Законотворча діяльність


Скачати 1.79 Mb.
Назва  Законотворча діяльність
Сторінка 9/15
Дата 14.03.2013
Розмір 1.79 Mb.
Тип Закон
bibl.com.ua > Економіка > Закон
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   15

59.Продаж активів (схема).

Продаж активів платника здійснюється за схемою

Схема

Продаж активів платника

t7cxema1

Розглянемо кожний блок цієї схеми більш детально. Рішення про продаж активів приймається керівником податкового органу і скріплюється гербовою печаткою. Потім призначається податковий керуючий, на якого покладається організація продажу. Платник має право самостійно визначити склад і черговість продажу своїх активів. В основі має лежати двоєдиний принцип: з одного боку збереження цілісності майнового комплексу, що забезпечує основну діяльність платника, з другого - повне погашення суми податкового боргу. Разом з цим може виникнути ситуація, коли звичайна ціна активів, визначених для продажу, є свідомо нижчою за суму податкового боргу. У цьому випадку податковий керуючий зобов'язаний самостійно визначити склад активів для продажу, виходячи знову ж таки з принципу збереження цілісності майнового комплексу, а також враховуючи, що оціночна ціна активів не повинна перевищувати двократного розміру податкового боргу. Рішення податкового керуючого може бути оскаржене платником, і на протязі терміну оскарження продаж активів не здійснюється.

За бажанням платника може проводитися експертна оцінка вартості активів для визначення їхньої початкової ціни. Оцінка не проводиться відносно активів, які можуть бути згруповані або стандартизовані чи мають курсову біржову вартість.

Інформація про склад активів, час та умови продажу має бути оприлюднена. Про склад активів, що підлягають продажу, інформує центральний податковий орган, а час та умови продажу оприлюднює відповідна товарна біржа у разі продажу на біржовому ринку, і відповідний податковий орган - при продажу на позабіржовому аукціоні та через організації роздрібної торгівлі. Крім того, платник зобов'язаний надати комісії інформацію про активи, що знаходяться у податковій заставі, і забезпечити на першу вимогу комісії безперешкодний доступ її представників та учасників торгів до огляду і оцінці активів, що підлягають продажу.

Порядок продажу залежить від виду активів. Так, товари, які можуть бути згруповані та стандартизовані, підлягають продажу виключно за грошові кошти на біржових торгах. За операції з продажу податкозаставлених активів на біржовому ринку державне мито та місцеві податки і збори не справляються. Інші товари, об'єкти рухомого та нерухомого майна, а також цілісні майнові комплекси підлягають продажу за грошові кошти на цільових аукціонах, що організуються за поданням відповідного податкового органу. Продовольчі товари, що швидко псуються, а також інші товари, обсяги яких є недостатніми для організації публічних торгів, підлягають продажу за грошові кошти на комісійних умовах через організації роздрібної торгівлі, визначені податковими органами на конкурсних засадах.

Витрати, пов'язані з організацією торгів покриваються у першу чергу за рахунок сум, отриманих від продажу активів. Якщо у результаті торгів податковий борг не погашено, то через 30 днів організується додатковий продаж. При цьому податковий керуючий вже зобов'язаний прийняти рішення про продаж цілісного майнового комплексу або його частини без застосування обмежень по їх вартості.

Отже, продаж активів здійснюється за такою схемою:

1. Керівником податкового органу приймається рішення про продаж.

2. Призначається податковий керуючий, на якого покладається організація продажу;

3. Здійснюється оцінка вартості активів. Тут можливі три варіанти:

а) платник має право самостійно визначити склад і черговість активів. В основі оцінки лежить двоєдиний принцип: з одного боку, збереження цілісності майнового комплексу, що забезпечує основну діяльність платника, а з другого - повне погашення суми боргу;

б) оцінку здійснює податковий керуючий, у випадку, коли звичайна ціна активів, визначених платником для продажу, є свідомо нижчою за суми податкового боргу. В основі - принцип: збереження цілісності майнового комплексу та врахування того, що оціночна ціна активів не повинна перевищувати двократного розміру податкового боргу (може бути оскаржена).

