Закономірності розвитку сучасної освіти


Скачати 112.02 Kb.
НазваЗакономірності розвитку сучасної освіти
Дата10.09.2013
Розмір112.02 Kb.
ТипЗакон
bibl.com.ua > Філософія > Закон
Закономірності розвитку сучасної освіти. Філософія освіти

Закономірності розвитку сучасної освіти. Поняття «філософія освіти», предмет і завдання. Філософія освіти як галузь наукового знання. Напрямки сучасної філософської освіти.

Закономірності розвитку сучасної освіти

Проблема осмислення визначальних закономірностей і тенденцій розвитку освітнього простору у різні моменти суспільного буття завжди буде актуальною і затребуваною, адже саме освіта є унікальною проекцією людського погляду в світовий простір, вектором його розуміння, моральною фабулою трактування, духовним аспектом відчуття і бачення.

Початок третього тисячоліття відкриває нову сторінку в розвиткові людського суспільства. Яким змістом буде заповнено нову сторінку – залежить від кожного з нас. Адже розпочалося тисячоліття невпинного зростання персональної відповідальності, індивідуального внеску в історію цивілізації. Основне, до чого має привести розвиток людину – зростання вагомості особистісного досягнення, внеску в розвиток суспільних відносин, до актуалізації особистісного «Я».

Сучасна Україна все ще перебуває в стані пошуку свого шляху розвитку, налагоджує культурні, економічні, політичні, суспільні та інші внутрішні і зовнішні зв'язки. Для прискорення цих процесів необхідно визначитися яких громадян і для якого суспільства ми повинні готувати, якими мають бути соціальні умови розвитку, щоб громадянин нашої держави був щасливим. Реформування суспільства характеризується неминучістю удосконалення форм та умов життєдіяльності людини, залучення усіх громадян у процес соціальної творчості. Незалежність та самостійність нашої молодої держави, що входить до загального потоку перетворень у економічній, політичній та духовній сферах, утверджується активними діями кожної окремої особистості. Успішність таких перетворень залежить від того, який напрямок ми оберемо для розвитку цих дій.

У переломні періоди історії, коли старі та відживші ідеологічні й психологічні стереотипи змінюються на нову систему поглядів і цінностей, відкривається реальна можливість гуманізації соціальної сфери, реалізації особистісного потенціалу кожного громадянина нашої держави. Саме тому Україна, як і більшість держав Європи та світу, переживає ряд реформ у різних сферах суспільного буття, поміж яких і система освіти держави.

Із метою реформування та розвитку українського суспільства, розробляється сучасна філософська концепція освіти і науки.
Різні людські спільноти залежно від рівня розвитку, природних умов, національної належності, релігійних уподобань вибудовували відповідні концепції виховання підростаючих поколінь. Ці концепції виступали методологічними засадами освітньо-виховної діяльності.

Із характеристикою основних філософських концепцій освіти можна познайомитися, перейшовши за посиланням:

http://ualib.com.ua/br_4038.html

Сучасний учитель повинен навчати своїх учнів бути відкритими, готовими долати труднощі, орієнтуватися у новому інформаційному суспільстві, постійно самовдосконалюватися та прагнути самореалізації. Які цінності мають слугувати орієнтиром для майбутніх поколінь? Адже цінності виконують функцію перспективних стратегічних життєвих цілей і виступають основним мотивом життєдіяльності. Цінності визначають моральні орієнтири та принципи поведінки, тому будь-яке суспільство зацікавлене у тому, щоб люди дотримувалися актуальних у сучасних реаліях правил поведінки. Саме тому, на початку свого розвитку, кожна дитина в цивілізованому суспільстві потрапляє під цілеспрямований вплив виховного процесу.

http://albioniko.kiev.ua/stili-vihovannja-i-ih-vpliv-na-ditinu/

http://www.nbuv.gov.ua/Portal/soc_gum/znpnapv_ppn/2010_53/10kgafod

http://bubnivscool.ucoz.ua/load/vikhovna_robota/robota_z_batkami/52-1-0-101
Діяльність у сфері освіти, особливо безпосередня педагогічна діяльність, тісно переплетена з основами світогляду людини, навіть якщо вона його не усвідомлює. Педагогічний процес здебільшого виявляє і формує нові ціннісні орієнтації особистості, тому у педагогічній діяльності дуже важливо керуватися такими світоглядними принципами, котрі орієнтують людей на творчу самореалізацію, усвідомлення власної планетарно-космічної сутності.

http://horting.org.ua/node/1418
Тож яким повинен бути сам учитель покоління нового тисячоліття? Відповідь на поставлене запитання може дати філософія, що завжди була провісницею та каталізатором реформ, які активно реалізуються у різних сферах сучасного суспільного буття в усьому світі, філософія, на ґрунті якої і виникла нова «філософія освіти».

http://www.philosophy.ua/lib/1andruschenko-fo-1-1-2005.pdf

Поняття «філософія освіти», предмет і завдання

Розглядаючи поняття «філософія освіти», наведемо декілька варіантів його тлумачення. Так, одні дослідники надають перевагу філософії і філософствують про освіту, інші пріоритетною вважають педагогіку, здебільшого розмірковуючи про процеси навчання і виховання, хтось намагається охопити і філософську, і педагогічну проблематику. Тож розглянемо етимологію означеного словосполучення. Слово «філософія» у перекладі з грецької, означає «любов» і «мудрість», тож поняття «філософія» можна тлумачити, як «любов до мудрості», як науку про досягнення людиною мудрості, пізнання істини та добра.

http://www.koob.ru/philosophy/

Щодо поняття «освіта», існує багато варіантів його тлумачення. Професори Києво-Могилянської академії розвивали ідею про здобування істинного знання шляхом одномоментного осяяння з допомогою природного розуму, тобто Божих ідей. Така ідея простежувалася у філософських курсах І. Гізеля, Г. Щербацького. На думку учених природне світло розуму осяює інтелект під час дискурсу. Тобто, професори Києво-Могилянської академії наголошують на пріоритетному значенні осяяння у розкритті істини, контакту людського мислення і буття. Відстежується спадкоємний зв'язок між філософським розумінням академічних учених та їх попередників (культурних діячів Київської Русі, діячів братств і Острозького культурно-освітнього осередку) й наступників (Г. Сковорода).

Варто звернути увагу на переклад слова «освіта» російською (яка є також слов'янською) мовою: освіта – образование; освічений – образованный; освітній – образовательный. В. Даль тлумачить «образование» як: надавати чомусь образ, вид, змушувати, вимушено передавати культурні цінності та звичаї від покоління до покоління, у результаті чого й утворилася наступність поколінь.

http://www.genialnee.net/themes/obrazovanie/
Останніми десятиліттями у американсько-європейській системі освіти, так як і у напівзруйнованій радянській освітній системі, проблема примусу в освіті викликає гострі дискусії. Висловлюються думки, що поняття «примус» та «демократія» є несумісними. Хоча, необхідність використовувати «примус» саме у системі освіти аргументували і довели не лише педагоги-практики, але й психологи. Особливо вражаючими є результати педагогічної діяльності А. Макаренка, теоретичні та практичні психологічні дослідження П. Гальперіна, А. Запорожця, Д. Ельконіна та ін. Зважаючи на усе вище сказане, можемо «філософію освіти» трактувати як філософську дисципліну, що зорієнтовує, сплановано впливає, наперед передбачивши ідеальний образ, заради якого і здійснюється означений вплив, як на конкретну людину, так і на мікро та макро соціальні групи.

У сучасній Україні «філософію освіти» визначають як сукупність світоглядних теорій (ідей), які зумовлюють методологію виховання і навчання, становлення відповідного типу особистості.

Перспективи реформування освітньої системи в Україні вбачаються в актуалізації гуманістично-культуротворчої філософії освіти, а її стратегічна мета полягає у становленні творчо-гуманітарної особистості як цілісного суб'єкта культури. В основу педагогічного процесу варто покладати нову світоглядну установку, новий тип особистості, а відповідно і змінити методику виховання та навчання.

На думку В. Андрущенка, В. Кременя, М. Михайлова та інших дослідників, філософію освіти немає сенсу виокремлювати в окрему галузь філософії. Адже філософія освіти розвивається у межах соціальної філософії, утворюючи комплексне та міжгалузеве вивчення системи освіти. Вона поєднує «зовнішні», щодо системи освіти, соціальні науки із «внутрішніми» – педагогікою. У широкому розумінні предмет філософії освіти – не лише філософське осягнення самого процесу отримання знань, умінь та навичок, але й більшою мірою масштабне вивчення культурних досягнень та цінностей, покликаних задовольняти потреби системи освіти. Філософія доповнює педагогіку тим основним, чого їй бракує – масштабним баченням соціальних трансформацій і домінуючими у даному історичному періоді світоглядними концепціями, з-поміж яких важливо виділити планетарно-космічну.

Саме розуміння кожною людиною закономірності свого виникнення в структурі світобудови дає можливість шукати відповідь на одвічні філософські запитання: «Про сутність людського життя», «Про сенс людського буття», «Про ціль людського буття», «Про походження життя і людини», «Про перспективи розвитку людського суспільства» і т.д.
Формування творчо-гуманітарного, планетарно-космічного типу особистості можливе з використанням методологічного апарату та потенціальних можливостей «філософії освіти», як навчальної дисципліни. Філософія відображає крізь призму укладених та найбільш актуальних світоглядних концепцій найновіші досягнення різних галузей знань, а педагогіка залучає передові методи навчання та виховання, чим впливає на формування внутрішнього світу підростаючих поколінь. З поміж завдань курсу «філософія освіти» можна визначити:

  1. формування у кожного слухача планетарно-космічного світогляду;

  2. підготовка відповідальних, творчих, активних людей, котрі з одного боку поважають багатоманітність культур, а з іншого – враховують у своїй діяльності стратегічні цілі філософії освіти, що полягають у прагненні згуртувати націю, цивілізацію задля досягнення вищих цілей;

  3. визначення у системі поглядів людини образу особистості та цивілізації, здатної організувати якісну взаємодію у масштабах Землі та Всесвіту, образ людини майбутнього.

Згідно досліджень Н. Піщуліна та Ю. Огородникова, до найважливіших, фундаментальних, вузлових категорій, що описують сучасну модель освіти зорієнтовану на формування планетарно-космічного типу особистості, відносяться:

    • універсальність, яка в освіті має дві взаємопов'язані сторони: універсальність освіченої особистості, здатної результативно діяти в широкому діапазоні сфер життя, і опора навчання на універсали, тобто гранично загальні поняття, що об'єднують в єдиний проблемний вузол багато галузей буття;

    • цілісність, що має три сторони: зміст освіти, який утримує цілісність буття в переліку навчальних предметів, методи його надання, що спираються на всі здібності людини: її інтелект, відчуття, інтерес до пізнання, а також духовна єдність світу і учня, коли їх неможливо розділити на «об'єкт і суб'єкт пізнання»;

    • фундаментальність – концептуальне вивчення законів світу, вироблення фундаментальних сенсів буття, спрямованість освіти на універсальні та узагальнені знання, істотні й стійкі зв'язки, на структурний і змістовний перегляд навчальних курсів, узгодження один з одним для вироблення єдиних культурно-науково-освітніх просторів;

    • компетентність та професійність за своїм значенням протилежні вузькій спеціалізації і включають таку обов'язкову якість, як етична позиція по відношенню до предмету свого вивчення та дослідження в контексті гармонії практичності і людяності;

    • гуманізація та гуманітаризація – це процеси приведення освіти, її змісту і форми у відповідність до природи людини, її душі та духу.


Таким чином, «Філософія освіти», як тема, забезпечує оволодіння знаннями і технологіями сучасної освітньої діяльності в умовах трансформації суспільства. Також в поле її функціонування входить обґрунтування аксіологічних та педагогічних передумов формування особистості, яка визначить своє місце в новому, динамічному, сучасному соціумі з метою самореалізації. Вивчення філософії освіти педагогами забезпечить:

  • системне засвоєння матеріалу з усього кола філософських проблем, які виникають в освіті;

  • цілісне осягнення генезису освіти як інституту в історичному контексті;

  • визначення ролі та значення освіти в культурі суспільства;

  • визначення образу-ідеалу нового типу особистості, аргументація його основних якостей.

Знання, отримані в процесі вивчення даної теми зорієнтують педагога на нові масштаби успішної педагогічної діяльності в закладах національної системи освіти та інших освітніх закладах.
Філософія освіти як галузь наукового знання

Основним принципом сучасної концепції освіти є трактування ідеалу освіченості через знання і пізнання. Виходячи з цього, освіта розглядається як спосіб передачі соціально-культурного досвіду людства, одним з основних

компонентів якого є наука. Наука збагачує освіту новими способами мислення, формує інноваційні моделі і стратегії її розвитку. Сучасним ідеалом пізнання світу в науці і освіті стало отримання точного, доказового знання, а метою пізнання людини – формалізований образ світу, до якого зводиться основний зміст накопичених знань, і система поглядів, через призму якої людина взаємодіє із зовнішнім матеріальним світом.

http://www.info-library.com.ua/books-text-11947.html
Філософія освіти у системі післядипломної освіти педагогічних працівників

http://www.philosophy.ua/lib/22klepko-fo-1-6-2007.pdf

Питання для самоперевірки:


  1. Яку б із філософських концепцій освіти Ви назвали основною у становленні національної освітньо-виховної діяльності? Чому?

  2. Яка, на Вашу думку, роль спадковості, середовища й діяльності в розвитку особистості? Відповідь обгрунтуйте.



Рекомендовані ресурси:

http://www.bazaluk.com – офіційний сайт Міжнародного філософсько-космологічного суспільства
Рекомендована література:

  1. Указ Президента України «Про Національну доктрину розвитку освіти» від 17 квітня 2002 року №347/2002 / Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/347/2002

  2. Андрущенко В.П. Філософія як теорія і методологія розвитку освіти / Віктор Андрущенко // Філософія освіти ХХІ століття. Проблеми. Перспективи. Збірник наукових праць. Випуск 3. – К. : Знання України. – 2000. – С. 17−23.

  3. Базалук О.О., Юхименко Н.Ф. Філософія освіти / Режим доступу: http://pidruchniki.ws/15840720/filosofiya/filosofiya_osviti_-_bazaluk_oo

  4. Губерський Л.В. Філософія. Хрестоматія: Від витоків до сьогодення / Режим доступу: http://pidruchniki.ws/1584072037663/filosofiya/filosofiya_-_guberskiy_lv

  5. Клепко С. Ф. Філософія освіти в європейському контексті. – Полтава: ПОІППО, 2006. – 328 с.

  6. Сучасний словник із суспільних наук [Текст] / за ред. О. Г. Данильяна, М. I. Панова. – Xарків: Прапор, 2006. – 432 с.

  7. Філософські абриси сучасної освіти: За заг. ред. І.Предборської. – Суми: Університетська книга, 2006. – 226 с.

  8. Філософський енциклопедичний словник [Текст]. – К.: Абрис, 2002. – 568 с.





Додаткова література:

  1. Данильян О. Г. Основи філософії [Текст]: навч. посіб. / О. Г. Данильян, В. М. Тараненко. – Xарків : Право, 2003. – 352 с.

  2. История философии Украины [Текст]: хрестоматия. – К. : Лыбидь, 1993. – 553 с.

  3. Луначарський А. В. О воспитании и образовании / А.В. Луначарський; [Под. ред А.М. Арсеньева, Н. К. Гончарова, И.А. Каирова]. – М. : Педагогика, 1986. – 345 с.

  4. Петрушенко В. Л. Філософія [Текст]: курс лекцій / В. Л. Петрушенко. – 2-ге вид., виправл. і доопр. – К.: Каравела, 2002. – 544 с.

  5. Скирбекк К. Г. История философии [Текст]: учеб. пособие / К. Г. Скирбекк, Н. Гилье / Под ред. С. Б. Крымского. – М.: ВЛАДОС, 2000. – 800 с.

  6. Філософія [Текст] : навч. посіб. / за ред. I. Ф. Надольного, В. П. Андрущенка, I. В. Бойченка та ін. – К.: Вікар, 1997. – 578 с.

  7. Читанка з історії філософії [Текст]: у 6-ти кн. / за ред. Г. І. Волинки. – Кн. 6 : Зарубіжна філософія XX ст. – К.: Довіра, 1993. – 239 с.




Схожі:

Закономірності та тенденції виникнення, розвитку і зміни історичних типів держави і права
Предметом курсу є вивчення процесів формування, розвитку державних утворень, правничих норм, правових систем, що існували на території...
Викладання хімії в умовах реалізації актуальних задач розвитку природничої освіти
Пріоритетними завданнями модернізації освіти є досягнення нової сучасної якості і ефективності освіти. Для цього учні не просто засвоюють...
У. А. Уорд Практичний досвід, спостереження та дослідження, які було...
Моделі компетентнісно спрямованого навчання в ЗСГГ №27 “Школа професійної кар’єри та компетентності учнів”, трансформувалося пізніше...
Рослинний покрив України
Мета: дати уявлення про видове розмаїття рослинності України, закономірності поширення, основні етапи формування сучасної флори,...
Закони,закономірності
Затверджено Міністерством освіти і науки України як підручник для студентів вищих навчальних закладів
2010/2011 н р. ІІ етап Всеукраїнської олімпіади з географії
Розкрийте поняття «географічна оболонка», охарактеризуйте основні закономірності її формування й розвитку. (12 балів)
Лекція Основні закономірності
Навчальний посібник для вищих закладів освіти ІІІ-ІV рівнів акредитації. 2003 рік
ШПАРГАЛКИ з Теорії Держави І Права
Предмет ТДП – загальні і специфічні закономірності виникнення, розвитку і функціонування державно-правової організації суспільства,...
Як вказано у НАЦІОНАЛЬНІЙ ДОКТРИНІ РОЗВИТКУ ОСВІТИ У ХХ! СТОРІЧЧІ,...
НАЦІОНАЛЬНІЙ ДОКТРИНІ РОЗВИТКУ ОСВІТИ У ХХ! СТОРІЧЧІ, головна мета укр системи освіти створити умови для розвитку і самореалізації...
1. Палеогеографія: предмет, об’єкт, методологічні засади й принципи дослідження
Землі, яка вивчає просторово-часові закономірності її розвитку. Головна мета науки – просторово-часове вивчення будови, складу, структури...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка