Видатний український вчений-економіст М.І. Туган-Барановський: спадщина і сучасність


Скачати 311.24 Kb.
НазваВидатний український вчений-економіст М.І. Туган-Барановський: спадщина і сучасність
Сторінка1/3
Дата18.03.2013
Розмір311.24 Kb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Економіка > Документи
  1   2   3


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

МАЛА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ЧЕРКАСЬКЕ ТЕРИТОРІАЛЬНЕ ВІДДІЛЕННЯ

МАЛОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ

Секція економіки

Видатний український вчений-економіст М.І.Туган-Барановський: спадщина і сучасність

Роботу виконала

Кравченко Катерина Анатоліївна,

учениця 10-Б класу

Кам’янського еколого-економічного ліцею

Кам’янської районної ради Черкаської області

Науковий керівник –

Гетьман Людмила Іванівна,

вчитель-методист

економіки і права

Кам’янського еколого-економічного ліцею

Кам’янської районної ради Черкаської області

Рецензент Губенко Василь Іванович.

Доктор економічних наук , професор,

завідувач кафедри організації виробництва

і зовнішньоекономічної діяльності

підприємств АПК Білоцерківського державного

аграрного університету,

лауреат Міжнародного конкурсу наукових

монографій присвячених пам’яті М.І.Туган-

Барановського

м. Кам’янка

2005 рік

Зміст

Вступ..............................................................................................3

Розділ 1 М.І.Туган-Барановський – економіст світового рівня.....................5 Розділ 2 Кон’юнктурна теорія грошей М.І.Туган-Барановського і монетаризм....................................................................................................8

2.1. Вихідні позиції теорії....................................................................8

2.2. Еволюція сучасного монетаризму................................................12

2.3. Монетаризм і Україна: проблема сумісності.................................15

Розділ 3 Обґрунтування теорії циклів та промислових криз М.І.Туган-Барановського та її вплив на формування “ довгих хвиль” М.Д.Кондратьєва..21

Висновок...............................................................................................25

Список використаної літератури...........................................28

Додатки.......................................................................................29

Вступ.

Актуальність теми дослідження: 20 – 21 січня 2005 року у Донецькому

державному університеті економіки і торгівлі ім.М.І.Туган-Барановського відбулася Міжнародна науково-практична конференція „М.І.Туган-Барановський – видатний вчений-економіст. Спадщина та новації.” Яка присвячена 140-річчю з дня народження М.І. Туган-Барановського та 85-річчю з дня заснування університету.

У цій науково-дослідницькій роботі зібрано і систематизовано цікаві та маловідомі факти, які дозволяють по-новому уявити роль М.І.Туган-Барановського в становленні вітчизняної та всесвітньої економічної думки.

Мета і завдання дослідження. Метою науково-дослідницької роботи є прослідкувати причини, чому за наявності такої теоретичної спадщини і за наявних ресурсів , Україна не переживає економічного процвітання. Тому що ,

визначення проблеми це перший крок до її вирішення. Також метою дослідження є розробка теоретичних і методологічних основ формування

Значущість тих чи інших концепцій минулого має сенс тільки при визначенні існування певної об'єктивної реальності, яка є незалежною від дослідника і яку останній може пізнавати практично на прикладі будь-якого періоду існування людства. Перевага пращурів полягає у використанні ними вже нагромадженого знання поколінь, але цей тягар з часом не полегшав бо світ еволюціонує і ускладнюється. Економічна думка України сьогодні опинилася на тому самому роздоріжжі, що й у часи Туган-Барановського. Один шлях - визнання причетності до єдиної світової траєкторії розвитку і намагання якнайкраще вписатися в неї; другий шукання якогось особливого шляху, ніби призначеного для окремої країни.

Багато економістів сьогодні, так само як і сто років тому, вважають, що теоретичні схеми , слушні для західних країн , в Україні не спрацюють. Туган-Барановський доклав чимало зусиль , аби довести протилежне: для цього йому довелося розвинути існуючу теорію, зробивши свій внесок у скарбницю економічного вчення. економічної стабільності в Україні.

Об'єктом дослідження обрано наукову спадщину видатного українського економіста М.І.Туган-Барановського, яка не використовується для подолання економічних проблем в Україні.

Ми сподіваємося, що ця науково-дослідницька праця стане достойним внеском в увічнення світової пам’яті великого вченого М.І.Туган-Барановського.

Обсяг і структура науково-дослідницької роботи. Дослідження викладено на 31 сторінках комп'ютерного тексту і складається з вступу , 3 розділів, висновків, включає 1 таблицю , список використаних джерел літератури з 9 найменувань.

Розділ 1.М.І.Туган-Барановський-економіст світового рівня.

Український економіст - мислитель світової слави народився 3 (21) січня 1865 р. у дворянській родині в селі Солониківка Куп'янського повіту на Харківщині. Вихованням сина займалася переважно мати, яка мала музикальні здібності, ніжну душу і прагнула, щоб І діти були видатними особистостями. Отримавши початкову освіту в домашніх умовах, середню освіту М. І. Туган-Барановський здобував у 1-й Київській та в 2-й Харківській гімназіях. Згідно із свідченнями сучасників, особливу світоглядну роль відіграло його навчання у Київській гімназії з її національно-демократичними традиціями. У цьому зв'язку варто нагадати, що саме цю гімназію закінчив творець гімну України Павло Чубинський, автор "дуже цінного відкриття" Сергій Подолинський та інші знаменитості.

У 1884 р. майбутній вчений вступив до Харківського університету на фізико-математичний факультет, в якому мали місце відверті прояви українського волелюбства, яке жорстоко переслідувалося імперськими чиновниками. У студентські роки М. І. Туган-Барановський, як він пізніше признався, був українським патріотом, За це він був виключений з університету, який довелося закінчувати екстерном, щоправда, на двох факультетах - фізико-математичному та юридичному.

Вже студентом М. І. Туган-Барановський обрав предметом своїх досліджень економіку. Результатом цих досліджень стала праця "Вчення про граничну корисність господарських благ як причину їх цінності", опублікована 1890 р. в московському журналі "Юридичний вісник". Вона свідчила про те, що з'явився молодий талановитий вчений, який здійснив синтез трудової теорії і теорії граничності, вивівши економічну науку з глухого кута.

Щоб збагнути сенс наукового новаторства Туган-Барановського, потрібно нагадати, що в кінці ХІХст. провідним були, з одного боку, трудова теорія вартості, основи якої заклали економісти-класики А.Сміт і Д.Рікардо і яку К.Маркс довів до абсурду, з другого - запропонована К. Менгером теорія граничної корисності. Ці теорії перебували в антагонізмі. Його усунув український економіст.

Здійснений ним синтез, здавалося б, двох протилежних теорій започатковував новий етап розвитку науки, якою була політична економія. Водночас такий синтез запропонував англійський економіст А. Маршалл. Однак його український ровесник, на думку окремих дослідників, здійснив цей синтез з більшою глибиною і науковою естетичністю. А втім, наукова глибина й оригінальність притаманні всім дослідженням Туган-Баоановського. 1894р. опублікував магістерську дисертацію –“Промислові кризи в сучасній Англії, їх причини і близький вплив на народне життя”, що вже на початку XX ст. стала науковим бестселером в економічній літературі Європи.

Своєю теорією криз учений заклав основи інноваційно-інвестиційної моделі економічного розвитку, обґрунтував роль держави у керуванні економікою. Щ та інші новаторські підходи сприяли популярності теорії економічних криз Туган-Барановського. Його магістерська дисертація перекладена німецькою та англійською мовами, стала доступною для західноєвропейських економістів. У 1905 р. німецький вчений А.Шпітгоф захистив дисертацію на основі теорії криз Туган-Барановського, якого В. Зомбарт назвав "батьком нової теорії криз".

На її основі формувалася нова наукова школа економістів, яку в XX ст. найповніше представляли австрійсько-американський вчений Й.Шумпетер і російський економіст М.Кондратьєв. Останній був студентом Туган-Барановського у Петербурзькому політехнічному інституті. Про це нині мало знають українські економісти, а деякі з них мають тенденцію цей факт замовчувати. Очевидно, дехто досі не може пробачити Туган-Баранойському його нещадну критику економічних доктрин марксизму. До речі, австрійський соціаліст К.Каутський вважав Туган-Барановського найглибшим критиком теорії К.Маркса і Ф. Енгельса, назвавши їхній науковий метод діалектичною метафізикою.

Новаторський почерк економіста-класика позначився на всіх його працях. Професор Київського університету М.Столяров ще у 1902 р. довів, що Туган-Барановський підняв економічну науку до рівня теоретичної фізики. Потужний теоретичний потенціал, закладений у його "Соціальній теорії розподілу", яка з'явилася 1913 р. російською і німецькою мовами, дістала позитивний відгук у працях відомих економістів, зокрема Є. Бем-Баверка. Водночас ця теорія викликала критику марксодоксів, бо вона заперечувала концепцію експлуатації пролетаріату.

У пошуках соціального ідеалу майбутнього Туган- Барановський прискіпливо вивчав теорію і практику кооперативного руху, який, до речі, на початку XX ст. мав яскраві здобутки в Україні. Це підтвердили кооперативні з'їзди у Львові (1909 р.) та Києві (1913 р.). У 1916 р. вчений видав монографію "Соціальні основи кооперації", яка незабаром стала хрестоматійною і була перекладена багатьма мовами світу. Тож Туган-Барановського можна вважати класиком кооперативної теорії, а водночас організатором кооперативної освіти в Україні. 1918 р. він видавав журнал "Українська кооперація" - найкраще кооперативне видання в світі, на сторінках якого друкувалися розроблені вченим програми з кооперативної освіти.

У період Першої світової війни Туган-Барановський активно досліджував проблеми грошей, грошового обігу та фінансів. Результатом цих досліджень була його праця "Паперові гроші і метал", перевидана в Одесі 1919 р. Узагальнюючи досвід багатьох країн, він піддав науковій критиці теорії грошей своїх попередників, розкрив причини інфляції, вказав на засоби й методи державного регулювання грошовим обігом. Вчений запропонував свою кон'юнктурну теорію грошей, пов'язуючи її з економічною кон'юнктурою й економічним циклом. Він обґрунтував теорію та умови демонетизації грошового обігу, яка була реалізована в 1976 році.

Новаторська теорія грошей, грошового обігу та грошової політики Туган-Барановського була сприйнята західними економістами, зокрема Дж. Кейнсом, який зізнавався, що йому імпонує теорія українського вченого. До речі, Дж. Кейнс у своїх запозиченнях був набагато чеснішим від Й. Шумпетера, який використовував наукові ідеї Туган-Барановського за посередництвом праць А. Шпітгофа. Це варто мати на увазі, з'ясовуючи наукові новації Туган-Барановського, вплив яких позначився на усіх напрямах економічної думки світу у XX ст. Цей вплив не подолано досі.

М. І. Туган-Барановський був міністром економіки Центральної Ради в 1917-1918 рр., він був серед співзасновників Української Академії Наук, склав соціально-економічну програму її діяльності, заснував уперше в системі академії інститут економічної кон'юнктури, інститут демографії, кафедру економіки України. Вчений працював деканом юридичного факультету і завідувачем кафедри політекономії Київського університету. На всіх цих посадах Туган-Барановський відверто демонстрував свій український патріотизм. Він помер у січні 1919 р. у поїзді на шляху Київ -Одеса. У складі урядової делегації УНР він їхав до Парижа на мирну конференцію.

Свій творчий доробок М. І. Туган-Барановський віддав українському народові й усьому цивілізованому людству. Це зобов'язує нас гідно вшанувати й увічнити його ім'я у назвах академічних установ, вищих наукових закладів, площ, вулиць, зокрема у Харкові, Києві, Куп'янську. Давно назріла потреба і видати твори вченого українською мовою та встановити меморіальні знаки в місцях його перебування.

Розділ 2. Кон’юнктурна теорія грошей М.І.Туган-Барановського і монетаризм.

2.1.Вихідні позиції теорії.

Світову славу М. Туган-Барановському принесла публікація його магістерської дисертації "Промислові кризи в сучасній Англії, їхні причини і близький вплив на народне життя" (1894). У передмові до 2-го видання (1900) автор зазначив, що мав на меті вивчити найзагадковіше явище господарського життя, ще не з'ясоване наукою, а саме періодичні промислові кризи, іманентне властиві капіталістичному ладу . Розкрити таємницю настання криз марно намагалися багато економістів. Але саме наш співвітчизник дав наукову Інтерпретацію причинно-наслідкових зв'язків циклічного характеру капіталістичного відтворення, розкрив його перспективи, аргументував методологічні засади прогнозування ринкової кон'юнктури.

Учений дійшов висновку, що економічні кризи не можна розглядати у відриві від функціонування ринку, тому друга частина його праці присвячена теорії ринку. Деталь­ний опис і зіставлення фактів економічної кон'юнктури переконали дослідника в тому, що криза залежить не тільки від випадкових особливостей певного історичного момен­ту, а й від постійно діючих загальних причин, притаманних сучасному культурно-еконо­мічному ладу. Проблема криз, казав він, може бути задовільно розв'язана лише на основі правильної теорії ринку. А оскільки більшість представників сучасної науки спираються на хибну теорію ринку, то зовсім не дивно, що й проблема криз виявилася їй не під силу.

Резюмуючи, вчений наголосив, що його метою було довести, чому періодичність криз - то неодмінний супутник капіталістичного господарства. Циклічні коливання, зміна періодів піднесень і спадів має своєю головною сферою галузі промисловості, які створюють засоби виробництва (передусім залізоробне виробництво), а також різні галузі з обробки заліза і дерева; далі йдуть кам'яновугільне виробництво, і взагалі гірничозаводська справа, будівельна промисловість. Таке розмежування, на думку М. І. Туган-Барановського, дуже важливе, воно відбивається навіть на законодавстві, що підтверджує правильність викладеної концепції, згідно з якою періодичні кризи викликаються зміною розширення і скорочення виробництва основного капіталу . Теорію промислових криз і капіталістичної господарської кон'юнктури її фундатор невтомно довершував, конкретизуючи, посилюючи і розширюючи окремі складники. Але вже і в першому варіанті вона мала широкий міжнародний резонанс. У 1900 р. працю М. Туган-Барановського було видано німецькою, згодом французькою та англій­ською мовами. Ряд західноєвропейських учених цілком або з якимись обмеженнями прийняв висновки автора. Так, Жан Лескюр назвав книгу найоригінальнішим твором у всій економічній літературі сучасності. Відомі економісти А. Шпітгоф, В. Зомбарт та інші високо оцінили значення монографії в теоретичному і практичному аспектах. Теорія кон'юнктури вплинула на всі напрями економічної науки XX ст., Ті настановами плідно скористалися практики для регулювання процесів у різних господарських системах, включаючи й планово-директивну.

Кон'юнктурна теорія грошей та її вплив на монетаризм. Особливе місце серед наукових здобутків М. Туган-Барановського займає теорія грошей і грошового обігу. У 1915-1917 рр. виходять друком його праці "Паперові гроші та війна", Паперові гроші і метал", "Звідки беруться гроші для війни", в яких з'ясовуються суть, походження, основні функції грошей. Центральним у теорії грошових відносин він вважав питання про цінність грошей: якщо в цьому немає ясності, то всі подальші міркування будуть хиткі. Тим часом, писав дослідник, у науці існували дві теорії цінності грошей, що конкурували між собою, - кількісна і товарна. Критично розглянувши їх, учений висвітлив вади та переваги кожної і запропонував власну теорію цінності грошей, яку назвав кон'юнктурною. На його думку, не можна визначати цінність грошей на основі трудової теорії вартості, бо паперові гроші, на відміну від металевих, не містять у собі трудової вартості взагалі. Теорія граничної корисності також незастосовна. Ми цінуємо гроші не самі по собі, а лише як засіб придбання благ, і скільки цих благ можна купити за певну суму - залежить виключно від об'єктивних умов ринку; гроші потрібні нам тільки як платіжний засіб. Тобто цінність грошей є функцією від їх корисності. М. Туган-Барановський вважав, що грошова ціна кожного окремого товару визначається, крім індивідуальних факторів, загальним рівнем грошових цін, а не навпаки.

Ма початку XX ст. в економічній науці панувала кількісна теорія грошей, запропонована Ірвінгом Фішером. М. Туган-Барановський повністю погоджується з його рівнянням обміну, згідно з яким виражена у грошах сума всіх покупок дорівнює вираженій у грошах сумі продажу, але пропонує критично поглянути на деякі аспекти цієї теорії, що саме по собі було сміливим кроком, бо незаперечність кількісної теорії не підлягала в той час жодному сумніву.

М. І. Туган-Барановський вважав, що зміна цінності грошей, як позасвідомого феномена, майже ніколи не викликається змінами кількості грошей в обігу чи змінами попиту пропозиції окремих товарів: визначальним фактором тут виступає загальна кон'юнктура товарного ринку. Між цінністю товарів і цінністю грошей є принципова відмінність: перша створюється на основі свідомих розцінювань з боку окремих інди­відів, чим держава керувати не може, натомість цінність грошей - то позасвідомий стихійний продукт соціальної взаємодії, що повною мірою допускає державне регулю­вання. Тому завдання планомірної політики грошового обігу, спрямованої на регулю­вання цінностей грошей, не містить у собі нічого неможливого. Для економічної науки на передній план висувається нове завдання величезної практичної значущості - вироблення основ раціональної грошової політики .

Отже, М. І. Туган-Барановський першим з економістів дійшов висновку, що дер­жавна грошово-кредитна політика стає необхідною в сучасному господарств). Важлива роль у цьому належить центральному банку держави, який має керуватися у своїх діях не одержанням зиску, а загальнодержавними інтересами.

Більшість економістів, що займалися теорією грошей, не визнавали самостійної цінності паперових грошей. М. Туган-Барановський пророчив, що настане час, коли вони будуть визнані справжнім, самостійним мірилом цінності і коли держава почне регулювати стихійні процеси їхнього руху. Він геніально передбачив, що після Першої світової війни постане нова грошова система - система паперових грошей. А золото (резерви) зберігатиметься в коморах центральних національних банків для прова­дження активної валютної політики, для придбання іноземної валюти, потрібної в експортно-імпортних операціях, причому цей золотий запас не може бути переданий в обіг. Передбачення вченого справдилося: система золотовалютного стандарту проіснувала до 1976 р., коли група розвинутих країн домовилася про його ліквідацію (Кінгстонзька угода).

Український економіст наполягав на тому, що однією з найважливіших складових економічної реформи має стати активна політика держави, спрямована на створення нової грошової системи, на стимулювання ефективного платоспроможного попиту й інвестиційного процесу. При цьому, підкреслював він, влада держави не безмежна: вона діє в рамках ринкових сил. Ще задовго до Дж. М. Кейнса М. Туган-Барановський говорив, що гроші мають самостійну цінність і що до них має бути застосована певна регулююча політика. Одним з її об'єктів є вексельний курс. Держава не може споді­ватися, не змінюючи кількості грошей в обігу, на те, що зможе істотно вплинути на середній рівень вексельного курсу, але має прагнути до його більшої стійкості, усунення різких коливань. Адже для народного господарства надзвичайно важливо, як саме створюється вексельний курс: шляхом зрушень вгору-вниз чи систематичних вібрацій на одному рівні. Саме в усуненні широкої амплітуди, в досягненні сталості вексельного курсу І полягає основне завдання активної грошової політики. Учений заклав основу сучасної інвестиційної теорії циклів, випередивши в тому, як і в інших питаннях, своїх сучасників.
  1   2   3

Схожі:

Видатний український вчений-економіст М.І. Туган-Барановський: спадщина і сучасність

27 серпня 1856 р., с. Нагуєвичі, Дрогобицький повіт 28 травня 1916...
Якович Франко (27 серпня 1856 р., с. Нагуєвичі, Дрогобицький повіт – 28 травня 1916 р., Львів) – український письменник, поет, публіцист,...
100 академік М. Марр, 80 видатний археолог Генріх Шліман, понад 60...
М. Марр, 80 видатний археолог Генріх Шліман, понад 60 український науковець і письменник Агатангел Кримський
Г. С. Сковорода, видатний український письменник, філософ
Створення відповідного емоційного настрою за допомогою музики та автотренінгу, мотивація навчальної діяльності
Ймовірно автопортрет Леонардо да Вінчі
Леона́рдодаВі́нчі (іт. LeonardodaVinci, 15 квітня 1452 в Анкіано, коло Вінчі — 2 травня 1519 в замку Клос-Луче, Амбуаз) — видатний...
Глушков Віктор Михайлович
Видатний радянський вчений, віце-президент Академії наук УРСР (з 1962 року), академік АН СРСР (1964), один з піонерів вітчизняної...
Поет великих дум і почуттів
Андрій Самійлович Малишко – видатний український поет, ім’я якого залишається одним з поетично-пісенних символів України
Сосюра Володимир Миколайович
Сосюра Володимир (1898 — 1965), видатний український поет радянської доби, народився на ст. Дебальцеве (Донбас). За походженням по...
Розчини
Видатний український філософ Г. Сковорода, говорячи про людей, уражених хворобою, у «Розмові п’яти подорожніх про істини щастя в...
Виробничі функції, типові завдання діяльності та уміння, якими повинен...
Вищого навчального закладу з кваліфікацією “Менеджер-економіст”, “Менеджер у галузі діяльності”
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка