|
|
Скачати 28.67 Kb.
|
| ЯКИЙ ВІН - НЕТРАДИЦІЙНИЙ УРОК? Чому керівники шкіл наполягають на проведенні нетрадиційних уроків? Чому в декого з учителів такі вимоги викликають скепсис? Що взагалі криється під терміном «нетрадиційний урок»? Мода, бажання бути оригінальним чи пошуки ефективних форм навчання? Пропонуємо вашій увазі розповідь про нетрадиційний урок у незвичайному музеї. І запрошуємо до діалогу про плюси і мінуси традиційних і нетрадиційних уроків. Оптиміст. Які в нашому місті чудові музеї! Ось я знаю один музей... Песиміст. Ну що ти - музей та музей... Я в музеї уже був. Нещодавно я й мої учні відкрили для себе Лінгвістичний музей Київського національного університету імені Тараса Шевченка, засновником і завідувачем якого (з 1992 р.) є доктор філологічних наук, професор кафедри Близького Сходу Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка Костянтин Миколайович Тищенко. Усім словесникам цей перший у світі лінгвістичний навчальний музей суттєво допоможе у проведенні вступних уроків, особливо у 9-11 класах. Доступність для кожного школяра викладених директором музею знань із мовознавства, наведення цікавих прикладів звучання запозичених нашою мовою слів у мовах інших народів, спілкування з екскурсантами знайомою їм іноземною мовою — все це настільки захопило учнів, що навіть після 120-хвилинного уроку в музеї дев'ятикласники не хотіли залишати його залів і прощатися з професором Тищенком. А вже наступного дня почали розшукувати створені професором книжки: «Мови Європи» (2001), «Метатеорія мовознавства» (2000), «Частотна українська граматика» (1990). Розшукували й третє число часопису «Урок української» за 2004 рік із працею К. М. Тищенка «Мовні дарунки сусідів: від скіфів до хозарів». Учні істотно поглибили свої знання про походженні української мови, про впливи на неї інших мов, про діалекти української мови. Про екскурсію, яка так їх вразила, дев'ятикласники написали кілька заміток до шкільної стінгазети. Ось уривки з них: «Я завжди думала, що найближча мова до української – російська. Але з екскурсії до музею дізналася, що відмінність між лексичним складом цих двох мов – 38%, тоді як між лексикою української й польської мов – 16%.. от українська й білоруська мови – то майже близнюки, бо різниця між лексичним складом мов становить усього 8%. У музеї розповіли, що в російській мові є сила-силенна запозичень з української мови, наприклад, слово «свадьба» походить від українського «сватати»... (Світлана Борсукевич). «...Виявляється, наша мова настільки давня, що в ній можна знайти слова кельтського походження. Землею України протікає річка з кельтською назвою, яка українською перекладається «порожиста». Професор Тищенко та його студенти вирушили на пошуки річки. Побачили порослі чагарниками береги, почали підніматися до витоків і дісталися таки скель-порогів, а між ними побачили дзеркально чисту воду... Визначення походження назви тієї річки – то вже, хоч і маленьке, а все ж відкриття в лінгвістиці...» (Катерина Санникова). Чи можна дійство, яке відбулося в музеї, назвати уроком? На мою думку, можна. Відбувся Урок з великої літери. Навчальної, виховної, розвивальної мети (як без цього вчителеві?) було досягнуто із застосуванням лінгвістичного дослідження, аналізу філологічних матеріалів, історичних коментарів. Після відвідування музею я запропонувала дев’ятикласникам написати реферати на подані у підручнику „Рідна мова” теми: „Походження і розвиток української мови та „Роль мови в житті людини”. Школярі охоче опрацювали першоджерела. Більшість із них спиралася на одержану в процесі відвідання Лінгвістичного музею наукову інформацію, а також на праці професора Тищенка. Завдяки ентузіазму К.М. Тищенка Київ має Лінгвістичний музей – джерело наукових знань не лише для школярів і студентів, а й для всіх, кому цікава рідна мова й мови народів світу. Добре було б, якби цей чудовий музей зазначався у різноманітних ілюстрованих путівниках, які знайомлять киян і гостей міста з музеями столиці. А якби було видано ще й путівник, адресований учителям шкіл і викладачам ВНЗ з інформацією про музей та тематику екскурсій кожного! Завітайте до Лінгвістичного музею Київського національного університету імені Тараса Шевченка, що міститься в Червоному корпусі університету на вулиці Володимирській! |
|
Сучасний урок: основні вимоги щодо підготовки та проведення Вони стверджували: «Урок як форму організації навчання придумав Я. А. Коменський ще чотири століття тому. Отже, урок – це архаїка.... |
ПАНОРАМА ФРАНЦУЗЬКОГО КІНО. Допрем'єрні покази французьких фільмів Не знайшовши жодного інструмента, який міг би її замінити, він вирішує дочекатися смерті у власному ліжку. В надії піти з цього світу,... |
|
В Україні відбувається активне формування і розвиток ринку... В Україні відбувається активне формування і розвиток ринку нерухомості, який фактично відображає усі проблеми економіки. Він характеризується... |
Лекція 1 Вступ, визначення іміджу та іміджелогії. Поняття «імідж» Так, один з перших відвідувачів ресторану швидкої їжі Макдональдс в Києві говорив, що він прийшов спробувати американської культури.... |
|
Урок № Тема Сьогодні ми продовжуємо вивчати тему «Дихання», повторимо органи дихання і з’ясуємо будову та значення гортані. Але урок проведемо... |
Дзвіниця церкви Миколи Доброго. Сучасний вигляд Окремі дослідники... Афанасіївського) храму, який згорів і згадки про який після 1555 року не зустрічаються. Він же подарував їй і необхідне церковне... |
|
Справжній учитель: який він? Формувати бачення й усвідомлення вчителями поєднання у своїй діяльності різних стилів поводження |
М. Кропив'янського скидали у непам'ять, щоб їхнє місце зайняв Щорс.... Щорс. З нього зробили полум'яного комуніста, хоч він ніколи таким не був. І походив він не з бідної родини. І не був атеїстом, адже... |
|
Протягом 30хвилин потяг рухався з швидкістю 72км/год. Який шлях він пройде? Частота обертання електричного двигуна 1500 обертів за хвилину. Чому рівний період обертання? |
Тема: Класифікація коаксіального кабелю Він являє собою класичний варіант коаксіального кабелю, який майже повністю витиснутий сучасним тонким кабелем |