в) оцінка третьої, незалежної сторони (за бажанням платника).

4. Оприлюднення інформації про продаж:

- про склад активів інформує центральний податковий орган, а

- про час та умови продажу інформує або товарна біржа (якщо продаж на біржовому ринку), або відповідний податковий орган (якщо продаж через організації роздрібної торгівлі).

5. Організація торгів. Витрати, пов'язані з організацією та проведенням публічних торгів, погашаються у першу чергу за рахунок сум, одержаних від продажу активів.

6. Вплив результатів продажу на розрахунки з погашення боргу:

- якщо сума коштів від продажу перевищує суму податкової заборгованості, то різниця повертається платнику;

- якщо виручених коштів не достатньо для погашення податкового боргу, то через 30 днів організовується додатковий продаж, при цьому податковий керуючий має право прийняти рішення щодо ціни продажу без застосування обмежень її вартості.
60.Продаж активів: порядок оцінки активів і оприлюднення інформації.

Якщо розглянуті вище заходи не призвели до погашення податкового боргу, податкові органи мають право стягувати кошти з рахунку платника або продавати його майно. Стягнення коштів здійснюється на підставі платіжної вимоги, в якій указується сума, яку слід перерахувати до бюджету. Стягнення коштів може відбуватися не раніше 30-го календарного дня після направлення другої податкової вимоги. Продаж активів здійснюється за такою схемою: 1)приймається рішення керівником податкового органу про продаж активів; 2)здійснюється оцінка вартості активів. Платник має право самостійно визначити склад і черговість продажу активів. В основі оцінки повинен лежати двоєдиний принцип: з одного боку, збереження цілісності майнового комплексу, що забезпечує основну діяльність платника; з другого боку, повне погашення податкового боргу. Якщо звичайна ціна активів, визначена платником, є свідомо нижчою за суму боргу, то проведення оцінки покладається на податкового керуючого. Він також повинен виходити з двоєдиного принципу, але враховувати, що ціна активів не повинна перевищувати двукратного розміру податкового боргу. За бажанням платника оцінка активів може проводитися стороннім експертом; 3)оприлюднення інформації про продаж активів. Про склад активів, що підлягають продажу, інформує центральний податковий орган, а про час та умови продажу інформує товарна біржа, якщо активи будуть продаватися на біржовому ринку, і відповідний податковий орган, якщо активи будуть продаватися на позабіржовому аукціоні або в роздрібній торгівлі; 4)організація торгів. Якщо сума коштів від продажу перевищує суму податкового боргу, то різниця повертається платнику. Якщо сума коштів недостатня для погашення податкового боргу, то різниця покривається шляхом організації додаткового продажу активів. Повторний продаж не може бути раніше, ніж через 30 календарних днів після першого.
62 Податковий ризик: поняття, об’єкт, суб’єкти, дискусійні питання.

Податковий ризик - це економічна категорія, що відображає особливості сприйняття заінтересованими суб'єктами економічних відносин об'єктивно існуючих невизначеності, конфліктності, притаманних податковій системі, що призводить до порушення принципів оподаткування та до фінансових втрат, пов'язаних з процесом оподаткування.

Податковий ризик необхідно розглядати з різних позицій: з боку платників податків та з боку держави (відповідальних і зацікавлених державних структур).

З позиції платника податку, ризик - це економічна категорія, що відображає особливості сприйняття платником податків небезпеки можливих втрат (збитків), пов'язаних з процесом оптимізації оподаткування і сплати податків.

З позиції держави (відповідальних і зацікавлених державних структур), податковий ризик - призводить до скорочення доходної частини бюджету від несвоєчасної та неповної сплати податків.

Виходячи з наведених означень поняття "податковий ризик", можна сформулювати, що є суб'єктом і об'єктом ризику у сфері оподаткування.

Суб'єктами податкового ризику виступають держава та юридичні й фізичні особи, що є платниками податків. Але вказані суб'єкти керують різними об'єктами ризику.

Об'єктом податкового ризику для держави є діяльність платників, пов'язана з отриманням доходів та нарахуванням і сплатою податків.

Об'єктом податкового ризику для платника є податкова політика держави, її діяльність стосовно організації сплати податків, а моніторинг та прогнозування цього процесу у вичерпній повноті на перспективу здійснити майже неможливо.

Проблеми:

По-перше, в Україні за короткий час була створена "сучасна" розгалужену система податків, до якої розвинені країни йшли десятки років. Зазначимо, що ця система функціонує значною мірою формально, а збір податків здійснюється шляхом активного застосування старих адміністративно-директивних методів.

По-друге, надмірний тиск податкової системи притлумив підприємницьку діяльність, а недотримання принципу справедливості спричиняє деморалізуючий вплив на економіку, призводить до низки ризиків (криміногенного, морального, ризику невикористаних можливостей тощо).

По-третє, податкові органи поступово перетворюються на "караючий меч", від якого дедалі більшою мірою страждають, в основному, сумлінні підприємці, а це веде до ризиків руйнації функціонального призначення податкової системи, до порушення її принципів. Зазначимо, що однією із функцій податкової служби є надання платникам податків високоякісних послуг щодо правильності обчислення податків. Це сприяє зростання відсотку добровільної сплати податків.

Нині гостро стоїть проблема відпрацювання бази оподаткування, принципів оподаткування, скорочення витрат на утримання податкової служби, створення умов для реалізації принципів справедливості, рівності та відповідальності в оподаткуванні. Тобто, йдеться про керування ризиком, спричиненим перегинами у системі оподаткування. Потрібно пристосувати систему оподаткування до особливостей перехідної економіки.

Розподіл податкового тягаря між суб'єктами господарювання супроводжується конфліктами, суперечливими тенденціями та зумовленим цим ризиком. З одного боку, обкладання великими податками прибутку може генерувати такі ризики: по-перше, ризик ухилення від сплати податків; по-друге, ризик перекладання податку на плечі споживачів через механізм цін; по-третє, ризик відпливу капіталу в галузі і сфери, що приносять на даний момент більший дохід.

Через механізм цін на товари споживання та ресурси виникає та реалізується ризик зниження чистого прибутку, що залишається в розпорядженні підприємств, зменшення інвестиційних ресурсів призводить до ризику зниження якості товарів та обсягів виробництва, а, отже, - до ризику зниження обсягів податкових надходжень до бюджету. В такий спосіб виникає ризик порушення самих принципів функціонування податкової системи, серед яких принцип платоспроможності та отриманої вигоди мають особливо важливе значення.

Недосконалість податкової системи впливає не лише на надходження до бюджету, а й на поведінку підприємців та всіх працюючих. Наслідками недосконалості податкової системи можуть бути й перегини економічних пропорцій у суспільстві, ризик зростання неформальної економіки. Зокрема, велика ставка податку на прибуток стимулює їх уникати великих відрахувань через механізм приховування прибутку. Інакше кажучи, надмірний податок на прибуток не стимулює режиму економії витрат, зростає ризик недоцільних та фіктивних витрат, а також безконтрольності витрат у виробництві.

Можна виокремити джерела ризику, котрі призводять до зниження ефективності функціонування податкової системи. Зокрема, - це невизначеність, конфліктність взаємовідносин платників податків з податковою службою. Серед них - нестабільність податкового законодавства.

Податкова система завжди віддзеркалює конфліктність та гостру боротьбу за перерозподіл суспільного прибутку. Тому внесення змін до податкових законів відбувається майже щомісяця, що свідчить про нестабільність податкового законодавства, призводить до низки ризиків

Ризик у сфері оподаткування зумовлений невизначеністю та конфліктністю інтересів, які виникають у процесі розподілу створеного продукту між платниками податків та державою. Платники - юридичні й фізичні особи, які безпосередньо й створюють матеріальні та нематеріальні блага, - шукають напрями мінімізації податків, щоб віддати державі якомога менше. Держава ж розраховує на постійні й стабільні надходження в обсягах, принаймні, не менших, ніж заплановано в бюджеті на поточний рік і постійно шукає шляхи мобілізації додаткових надходжень. Отже, оскільки суб'єкти, що беруть участь у процесі оподаткування, мають різні інтереси, цілі й сподівання щодо сплати податків, то поняття "податковий ризик" має неоднозначний зміст. Із позиції держави податковий ризик - це можливість втрат доходної частини бюджету від несвоєчасної та неповної сплати податків. Із позиції платника - це можливість понести фінансові втрати, пов'язані з процесом оптимізації й сплати податків.

На нашу думку, можна дати таке загальне означення податкового ризику…

63. Джерела податкових ризиків

Ризики завжди пов'язані з невизначеністю ситуації, яку спричиняють фактори, що називаються джерелами ризику. Вони можуть бути спільними для платника і для держави, але, як правило, різняться, причому існування джерел ризику для держави може означати повну відсутність ризику для платника, і навпаки.

Визначити джерела податкових ризиків - означає виявити причини їх виникнення.

Джерела ризику - це чинники, які спричиняють невизначеність та конфліктність.

Існують наступні групи джерел податкових ризиків:

  1. фіскальна психологія платника (елементи - це матеріальний інстинкт, примус, почуття громадського обов'язку, рівень виховання, податкової культури);

  2. фактори соціально-економічного характеру (скорочення обсягів виробництва, зниження платоспроможності населення, інфляційні процеси, криза платежів);

  3. зміни в податковій політиці (введення нових податків, збільшення/зменшення податкових ставок, впровадження/скасування податкових пільг, розширення/звуження бази оподаткування);

  4. недоліки планування та прогнозування (зазначені в темі 2);

  5. недоліки нормативно-правового характеру (нестабільність законодавства, недоліки правової базі) (зазначені у темі 1);

  6. причини організаційно-правового характеру (недосконалість обліку, недостатній рівень кваліфікації фахівців, недостатня захищеність податківців, неузгодженість дій контролюючих органів);

  7. галузеві особливості діяльності платника (торгівля, будівництво, транспорт, побутове обслуговування, експортно-імпортні операції, операції з використанням векселів, посередницькі операції).

Розрізняють якісний та кількісний аналіз ризику.

Якісний аналіз ризику є найскладнішим і вимагає ґрунтовних знань, досвіду та інтуїції у даній сфері економічної діяльності. Його головна мета - визначити чинники ризику, області (зони) ризику, після чого ідентифікувати всі можливі ризики.

Кількісний аналіз ризику - це кількісне (числове) визначення ступеня окремих ризиків і ризику даного виду діяльності загалом.

Ризик пов'язаний з невизначеністю ситуації та конфліктністю. Невизначеність спричиняють чинники, які являють джерело ризику. Джерела податкових ризиків можуть бути спільними для держави і для платників, але, як правило вони різняться.

Як джерела ризиків недоотримання податкових коштів розглядають різноманітні порушення платниками податків податкового законодавства України. Ці порушення, у разі їх виявлення, тягнуть за собою застосування органами податкових служб різноманітних санкцій. Зокрема, фінансові санкції застосовуються у таких випадках порушення податкового законодавства (як джерела ризику):

  • заниження або приховування сум податків, зборів та інших обов'язкових платежів;

  • несвоєчасне виконання податкових зобов'язань;

  • несвоєчасне представлення або непредставлення бухгалтерських звітностей, податкових декларацій, розрахунків, платіжних доручень та інших документів, пов'язаних з розрахунком і сплатою податків, зборів та інших обов'язкових платежів;

  • непредставлення аудиторських висновків;

  • ухилення від постановки на облік у податкових органах;

  • ухилення від подання інформації про відкриття банківських рахунків;

  • неправильного ведення (неведення) податкового і бухгалтерського обліку;

  • порушення порядку збереження бухгалтерських та інших документів, пов'язаних з оподаткуванням;

  • порушення, що спрямовані на неправильний залік або повернення податків, зборів та інших обов'язкових платежів;

  • невиконання банком рішення податкових служб про припинення операцій платника податку або невиконання рішення про стягнення податку;

  • невиконання обов'язків особами, що зобов'язані здійснювати утримання і перерахування податків, зборів та інших обов'язкових платежів до бюджету;

  • порушення порядку ведення бухгалтерського і податкового обліку, пов'язаних з розрахунком податків, зборів та інших обов'язкових платежів.

Як джерела ризиків, що тягнуть за собою адміністративні санкції, виокремлюють наступні порушення в сфері оподаткування:

  • порушення терміну постановки на облік в органі державної податкової служби;

  • недопущення посадової особи органу державної податкової служби до здійснення податкової та іншої перевірки виробничих, складських, торговельних та інших приміщень, використовуваних для одержання доходів;

  • невиконання вимог щодо усунення виявлених порушень податкового законодавства і законодавства про підприємницьку діяльність;

  • здійснення продажу товарів без придбання патентів або здійснення продажу товарів, не вказаних у деклараціях.

  • На практиці розрізняють такі види ухиляння від сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів:

  • незаконне приховування доходів, отриманих підприємствами і фізичними особами;

  • перекручування або завищення витрат на виробництво;

  • оформлення фіктивних документів на купівлю продукції;

  • оформлення постачання устаткування, продукції, перераховування коштів через фіктивні фірми;

  • використання позичкових рахунків комерційних банків для несплати податків;

  • незаконне витрачання пільг, наданих у оподаткуванні;

  • перекручування даних при заповненні і наданні звітності про нарахування і сплату податків, зборів та інших обов'язкових платежів;

  • легальне відхилення від оподаткування шляхом використання невідповідностей у правовому законодавстві України.

Приховуючи доходи, платник у податковій звітності (деклараціях, розрахунках, звітах тощо) спотворює фактично отриманий дохід (прибуток). Тобто платник податків (зборів) навмисно вносить у податкову звітність неправильні дані. Деякі посадові особи підприємства навмисно, маючи на меті свою користь, вносять неправильні дані і не відображають у бухгалтерському (податковому) обліку фактично отримані доходи.
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   15

Схожі:

ГРОШОВІ ПОТОКИ ПІДПРИЄМСТВА
Ключові слова: ГРОШОВІ ПОТОКИ, ВАЛОВІ ДОХОДИ, ВИРУЧКА ВІД РЕАЛІЗАЦІЇ, ЗВИЧАЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ, ОПЕРАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ, ІНВЕСТИЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ,...
Тема 19. Правове регулювання господарсько-торговельної діяльності та реклами Метою
«торговельна діяльність на організованому ринку», «торговельна діяльність на неорганізованому ринку», «агентська діяльність», «реклама»...
9. Психологія діяльності Зміст понять «дії», «діяльність», «мотиви...
Поняття про діяльність. Структура діяльності людини. Уміння. Навички. Звички. Дії, діяльність. Основні види діяльності. Професійні...
1 Сутність, призначення оцінки вартості майна та напрями оціночної діяльності
Оцінна діяльність. Збірник текстів лекцій освітньо-кваліфікаційний рівень «молодший спеціаліст» спеціальність 03050802 Оціночна діяльність,...
Кандидат юридичних наук, адвокат, в о. директора департаменту з кримінального судочинства
Законом випадках. Адвокат може здійснювати адвокатську діяльність на всій території України без будь-якого додаткового дозволу. Адвокатська...
М. Харків 15 січня 2009 року Були присутні: 9 чол. Голова зборів: Шапаренко С. О. Порядок денний
Звіт керівництва Товариства про діяльність у 2008 році. Звіт ревізійної комісії про діяльність Товариства
Української Радикально-Демократичної Партії
України, сприяє формуванню і вираженню їхньої політичної волі та проводить свою діяльність відповідно до Конституції України, чинного...
6 жовтня – 130 років від дня народження Івана Кочерги
Важливим аспектом функціонування бібліотеки є нормативно-правові документи, які визначають основні завдання бібліотеки, регламентують...
Основні поняття курсу КОМЕРЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ 2010
Комерційна діяльність знаходить висвітлення в різноманітних проявах, тому необхідно виділити її основу (базис). Такий підхід дозволить...
Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТИЦІЙНО-ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ПРОФІНВЕСТ»
Р., на здійснення професійної діяльності на фондовому ринку – діяльність з торгівлі цінними паперами, дилерська діяльність, в особі...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка