводу якості питної води з артезіан­ських підземних джерел у народі ходять різні чутки. Одні із задоволенням користуються бюветами і радять усім ро­бити те саме, інші, навпаки, вважають, що, вживаючи цю воду, люди ставлять під загрозу власне здоров'я. Як прави­ло, в бюветах вода чиста, адже шкідливі речовини з по­верхні до них не потрапляють, оскільки добувають цю воду з надр землі, горизонтів Юрського періоду (глибина однієї свердловини може сягати від 150 до 500 метрів).

Для підтримання нормальної мікрофлори і мінераль­ного балансу в організмі підходить не кожна вода. Наприклад, багато хто тамує спрагу мінеральною водою... Але ж вживання мінеральної води — частина терапевтичного комплексу. Це — лікувальний препарат, який признача­ється лікарями. Більше того, існує безліч видів мінеральної воли: хлоридна, натрієва, сульфатна, кальцієва, магнієва, сульфідна, бромиста тощо. Призначається вживання різних видів мінеральної води залежно від медичних показників. Тобто індивідувально для кожної людини. Окрім того, на мінеральній воді не можна готувати. Ви не заварите на ній чай і не зварите картоплю... Яку ж тоді обрати воду? Для щоденного вживання підходить столова вода, в якій міститься не більше 5 г солей на літр. Це має бути чиста, але водночас "жива", не "замучена" техноло­гічним втручанням вода.

Від неякісної води на Землі щорічно вмирає близько 9 млн осіб. Забруднення води фахівці вважають причиною багатьох хронічних захворювань. Крім природних речовин, які забруднюють воду, люди додають у неї хлор — дезін­фектант і водночас отруйну речовину.

Вбиваючи хвороботворні організми, хлор, безперечно, приносить користь, але є й негативні наслідки його засто­сування. Хлор не тільки швидко впливає на мікроорганіз­ми, а й активно вступає в реакції хлорування з наявними у воді органічними сполуками. Внаслідок реакції утворю­ються органічні речовини, які містять хлор, причому деякі з них мають токсичні властивості. Необхідно очищати воду від речовин, що містять хлор, на виході з водопровід­ного крана.

Багато речовин, що утворюються під час хлорування води, мають невисокі температури кипіння і характеризу­ються високою "летючістю". Вони випаровуються з води, якщо її просто відстояти. Але відстоювання і навіть кип'ятіння не можуть видалити з води всі хлоровмісні органічні речовини. У домашніх умовах видалити їх з води можна через фільтр, який містить активоване вугіл­ля, що адсорбує, тобто поглинає з води хлоровмісні речо­вини. Крім очищення хлоровмісних речовин, фільтр видалятиме з води й інші домішки.

Звісно, будь-який фільтр треба використовувати згід­но з терміном експлуатації, зазначеним в інструкції. За неправильної експлуатації вода може погіршити не лише свої органолептичні якості, а й стати небезпечною для споживання.

Безумовно, що озонування є одним із найбільш еко­логічно чистих і універсальних методів обробки води. Широке поширення озон отримав тільки протягом ос­танніх 30 років. Порівняно з хлоруванням, озонування має дуже багато переваг: вільний хлор створює нерозчин­ні сполучення з амінокислотами, які важко вивести з води. Зв'язаний хлор є причиною неприємного запаху води; озон найбільш активний окислювач, використання якого безпечне. Інколи його ще називають "активованим кис­нем"; випробування довели, що озон від 600 до 3000 разів активніший при знищенні бактерій і вірусів, аніж хлор у тій же концентрації; при застосуванні озону вода стає прозорою, з блакитним відтінком і має джерельний смак та приємний запах; при озонуванні у воду не потрапляють сторонні, шкідливі речовини і не відбувається помітних змін мінерального складу води.

Доведено, що пити воду чи будь-яку іншу рідину "зал­пом" дуже шкідливо. Тому, вживаючи воду, намагайтесь деякий час потримати її у роті. Швидке пиття молока та соків може призвести до нетравлення шлунка. Також шкідливо пити холодну воду, особливо при захворюван­нях нервової системи, ревматизмі, подагрі, водянці, хво­робах шлунка і сечового міхура. Воду рекомендується пити часто, але невеликими порціями упродовж дня. На ніч йоги випивають чашку води, щоб очистити всі органи. Також одразу після пробудження бажано випити маленькими ковтками одну склянку води кімнатної температури - щоб очистити кишечник.

Найкраще тамує спрагу гарячий зелений чай без цукру. Бажано також вживати негазовану мінеральну воду, чор­ний чай, квас, компоти з сухофруктів, морси, натуральні несолодкі соки (яблучний, апельсиновий, з грейпфрутів). Лимонний сік, розведений водою у пропорції 1:10, гальмує надмірне потовиділення і, завдяки вітаміну С, послаблює такі наслідки спраги, як втома, головний біль, в'ялість. Від солодкої газованої води треба відмовитися, бо вона спрагу не втамовує. Не варто вживати напої, що містять кофеїн: він, як і алкоголь, пришвидшує зневоднення.

Варто зменшити кількість вживання рідини при вагіт­ності, гіпертонії, порушеннях функцій серця і нирок.

У спекотне літо радимо:

  • майте завжди при собі пляшечку з негазованою водою - газована посилює спрагу;

  • не пийте солодкої води;

  • вживайте фрукти і овочі замість шашликів;

  • перевіряйте відчуття голоду водою: якщо попили і їсти не хочеться - не їжте;

  • не їжте морозива і не пийте воду з холодильника, якщо тіло ваше розігріте - застудитесь;

  • на пляж і на природу беріть холодний зелений чай і столову мінеральну воду;

  • правило із трьох "без": рятуватися від спеки треба без алкоголю, без кофеїну, без калорій.



  1. Види шкідливих домішок у воді

Набираючи з водопровідного крану склянку «прохолоди», кожен школяр скаже, що це не просто звична в нашому понятті вода, а розчин різних хімічних речовин.

І напевне, кожному не байдуже, яку воду він п`є, наскільки вона корисна чи шкідлива для вживання і чи може стати причиною певних захворювань?

У Водному Кодексі України якість води визначається як характеристика її складу та властивостей, що дозволяють використовувати її для конкретних цілей.

Нормування вмісту шкідливих домішок у воді природних водоймищ є основою забезпечення здоров`я населення. Питна вода повинна бути прозорою, без смаку й запаху, тобто мати хороші органолептичні показники, бути придатною за хімічним складом, не містити патогенних мікроорганізмів, вірусів. Склад підземних і поверхневих джерел водопостачання повинен відповідати вимогам ДСТУ «Вода питна»: сухий залишок не повинен перевищувати 1000 мг/л; концентрація сульфатів – 500 мг/л; хлоридів – 350 мг/л; загальна твердість має бути не вищою, ніж 7 мг екв/л. Концетрація хімічних речовин не повинна перевищувати ГДК для води.

Воду беруть з річок, водоймищ або з-під землі. Підземні води значно чистіші, ніж поверхневі.

Пам`ятай! Не можна пити сиру воду з річки, озера, болота!

Існує точка зору, що найчистіша вода – дистильована. І це справді так через відсутність у ній органічних і неорганічних сполук. Однак постійно пити її небажано. Звичайна питна вода містить корисні для організму мінеральні солі, яких немає в дистильованій.

Крім того, наші сьогоднішні біди пов`язані не з водою, а швидше із системами водозабезпечення. З давніх – давен людина прагнула до того, щоб провести воду ближче до будинку. Ще в Давньому Єгипті використовували для цього глиняні, дерев`яні, інколи металеві (мідні, свинцеві) труби.

Сучасні міста мають густо насичені водогінні мережі, якими йде чудова артезіанська вода «збагачена» різними небажаними домішками. Це пов`язано з тим, що значну частину труб водопровідно- каналізаційної системи потрібно не просто ремонтувати, а замінювати повністю.

Але зробити це – непосильне завдання навіть для найбільш процвітаючої країни.

Які ж можливі небезпеки можуть виникати в разі використання неякісної води?

Скажімо, з крана тече каламутна вода. Причина цього – суспендовані речовини, які розсіюють світло. До них належать мікроби, продукти їх розпаду, глина, мул. Питну воду може каламутити надмірний вміст цинку, заліза або марганцю з іржавих труб. Якщо цинку в літрі води більше 5 мг, під час кип`ятіння така вода покривається брудною плівкою, а за умови концентрації 30 мг цинку на літр вода набуває молочного відтінку.

Каламутна вода несе ще одну небезпеку: вона є сприятливим середовищем для небезпечних мікробів. Дослідження американських вчених довели, що вірус поліомієліту можна ефективно вилучати з питної води, якщо її каламутність не перевищує 0,5 мг/л. Чим більше каламутна вода тече з крана, тим більше імовірність, що в ній міститься вірус гепатиту, який викликає запалення печінки.

Аще питна вода може раптом «розквітнути» найрізноманітнішими барвами. З водойм у неї можуть потрапити мікроорганізми рослинного походження або дрібні водорості, які пройшли через очисні фільтри. Вони надають воді жовтого чи коричнюватого відтінку. Якщо заліза у воді міститься більше ніж 0,3 мг/л, а марганцю більше ніж 0,05 мг/л, то після прання на білизні можуть проступити червоні й чорні плями. Навіть якщо домішки ніяк не проявляють себе ні кольором, ні смаком, ні запахом, це зовсім не означає, що вода з крану безпечна для вживання. Деякі невідчутні домішки можуть викликати дуже серйозні розлади здоров`я. Так, вміст у воді нітратів, що перевищує 50 мг/л, викликає порушення окисної функції крові. Надлишок або нестача фтору руйнують зуби й спричинюють зміни в скелеті. А іони свинцю, міді, стронцію, цинку, миш`яку, джерелом яких є неочищені промислові й побутові стоки, просто отруйні для вживання.
1   2   3   4   5

Схожі:

Атмосферне повітря 17 Водні ресурси
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИРОДНИХ УМОВ І ЕКОЛОГІЧНОЇ СИТУАЦІЇ В КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ
Вчитель географії вищої категорії спш№13
ВОДНІ РЕСУРСИ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ, АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЇХ ВИКОРИСТАННЯ ТА ЕКОЛОГІЇ
Внутрішні води. Водні ресурси
...
Менеджер, що зосередив владу в своїх руках і не допускає інших до участі в прийнятті рішень
Мережа" керування Блейка — Моутона — двовимірний підхід до оцінки ефективності керівництва (вертикальна вісь "мережі" — турбота про...
Рідкісних металів, істотні запаси будівельних матеріалів, каолінових...
Характеристика складових природно-ресурсного потенціалу: земельні, водні, лісові, мінеральні, рекреаційні ресурси
ПЕРЕЛІК нових надходжень нормативних документів (НД) у фонд ДП ”Житомирстандартметрологія”...
РИБА, ІНШІ ВОДНІ ЖИВІ РЕСУРСИ ТА ХАРЧОВА ПРОДУКЦІЯ З НИХ. Методи відбирання і готування проб для мікробіологічного аналізування....
1. Трудові ресурси. Трудові ресурси
Трудові ресурси – частина працездатного населення, яка володіє здібностями і знаннями для діяльності
Методичні рекомендації до самостійної роботи з дисципліни «Правознавство»...
«Правознавство» для студентів напряму підготовки 060102 – «Будівництво», 060103 – «Гідротехніка. Водні ресурси», 040106 – «Екологія,...
Характеристика складових природно-ресурсного потенціалу: земельні,...
Сили природи, які за певного рівня роз­витку продуктивних сил можуть бути використані для задоволення потреб людського суспільства....
Соціальна реклама на уроках майбутнє виховного процесу
«хвороби» сучасного суспільства, на жаль, стали буденним явищем нашого життя. Кожного дня, зіштовхуючись з цими негативними явищами,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка