|
|
Скачати 2.34 Mb.
|
|
ТЕМА 1. Філософія в структурі світоглядного самовизначення людини. ТЕМА 2. Історія філософії, як історія розв’язання смисложиттєвих проблем. ТЕМА 3. Онтологія, як філософське вчення про буття. ТЕМА 4. Свідомість, як спосіб існування й відтворення буття. ТЕМА 5. Теорія пізнання і наука. ТЕМА 6. Людина в системі цінностей. Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела: Основна література
ГЕ1.2. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ І. Пояснювальна записка 1.1. Мета даного курсу: ознайомити студентів з найголовнішими подіями вітчизняної історії, з героїчними сторінками боротьби українського народу проти поневолення, за свою свободу, незалежність, державність. 1.2. Головні завдання курсу: домагатися усвідомленого, міцного засвоєння студентами програмного матеріалу, розуміння історичного процесу як закономірного і безперервного розвитку людської цивілізації; навчити студентів самостійно встановлювати причинно-наслідкові зв’язки при аналізі історичних подій, фактів виробляти у них уміння використовувати історичний досвід для вирішення сучасних завдань. 1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни: володіти навиками бібліографічного аналізу, способами і прийомами роботи з різними базами даних, бібліотечними та музейними фондами; комплектувати, обробляти та класифікувати архівні документи, археологічні та етнографічні матеріали; користуватися ПК для виявлення й обробки джерельних даних; володіти необхідним лексичним мінімумом сучасних і давніх іноземних мов в межах потреби своєї професійної діяльності; вести краєзнавчу роботу, виявляти, пропонувати та сприяти збереженню історико-культурних пам’яток; використовувати набуті психолого-педагогічні і методичні прийоми для підвищення свого фахового рівня . ІІ. Зміст дисципліни ТЕМА 1. Київська Русь і її місце у історії українського народу. Східні слов‘яни: розселення, господарство, суспільний устрій, вірування; Утворення держави Київська Русь; норманська та анти норманська теорії; Основні етапи політичного розвитку; Особливості соціально-економічного розвитку Київської Русі. ТЕМА 2. Українські землі в складі Литви та Польщі (ХІV-ХVІ ст.) Боротьба Литви та Польщі за українські землі; Кревська та Люблінська унії; Еволюція політичного статусу українських земель; Соціально-економічний розвиток українських земель; Виникнення козацтва. ТЕМА 3.Визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст. Причини і початок визвольної війни. Перші перемоги; Воєнні дії 1649-1653 рр.; Формування основ української державності в ході визвольної війни; Переяславська рада та „Березневі статті”. ТЕМА 4.Становище українських земель в складі Російської імперії та Речі Посполитої у кінці ХVІІ-ХVІІІ ст. Обмеження автономії Гетьманщини; Гетьманування І.Мазепи, його Коломацькі статті; Наступ на автономію Гетьманщини після поразки Мазепи, Малоросійська колегія; Відновлення і остаточна ліквідація Гетьманщини. ТЕМА 5. Розвиток українських земель в складі Російської та Австрійської імперії в кінці ХVІІІ – на початку ХХ ст. Політичні, соціально-економічні, юридичні та адміністративні зміни в долі українських земель в останній чверті ХVІІІ ст.; Соціально-економічний розвиток Наддніпрянщини та західноукраїнських земель; Українські землі в Першій світовій війні; ТЕМА 6. Національно-демократична революція в Україні (1917-1920 рр.) Формування і діяльність Центральної ради; Боротьба за владу в Україні у кінці 1917-на початку 1918 рр. Четвертий Універсал; Гетьманат Павла Скоропадського; Внутрішня і зовнішня політика Директорії; Внутрішня та зовнішня політика ЗУНР. ТЕМА 7. Україна в роки Другої світової війни Початок Другої світової війни і доля західноукраїнських земель, Буковини та Бессарабії. Окупаційний режим на території України. Визволення України і відновлення радянської влади. ТЕМА 8. Політичний та соціально-економічний розвиток України в другій половині 40-х – першій половині 80-х років ХХ ст. Десталінізація суспільства та культури; Хрущовська відлига; Соціальні та економічні реформи; Застійні та кризові явища в економіці та суспільному житті України; Дисидентський рух в Україні. Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела: Основна література
ГЕ1.3. ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ І. Пояснювальна записка 1.1. Мета даного курсу: дати студентам розуміння загальних закономірностей функціонування культури, її значення в суспільному поступі та розвиткові індивіда, а також засвоєння ним найвидатніших досягнень світового мистецтва, добрі знання специфіки та неповторності української культури. 1.2. Головні завдання курсу: дати студентам методологічні засади розуміння культури, розкрити сутність культурної еволюції, закономірностей розвитку української національної культури у зв'язках зі світовою культурою, а також формувати у них глибокі громадські переконання. 1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни: - освоєння студентами тематики культурно-історичних епох; - основний акцент засвоєння «феноменів культури», тобто тих моментів буття, що пов’язані з перетворювальною діяльністю людини. ІІ. Зміст дисципліни Теорія культури. Історія культури від найдавніших часів до епохи відродження. ТЕМА 1. Культурологія, як навчальний предмет. ТЕМА 2. Сучасні погляди на виникнення та розвиток культури. ТЕМА 3. Біблія – книга людської мудрості і краси. ТЕМА 4. Культура кам’яної доби. ТЕМА 5. Найдавніші пам’ятки культури на території України. ТЕМА 6. Культура стародавнього Сходу. ТЕМА 7. Культура стародавньої Греції і Риму. ТЕМА 8. Середньовічна європейська культура. ТЕМА 9. Культура Київської Русі. Історія культури від епохи Відродження до сьогодення. ТЕМА 10. Культура епохи відродження. ТЕМА 11. Європейська культура 13-18 ст. ТЕМА 12. Культура козацької доби. ТЕМА 13. Європейська культура кінця 18-19 ст. ТЕМА 14. Європейська культура в контексті ідейно-естетичних шукань 20 ст. Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела: Основна література
ГЕ1.4. УКРАЇНСЬКА МОВА (за професійним спрямуванням) І. Пояснювальна записка 1.1. Мета курсу – коригування знань студентів у тих практичних аспектах української мови, які постійно „працюють” у їхній галузі фахових знань (терміновживання, культура усного та писемного мовлення офіційно-ділового та наукового стилів тощо); підвищення загального мовного рівня студентів. 1.2. Головні завдання курсу: Розширення сфери вживання української літературної мови активізувало завдання навчитися вільно володіти всіма ресурсами мови, набути міцні навички орфографії, пунктуації і стилістики, дбати про високий рівень культури усного і писемного мовлення ділової людини. 1.3.Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни. Студент повинен знати: – основні ознаки стилів сучасної української літературної мови; – орфографічні, морфологічні, лексичні, стилістичні, синтаксичні та пунктуаційні норми сучасної української літературної мови; – жанри професійного спілкування та їх основні комунікативні ознаки; – основи культури усного і писемного професійного мовлення; – етикет ділового спілкування; – загальні вимоги до складання та оформлення професійних текстів і документів. Студент повинен уміти: – володіти культурою діалогічного та полілогічного мовлення; – здійснювати структурно-стилістичний аналіз і корегувати тексти відповідно до норм української літературної мови; – сприймати, відтворювати і створювати наукові фахові тексти та різноманітні професійні документи; – застосовувати українську термінологію свого фаху в різноманітних комунікативних ситуаціях професійної діяльності; – користуватися загальномовними та спеціальними словниками; – виконувати роль, відведену в ході ділового спілкування; – підготувати і виголосити публічний виступ (доповідь, промова, звинувачення, захист, дискусія тощо); – дотримуватися мовного етикету відповідно до комунікативної ситуації. ІІ. Зміст дисципліни СУСПІЛЬНЕ ЗНАЧЕННЯ МОВИ. СТИЛІ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТЕМА 1. Суспільне значення української мови, її правовий статус (мова як компонент професійної культури спеціаліста; мова та її функції; основні етапи становлення української мови; державотворча роль мови; історія української мови як державної; основи мовної політики і чинники прискорення процесів упровадження державної мови; літературна мова як вища форма розвитку мови; форми сучасної української літературної мови; поняття мовної норми; основні мовні норми). ТЕМА 2. Стилі сучасної української літературної мови (основні ознаки функціональних стилів сучасної української мови; функціонування та особливості наукового стилю; функціонування та особливості офіційно-ділового стилю; функціонування та особливості публіцистичного стилю). ТЕМА 3 Особливості наукової та офіційно-ділової лексики сучасної української мови (основні етапи становлення і розвитку сучасної української термінології; типи термінологічних словників; ознаки науково-термінологічної та виробничо-професійної лексики; історичне формування мови ділових паперів; мовні кліше і штампи). НОРМИ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ У ПРОФЕСІЙНОМУ МОВЛЕННІ ТЕМА 4. Морфологічні норми сучасної української літературної мови у професійному мовленні (особливості використання граматичних форм іменників, прикметників, займенників у професійному мовленні; особливості використання дієслівних форм у професійному мовленні; синонімія способових форм дієслова; труднощі перекладу процесових понять; службові слова у професійному мовленні; правопис та відмінювання географічних назв; відмінювання числівників; правопис та відмінювання імен, імен по батькові та прізвищ). ТЕМА 5. Лексичні та стилістичні норми сучасної української літературної мови у професійному мовленні (лексичні норми української мови; явища лексичної омо- та паронімії; міжмовна омонімія; явище суржику; терміни, виробничо-професійні та науково-технічні професіоналізми; номенклатурні назви у професійному мовленні; стилістичні норми української мови та їх специфіка в офіційно-діловому та науковому стилях; тавтологія та плеоназм). ТЕМА 6. Синтаксичні норми української літературної мови у професійному мовленні (синтаксичні норми української літературної мови; порядок слів як стилістичний засіб; відокремлені слова і конструкції у професійному мовленні; складні випадки узгодження і керування; правила використання активних і пасивних конструкцій та безособових форм; специфіка українських прийменникових конструкцій). КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ ЯК КОМПОНЕНТ ПРОФЕСІЙНОЇ КУЛЬТУРИ СПЕЦІАЛІСТА. СКЛАДАННЯ Й РЕДАГУВАННЯ НАУКОВИХ ТА ОФІЦІЙНО-ДІЛОВИХ ПРОФЕСІЙНИХ ТЕКСТІВ ТЕМА 7. Поняття культури мовлення (основні комунікативні ознаки культури мовлення: 1) правильність як комунікативна ознака мовлення; правила і норми; 2) точність і логічність мовлення; поняття про алогізми; умови досягнення точності й логічності мовлення; 3) багатство (різноманітність) мовлення: види синонімів, омоніми, пароніми тощо; 4) чистота мовлення; поняття „діалект – діалектизм”, „канцеляризм – мовний штамп”, „вульгаризм” та ін.; 5) доречність і достатність мовлення; 6) виразність мовлення; особливості усної та писемної форм мовлення). ТЕМА 8. Культура писемного мовлення (технічні правила оформлення рукописних та машинописних текстів) (правила оформлення титульної сторінки наукового тексту; правила цитування; норми оформлення списку використаної літератури; рубрикація наукових та офіційно-ділових текстів; культура писемного мовлення офіційно-ділового та наукового стилів). ТЕМА 9. Сучасний документ. Норми, правила, варіанти (поняття про документ; класифікація документів; реквізити документів, формуляр; вимоги до укладання документів. вимоги до автобіографії та її укладання; вимоги до резюме та його укладання; вимоги до характеристики та її укладання; вимоги до заяви та її укладання). ТЕМА 10. Укладання й редагування документів (укладання довідково-інформаційних та обліково-фінансових документів (пояснювальна й доповідна записки, відгуки, довідки, звіти, оголошення, плани робіт, подання, клопотання, протоколи, витяги з протоколів, службові листи, службові телеграми, факси, телефонограми, акти, розписка, доручення); укладання розпорядчих документів (постанова, ухвала, розпорядження, накази, вказівки). ТЕМА 11. Культура усного ділового мовлення (орфоепічні норми української мови; види та правила усного спілкування за професійним спрямуванням (ділова нарада, службова бесіда, телефонна ділова розмова); види і жанри публічних виступів (виступ під час наради, промови з нагоди урочистих зустрічей, громадсько-політична та академічна промови та ін.; структура публічного виступу; підготовка до виступу: добір матеріалу, обґрунтування теми, реєстр і тлумачення ключових слів, засоби активізації уваги слухачів.). Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела: Основна література
ГЕ1.4. ІНОЗЕМНА МОВА (за професійним спрямуванням) «АНГЛІЙСЬКА МОВА» І. Пояснювальна записка 1.1. Мета даного курсу - практичне володіння англійською мовою, реалізація на письмі комунікативних намірів; досягнення студентом такого рівня знань, який повинен забезпечити майбутньому спеціалісту можливість спілкуватись англійською мовою в обсязі тематики, передбаченої програмою, застосовуючи лексико-граматичний мінімум проводити обговорення проблем буденного життя, загальнонаукового та професійно орієнтованого характеру. 1.2. Головні завдання курсу „Англійська мова для професійного спілкування” є: - вивчення англійської мови в різних аспектах з урахуванням мети курсу „Англійської мови для професійного спілкування”, дотримуючись принципу тематичності, що означає вивчення фонетики, лексики, граматики в рамках тематики, визначеної програмою: Туризм та індустрія гостинності; - формування у студента системи знань на засадах комунікативного спрямування у вивченні іноземних мов. Принцип комунікативності вимагає організації процесу навчання англійської мови як моделі процесу комунікації, створення на практичних заняттях атмосфери іншомовного спілкування з навчальними ситуаціями максимально наближеними до умов реальної комунікації; - досягнення мовної та соціокультурної компетенції на основі ознайомлення з різними аспектами життя країн, де англійська мова є рідною, зокрема США, Великобританії та ін; 1.3. Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни: „Англійська мова для професійного спілкування”. Прослухавши курс „Англійська мова для професійного спілкування”, студент повинен: - на професійному, побутовому та культурологічному рівнях виробити навички усної та письмової комунікації на англійській мові; - на основі сформованих знань брати участь в усному мовленні англійською мовою; - реалізувати комунікативні наміри на письмі (статті, реферати); - працювати з іншомовними джерелами наукового та професійно-виробничого характеру; - у виробничих умовах, на основі лексико-граматичного мінімуму, користуючись професійно орієнтованими іншомовними (друкованими та електронними) джерелами здійснювати ознайомче, пошукове та вивчаюче читання. ІІ. Зміст дисципліни Вступний курс |