УРОК №1


Скачати 146.56 Kb.
Назва УРОК №1
Дата 24.03.2013
Розмір 146.56 Kb.
Тип Урок
bibl.com.ua > Економіка > Урок

Дата
















Клас
















УРОК № 1

ТЕМА. Вступ. Перспективи розвитку та вдосконалення техно­логій. Відомості про автоматизацію, комп'ютеризацію тех­нологічних процесів, застосування промислових роботів. Повторення правил безпечної праці, організація робочого місця, санітарно-гігієнічних вимог під час роботи в шкільній майстерні. Ознайомлення зі змістом програми трудового навчання для учнів 9 класу

Мета:

закріпити знання про перспективи розпитку й удосконалення тех­нологій, автоматизацію, комп'ютеризацію технологічних проце­сів, застосування промислових роботів;

розвивати пам'ять, уяву, просторове та логічне мислення, форму­вати інтерес до професії верстатника широкого профілю; виховувати почуття прекрасного, охайність, повагу та культуру праці. Основні поняття: ЧПУ, промислові роботи. Обладнання: дошка, додатки.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

СТРУКТУРА УРОКУ

  1. Організаційна частина

  2. Актуалізація знань і мотивація навчальної діяльності учнів

  3. Вивчення нового матеріалу

ПЛАН

  1. Перспективи розвитку та вдосконалення технологій.

  2. Промислові ро'боти.

  3. Ознайомлення зі змістом програми трудового навчання для учнів
    9 класу з технічного виду праці.




  1. Закріплення вивченого матеріалу

  2. Підсумки уроку

  3. Домашнє завдання

ХІД УРОКУ

I. Організаційна частина

Перевірка присутності учнів та призначення чергових.

II. Актуалізація знань і мотивація навчальної діяльності учнів

Фронтальне опитування

  1. Що називають продуктивністю праці?

  2. Що називають санітарно-гігієнічпими вимогами? Для чого вони
    потрібні?

Для чого потрібно вивчати правила ТБ у шкільній майстерні?

III. Вивчення нового матеріалу

1. Перспективи розвитку й удосконалення технологій

Перед промисловістю України стоять складні завдання, насам­перед значне підвищення продуктивності праці. Це завдання вирі­шується завдяки впровадженню сучасних технологій на основі вико­ристання досягнень науки і техніки, застосування сучасного висо­копродуктивного обладнання, передусім верстатів із числовим про­грамним управлінням (ЧПУ). Для обслуговування новітньої техніки в умовах упровадження передових технологій різко зростають вимоги до знань, умінь і здатності обслуговуючого персоналу засвоїти прин­ципово інші способи праці. Нові форми організації машинобудівного виробництва зумовлюють пошук резервів підвищення продуктивнос­ті праці, наприклад завдяки розширенню сфери трудової діяльності робітників-верстатників, що привело до появи професії верстатник широкого профілю. Основна вимога до представника цієї професії — володіти знаннями та вмінням з ряду спеціальностей, що, з одного боку, ускладнює процес навчання через значне розширення обсягу навчального матеріалу, а з іншого, дає змогу полегшити процес засво­єння різного матеріалу завдяки виявленню загального, здавалося б, у принципово різних питаннях.

Верстатник широкого профілю — професія, яка поєднує кілька верстатних професій. Формування основних професійних знань від­бувається переважно під час вивчення спеціальної технології.

2. Промислові роботи

Значимість промислових роботів полягає в тому, що за їх допомо­гою вдалося поєднати розрізнене технологічне устаткування в комп­лексні гнучкі автоматизовані виробничі системи машин і приладів. Саме таким системам належить майбутнє. Прийде час, коли без промислової робототехніки уявити собі і виробництво, і побут буде настільки ж важко, як сьогодні без автомобіля або телевізора.

Застосування сучасних промислових роботів збільшує продуктив­ність праці і випуск продукції, поліпшує її якість, заміняє людину на монотонних і важких роботах, допомагає заощаджувати матеріали й енергію. Крім того, роботи достатньо гнучкі, що дає можливість використовувати їх при випуску продукції середніми і малими пар­тіями, тобто в тій області, де традиційні засоби автоматизації неза­стосовні. Дрібносерійна продукція має великий ринок. Дослідження показують, що переважна більшість деталей, закуповуваних навіть військовими організаціями, були випущені партіями менш ніж 100 штук, а у Великій Британії приблизно 75 % усіх металевих деталей випускалося партіями менш ніж 50 штук.

Роботи не мають якостей, властивих людині, наприклад, не здатні до розумного реагування на непередбачену обстановку і зміну робочо­го середовища, до самонавчання, до використання тонкої координації системи «рука — очі». Роботи із захватами чи подібні їм механізми застосовуються для виконання маніпуляційних операцій: лиття, очи­щення злитків, кування, термообробки, точного лиття, обслуговуван­ня верстатів на навантаженні-розвантаженні, формування, упакуван­ня, розміщення деталей у налети і складування.

Роботи замість захватів можуть оснащуватися різними інструмен­тами для виконання багатьох робіт: фарбування розпиленням, нане­сення клейових і ізоляційних покриттів, свердління, зенкування, закручування гайок, шліфування, піскоструминне очищення. Крім того, роботи можна використовувати для крапкового і дугового зва­рювання, теплової обробки і різання за допомогою лазера чи полум'я, а також при очищенні за допомогою водяних струменів.

Слід зазначити, що первісні ілюзії про можливість створити універ­сальний робот, здатний виконати майже будь-яку роботу — від зборки до точкового зварювання, тепер у значній мірі розвіяні. У даний час роботи здобувають спеціалізацію, стаючи роботами для фарбування, для зварювання, для складання тощо. Стосовно потенційної заміни робітників «сталевими комірцями» варто пам'ятати, що робот може замінити тільки того, хто «працює, як робот». Однак недалеко той час, коли роботи зможуть звільнити людей не тільки від стомлюючої, . монотонної, важкої праці, але й від виконання робіт, які вимагають вправності, що, як вважалося раніше, здобувається з досвідом. Тому цілком зрозуміло, що в багатьох людей поширення роботів викликає занепокоєння через можливе зростання безробіття. Якщо ж стримува­ти прогресивні зміни, людству загрожуватиме деградація.

  1. Ознайомлення учнів зі змістом програми з трудового
    навчання


  2. Закріплення вивченого матеріалу

Запитання

Які ви знаєте верстати із ЧПУ?

Яке значення промислових роботів?

Де використовують промислових роботів?

V. Підсумки уроку

Рефлексія із застосуванням інтерактивної методики «Мікрофон»

Запитання

Що сподобалось чи не сподобалось на уроці?

Чи дізнались про щось нове, цікаве?

Чого навчились?

Що очікували від себе та інших?

Яких результатів досягли?

Що вдалось, а що ні?

Чи взяли з цього уроку щось корисне для себе?

Чи застосовуватимете набуті знання в майбутній практичній ді­яльності?

VI. Домашнє завдання

Повторити конспект, записаний у зошиті.

Додаток А

Правила безпечної праці в шкільних майстернях У майстерню входити організовано з дозволу вчителя. Надати спецодяг. Зайняти своє робоче місце. Підготуватися до уроку.

Без дозволу вчителя не відходити від робочого місця. Виконувати вимоги правил техніки безпеки. Слідкувати за своєю робочою позою. Бережливо поводитись з обладнанням та інструментами. Слідкувати за чистотою і порядком на робочому місці. Під час перерви виходити з майстерні. Наприкінці занять прибрати своє робоче місце.

Додаток Б

Слово праця означає корисну роботу людини в процесі трудової діяльності. Процес праці охоплює три елементи: саму працю, предмет праці (заготовки, деталі), засоби праці (інструменти, пристрої, верстати).

Праця на заняттях у навчальних майстернях відрізняється від праці дорослих тим, що дорослі створюють матеріальні й духовні цін­ності, а школярі в процесі праці тільки вчаться створювати їх.

Слово організація означає взаємне розміщення і взаємозв'язок окремих частин чогось цілого. Із цього випливає, що організація праці — це способи впорядкування засобів, предметів та умов праці людини в технологічному процесі.

Наукова організація праці відрізняється від звичайної організації тим, що спирається на перевірені дані науки. Наприклад, учені вста­новили, що висота робочого місця має відповідати ростовим даним учня. Висота стільця має дорівнювати довжині гомілки плюс ще 5 см. Або раціональна висота токарного верстата має становити 60 % зросту учня, що працює на ньому. Отже, науковою організацією праці перед­бачено використання всіх наукових даних у комплексі.

Під керівництвом учителя ви будете організовувати працю и шкільній майстерні — розставляти своїх товаришів по робочих Місцях, доручати кожному практичні завдання. Навчитесь визначати параметри робочого місця, висоту верстата, робочу зону, правильність Освітлення, розміщувати заготовки та інструменти.

Конкретну роботу ви будете виконувати, застосовуючи різні види поділу праці. Поділ праці передбачає розподіл практичних завдань між виконавцями в процесі праці. У шкільних майстернях розрізня­ють такі види поділу праці:

  1. основні роботи — обробка матеріалів, виготовлення виробів,
    інструментів і пристроїв;

  2. допоміжні роботи — налагодження верстатів і пристроїв, ремонт
    обладнання та інструментів, підготовка матеріалів і всього потрібного до наступного заняття;

3) технологічний поділ — це розчленування всього процесу праці на

токарні, фрезерні, свердлильні та ручні роботи;

4) поопераційний поділ — виконання одним учнем однієї операції,

наприклад обпилювання або свердління на верстаті.

Поділ праці передбачає її кооперацію. Це об'єднання зусиль усіх працюючих, які виконують окремі операції або практичні зав­дання для виконання великого обсягу робіт. Для цього ви будете об'єднуватись у пари, ланки або бригади. Наприклад, у групі учнів дві бригади: одна з них працює над виконанням практичних завдань, друга готує пристрої, інструменти і заготовки до наступного заняття. Один учень-бригадир організовує роботу своїх товаришів, другий — підготовку інструментів і заготовок. Бригада складається з кількох чинок, а ланка — з кількох пар учнів;

Залежно від завдань, що виконуються в процесі праці, можна об'єднати учнів у три групи:

  1. одна виконує навчально-виробничі завдання;

  2. друга обслуговує обладнання, стежить за його справністю, заточує
    інструменти та готує пристрої; .

3) третя чергує, контролює якість виробів і прибирає майстерню.

Для успішного виконання практичних завдань у шкільних май­стернях потрібна правильна організація робочих місць: їх зручне

п
ланування, оснащений засобами праці й обслуговування матеріала­ми та інструментами. Чим зручніше організоване робоче місце, тим менше учні втомлюються і тим вищою буде продуктивність їх праці. Наприклад, ви виконуєте операцію проточування на токарно­му верстаті. Інструменти й матеріали розміщені в горизонтальній і вертикальній площинах робочого місця. У межах досяжності про­стягнутої і зігнутої в лікті руки у вертикальній площині враховують траєкторію руху очей (рис. 2).
Особливістю організації робочого місця біля токарного верстата є те, що з перших днів ви вчитесь розміщувати інструменти і заго­товки в дальній та ближній робочих зонах так, щоб діставати їх, зберігаючи правильну робочу позу. Заготовку обточуєте різцем за допомогою рукояток керування. При цьому правою рукою тримаєте маховик подовжньої каретки, а лівою — поперечного супорта. У про­цесі роботи контролюєте правильність проходу різця. Закінчивши проточування, зупиняєте верстат, контролюєте точність обробки деталі. Потім розкріплюєте заготовку в токарному патроні і ключ кладете в ближню робочу зону лівої руки, тобто в лотік передньої бабки. Виточену деталь берете правою рукою, оглядаєте її і кладете в ближню зону правої руки. Вимірювальний інструмент розташова­ний на інструментальній тумбочці в дальній робочій зоні, щітка для прибирання — у дальній робочій зоні ліворуч.

Під час роботи на токарному верстаті ви розміщуєте заготовки на пересувному столику, а частину заготовок (дрібні — по 5 штук, великі — по 1 або 2) — у ближній робочій зоні ліворуч. Така організація праці на робочому місці дає змогу економити час, підвищувати продуктивність праці.

У процесі організації праці велике значення має вибір найкращих засобів і прийомів виконання роботи. Для цього доцільно застосовувати спеціальні технологічні пристрої, що дають змогу об'єднувати операції або обробляти кілька заготовок одночасно.

Складовою частиною організації праці є правильний розпорядок дня, чергування роботи і відпочинку, тобто режим праці. Праця и шкільній майстерні пов'язана з фізичним напруженням.

У процесі виконання навчально-трудових завдань основне навантаження несуть м'язи рук, ніг і тулуба. М'язи спини, потилиці і пле­чового суглоба перебувають у статичному напруженні. Нерівномірний розподіл навантажень призводить до швидкої втомлюваності.



Під час мікро пауз виконуйте фізичні вправи (рис.2), які знімають напруження працюючих м'язів і активізують непрацюючі м'язи.

Руки опущені, ноги на ширині плечей; рух рук до плечей і вгору; розслабивши м'язи, руки швидко опустити вниз; потрушуючи рука ми, нахилити тулуб вперед. Повернутись у вихідне положення. Вико­нати в повільному темпі два-три рази.

Руки на поясі: ліву ногу поставити на носок і зробити два пружи­нячі рухи лівим коліном убік, не відриваючи носка ноги від підлоги; максимально розслабивши м'язи, повторити той самий рух правою ногою; повернутись у вихідне положення. Виконати в середньому темпі два рази.

Розвести руки в сторони й назад, повернути тулуб управо; зробити вдих; на видиху повернутись у вихідне положення, розслабити м'язи, зробити те саме в другий бік. Темп повільний.

Ходьба на місці. Дихання помірне. Тривалість — 1 хв.

Якщо вам доводиться читати креслення, виконувати точні і дрібні роботи, тобто дуже напружувати зір, бажано періодично давати від­починок очам. Можна подивитись навкруги себе, розслабитись, поси­діти 1-2 хв, подивитись у вікно, на предмети обстановки в майстерні, після чого знову приступити до роботи.

Умови праці поділяються на три групи: психофізіологічні, санітарно-гігієнічні й естетичні.

Психофізіологічні умови праці визначаються факторами, пов'язаними з пам'яттю, сприйманням, увагою, емоційною сферою і мисленням, фізичними зусиллями (м'язове навантаження), статич­ним навантаженням (робочі пози) і динамічною роботою.

Крім того, психофізіологічні умови праці характеризуються таки­ми факторами:

монотонність роботи (тривалість операцій і зміст праці);

темп роботи (кількість рухів рук, ніг, голови, корпуса за одиницю часу);

режим праці і відпочинку (виражається в правильному викорис­танні перерв та організації відпочинку).

Санітарпо-гігієнічні умови характеризують навчально-виробниче середовище. Вони включають: метеорологічні умови, різні випромі­нювання, повітряне середовище, освітлення, виробничий шум і вібра­цію.

Мікроклімат навчально-виробничого середовища визначається вологістю, рухливістю, температурою повітря та впливом теплово­го режиму на організм людини. Усе це впливає на терморегуляцію, тобто здатність організму регулювати температуру тіла залежно від умов навколишнього середовища. Особливо велике значення має тем­пературний режим. Наприклад, при низькій температурі рухи стають слабкокерованими, скованими, а при підвищеній — відбувається додаткова витрата енергії, оскільки організм бореться з перегріван­ням. Крім того, висока температура повітря несприятливо впливає на серцево-судинну систему, порушує сольовий і водний обміни, що швидко призводить до втоми. Сприятливою температурою в шкіль­них майстернях для організму є температура 16-18°С, а швидкість 1>уху повітря — 0,2-0,5 м/с.

Освітлення в майстернях повинно бути комбінованим, тобто нагальне і місцеве. Загальне створює загальний світловий фон у май­стерні. Воно може бути природним і штучним. Природне освітлення має переваги над штучним. Воно сприятливо впливає на організм людини, позитивно діє на психіку, створює приємні відчуття і най­більш гігієнічне. Штучне здійснюється, як правило, електричними світильниками з лампами розжарювання або люмінесцентними лам­пами.

У шкільних майстернях використовують верстати, пристрої та Інструменти ударної дії. Шум і вібрація верстата, біля якого працює учень, сприймається ним нормально. Але заважає шум інших верстатів і шум, який з'являється раптово.

Наприклад, сильний удар молотка, поломка деталей верстата, неохайне кидання заготовок, крик, гучна розмова. Знизити вироб­ничий шум і вібрацію в майстернях можна за рахунок застосування буферних пристроїв, оббивочних матеріалів, пом'якшення ударів гумовими прокладками.

Для попередження шуму верстати установлюють на «плаваючу» підлогу з застосуванням пружин і різних прокладок.

У навчальних майстернях шум частково відбивається (відштовхується) від стін, стелі, поверхонь обладнання, а частково поглинається. Щоб якомога більше звуків поглиналося, стіни в майстернях роблять шорсткими (за рахунок пофарбування), облицьовують їх шумопоглинаючими плитками, застосовують спеціальні мастики.

Шум і вібрація є сильними подразниками нервової системи. Вони негативно впливають на роботу й самопочуття людини, призводять до втомлюваності, захворювань слухового апарату, знижують гостроту зору і концентрацію уваги. Шум уважається помірним, якщо мову учнів чути на відстані 2,5 м. При підвищеному шумі мову чути на відстані 2 м, при сильному шумі — на відстані 1-1,5 м.

У поліпшенні естетичних умов праці значна роль належить спецодя­гові. Він повинен бути сучасним, гарним, зручним, відповідати вимогам безпечної праці, гігієнічним та естетичним. Як прикраси можна вико­ристовувати емблеми, виготовлені в гуртках технічної творчості.

Основні економічні поняття

Наукова організація праці (НОП) тісно пов'язана з економікою, плануванням, нормуванням, продуктивністю праці, собівартістю і рен­табельністю виробництва.

Слово «економікс» означає науку про господарство, про те, як пра­вильно його вести: бережливо, ощадливо, виготовляти більше продукції з найменшими затратами фізичних сил і засобів.

Планування відображає шляхи розвитку економіки. Це складання плану роботи на місяць, рік, перспективу і т. д. План роботи на пер­спективу є вихідним для складання плану на коротший строк: на один день, на тиждень або квартал. План складають з урахуванням розвитку науки і техніки: упровадження нових машин і автоматів, прогресивних пристроїв, вивчення нових прийомів роботи. У перспективних пла­нах обов'язково враховують види продукції і матеріали, засоби праці й інструменти, кількість виконавців та умови праці. У процесі плануван­ня визначають строки, порядок і технологію виконання виробів.

Нормування праці — це визначення норми праці на виготовлення одного виробу (деталі) за одиницю часу, в оптимальних умовах органі­зації та оснащення робочих місць. Норма праці має кілька видів: часу, виробітку та обслуговування.

Норма часу — це час, потрібний для виготовлення одного виробу (деталі). Визначається в секундах, хвилинах, годинах. Наприклад, на виготовлення одного гладенького штифта 8 х ЗО мм визначили норму часу 5 хв.

Норма виробітку — кількість деталей, які треба виготовити за пев­ний час. Робітникові на підприємстві — за зміну, учневі в шкільній май­стерні — за одне заняття (приблизно 60 хв). її визначають за формулою: Нвир. = Нчас.зан. / Нчас.дет.,

де Нчас.зан. — норма часу на заняття, хв;

Нчас.дет ж 5 — норма часу на одну деталь, хв. Нвир. = 60 / 5 = 12.

Норму обслуговування застосовують тоді, коли неможливо визна­чити норму часу або норму виробітку, наприклад при обслуговуванні ткацьких верстатів,

Норма обслуговування — це кількість верстатів, які пови­нен обслужити один робітник або бригада за певний час. Наприклад, норма обслуговування наладчика — 12 верстатів за зміну.

Продуктивність праці — це економічний показник ефективності праці, який вимірюється кількістю виробів за певний час. Напри­клад, учень за 2 години виготовив 80 деталей, отже, продуктивність праці дорівнюватиме 80 : 2 = 40 деталей за 1 годину.

Продуктивність праці залежить від трудомісткості — кількості мису, затраченого на виготовлення однієї деталі. Якщо учень виготовив 40 деталей за 1 годину, трудомісткість однієї деталі дорівнювати­ме 60 : 40=1,5хв.

На підвищення продуктивності праці впливають такі фактори: науково-технічний прогрес, упровадження нової технології, про­дуктивного обладнання, автоматизація виробничих процесів;

• поліпшення організації та умов праці, її кооперація і поділ, підвищення кваліфікації працівників, упровадження передового досвіду;

матеріальне і моральне стимулювання (заробітна плата, премію­вання, підвищення в посаді тощо).

При підвищенні продуктивності праці треба забезпечувати високу якість продукції.

Собівартість продукції — це сума всіх витрат підприємства на виготовлення одиниці продукції та її реалізацію. При цьому врахо­вують витрати на сировину, матеріали, паливо, утримання і ремонт обладнання, упровадження нової техніки, заробітну плату, реаліза­цію виробів. Собівартість продукції треба знижувати, скорочуючи матеріальні затрати на її виготовлення, витрати на обслуговування обладнання, економно витрачаючи матеріали й інструменти, знижу­ючи брак у роботі.

При зниженні собівартості підвищується рентабельність підприємства. Працювати рентабельно — це не тільки окупати витрати на
виробництво продукції, а й одержувати прибуток.

Схожі:

УРОК У «ДІЛОВА ГРА»
Мета ділової гри поглибити та розширити діапазон знань учнів, формувати діловий стиль спілкування у практично-професійній діяльності....
Урок по темі «Тварини. Охорона тварин»
Вч.: Сьогодні у нас незвичайний урок, тому що ми поєднаємо урок природознавства з уроком англійської мови. А щоб урок минув приємно,...
Сучасний урок: основні вимоги щодо підготовки та проведення
Вони стверджували: «Урок як форму організації навчання придумав Я. А. Коменський ще чотири століття тому. Отже, урок – це архаїка....
Урок це дзеркало загальної педагогічної культури вчителя, мірило...
Урок –це логічно закінчений цілісний, обмежений певними рамками відрізок навчально-виховного процесу
Урок № Тема
Сьогодні ми продовжуємо вивчати тему «Дихання», повторимо органи дихання і з’ясуємо будову та значення гортані. Але урок проведемо...
ЯКИЙ ВІН НЕТРАДИЦІЙНИЙ УРОК?
Що взагалі криється під терміном «нетрадиційний урок»? Мода, бажання бути оригінальним чи пошуки ефективних форм навчання? Пропонуємо...
Урок-подорож, урок-дослідження. 1
«Кримські сонети» Адама Міцкевича – ностальгія за батьківщиною; їх відлуння в українській та російській літературах
Урок у нас сьогодні незвичайний урок-дослідження
ТЕМА. ФІЛОСОФСЬКЕ ОСМИСЛЕННЯ КРАСИ ПРИРОДИ І ЛЮДИНИ В КІНОПОЕМІ О. ДОВЖЕНКА “ЗАЧАРОВАНА ДЕСНА”
Урок №41 Тема. Урок узагальнення та
Мета: повторити, узагальнити та систематизувати знання та вміння учнів, які вони дістали з теми «Многочлени»
Урок на тему «Обробка лускатої риби»
Відкритий урок є дзеркалом усієї роботи викладача, демонстрацією його можливостей, творчості, співробітництва з учнями
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка