Підприємство в сучасній системі господарювання


Скачати 4.65 Mb.
Назва Підприємство в сучасній системі господарювання
Сторінка 5/32
Дата 15.03.2013
Розмір 4.65 Mb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Економіка > Документи
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   32

КАПІТАЛ, ВИРОБНИЧІ ФОНДИ ТА НЕМАТЕРІАЛЬНІ РЕСУРСИ

3.1. Земельні ресурси та їх використання.

ПЛАН

3.1.1. Характеристика земельних ресурсів України

3.1.2. Земельний кадастр та його складові

3.1.3. Земельні відносини, оренда та ринок землі.

3.1.4. Ефективність використання земельних ресурсів в сільському господарстві та шляхи її підвищення
3.1.1. Характеристика земельних ресурсів України

Земля – засіб виробництва, необхідна матеріальна передумова суспільного виробництва. Земельні ресурси необхідні усім галузям народного господарства. Однак, в різних галузях народного господарства земля, як засіб виробництва має різне значення і відіграє різну роль. В промисловості (за виключенням добувної) вона є просторовою базою для розміщення об’єктів виробничого та промислового призначення. Результат діяльності тут не залежить від якості грунту. У добувній промисловості виступає як своєрідне сховище з якого видобувають корисні копалини.

У сільському господарстві земля виступає як головний незамінний засіб виробництва і як засіб праці.

Земля як головний незамінний засіб виробництва у сільському господарстві має свої особливості, які відрізняють її від інших засобів виробництва:

  • земля як основний засіб виробництва, на відміну від всіх інших засобів, які є результатом попередньої людської праці, є продуктом природи. А тому вона не має вартості, не переносить її, як звичайні засоби праці на продукцію, у створенні якої вони брали участь.

  • земля просторово обмежена і в процесі розвитку виробництва її не можна заново створити або збільшити її розміри. Однак це не означає, що вже вичерпані всі її запаси, придатні для сільськогосподарського виробництва.

  • земля як засіб виробництва в процесі виробництва не може бути замінена ніяким іншим засобом виробництва.

  • використання землі як засобу виробництва пов’язане з постійним місцем її розташування.

  • земельні ділянки не однорідні за якістю. Вони розрізняються за вмістом поживних речовин у грунті, за рельєфом та іншими ознаками.

  • земля у процесі виробництва при правильному її використанні не зношується, а може поліпшувати свої властивості. Ця особливість землі обумовлена такою властивістю землі як родючість.

Родючість землі – поняття багатогранне, суть якого характеризуєся природною здатністю грунту забезпечувати потребу у поживних речовинах протягом усього періоду їх росту і розвитку.

Розрізняють такі види родючості:

а) природна – характеризується здатністю грунту забезпечувати рослини необхідними поживними речовинами за рахунок запасу, створеного внаслідок грунтоутворюючих процесів, а також визначається кліматичними умовами.

б) штучна – створюється у процесі виробництва матеріальних благ, коли людина своєю діяльністю намагається поліпшити фізико-хімічні і біологічні властивості грунту;

в) економічна (ефективна) – наслідок економічної єдності природної і штучної родючості. Кількісним вираженням економічної родючості є абсолютна і відносна родючість. Абсолютна виражається врожайністю культур з одного гектара, а відносна – кількісним співвідношенням врожаю з виробничими витратами на нього з гектара посіву.

Таким чином, особливості землі як загального і специфічного засобу виробництва зумовлені тим, що земля, по перше, є дарунком природи, по друге, виступає щодо економіки в цілому як загальний засіб праці і відіграє, по третє, лише їй притаманну функціональну роль у сільськогосподарському виробництві. Розглянуті особливості землі необхідно враховувати комплексно, у тісному взаємозв’язку, що дасть можливість підвищувати її продуктивну здатність відповідно до досягнутого рівня розвитку продуктивних сил.

Всі землі, що знаходяться в межах країни, створюють єдиний земельний фонд України.

Загальна земельна територія України становить 60,4 млн. га. Найбільшу господарську цінність мають сільськогосподарські угіддя. Їх площа на початок 2001 року складала 41,8 млн. га або 69,4 % від площі усієї території країни. У відповідності до цільового призначення всі землі України поділяються на такі категорії:

  • землі сільськогосподарського призначення;

  • землі житлової та громадської забудови;

  • землі промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

  • землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;

  • землі оздоровчого та рекреаційного призначення;

  • землі історико-культурного призначення;

  • землі лісового фонду;

  • землі водного фонду;

До складу сільськогосподарських угідь входять рілля, багаторічні культурні насадження, залежі і перелоги, сінокоси, пасовища. Структура сільськогосподарських угідь характеризує характер та ступінь інтенсивності використання сільськогосподарських угідь. Найбільш інтенсивно використовують ріллю та багаторічні культурні насадження. На початок 2001 року питома вага ріллі в структурі сільськогосподарських угідь України становила 77,9 %. Цей показник вище оптимального рівня. Завелика питома вага ріллі є однією із причин існуючих екологічних проблем. Існує програма по виведенню з сільськогосподарського обороту біля 10 – 12 млн. га еродованих земель.

Землями сільськогосподарського призначення визначаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури або призначені для цих цілей. Вони включають сільськогосподарські і несільськогосподарські угіддя.

Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування:

  • громадянам – для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

  • сільськогосподарським підприємствам – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

  • сільськогосподарським науково-дослідним установам та навчальним закладам, сільськогосподарським професійно-технічним училищам та загальноосвітнім школам – для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства.

  • несільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям, релігійним організаціям і об’єднанням громадян – для ведення підсобного сільського господарства.

Землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземним громадянам, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам.

Перехід одного виду земельних угідь в інший називають трансформацією земельного фонду.

Важливим народногосподарським показником є землезабезпеченість. Його визначають як відношення площі відповідних угідь до наявного населення країни (області, району, підприємства).
3.1.2 Земельний кадастр та його складові
Термін “кадастр” походить з латинської мови від слів “caput” і “cahetastrum”, що в перекладі означає відповідно податний предмет чи опис податних предметів. Первісне значення цього слова – книга, у якій вказуються відомості на предмет оподаткування. З розвитком земельних відносин, на відповідному етапі розвитку суспільства виникла необхідність в обліку земель, а потім у оцінці земель як об’єкта господарювання.

Державний земельний кадастр - це єдина державна система земельно-кадастрових робіт, яка встановлює процедуру визнання факту виникнення або припинення права власності і права користування земельними ділянками та містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів.

Під земельним кадастром стали розуміти заходи з вивчення, обліку, описання і оцінки землі з метою організації її раціонального використання та охорони, регулювання земельних відносин, землекористування та регулювання земельних відносин, землекористування та обґрунтування розмірів плати за землю.

Державний земельний кадастр призначений для забезпечення Рад народних депутатів, заінтересованих підприємств, установ, організацій і громадян вірогідними і необхідними відомостями про природний, господарський стан та правовий режим земель з метою організації раціонального використання та охорони земель, регулювання земельних відносин, землеустрою, обґрунтування розмірів плати за землю.

Система державного земельного кадастру - це сукупність взаємопов'язаних організаційно правових, технологічних, економічних та методичних заходів по створенню і веденню земельного кадастру.

Система державного земельного кадастру включає:

а) законодавчо визначену діяльність в галузі державного земельного кадастру та його правове регулювання;

б) органи, що здійснюють державне управління у галузі державного земельного кадастру;

в) організацію, ведення та управління в галузі державного земельного кадастру;

г) здійснення земельно-кадастрових робіт та ведення державного земельного кадастру на загальнодержавному, регіональному та місцевому рівнях;

ґ) державний і самоврядний контроль за здійсненням земельно-кадастрових робіт;

д) наукове, кадрове та фінансове забезпечення державного земельного кадастру;

е) суб'єкти та об'єкти державного земельного кадастру;

є) державні і комунальні науково-дослідні та проектно-вишукувальні організації, приватні юридичні і фізичні особи, які здійснюють земельно-кадастрові роботи.

Суб'єктами державного земельного кадастру є державні органи влади і органи місцевого самоврядування, юридичні особи і громадяни, які є суб'єктами земельних відносин.

Об'єктами державного земельного кадастру є територія України, території адміністративно-територіальних утворень або їх частин, території землеволодінь та землекористувань, земельні ділянки та земельні частки.

Державний земельний кадастр має базуватися на наступних принципах:

1) комплексності, яка передбачає охоплення всіх земель України;

2) єдності методології ведення земельного кадастру в масштабах всієї країни;

3) об'єктивності, достовірності і повноти даних земельного кадастру;

4) документованості всієї інформації;

5) безперервності, що передбачає систематичне виявлення і відображення всіх змін в земельно-кадастрових даних;

6) обов'язковості застосування даних земельного кадастру при підтвердженні права власності на землю, справлянні плати за землю, здійсненні цивільно-правових угод із земельними ділянками, прогнозуванні і плануванні раціонального використання і охорони земель, здійсненні землеустрою, контролю за використанням земель, вирішенні земельних спорів тощо.

Основними завданнями державного земельного кадастру є:

1) забезпечення повноти відомостей про всі земельні ділянки;

2) застосування єдиної системи ідентифікації земельних ділянок;

3) застосування єдиної державної системи просторових координат;

4) запровадження єдиної системи земельно-кадастрової інформації та гарантування її достовірності;

5) запровадження автоматизованих технологій здійснення земельно-кадастрових робіт та ведення земельного кадастру;

6) надання органам державної влади і місцевого самоврядування достовірних і оперативних даних про земельні ділянки та їх стан, які забезпечують можливість приймати оптимальні й обґрунтовані рішення щодо регулювання земельних відносин, управління земельними ресурсами;

7) визнання державного факту формування або припинення існування (розформування) земельних ділянок як об'єктів земельної власності, реєстрація їх статусу (належність, місцезнаходження, правовий режим, природний стан і т. д.);

8) забезпечення інформацією системи державної реєстрації прав на нерухоме майно і угод з ним;

9) забезпечення інформацією, необхідною для встановлення плати за землю (земельний податок, орендна плата за землі, що перебувають у державній і комунальній власності, компенсаційні платежі при вилученні і примусовому викупі земельних ділянок);

10) облік усіх земельних ділянок у межах України;

11) своєчасне задоволення потреб заінтересованих осіб у даних про наявність і якість земель, в тому числі про їх придатність для сільськогосподарського, будівельного, рекреаційного та іншого використання, а також про функціонування ринку землі.

Кадастрове зонування включає встановлення місця розташування обмежень щодо використання земель; меж кадастрових зон та кварталів; меж оціночних районів та зон; кадастрових номерів (території адміністративно-територіальної одиниці).

Кадастрові зйомки - це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок.

Кадастрова зйомка включає геодезичне встановлення меж земельної ділянки, погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами; відновлення меж земельної ділянки на місцевості; встановлення меж частин земельної ділянки, які містять обтяження та обмеження щодо використання землі; виготовлення кадастрового плану.

Бонітування ґрунтів це порівняльна оцінка якості ґрунтів за їх основними природними властивостями, які мають сталий характер та суттєво впливають на врожайність сільськогосподарських культур, вирощуваних у конкретних природно-кліматичних умовах.

Бонітування ґрунтів проводиться за 100-бальною шкалою. Вищим балом оцінюються ґрунти з кращими властивостями, які мають найбільшу природну продуктивність.

Економічна оцінка земель — це оцінка землі як природного ресурсу і засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві та як просторового базису в суспільному виробництві за показниками, що характеризують продуктивність земель, ефективність їх використання та дохідність з одиниці площі

Економічна оцінка земель різного призначення проводиться для порівняльного аналізу ефективності їх використання. Дані економічної оцінки земель є основою грошової оцінки земельної ділянки різного цільового призначення. Економічна оцінка земель визначається в умовних кадастрових гектарах або у грошовому виразі.

Грошова оцінка земельних ділянок визначається на рентній основі. Залежно від призначення та порядку проведення грошова оцінка земельних ділянок може бути нормативною і експертною.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо.

Експертна грошова оцінка використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок. Грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України.

Грошова оцінка 1 га сільськогосподарських угідь в середньому по Україні станом на 1.07.95 р становила – 3543 грн., з урахуванням індексації станом 1.01.02 – 8733 грн., 1 га ріллі відповідно 3734 та 9204 грн. У Вінницькій області станом на 1.01.02 1 га сільськогосподарських угідь – 10205 грн.

Державна реєстрація земельних ділянок - це процедура з реєстрації просторових характеристик земельних ділянок, її правового режиму та вартості з метою визначення факту виникнення або припинення права власності і права користування земельними ділянками.

Державна реєстрація землеволодінь і землекористування здійснюється у складі державного реєстру земель, який складається з двох частин:

  1. книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок; :

  2. поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку.

Облік кількості земель - це індивідуалізація та відображення в спеціальних кадастрових документах відомостей, які характеризують кожну земельну ділянку за площею та складом угідь.

Облік якості земель - це відображення в спеціальних кадастрових документах відомостей, які характеризують земельні угіддя за природними властивостями та набутими властивостями, що впливають на їх родючість, а також за ступенем забруднення ґрунтів.

Кадастровий номер - це індивідуальний, що не повторюється на всій території України знаковий код, призначений для просторової ідентифікації кожної земельної ділянки, права на яку зареєстровані.

Правове регулювання державного земельного кадастру здійснюється у відповідності із Конституцією України, Земельним кодексом України, іншими законами та нормативно-правовими актами, що будуть прийняті у відповідності з ними.

Державний земельний кадастр створюється і ведеться з метою гарантування державою права власності або права користування земельними ділянками та інформаційного забезпечення:

а) державного і самоврядного управління земельними ресурсами;

б) державної реєстрації прав на нерухоме майно і угод з ним;

в) обліку вартості землі у складі природних ресурсів;

г) встановлення обґрунтованої плати за землю;

ґ) іншої діяльності пов'язаної з володінням, користуванням і розпорядженням земельними ділянками.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   32

Схожі:

1 Підприємство як суб’єкт господарювання в ринковій економіці
Підприємство – це організаційно відокремлена та економічно самостійна основна (первинна) ланка ви­робничої сфери народного господарства,...
1. Дефініція «соціально-економічна безпека» в системі понять управління...
Ому середовищі, що характеризується нестабільністю та постійною динамікою. Таке середовище змушує керівництво швидко адаптуватися...
НАКАЗ
«Духовно-гуманістична спрямованість навчально-виховного процесу та її реалізація в сучасній освітній системі» (далі – обласний семінар)...
СТАТУТ орендного підприємства
Орендне підприємство (далі Підприємство) діє згідно з Законом України "Про підприємство", цим Статутом і дого­вором оренди
1. Бізнес-план у ринковій системі господарювання
Навчально-методичний комплекс з вивчення дисципліни "Бізнес-планування розвитку підприємства" для підготовки студентів V курсу з...
31 Підприємство Товариство з обмеженою відповідальністю
Організаційно-правова форма господарювання Товариство з обмеженою відповідальністю
Тема: Вивчення оболонки програми «1С-Підприємство 2»
За допомогою меню ознайомитись з основними можливостями програми „1С-Підприємство 2”. Навчитись працювати в „1С-Підприємство 2” використовуючи...
До розпорядження міського голови від 06. 06. 2011р. №283
Комунальне підприємство «Підприємство матеріально-технічного забезпечення» Тернопільської міської ради
Особливості створення та подання ЕЛЕКТРОННОГО ЗВІТУ
Державне підприємство «Інформаційний центр персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України», що виконує функції центру обробки...
ПЛАН проведення перевірок суб’єктів господарювання (виробничих об’єктів)
...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка