РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ

Скачати 0.69 Mb.

Назва	РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ
Сторінка	6/6
Дата	15.04.2013
Розмір	0.69 Mb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Економіка > Документи

1 2 3 4 5 6

Горизонтальна вісь показує час. Зони конкуренції − це заштрихована зона, поза цією зоною підприємство є неконкурентоспроможним. Якщо межа зони конкуренції йде вгору, це означає, що, якщо навіть підприємство є конкурентоспроможним зараз, то необхідно продовжувати вдосконалюватися, аби залишитись конкурентоспроможним у майбутньому [191, с.221].

Конкуренти постійно поліпшують свої показники, і метою будь-якого підприємства є забезпечення більш високих, ніж у конкурентів, темпів покращання на своєму підприємстві. Зараз більшість українських підприємств перебуває нижче зони конкурентоспроможності. І хоча відбуваються позитивні зміни, їх нинішні темпи не дають змогу увійти до цієї зони [191, с.221].

Необхідно запроваджувати ступеневі зміни, завдяки яким можна дістатися зони конкурентоспроможності і лишатися там, проводячи прискорене вдосконалення діяльності. За мету слід спочатку ставити виконання ступеневих змін задля набуття конкурентоспроможності, а потім перехід до активних, швидких заходів щодо поліпшення діяльності та підвищення продуктивності.

Одним із чинників забезпечення конкурентоспроможності підприємств є підвищення продуктивності [51, 139, 141, 228]. Підвищення продуктивності має призводити до реального економічного зростання, соціального прогресу і вищого рівня життя. Однак місцем, де дійсно забезпечується підвищення продуктивності, є підприємство. Саме тут всі доступні ресурси (фінансові, кадрові, інформаційні, технічні, управлінські, організаційні) сходяться воєдино з метою виробництва конкурентоспроможної продукції. Ефективність інтегрального функціонування даних ресурсів відбивається в продуктивності.

Загальна продуктивність визначається як відношення обсягу виробництва чи послуг, вироблених системою виробництва або обслуговування, до витрат на його створення. Таким чином, продуктивність являє собою ефективне використання праці, капіталу, землі, матеріалів, інформації під час виробництва різних товарів [16, с.165].

Показники продуктивності допомагають ставити реальні цілі та встановлювати орієнтири для діагностичної діяльності, вказуючи на вузькі місця і перешкоди на шляху досягнення очікуваної ефективності, а, загалом, і конкурентоспроможності [49, с.47]. Без оптимальної системи вимірів даного показника не може бути досягнуто будь-якого поліпшення внутрішньо-виробничих відносин між робітниками, менеджерами і керівниками та належної відповідності між рівнем продуктивності, заробітної плати і політикою розподілу прибутків, отриманих завдяки зростанню продуктивності. Ефективніше використовуючи ресурси, підприємство отримає більш віддачу, тобто економічні результати підвищення ефективності використання ресурсів виражаються у зростанні прибутковості.

(вырезано)

У своїй роботі Джеймс С. Уомек наводить чотири напрямки даного підходу [338]:

Нові прийоми структурної організації груп за розробленням нової продукції і менеджменту, які дозволяють значно швидше виводити нову продукцію на ринки збуту, а також підвищити якість продукції на стадії розробки і можливості виробництва. (Справжнім лідером в цій області можна вважати компанію «Chrysler». Її система розроблення нової продукції була скопійована з японської компанії «Honda», а потім «удосконалена». В результаті було отримано практично інший метод, значно кращий за ефективністю, ніж попередній).
Підвищення віддачі виробничих потужностей шляхом скорочення вартості оброблення, витрат робочого часу, зменшення обсягів робіт з одночасним підвищенням якості і гнучкості виробничого процесу. Даний підхід має назву «зосередження на вартісному потоці» (Focusing On The Value Stream), що доказує тісний зв’язок його філософії з японськими концепціями JIT (Just-In-Time − точно в термін).
Адаптація нових методів взаємозв’язку «споживач − постачальник». Даний підхід частково було позичено із практики японських кейрецу (keiretsu) (великі холдингові компанії) і забезпечує тісний зв’язок вказаних груп, зберігає при цьому незалежність організацій.
Удосконалення методів керівництва за допомогою створення сильних і незалежних рад директорів, які мають право звільняти менеджерів, які неефективно виконують свої обов’язки [338].

Підсумовуючи вищесказане, можна зазначити, що кожне підприємство, яке виходить на ринок з власною продукцією, намагається досягти переваги над іншими підприємствами-конкурентами. Можливості підприємства у досягненні такої переваги визначаються таким поняттям як конкурентоспроможність. Узагальнюючи підходи до забезпечення конкурентоспроможності різних авторів приходимо до висновку, що конкурентоспроможність підприємства як економічна категорія в умовах сьогодення відповідає наступним положенням:

Конкурентоспроможність підприємства формується на основі впровадження нововведень, поліпшувань та змін − реструктуризації.
Конкурентоспроможність підприємства стосується всієї системи створення цінностей − це весь набір видів діяльності, які взаємодіють у процесі створення, виробництва і реалізації продукції.
Конкурентоспроможність підприємства повинна постійно підтримуватися безперервним удосконаленням діяльності.
Конкурентоспроможність підприємства забезпечується різними методологічними підходами й характеризується різноманітними способами досягнення.
Конкурентоспроможність підприємства забезпечується завдяки наявності конкурентних переваг, які формують конкурентоспроможність складових: продукції, виробництва, технологій, ресурсів, персоналу.
Дослідження конкурентоспроможності підприємства передбачає ретельний розгляд всіх складових, елементів, факторів внутрішнього і зовнішнього середовища діяльності підприємства.
Існуючі методики оцінки конкурентоспроможності підприємства і конкурентоспроможності продукції дозволяють поглиблено проаналізувати стан й існуюче забезпечення конкурентоспроможності діючих підприємств.

Отож, зазначимо, що для будь-якої економічної системи дослідження конкурентоспроможності є важливою складовою розвитку суспільства, виступає об’єктом пильної уваги науковців, а кожному із етапів розвитку продуктивних сил відповідає своє бачення економічної природи забезпечення конкурентоспроможності підприємств.

1 2 3 4 5 6

Схожі:

ТЕМА Основи фінансів підприємств Поняття й сутність фінансів підприємств.... Сфери фінансових відносин підприємств. Фінансові відносини між підрозділами підприємств, між суб'єктами господарювання, з державою,...	В УМОВАХ ДИТЯЧОГО БУДИНКУ РОЗДІЛ ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНОГО СУПРОВОДУ ДІТЕЙ-СИРІТ В Умовах ДИТЯЧОГО БУДИНКУ
1. Основні трансформаційні потоки У структурі ринкової трансформації... Багато керівників підприємств сподівалися, отримавши економічну свободу, поліпшити результати своєї роботи і досягти успіху, але...	РОЗДІЛ І. "Підвищення конкурентоспроможності економіки області. Реальний... Впровадження енергозберігаючих технологій у житлово-комунальному господарстві території, усього, у т ч в розрізі підприємств (назва...
РОЗДІЛ І. "Підвищення конкурентоспроможності економіки області."	СПИСОК наукових праць за 2008-2012 Діагностика конкурентоспроможності підприємств машинобудівної галузі в ринкових умовах
«Роль соціального працівника у формуванні здорової сім’ї» ЗМІСТ ВСТУП... Розділ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИВЧЕННЯ ВПЛИВУ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ НА ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВОЇ СІМ’Ї	РОЗДІЛ І. "Підвищення конкурентоспроможності економіки області." Обсяги фінансування місцевих програм реформування житлово-комунального господарства
Програма вирівнювального модулю «Економіка 1» «Економіка 1» (основи ринкової економіки; основи макроекономіки) за напрямом підготовки «Економіка» і «Адміністративний менеджмент»...	5 КРЕДИТУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ ...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання