|
|
Скачати 2.37 Mb.
|
|
96.Сучасні особливості процесів міжнародної економічної інтеграції в Європі Має континентальний характер.
7) Реалізація моделей різношвидкісної інтеграції. 1 травня 2004 р. ознаменувало новий, безпрецедентний етап розширення ЄС. Число його членів за рахунок держав Центральної та Східної Європи, а також Прибалтики, збільшилося з 15 до 25 (нові члени - Чехія, Польща, Угорщина, Мальта, Кіпр, Словаччина, Словенія, Естонія, Латвія, Литва). Враховуючи супутні геополітичні чинники, серйозні спостерігачі порівнюють таку подію за значимістю зі створенням самого Спільного Ринку Просуваючись на Схід, ЄС помітно нарощує свій ресурсний потенціал (територію – на 34%, населення – на 29%), перетворюється на найбільший у світі ринок з 500 млн. споживачів, зберігає просторову динаміку інтеграції. Політично складається гегемонія Євросоюзу на основній частині території Європи, що надає йому вже зовсім іншої міжнародної ваги, статусу та позицій. Разом з тим реалії та наслідки розширення ЄС виглядають досить неоднозначно та суперечливо. По-перше, рівень економічного розвитку цих країн дуже нерівномірний, що знаходить відображення у показнику ВВП на душу населення. Тільки по чотирьох з 10 нових країн-членів він більший 50%Нове розширення ЄС виглядає вже не як злиття, а швидше як поглинання Євросоюзом чергової партії держав, що приєднуються. Не випадково ряд спостерігачів спеціально застерігають його лідерів від імперських амбіцій, входження в роль метрополії Європи. Щоб не виглядати як колонізатор, вважають вони, - Євросоюз не повинен створювати враження, що приєднання означає просте копіювання в даних країнах правопорядку, політик і структур Співтовариства і що від самобутності, яка склалася в іншій Європі, не залишиться нічого, що заслуговує на збереження Розширення Європейського Союзу, яке відбулося в 2007 році, призвело до історичних змін політичних, географічних та економічних умов для Євросоюзу. Рух ЄС на схід має загалом позитивне стратегічне значення для майбутнього Європи, об’єктивно відкриваючи нові, ширші можливості співробітництва між країнами, що інтегруються і Євросоюзом 97. Етапи розвитку ЄС та їх особливості. 1951 р.-створено Європейське об'єднання вугілля і сталі (ЄОВС) ФРН, Францією, Італією, Бельгією, Нідерландами, Люксембургом. 1954 p. - Бельгія, Нідерланди і Люксембург запропонували створити Спільний ринок; 1956 p. - міжурядова конференція (Венеція) підготувала проекти створення Європейського економічного співтовариства (ЄЕС) і Європейського співтовариства з атомної енергії 1957 р. - Римський договір про створення ЄЕС і Євратому був підписаний і набув чинності з 1958p; 1968 р. - Митний союз країн ЄЕС з відповідними угодами про:
1972 p. - підписується Паризька угода про поетапне створення валютно-економічного та політичного союзу; 1973 p. - діє угода про вільну торгівлю між ЄЕС і ЄОВС, з одного боку, і країнами Європейської асоціації вільної торгівлі - з іншого. 1979 p. - завершується процес створення Європейської валютної системи (ЄВС), вводиться в дію ЕКЮ; У 1986р. – приймається Єдиний Європейський акт, яким вносяться зміни до Римського договору і визначається створення єдиного внутрішнього ринку (ЄВР); Єдиний Європейський акт – 1986р.:основна мета- сприяти просуванню до ЄС на основі Європейських співтовариств та системи європейського політичного співробітництва. Основні положення:
1992р. – підписано Маастрихтську угоду про створення ЄС Згідно з Маастрихтськими угодами значно посилюється політична взаємодія країн ЄС. Формується новий рівень співробітництва з такими завданнями:
Договір про Європейський союз установлює громадянство Союзу: всі громадяни країн-членів є громадянами Союзу. У цілому Маастрихтські угоди надали Євросоюзу таких функцій: -створення й управління єдиною валютою; - координація та контроль у проведенні єдиної економічної політики; - заснування і захист Єдиного ринку на засадах вільної і справедливої конкуренції, підтримка рівності з певним перерозподілом коштів між багатшими та біднішими регіонами; - підтримка законності й правопорядку; - визначення і захист фундаментальних прав і свобод громадян; - управління єдиною зовнішньою політикою, включаючи сферу закордонних справ і політику безпеки, формування спільної оборонної політики. Травень 1992р. - підписано угоду між ЄС і ЄАВТ про створення Європейського економічного простору (ЄЕП):18 країн.Головнамета:зміцнення економічних і торговельних відносин 2 жовтня 1997р. – підписання Амстердамської угоди про ЄС, згідно з якою було внесено зміни та доповнення до Договору про ЄС Запроваджено реформу структур та інститутів ЄС із метою зміцнення позицій Європарламенту та Єврокомісії. Ці зміни стосувалися в основному більш гнучкої та тісної співпраці країн в галузі зовнішньої політики, політики безпеки, а також співробітництва у сфері правосуддя та внутрішньої політики. 1 січня 1999р. – завершальна стадія створення Європейського економічного і валютного союзу: введено в обіг єдину грошову валюту – євро, до 2002 р. – здійснювались безготівкові розрахунки 2007 р. – Лісабонський договір. Зовнішня політика і внутрішня безпека, питання функціонування митного союзу, внутрішнього ринку, монетарної політики країн зони євро, укладання міжнародних договорів – виключне право Союзу. 98. Економічне співробітництво в рамках СНД Основні напрями співробітництва пострадянських країн визначаються Радою голів держав та Радою голів урядів країн-учасниць СНД. Також важливе значення в забезпеченні економічної взаємодії держав- учасниць Співдружності відіграють органи галузевого співробітництва, які розробляють основні принципи та напрями співпраці у відповідних галузях та сприяють їхній реалізації. На початковому етапі в СНД домінував спрощений підхід до розвитку економічного співробітництва, що зводився до підтримання успадкованих від СРСР господарських зв’язків. Зовнішня торгівля країн СНД у 1991–1993 рр. головним чином здійснювалася на основі двосторонніх міжурядових угод. Проте вже в 1994 р. країнами СНД прийняті заходи для переходу до багатостороннього режиму вільної торгівлі на основі відповідної Угоди про створення зони вільної торгівлі. Формування зони вільної торгівлі на пострадянському просторі передбачає взаємодію в таких напрямах: усунення перешкод для вільного руху товарів і послуг, створення ефективної системи взаємних розрахунків і платежів, співробітництво в проведенні торгово-економічної політики, а також сприяння міжгалузевої та внутрігалузевої кооперації. З метою конкретизації основних заходів щодо створення зони вільної торгівлі країнами Співдружності прийнято У 2008 р. зовнішньоторговельний оборот держав-учасниць СНД становив 1153,8 млрд дол., що вище рівня 2007 р. на 39 %. Незважаючи на зростання обсягів взаємної торгівлі у 2008 р., на частку держав СНД припадало 22 % загального товарообороту, 17,8 % загального обсягу експорту та 27,2 % загального обсягу імпорту__ Вартісний обсяг взаємної торгівлі держав-учасниць СНД поступається обсягу торгівлі з країнами далекого зарубіжжя. У 2008 р. взаємний товарооборот у середньому по Співдружності був у 3,6 раза менший, ніж обсяг торгівлі з іншими країнами. Суттєвими перешкодами на шляху економічного співробітництва та інтеграції країн СНД є відмінності в рівні економічного розвитку між членами організації, недостатня конкурентоспроможність продукції обробної промисловості, а також однотипність експорту, що перешкоджає більш глибокому взаємному поділу праці. Починаючи із 2007 р., країни СНД визначають пріоритетні напрями співробітництва на наступний рік. Ключовою сферою взаємодії країн СНД у 2009 р. визначено енергетику. Керівники держав-учасниць СНД проголосили взаємне економічне співробітництво своїм пріоритетом, відмітивши повноцінну торговельно-економічну взаємодію необхідною умовою стійкого розвитку. Основними пріоритетними напрямами взаємодії держав-учасниць СНД визначено:завершення формування й функціонування зони вільної торгівлі в межах СНД згідно з нормами та правилами Світової організації торгівлі; створення передумов для формування спільного економічного простору; розвиток спільних ринків окремих видів продукції; поглиблення співробітництва в галузі енергетики з метою підвищення надійності енергопостачання та оптимізації використання паливно-енергетичних ресурсів; взаємодія в галузі транспорту, у тому числі формування мережі міжнародних транспортних коридорів;формування на основі національних інноваційних систем міждержавного інноваційного простору, який сприятиме просуванню науково-технічних розробок та винаходів; розвиток виробничих коопераційних зв’язків між підприємствами і технологічно взаємопов’язаними виробництвами тощо. Одним із важливих завдань діяльності країн Співдружності є розробка спільних дій у напрямі створення спільного ринку СНД з основних видів конкурентоспроможної продукції. Це дасть змогу покращити структуру виробництва, розширити сектори економіки, підвищити якість національної продукції 99. Особливості розвитку інтеграційних процесів у Північній Америці Північноамериканська економічна інтеграція зумовлена глобальними змінами в системі світових господарських зв'язків, що набули характеру стійкої планетарної тенденції. Вона є продуктом прогресуючого процесу інтернаціоналізації господарського життя, взаємо-проникнення і взаємопереплетення національних економік, значна частина яких перетворилася в потужні продуктивні сили, що переросли можливості внутрішнього сукупного попиту й активно шукають нових ринків за межами власних державних кордонів. Найбільше розвиненим інтеграційним угрупованням уПівнічно-американському регіоні є НАФТАІнтеграційні процеси в НАФТА, за задумом його організаторів, будуть іти по типу інтеграції в ЄЕС: створення загальних ринків товарів, капіталів, робочої сили, технологій США, Канади і Мексики, в остаточному підсумку - зрощування процесів відтворення держав-членів, формування єдиного господарського організму трьох країн. По чисельності населення, обсягу ВВП і ряду базових економічних показників Північноамериканське інтеграційне угруповання порівняне з Європейським союзом. НАФТА володіє потужним економічним потенціалом Інтеграційні процеси в НАФТА в порівнянні з ЄС відрізняють: Специфічність НАФТА визначається низкою характеристик, котрі певною мірою відрізняють її як від західноєвропейської, так і від інших моделей міжнародної економічної інтеграції. По-перше, Північноамериканська зона вільної торгівлі має континентальні масштаби. У світовому господарстві – це перше інтеграційне угруповання з такою характеристикою По-друге, країни, існує чималий розрив у рівнях економічного розвитку країн-членів, що ускладнює створення єдиного господарського комплексу. По-третє, яскраво вираженим центром Північноамериканської зони вільної торгівлі залишаються США – світовий лідер з величезним науково-технічним, технологічним потенціалом та конкурентоспроможною економікою. По-четверте, угода має широкомасштабний характер: вона охоплює виробничу сферу, міжнародну торгівлю, фінансові відносини між країнами-інтегрантами, інвестиційну діяльність, розширює вільний рух капіталів, необмежений вивіз прибутків і доходів, поглиблює лібералізацію взаємної торгівлі, регулює порядок міграції робочої сили тощо. По-п'яте, країни-члени НАФТА є водночас і атлантичним, і тихоокеанськими, вони майже рівновіддалені від двох інших потужних світових економічних регіонів – Західної Європи та Азіатсько-Тихоокеанського регіону, що дає можливість рівномірно розвивати економічні зв'язки з ними і суттєво впливати на розвиток цих зв'язків.У НАФТА слабко розвинуті мережі органів міжнаціонального регулювання і цілком відсутні органи наднаціонального регулювання інтеграційних процесів, що є в Європейському співтоваристві. Разом з тим учасники НАФТА проголосили своєю головною метою створення зони вільної торгівлі, яка дала б можливість кожній країні-інтегранту без перешкод і обмежень розвивати економічні відносини з іншими державами та регіонами 100. Особливості інтеграції країн Південної Америки Економічна інтеграція в Латинській Америці (19 південноамериканських республік і Мексики) розвивається в різних формах. У 1960 р. була створена Латино-американська Асоціація вільної торгівлі (ЛАСТ), перетворена в 1983 р. у Асоціація латиноамериканської інтеграції (ЛАЙ). Члени Асоціації поділяються на три категорії: найбільш розвинені країни (Аргентина, Бразилія, Мексика), країни середнього рівня розвитку (Чилі, Колумбія, Перу, Уругвай, Венесуела) і найменш розвинуті країни (Болівія, Еквадор, Парагвай). Головну увагу Асоціації було звернено на промислове кооперування по конкретних галузях і спільні програми розвитку економіки та експорту при подальшій лібералізації внутрішньозонального торгівлі. Внутрішньорегіональної експорт в середині 80-х років склав 16% від загального експорту Латинської Америки. Розвивалося співробітництво і в рамках інших організацій: Латиноамериканської економічної системи (ЛАЕС), субрегіональному Андської групи, Амазонского пакту (1978), Аргентина-Бразильської інтеграції (1986) та ін У 1991 р. президенти Аргентини, Бразилії, Уругваю та Парагваю підписали угоду про створення спільного ринку країн півдня Америки (МЕРКОСУР) у складі чотирьох держав із загальним населенням 200 млн. чоловік, 11 млн територією. км2 (майже 2 / 3 Південної Америки) і ВВП 460 млрд. дол (1992). Учасники МЕРКОСУР припускали з часом підключити до цієї організації інші південноамериканські країни, перетворити його в основне об'єднання Південної Америки. Інтеграційні процеси розвивалися і в Карибському басейні, де з 1973 р. існувало Карибське співтовариство (КАРІКОМ), що об'єднав 14 англомовних держав. У рамках Спільноти існував і Загальний ринок. 101. Особливості економічної інтеграції країн Азії. Північна і Середня Азія раніше була в складі СРСР, а тепер всі ці країни увійшли в СНД. Порівняно давно, з 1967року, в Азії існує - Асоціація країн Південно-Східної Азії(АСЕАН), яка створена з метою налагодження взаємних економічних, соціальних і культурних зв”язків, координації економічного розвитку країн-учасниць(Індонезія, Малайзія, Сингапур, Тайланд, Філіпіни, Бруней). Помітний вплив на країни АСЕАН має Японія, яка закуповує тут сировину для виробництва, експортує сюда готову продукцію. У 1985році було створено Асоціацію регіонального співробітництва Південної Азії(СААРК): Індія, Бангладеш, Непал.., лідером якого є Індія, а головною особливістю цього регіону є багатство ще не вичерпаних природних ресурсів. З метою успішної діяльності країни-члени заснували декілька спеціальних фондів - Регіональний фонд СААРК, Південноазіатський фонд розвитку, Спеціальний фонд СААРК і Японії. Як зазначалося вище, в сучасних умовах діє кілька інтеграційних об'єднань, учасниками яких є країни кількох континентів. Одним з них є Асоціація Азіатсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС). Вона створена в 1989 році. До її складу входять 18 країн, в тому числі США, Канада, Чилі, Мексика, Австралія, Філіппіни, Китай, Бруней, Гонконг, Кірібаті, Малайзія, Маршалові Острови, Нова Зеландія, Папуа-Нова Гвінея, Республіка Корея, Сінгапур, Таїланд, Тайвань. Крім АТЕС, помітну роль в розвитку інтеграційних процесів між країнами Азії і Тихого океану відіграють й інші угруповання, зокрема такі як Комісія для країн південної частини Тихого океану, Південнотихоокеанський форум "План Коломбо" по спільному економічному і соціальному розвитку в Азії і Тихому океані та ін. |
|
1. Сфера діяльності МПрП його роль в організації міжнародних економічних,... МПрП – це система юридичних норм, спрямованих на регулювання міжнародних невладнаних відносин з “іноземним елементом” |
“Україна в системі сучасних міжнародних відносин” Жодна сучасна держава, яка прагне відноситися до цивілізованої, не може відокремитися від інших країн і відсторонитися від міжнародних... |
|
Питання Специфіка сучасних кредитних відносин На міждержавному рівні проблема в кредитуванні пов’язана із необхідністю покриття від’ємного сальдо міжнародних розрахунків |
Регламентація міжнародних розрахунків Світова валютно-фінансова система як форма організації міжнародних валютно-фінансових відносин. Поняття валютних відносин та валютної... |
|
ПИТАННЯ ДО ІСПИТУ З КУРСУ «МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА» ДЛЯ СТУДЕНТІВ СПЕЦ. 6508 3 КУРС Характеристика політико-правового та соціально-культурного середовища міжнародних економічних відносин |
Кафедра фінансів Гроші та кредит Рецензент: доцент кафедри міжнародних економічних відносин Одеського державного економічного університету к е н., доцент Сотніков... |
|
Кандидат економічних наук, доцент Інституту міжнародних відносин... РОЛЬ ЗОЛОТА В ПОДОЛАННІ ФУНДАМЕНТАЛЬНИХ ДИСБАЛАНСІВ СУЧАСНОЇ ФІНАНСОВОЇ АРХІТЕКТУРИ |
Тема: Поняття міжнародних економічних відносин і міжнародного економічного права Свобода вибору економічної і соціальної системи, суверенні права держав щодо їх природних ресурсів |
|
3. Світовий ринок товарів і послуг ... |
КУРСОВАРОБОТА України, переважають централізовані засади встановлення умов праці. В трудовому праві зарубіжних країн лише основні принципи правового... |