1. Предмет і метод економіки освіти


Назва1. Предмет і метод економіки освіти
Сторінка6/12
Дата02.04.2013
Розмір1.22 Mb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Економіка > Документи
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ ОПЛАТИ ПРАЦІ У ДЕРЖАВНИХ ВУЗАХ



Наявність висококваліфікованої робочої сили є однією з переваг України у світовому поділі праці. Але для того, щоб її зберегти, необхідно вирішити ряд серйозних проблем. Передусім відбувається зниження загального рівня підготовки у вузах, про що свідчать результати контрольних перевірок, проведених Міністерством освіти і науки. Подекуди відчувається нестача педагогічних кадрів вищої кваліфікації (наприклад, у 1998 р. у Рівненській та Волинській областях працювало лише по одному доктору економічних наук). Останні зміни в пенсійному законодавстві мають обмежене значення, бо стосуються тільки наукових працівників зі стажем. Вікову структуру викладацьких кадрів у державних вузах уже сьогодні не можна вважати оптимальною.

Ні для кого не є таємницею, що головні причини багатьох негараздів у системі вищої освіти це: низький рівень оплати праці в закладах державної форми власності і несвоєчасна виплата зарплати, що змушує викладачів шукати підробітків у комерційних структурах чи за кордоном. Так, за найнижче оплачуваним контрактом наші вчені у США одержують $ 2000 за місяць, у Туреччині їм пропонують $1000 за місяць, в Естонії професор отримує $ 600, що вдвічі більше від середньої заробітної плати в країні. В Україні висококваліфікований викладач державного закладу (на рівні доцента і вище), за умови сумісництва, заробляє в середньому від 600—800 (периферія), 800—1000 (Київ) гривень у місяць. Така жалюгідна оплата праці може призвести до того, що якість викладання знизиться до рівня, за яким спостерігатиметься деградація нації.

На нашу думку, слід вжити ряд заходів, спрямованих на вдосконалення системи оплати праці у вищій школі. Подаємо таблицю прогнозованих коефіцієнтів посадових окладів у вузах. (При цьому взято до уваги існуючі труднощі з державним фінансуванням і вимоги Закону України "Про освіту"). Критеріями підвищення оплати праці мають стати, по-перше, загальний стаж роботи у вузі (а не лише на відповідній посаді), по-друге, показники зростання наукового та професійного рівня викладача (див. табл.).
Шкала прогнозних коефіцієнтів посадових окладів у вузах

Посада





Стаж роботи (років)


І


2


3


4


5


6


7


8


9


10


Асистент…………………..

Старший викладач (без

кандидатського ступеня)….

Доцент (без кандидатського ступеня), старший викладач – кандидат наук……………

Доцент – кандидат наук…..

Доцент – доктор наук, професор – кандидат наук…

Професор – доктор наук *

1,0
1,1

1,5 1,7
1,9 2,0

1,0
1,1

1,5 1,7
1,9 2,0

1,0
1,1

1,5 1,7
1,9 2,0

1,1
1,21

1,68 1,94
2,20 2,36

1,1
1,21

1,68 1,94
2,20 2,36

1,1
1,21

1,68 1,94
2,20 2,36

1,2
1,33

1,86 2,18
2,51 2,72

1,2
1,33

1,86 2,18
2,51 2,72

1,2
1,33

1,86 2,18
2,51 2,72

1,2
1,33

1,86 2,18
2,51 3,08

* При стажі 13 років —3,44; 16 років —3,80; 19 років —4,16; 22 роки —4,52.
Пропонуються такі невідкладні заходи на найближчу перспективу (2001—2005 рр.):

  1. Встановлення окладу асистентові на рівні подвійної середньої зарплати робітника промисловості (її розмір прийнято за 1 ). Двічі, через кожні 3 роки, провадити надбавку в розмірі 10% до початкового окладу. Отже, через 6 років обидві надбавки в сумі дорівнюватимуть 20% початкового окладу. На цьому зростання зарплати припиняється. Це має стимулювати асистента до своєчасного захисту кандидатської дисертації і переукладання контракту на нових умовах. Надбавка не сплачується, якщо асистент не написав дисертації.

2. Встановлення окладу старшому викладачеві (без наукового ступеня кандидата наук) на рівні подвійної середньої зарплати працівника в промисловості, до якого додається 10%. Передбачається надбавка через кожні 3 роки в розмірі 10% до початкового окладу. Після 6-ти років роботи, коли розмір надбавки сягне 20% початкового окладу, гроші зростання припиняються. Надбавка не сплачується, якщо термін написання кандидатської дисертації перевищує 6 років.

3. Встановлення окладу старшому викладачеві — кандидату наук на рівні подвійної середньої зарплати в працівника промисловості, додаючи 50%. Передбачається надбавка через кожні З роки в розмірі 12% до початкового окладу. Після 6-ти років роботи надбавка дорівнює 24% початкового окладу, її зростання припиняється. Це є стиулом викладача спонукається до своєчасного здобуття вченого звання "доцент". Якщо він не виконує план з навчально-методичної роботи (написання наукових статей тощо), надбавка не виплачується.

4. Встановлення окладу доцентові — кандидату наук на рівні подвійної середньої зарплати робітника промисловості, додається 70%. Передбачається надбавка через кожні 3 роки в розмірі 14% до початкового окладу, але через 9 років роботи, коли розмір надбавки сягне 42% початкового окладу, її зростання припиняється, щоб спонукати доцента до своєчасного захисту докторської дисертації. Надбавка не виплачується, якщо доцент не виконує план написання докторської дисертації.

5. Встановлення окладу доцентові — доктору наук на рівні подвійної середньої зарплати працівникам промисловості, додаючи 90%. Передбачається надбавка через кожні 3 роки в розмірі 16% до початкового окладу. Після в років роботи її зростання припиняється, що спонукає працівника освіти до здобуття вченого звання "професор". Якщо план написання науково-методичних статей і т. ін. не виконується, надбавка не виплачується.

6. Встановлення окладу професорові — доктору наук на рівні подвійної середньої зарплати працівникам промисловості, додаючи 100%. Передбачається надбавка через кожні 3 роки в розмірі 18% до початкового окладу. Умови її одержання такі: підготовка протягом кожного 3-річного періоду одного кандидата наук або 6-річного періоду — одного доктора наук, написання навчального посібника (або монографії) кожні 3 роки.

Співвідношення мінімальної і максимальної зарплат після вжиття запропонованих заходів може сягнути 4,52 %. При цьому будуть належним чином враховані стаж роботи, науковий ступінь, вчене звання, ставлення до роботи тощо, чого бракує діючій системі оплати праці у вузах.

Підвищення зарплати необхідно здійснити з позабюджетних коштів вузів, які мають формуватися не стільки за рахунок платного навчання, скільки за рахунок запровадження державного кредитування студентів, що навчаються на платній основі. Програма "Україна-2010" передбачає, що у 2010 р. шляхом надання довгострокових кредитів на здобуття громадянами вищої освіти фінансуватиметься 60% її потреб.

Труднощі з державним кредитуванням для тих, хто бажає навчатися на платній основі у вузах, вимагають змін в інвестиційній політиці. Кабінет Міністрів України повинен переорієнтувати частину інвестиційних ресурсів з матеріального виробництва у вищу освіту, насамперед шляхом встановлення відповідних фінансових пільг.

Вимагає вдосконалення і механізм залучення благодійних внесків у розвиток вищої школи. Державі слід значно збільшити ту частину прибутку підприємницьких структур, яка не оподатковується, за умови, що кошти з неї підуть на розвиток вищої освіти.

Іншим фінансовим ресурсом вузів могло б стати муніципальне замовлення на підготовку потрібних фахівців з оплатою місцевого бюджету. Це дало б змогу використати зекономлені кошти на погашення існуючої заборгованості по зарплаті працівникам державних вузів і перейти до поступового її підвищення у 2001—2005 рр.

Слід також застосувати досвід Харківського державного автодорожнього технічного університету, де практикується додаткова оплата праці викладачів у позаурочний час. Несумлінний студент, котрий не здав сесію, офіційно звертається до деканату й укладає контракт з тим викладачем, який консультуватиме його і прийматиме іспит за додаткову плату.

До комплексу заходів з реформування оплати праці викладачів державних вузів у 2001—2010 рр. можна віднести:

  1. Поширення пільг, що надаються державним службовцям відповідного рангу.

  2. Запровадження доплат за стаж роботи у вузах. (Зазначимо, що передбачені Законом України "Про освіту" щомісячні надбавки педагогічним і науково-педагогічним працівникам за вислугу років уже давно не сплачуються).

  3. Упровадження для викладачів вищої школи підрахунку пенсійного стажу і розміру пенсій, як для держслужбовців з відповідним стажем, але не за 2 останніх роки роботи, що передбачено законом, а за 5 кращих (за рівнем зарплати) років роботи в державному вузі. Останнє є вкрай необхідним, бо в багатьох державних закладах викладачам передпенсійного віку нерідко надають 0,5— 0,75% ставки.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про виплату надбавки за стаж роботи у науковій сфері" від 22 червня 1999 р. №1110 враховується стаж роботи науковцям від 6-ти до 20-ти років. Але ж багато висококваліфікованих наукових працівників мають істотно більший науковий стаж! Цю надбавку планується виплачувати в межах коштів, передбачених для наукових установ, організацій та державних вузів III—IV рівнів акредитації на оплату праці. Таке положення призведе до скорочення значної кількості науковців, особливо молодих, оскільки кошти для надбавки можна взяти з існуючого фонду оплати праці, а додаткові кошти державою на це не виділяються. Найскладнішою проблемою, яку спричинить запровадження названої постанови, стане відплив кадрів з вузів державної форми власності в наукові установи, бо для науково-педагогічних працівників подібна надбавка (як свідчить перелік посад) не передбачена.

Запропоновані нами заходи передусім мають на меті залучити здібну молодь до наукової і викладацької роботи в державних вузах.
Доповнення

І. Суть заробітної плати

Існують різні точки зору щодо економічної природи зарплати. Проте домінують дві основні концепції визначення її сутності.

1. Заробітна плата є грошове вираження вартості товару, який називається “робоча сила”.

2. Заробітна плата є ціна праці.

Оскільки освіта стає в сучасному світі товаром, то необхідна оцінка її якості.

А. Сміт – теоретик англійської політекономії вважав, що товаром є праця, яка має природну ціну. Тому він розглядав зарплату як природню винагороду за труд.

П. Заробітна плата педагогічних працівників

На перший погляд здається, що зарплата працівників освіти являє собою ту частину національного доходу, котру виробили працівники галузей матеріального виробництва і яка надходить йому в результаті перерозподілу через бюджет.

Але в дійсності, викладач надає послуги, а тому бере участь у створенні національного доходу.

Отже, заробітна плата працівників освіти - це частина національного доходу, котра повинна надходити їм відповідно до якості і кількості їх праці.

Зарплата - один із важливих економічних важелів, які включаються в господарський механізм, регулюють розвиток ринкової економіки.

Звідси випливає необхідність росту та удосконалення заробітної плати.

ПІ. Критерії та норми розмірів заробітної плати.

Працівникам освіти гарантується право на оплату праці Законом України “Про освіту" ст. 57.

Ставки заробітної плати призначаються відповідно до навантаження.

Крім того, якісним критерієм оцінювання педагогічної праці і диференціації розмірів ставки заробітної плати педагогічних працівників виступає їх кваліфікація.

Рівень кваліфікації визначається рівнем освіти, стажем роботи, присвоєними званнями і категорією.

За результатами атестації педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів визначаються посади і присвоюється кваліфікація:

- спеціаліст;

- спеціаліст ІІ категорії;

- спеціаліст І категорії;

- спеціаліст вищої категорії.

Можуть бути присвоєні звання:

- старший вчитель;

- учитель методист;

- вихователь методист і т. д.

Положення про кваліфікаційні категорії та педагогічні звання затверджує Міністерство освіти.

Тарифні ставки заробітної плати призначаються:

- за 18 годин у тиждень - вчителям-предметникам;

- 20 годин у тиждень - вчителям молодшої групи;

- 20 годин - вчителям-дефектологам;

- за 30 годин - вчителям і вихователям шкіл-інтернатів;

- 36 годин - соціальним педагогам, вихователям гуртожитків;

- класне керівництво - 20-25%;

- перевірка зошитів - 10-20%;

- завідування майстернями - 5-20%;

- навчальні кабінети - 10- 15%;

- навчально-дослідні ділянки - 10- 15%;

- вихователям загальноосвітнього закладу – 30 годин на тиждень;

- вихователям спецшкіл – 25 годин на тиждень, що становить тарифну ставку.

Навантаження педагогічних працівників вищої освіти:

- викладач - 1000 годин на рік;

- старший викладач - 950 годин на рік;

- доцент - 850 годин на рік.

Відповідно до стажу здійснюються доплати:

понад 3 роки - 10% від тарифної ставки;

понад 10 років - 20%;

понад 20 років - 30%.

На сьогодні виплачується лише понад 50%.

Держава гарантує педагогічним працівникам належні умови праці, побуту, відпочинку, медичне обслуговування, підвищення кваліфікації раз на 5 років, правовий та соціальний захист, компенсації, встановлені законодавством.

Основними видами оплати працівників освіти є:

1. Виплата посадових окладів, підвищених посадових окладів, ставок, заробітних плат за наукові ступені та звання.

Залежно від стажу здійснюються доплати:

- понад 3 роки - 10% від ставки;

- понад 10 років - 20% від ставки;

- понад 20 років - 30% від ставки.

2. Щорічна грошова винагорода в розмірі одного посадового окладу (за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов'язків).

3. Виплата педагогічним та науковим працівникам допомоги на оздоровлення в розмірі одного посадового окладу.

4. Установлення посадових окладів науково-педагогічним працівникам вищих навчальних закладів 3-го і 4-го рівня акредитації на рівні подвійної середньої середньо-заробітної плати працівників промисловості.

5. Установлення посадових окладів педагогічних працівників вищих навчальних закладів на рівні не нижчому середньої зарплати працівників промисловості. Перегляд зарплати педагогічним і науково-педагогічним працівникам двічі на рік із щоквартальною індексацією.

6. Установлення доплат спеціалістам, котрі працюють у системі освіти, до рівня середньомісячної оплати працівників народного господарства.

7. Установлення оплат праці офіційним опонентам, докторам і кандидатам наук.

8. Виплати 30% добових при направленні на стажування за кордон.

9. Гарантії і компенсації для працівників, котрі направляються для підвищення кваліфікації, підготовки і перепідготовки (з відривом від виробництва):

- збереження середньої зарплати;

- оплата проїзду;

- виплата добових;

- відшкодування за користування житлом.

10. Виплата пенсій.

11. Оплата щорічної основної відпустки в розмірі 56 календарних днів.

Право на оплату і надання щорічної відпустки настає після6-ти місяців безперервної роботи в одному навчальному закладі.

12. Надання та оплата творчої відпустки.

Для отримання рекомендації і надання творчої відпустки необхідно виступити з науковою доповіддю на засіданні наукової ради. Для написання підручника надається відпустка терміном 3 місяці, якщо творча робота якісно поєднується з основною.

Отже, процес праці вчителя, викладача та іншого працівника освіти має свою конкретну одиницю виміру. Такою одиницею є робочий час.

Проте, праця вчителя відрізняється тим, що його трудова діяльність має професійну спрямованість і за межами встановленого законом робочого дня.

Як правило, час, затрачений на удосконалення педагогічної майстерності відносять до неробочого часу. Підвищення кваліфікації вчителя неможливе без покращання системи методологічних прийомів. Тому час, відведений на читання наукової і методичної літератури, продумування найбільш ефективних прийомів роботи на уроці, проведення позакласних заходів, повинен враховуватися як робочий.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

Схожі:

Тема Вступ. Предмет і метод історії економіки та економічної думки...
Розвиток історії економіки та економічної думки як науки та навчальної дисципліни. Місце історії економіки та економічної думки в...
Тема: Предмет, структура, завдання й методи досліджень в юридичній психології
Юридична психологія, метод спостереження (інтроспекція), метод бесіди, метод експерименту (законодавчий, природний, лабораторний,...
Предмет, методи і завдання курсу «Регіональна економіка» та його зв’язок з іншими дисциплінами
Предмет регіональної економіки “захоплює” багато інших галузей економіки і, навпаки, практично усі інші галузі економіки мають справу...
1. Предмет i метод історії економіки та
Призначений для студентів, які навчаються за напрямом 0501 економіка і підприємництво
Коуз Р. Фирма, рынок и право / Пер с англ
Тема Предмет і метод інституціональної економіки, етапи розвитку інституціоналізму
Коуз Р. Фирма, рынок и право / Пер с англ
Тема Предмет і метод інституціональної економіки, етапи розвитку інституціоналізму
Тема 1: Предмет, метод і завдання дисципліни «Регіональна економіка»
Які показники регіональної економіки виражають загальноекономічну характеристику ?
КОНТРОЛЬНЫЕ ВОПРОСЫ для подготовки к экзамену по учебной дисциплине «Хозяйственное право»
Предмет, метод господарського права, його співвідношення з іншими галузями права.(Предмет, метод хозяйственного права, его соотношение...
Лекція за змістовним модулем 1: «Загальна характеристика бухгалтерського...
Змістовний модуль Загальна характеристика бухгалтерського обліку, його предмет і метод
Тема Предмет і метод статистики як науки В цій темі викладаються...
Статистика є самостійною суспільною наукою. Вона має свої поняття і категорії, такі як: статистична сукупність, одиниця сукупності,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка