Розділ Вступ до курсу «Міжнародне оподаткування» відмиванням "брудних" грошей, розгляду основних шляхів і методів, які протидіють цьому процесу, та боротьби


Скачати 5.68 Mb.
Назва Розділ Вступ до курсу «Міжнародне оподаткування» відмиванням "брудних" грошей, розгляду основних шляхів і методів, які протидіють цьому процесу, та боротьби
Сторінка 8/32
Дата 13.03.2013
Розмір 5.68 Mb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Економіка > Документи
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   32

Головною метою СОТ є лібералізація міжнародної торгівлі, усунення дискримінаційних перешкод на шляху потоків товарів та послуг, вільний доступ до національних ринків і джерел сиро­вини. Досягнення цієї мети забезпечить зміцнення світової еко­номіки, зростання інвестицій, розширення торговельних зв'язків, підвищення рівня зайнятості й доходів в усьому світі

Функції СОТ:

  • нагляд за станом світової торгівлі й надання консультацій з питань управління в галузі міжнародної торгівлі;

  • забезпечення механізмів улаштування міжнародних тор­говельних спорів;

  • розробка й прийняття світових стандартів торгівлі;

  • нагляд за торговельною політикою країн;

  • обговорення нагальних проблем міжнародної торгівлі [38, с.82].

Основні принципи діяльності СОТ:

Принцип найбільшого сприяння (принцип недискримінації). Він полягає в тому, що країна мусить надати своєму партнерові по

СОТ такі ж самі привілеї, які вона надає будь-якій іншій державі. Якщо уряд країни застосовує якусь нову пільгу в торгівлі з іншою державою, то ця пільга обов'язково поширюється на торгівлю з ре­штою країн — членів СОТ. Тобто не може бути односторонніх пільг, бо це означатиме дискримінацію інших партнерів.

Принцип національного режиму. Його суть у тому, що країни-учасниці повинні встановлювати для товарів своїх парт­нерів по СОТ такий самий режим, як і для своїх товарів, на влас­ному ринку.

Принцип захисту національної промисловості. Якщо все ж таки країна мусить ввести імпортні тарифи для захисту своєї про­мисловості, то це мають бути саме митні тарифи, а не торговель­но-політичні заходи (квоти, дискримінаційні стандарти тощо). Справа в тому, що багато урядів країн намагаються адміністра­тивно обмежити імпорт. Іноді вони вдаються до дотепних заходів. Так, у 60-х роках XX ст., у розпал "автомобільних війн" між роз­винутими державами, Японія прийняла жорсткі стандарти щодо викиду шкідливих речовин з авто, завчасно перебудувавши тех­нологію виготовлення своїх автомобілів. США й країни Західної Європи до цього готові не були, й поставки їх машин до Японії практично припинилися на деякий час.

Принцип утворення стійкої основи торгівлі. Це означає, що тарифні рівні, які узгоджені в рамках СОТ, не можуть пере­глядатися окремою країною-членом в односторонньому порядку.

Принцип сприяння справедливій конкуренції має відношен­ня до субсидій і демпінгу. Щ заходи засуджуються. Якщо ж якась країна їх застосовує, то її торговельний партнер має право викори­стати компенсаційні заходи, які нівелювали б ці дії. Але основна по­зиція СОТ полягає в забороні застосування субсидій та демпінгу.

Принцип дій у надзвичайних ситуаціях. Якщо країна по­терпає від якогось непередбаченого лиха (стихії, соціальних заво­рушень), то вона може тимчасово вийти за межі взятих на себе торговельних обов'язків (може підвищити тариф, увести квоти тощо), але за узгодженням з СОТ.

Принцип регіональних торговельних домовленостей озна­чає, що для регіональних інтеграційних угрупувань може встанов­люватись особливий режим, виняток з узгоджених правил. На-

Міжнародне оподаткування

Розділ 1. Вступ до курсу «Міжнародне оподаткування»


приклад, в ЄС країни — члени встановили між собою найсприят­ливіший торговельний режим без усяких обмежень. Такі надзви­чайні пільги жодна країна ЄС не надає іншим партнерам по СОТ, що є порушенням принципу найбільшого сприяння. Вирішення цієї суперечливості вбачається у створенні міжрегіональних зон вільної торгівлі, де всі торговельні бар'єри будуть усунені. Напри­клад, ЄС і ЄАВТ утворили в 1994 р. Європейський економічний простір (по суті, зону вільної торгівлі) [12, с 146 — 148].

Принцип найбільшого сприяння, який, за задумом, має стати стрижневим принципом у міжнародному торговельному механізмі, в практичному застосуванні спричиняє значні суперечливості між країнами. Різні рівні економічного розвитку держав-членів став­лять їх в неоднакові умови в процесі усунення тарифних і нетариф-них перепон. Слабша країна, в якій промисловість тільки-но проро­стає, виявляється беззахисною перед натиском товарів індустріаль­не розвинутої держави. Ось чому країни, що розвиваються, вже тривалий час ведуть боротьбу проти формальної рівності всіх членів організації. У 1965 р. (в рамках так званого "КенедД-раунду") їм вдалося відстояти резолюцію, за якою для них було проголоше­но "принцип невзаємності". Він означає: якщо багата країна надає бідному члену організації якісь пільги, то вона не повинна очікува­ти від нього відповідного еквівалентного надходження. Тобто, як­що розвинуті країни мусять знімати торговельні бар'єри, то країни, що розвиваються, мають право їх зберігати певною мірою і певний.

Водночас розвинуті країни наполягли на прийнятті "прин­ципу градації", за яким бідна країна позбавляється пільгового ре­жиму "невзаємності", якщо її індустріальний рівень підвищився.

Попри те, що СОТ є спадкоємицею ГАТТ, між цими ор­ганізаціями є певні розбіжності. По-перше, ГАТТ вважалась тим­часовим закладом, а СОТ — постійна організація; ГАТТ не мала статусу спеціалізованого закладу ООН, а СОТ — має. По-друге , сфера діяльності ГАТТ обмежувалася торгівлею товарами, а Світова організація торгівлі займається також торгівлею послуга­ми й торговельними аспектами інтелектуальної власності.

Сфера діяльності СОТ охоплює: митно-тарифне врегулюван­ня; антидемпінгове врегулювання; використання субсидій і компен­сацій; нетарифна обмеження; діяльність митних союзів і зон вільної

торгівлі; торговельні аспекти захисту прав інтелектуальної влас­ності; торгівлю окремими товарами (текстиль, сільгтеттродукція, авіатехніка тощо); торговельні аспекти інвестиційних заходів та ін.

Найактуальнішою проблемою залишається вдосконалення торговельних правил, які задовольнили б усіх учасників СОТ. На­самперед, це стосується ліквідації тарифних і нетарифних обме­жень, а також встановлення єдиних технічних стандартів на товари. Щодо торговельних аспектів інвестицій, то передбачається поши­рити на зарубіжні інвестиції такий же режим найбільшого сприян­ня, що існує в міжнародній торгівлі. Зберігається політика надання пільг країнам, що розвиваються: їх товари мають доступ на ринки розвинутих країн без тарифних обмежень і квотування. На першій Конференції СОТ (Сінгапур, 1996) одним з найважливіших за­вдань проголошено сприяння інтеграції країн, що розвиваються, найменш розвинених країн і країн з перехідною економікою в "ба­гатосторонню систему регулювання світової торгівлі".

Організаційна структура СОТ( табл.2.5).

  • Конференція міністрів.

  • Генеральна рада.

  • Рада з торгівлі товарами.

  • Рада з торгівлі послугами.

  • Рада з торговельних аспектів прав інтелектуальної влас­ності.

  • Галузеві комітети, робочі групи.

  • Секретаріат.

Конференція міністрів є вищим органом СОТ. Вона скла­дається з міністрів торгівлі (або інших відповідних міністерств) і скликається один раз на два роки. Усі члени мають один голос, а рішення приймаються консенсусом. На Конференції розгляда­ються найактуальніші питання регулювання торговельної політи­ки, подальшої лібералізації міжнародної торгівлі, вдосконалення правил і стандартів у торгівлі. Однією з проблем, зокрема, є узго­дження стандартів і правил, що існують у найменш розвинутих країнах, із західними стандартами. Справа в тому, що трудові й екологічні стандарти розвинутих країн вищі, а це здорожчує товар і знижує його конкурентоспроможність. Природно, що на підтягу­ванні стандартів до західного рівня наполягають розвинуті

85

Міжнародне оподаткування

Розділ 1. Вступ до курсу «Міжнародне оподаткування»


країни; країни що розвиваються, — проти, бо низький рівень за­робітної плати й відсутність (переважно) витрат на екологічну безпеку здешевлює їх товари [12, с 152].

Генеральна рада — виконавчий орган. Вона складається з представниць країн-членів і здійснює поточну роботу. Окремі засідання Рада проводить як Комісія з регулювання суперечок або як Комісія з контролю торговельної політики. Раді підпоряд­ковані органи, що відають деякими групами товарів: цивільна авіація; молочні продукти; яловичина. Генеральній раді підпоряд­ковані також комітети: Комітет з торгівлі й довкілля; Комітет з торгівлі й розвитку; Комітет з бюджетних, фінансових і адміністративних питань; Комітет з обмежень, пов'язаних з платіжним балансом. Окремі функції Генеральна рада делегує ра­дам з торгівлі товарами, послугами й інтелектуальною власністю. Рада з торгівлі товарами здійснює контроль за дотриман­ням багатосторонніх угод з торгівлі товарами, їй підпорядковано 14 комітетів, які відають питаннями доступу до ринків, сільського гос­подарства, заходами щодо санітарії й фітосанітарії, інвестицій, суб­сидій і компенсацій, мита, технічних перешкод у торгівлі, анти­демпінгової практики, ліцензування імпорту тощо. Комітет з регіональних торговельних угод розроблює механізм узгодження між регіональними угрупованнями й багатосторонньою торговель­ною системою щодо застосування принципу найбільшого сприяння.

Рада торгівлі послугами надає допомогу групам переговорів з таких питань: базові телекомунікації, рух фізичних осіб, послуги з морських перевезень, їм підпорядковані Комітет з торгівлі фінан­совими послугами й Робоча група з професійних послуг.

Рада з торговельних аспектів прав інтелектуальної власності (ТРШС) здійснює контроль за дотриманням інтелектуальної влас­ності (права на літературні твори, твори мистецтва, винаходи тощо), а також бореться з міжнародною торгівлею підробленими товарами.

Секретаріат виконує поточну адміністративну роботу; очо­люється генеральним директором. До секретаріату входить відділ технічного співробітництва й професійної підготовки; він надає допомогу країнам, що розвиваються, в формі інформації, довідко­вої документації, посилання місій, організації семінарів. Діють та-

кож курси підготовки кадрів у галузі торговельної політики (до них також залучаються слухачі з країн Східної Європи).

Спільно з ЮНКТАД Світова організація торгівлі утворила Міжнародний торговельний центр (МТЦ), про який ітиметься далі.

Таблиця 2.5 Організаційно-функціональна структура СОТ

Головні органи

Конференція

Допоміжні органи

1

2

Генеральна рада

Комітети:

і. 3 торгівлі й розвитку

Органи:

1.3 моніторингу торговельної політики.

2. 3 торгівлі й довкілля

2.3 розглядання спірних питань

3. 3 платіжного балансу




4. 3 бюджету, фінансів та ад-міністративних питань




Рада з торгівлі товарами

Комітети:

1.3 технічних бар'єрів у торгівлі

2.3 адміністративної політики.

3.3 імпортного ліцензування.

4. Із захисних заходів.

5. 3 доступу на ринки

6. Із сільського господарства

7. Із санітарних заходів.

8. 3 інвестицій.

9.3 прав походження.

10. Із субсидій та компенсацій

11.3 оцінювання митної вартості

12. 3 моніторингу за торгівлею технічними товарами.

13. Зрегіональних торговельних угод.

14. 3 державних закупівель

Рада з торгівлі послугами

І.Комітет з торгівлі

фінансовими послугами. 2.Робоча група з

професійних послуг




Рада з торговельних аспектів прав інтелінтелектуальної власності




Секретаріат

Відділ технічного співробітництва й професійної підготовки кадрів


86

87

Міжнародне оподаткування

Розділ 1. Вступ до курсу «Міжнародне оподаткування»


Країни, що не входять до СОТ, знаходяться в невигідних умовах. По суті, вони підлягають торговельній дискримінації, бо на них не поширюються пільги, які члени СОТ надають один од­ному. До нечлена СОТ можуть бути застосовані санкції, такі, на­приклад, як встановлення квот, звинувачення в демпінгу тощо. Ось чому Україна намагається вступити до цієї організації й про­водить відповідні переговори.

Вступ до СОТ — довга й складна процедура [38, с 87]. Спо­чатку країна подає до СОТ меморандум про свою торговельну політику. СОТ утворює робочі групи з вивчення меморандуму: чи відповідають принципи торговельної політики країни правилам СОТ. Далі СОТ проводить з країною-претендентом двосторонні переговори з питань доступу на ЇЇ ринок товарів та послуг інших країн. Якщо переговори виявились успішними, робоча група складає доповідь для Конференції міністрів СОТ з відповідною рекомендацією. Голосування на Конференції визначає, прийнято країну до СОТ, чи ні.

Конференція Організації Об'єднаних Націй з торгівлі й розвитку ЮНКТАД (United Nations Conference on Trade and Development - UNCTAD) — орган Генеральної Асамблеї ООН, заснований у 1964 р. її утворення ґрунтувалося на тій підставі, що ГАТТ була напівзакритою організацією, своєрідним "клубом обраних", вхід до якого був закритим для багатьох країн. Тому за ініціативою соціалістичних і рядку країн, що роз­виваються, було вирішено створити орган у системі ООН, який би регулював міжнародну торгівлю за принципами, як передба­чалося, більш справедливими. Головна ідея полягає в перене­сенні наголосу в механізмі регулювання на користь країн, що розвиваються, особливо найменш розвинутих. Ці принципи знайшли особливе відбиття в Хартії економічних прав і обов'язків держав, яку було розроблено ЮНКТАД і прийнято Генеральною Асамблеєю в 1976 р.

До складу ЮНКТАД входять 186 держав, серед них і Ук­раїна. Штаб-квартира організації знаходиться в Женеві.
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   32

Схожі:

Тематика курсових робіт з курсу “Міжнародне право” для студентів...
Проблема співвідношення міжнародного і внутрішньодержавного права в сучасному міжнародному праві
Тематика випускних кваліфікаційних робіт з курсу “Міжнародне право”...
Тематика випускних кваліфікаційних робіт з курсу “Міжнародне право” для студентів 4 курсу спеціальності “Міжнародне право ”
Інформатизація освіти один з основних напрямів процесу інформатизації,...
Вона має забезпечити впровадження в практику програмно-педагогічних розробок, спрямованих на інтенсифікацію навчального процесу,...
Тематика магістерських робіт з курсу “Міжнародне право” для студентів
Міжнародне приватне право в правовій системі держави: сучасні проблеми та тенденції
ВПРОВАДЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПРОЦЕС ОСВІТИ
КТ в освіту та проблеми, які виникають при цьому. Більш конкретно розглядається підвищення рівня кваліфікації викладачів, як безпосередніх...
Матеріали підготувала Романюк Т.І
Демократизація освіти передбачає постійне вирішення проблем оновлення навчально-виховного процесу в напрямку виховання самостійності...
Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств”
Порівняльна характеристика фінансового обліку основних засобів та обліку з метою оподаткування
ПЛАН ВСТУП РОЗДІЛ І. Сутність і основні поняття валютного законодавства...
Валютне законодавство України базується на принципах, які є вихідними нормативно-керівними положеннями основи механізму державного...
Суть і функції грошей. Предмет і завдання курсу “ Гроші і кредит ”
України. Наукове розуміння проблем грошей, грошового обігу, кредитних відносин є необхідною складовою становлення професійних економічних...
Сутність грошей. Види грошей. Грошова маса та її показники
Обладнання: схема «Види грошей», розда­вальний матеріал: картки із завданнями для виконання інтерактивних вправ та роботи в малих...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка