Завідувач кафедри мікробіології
д.мед.наук Р.В.Куцик
МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА
з мікробіології, вірусології та імунології
для студентів
(спеціальність «Лікувальна справа», «Педіатрія»)
Заняття №39
Тема: Стрептококи.
Модуль 2.
|
Спеціальна, клінічна та екологічна мікробіологія.
|
Змістовий модуль 11.
|
Патогенні прокаріоти і еукаріоти.
|
Значення теми: Стрептококи є збудниками серйозних захворювань у людини: скарлатини, ангін, бешихи, сепсису. Перенесена стрептококова інфекція може стати пусковим механізмом розвитку аутоімунних ускладнень - ревматизму і гломерулонефриту. Стрептококи належать до представників резидентної мікрофлори ротової порожнини і глотки, приймають участь у формуванні зубного нальоту, S. mutans є збудником карієсу зубів. Тому знання теми важливе для лікарів.
Мета:
Знати основні біологічні властивості стрептококів, їх роль у виникненні гнійних захворювань та аутоімунних процесів.
Вміти правильно інтерпретувати результати мікробіологічної діагностики стрептококових інфекцій, здійснювати раціональний вибір лікувальних і профілактичних препаратів.
ІІІ. Завдання для самопідготовки до заняття:
До даної теми повторити:
Анатомію носоглотки, лімфоїдне кільце Вальдейєра - Пирогова (курс нормальної анатомії).
Антигенну будову бактеріальної клітини, серовари мікроорганізмів, методи визначення сероварів (курс загальної мікробіології).
Ферменти патогенності і токсини мікроорганізмів (курс загальної мікробіології).
Перехресно-реагуючі антигени, аутоантигени (курс імунології).
Аутоімунні захворювання, механізми їх виникнення (курс імунології).
Бактеріологічний метод діагностики інфекцій, його етапи і зміст роботи на кожному етапі (курс загальної мікробіології).
Опрацювати тематичний матеріал по підручнику і лекції. Перевірити свої знання за допомогою контрольних питань:
Контрольні питання для самопідготовки:
Систематика і класифікація стрептококів. Принципові відмінності між родами Streptococcus і Enterococcus.
Біологічні властивості стрептокококів: морфологія, культивування, чутливість до факторів навколишнього середовища.
Антигенна будова стрептококів. Антигенна класифікація стрептококів: серогрупи і серовари.
Поширення стрептококів у природі. Стрептококи як представники нормальної мікрофлори людського організму. Епідеміологія стрептококових інфекцій.
Фактори патогенності Streptococcus pyogenes: токсини і ферменти патогенності.
Роль стрептококів група А у виникненні скарлатини, респіраторних інфекцій, ангін, бешихи, сепсису. Особливості імунітету.
Аутоімунні ускладнення гнійних стрептококових інфекцій: ревматизм, гострий гломерулонефрит. Механізми їх виникнення.
Стрептокок пневмонії (пневмокок): біологічні особливості, фактори патогенності.
Етіологічна роль стрептокока пневмонії в патології людини. Патогенез захворювань.
Оральні стрептококи, їх роль у формуванні зубного нальоту та в патогенезі стоматологічних захворювань.
Мікробіологічна діагностика стрептококових інфекцій.
Принципи лікування і профілактики стрептококових інфекцій.
Завдання для закріплення засвоєного матеріалу:
Скласти схему мікробіологічної діагностики стрептококових інфекцій.
Завдання для самостійної роботи на занятті:
Виготовити мазки з бульйонної і агарової культур стрептокока, забарвити за методом Грама, розглянути під мікроскопом, зарисувати.
За матеріалами демонстрації вивчити культуральні і біохімічні властивості стрептококів.
Продовжити діагностику стафілококового носійства (ІІІ етап). Перевірити виділені культури стафілококів на чистотк. Виділені чисті культури стафілококів засіяти на манніт, ЖСА, кров’яний агар, цитратну плазму для виявлення факторів патогенності.
Ознайомитися з препаратами для діагностики, лікування і профілактики стрептококових інфекцій.
Матеріальне забезпечення, наглядність заняття:
Таблиці.
Демонстрація гемолітичних властивостей стрептококів.
Культури стрептокока на МПБ і МПА.
Набір реактивів для фарбування за методом Грама.
Посіви, виконані на попередньому занятті.
Чашки Петрі з жовточно-сольовим агаром, кров’яним агаром, цитратна плазма, середовище Гіса з маннітом.
Препарати для лікування і профілактики стрептококових інфекцій.
VІ. Джерела навчальної інформації.
1. Література теоретична:
Медична мікробіологія, вірусологія, імунологія / За ред. В.П.Широбокова.-Вінниця: Нова книга, 2011.
Пяткін К.Д., Кривошеїн Ю.С. Мікробіологія.-Київ: Вища школа, 1992.
Крок-1. Загальна лікарська підготовка.-Київ: Медицина, 2004.
Конспекти лекцій.
2. Література практична:
Климнюк С.І., Ситник І.О., Творко М.С., Широбоков В.П. Практична мікробіологія.-Тернопіль: Укрмедкнига, 2004.
Руководство к лабораторным занятиям по микробиологии / Под ред. Л.Б.Борисова.-Москва: Медицина, 1984.
МЕТОДИЧНУ ВКАЗІВКУ ПІДГОТУВАЛА ас. Руско Г.В.
МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА ЗАТВЕРДЖЕНА
НА ЗАСІДАННІ КАФЕДРИ МІКРОБІОЛОГІЇ
ПРОТОКОЛ № 8 від 04.01.2012 р.
Завідувач кафедри мікробіології
д.мед.наук Р.В.Куцик
МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА
з мікробіології, вірусології та імунології
для студентів
(спеціальність «Лікувальна справа», «Педіатрія»)
Заняття №40
Тема: Патогенні нейсерії.
Модуль 2.
|
Спеціальна, клінічна та екологічна мікробіологія.
|
Змістовий модуль 11.
|
Патогенні прокаріоти і еукаріоти.
|
Значення теми: Гонокок є збудником одного з найпоширеніших венеричних захворювань – гонореї, менінгококова інфекція найчастіше вражає дітей і може протікати в дуже важких формах (менінгіт, менінгококцемія). Знання теми необхідне лікарям всіх спеціальностей.
Мета:
Знати основні біологічні властивості нейсерій, їх роль в патології людини.
Вміти правильно інтерпретувати результати мікробіологічної діагностики стрептококових інфекцій, спричинюваних патогенними нейсеріями, здійснювати раціональний вибір лікувальних і профілактичних препаратів.
Завдання для самопідготовки до заняття:
До даної теми повторити:
Органи сечостатевого тракту (курс нормальної анатомії).
Бактеріальні ендотоксини, особливості їх дії на організм (курс загальної мікробіології).
Явище незавершеного фагоцитозу, його наслідки (курс імунології).
Методи мікробіологічної діагностики інфекційних захворювань (курс загальної мікробіології).
Вакцинотерапія, її застосування (курс імунології).
Опрацювати тематичний матеріал по підручнику і лекції. Перевірити свої знання за допомогою контрольних питань:
Контрольні питання для самопідготовки:
Рід нейсерій: класифікація, медичне значення.
Біологічні властивості нейсерій: морфологія, культивування, чутливість до факторів навколишнього середовища.
Менінгокок: фактори патогенності, поширення у природі.
Епідеміологія, патогенез, клінічні форми менінгококової інфекції. Особливості імунітету.
Мікробіологічна діагностика менінгококових захворювань і бактеріоносійства. Диференціація менінгококів і Грам-негативних диплококів носоглотки.
Принципи лікування і профілактики менінгококової інфекції.
Гонокок: біологічні властивості, фактори патогенності, мінливість.
Епідеміологія, патогенез і клінічні форми гонореї. Бленорея. Особливості імунітету.
Мікробіологічна діагностика гонореї.
Принципи лікування та профілактики гонореї і бленореї.
Завдання для закріплення засвоєного матеріалу:
1. Скласти схему мікробіологічної діагностики менінгококових інфекцій.
Завдання для самостійної роботи на занятті:
Розглянути під мікроскопом готові мазки виділень хворого на гонорею. Замалювати.
Скласти схему мікробіологічної діагностики гонококової інфекції.
Закінчити діагностику стафілококового носійства. Визначити чутливість патогенного стафілокока до антибіотиків методом паперових дисків.
Матеріальне забезпечення, наглядність заняття:
Таблиці.
Готові мазки виділень хворого на гонорею.
Чашки з МПА, диски з антибіотиками.
Посіви, виконані на попередньому занятті.
VІ. Джерела навчальної інформації.
1. Література теоретична:
Медична мікробіологія, вірусологія, імунологія / За ред. В.П.Широбокова.-Вінниця: Нова книга, 2011.
Пяткін К.Д., Кривошеїн Ю.С. Мікробіологія.-Київ: Вища школа, 1992.
Крок-1. Загальна лікарська підготовка.-Київ: Медицина, 2004.
Конспекти лекцій.
2. Література практична:
Климнюк С.І., Ситник І.О., Творко М.С., Широбоков В.П. Практична мікробіологія.-Тернопіль: Укрмедкнига, 2004.
Руководство к лабораторным занятиям по микробиологии / Под ред. Л.Б.Борисова.-Москва: Медицина, 1984.
МЕТОДИЧНУ ВКАЗІВКУ ПІДГОТУВАЛА ас. Шикета Л. М.
МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА ЗАТВЕРДЖЕНА
НА ЗАСІДАННІ КАФЕДРИ МІКРОБІОЛОГІЇ
ПРОТОКОЛ № від 04.01.2012 р.
Завідувач кафедри мікробіології
д.мед.наук проф. Р.В.Куцик
МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА
з мікробіології, вірусології та імунології
для студентів
(спеціальність «Лікувальна справа», «Педіатрія»)
Заняття №41
Тема: Ентеробактерії. Ешерихії.
Модуль 2.
|
Спеціальна, клінічна та екологічна мікробіологія.
|
Змістовий модуль 12.
|
Патогенні прокаріоти і еукаріоти.
|
Значення теми: До родини ентеробактерій належать умовно-патогенні для людини мікроорганізми і збудники ряду поширених кишкових інфекцій. Ешерихії є представником нормальної мікрофлори організму і відіграють важливу роль в його життєдіяльності. Водночас при сприятливих умовах вони можуть викликати патологічні процеси: нагноєння ран, перитоніти, інфекції сечовивідних шляхів та ін. Окремі штами ешерихій продукують ентеротоксини, володіють іншими факторами патогенності і можуть спричинювати гострі кишкові інфекції - колі-ентерити (ешерихіози), які особливо важко протікають у новонароджених і дітей першого року життя. Тому знання теми важливе для лікарів різних спеціальностей, в тому числі педіатрів.
Мета:
Знати класифікацію ентеробактерій, біологічні властивості і фізіологічну роль кишкової палички, її значення у виникненні опортуністичних інфекцій; епідеміологію, патогенез, основні клінічні прояви, принципи мікробіологічної діагностики, лікування і профілактики ешерихіозів.
Вміти проводити мікробіологічну діагностику ешерихіозів, інтерпретувати її результати, здійснювати раціональний вибір лікувальних препаратів, забезпечувати проведення заходів неспецифічної профілактики кишкових інфекцій.
Завдання для самопідготовки до заняття:
До даної теми повторити:
Анатомію і фізіологію кишечника (курси нормальної анатомії і фізіології).
Особливості імунологічної реактивності дитячого організму (курс імунології).
Диференціально-діагностичні середовища, їх застосування (курс загальної мікробіології).
Ферменти бактерій (курс загальної мікробіології).
Антигенну будову бактеріальної клітини (курс імунології).
Серологічні реакції, їх застосування (курс імунології).
Опрацювати тематичний матеріал по підручнику і лекції. Перевірити свої знання за допомогою контрольних питань:
Контрольні питання для самопідготовки:
Родина ентеробактерій (Enterobacteriaceae): класифікація, загальна характеристика її основних представників. Медичне значення патогенних та умовно-патогенних ентеробактерій. Поширення і здатність виживати в навколишньому середовищі.
Диференціально-діагностичні і елективні середовища для бактерій кишкової групи, їх склад і призначення (середовища Ендо, Лєвіна, Плоскірєва, Ресселя).
Антигенна будова ентеробактерій. Застосування серологічних реакцій для їх ідентифікації.
Ешерихії, їх основні морфологічні і фізіологічні властивості. Особливості антигенної будови.
Фізіологічна роль і санітарно-показове значення кишкової палички.
Кишкова паличка як збудник опортуністичних і внутрішньолікарняних інфекцій.
Ентеропатогенні штами ешерихій: їх класифікація, особливості антигенної будови, фактори вірулентності.
Епідеміологія, патогенез, клінічні форми ешерихіозів.
Мікробіологічна діагностика захворювань, що викликаються кишковою паличкою. Диференціація ентеропатогенних штамів ешерихій.
Принципи лікування і профілактики ешерихіозів.
Завдання для закріплення засвоєного матеріалу:
Скласти схему мікробіологічної діагностики ешерихіозів.
Завдання для самостійної роботи на занятті:
Виготовити і забарвити за методом Грама мазки з культури кишкової палички. Розглянути під мікроскопом, замалювати.
За матеріалами демонстрації вивчити культуральні і біохімічні властивості кишкової палички, характер її росту на основних диференціально-діагностичних середовищах.
Виконати реакцію аглютинації на склі з культурою кишкової палички і діагностичними сироватками проти ентеропатогенних сероварів ешерихій («Руководство к лабораторным занятиям по микробиологии» під ред. Л.Б.Борисова, 1984.-С.110-111.)
Розпочати бактеріологічну діагностику кишкової інфекції (І етап бактеріологічного дослідження): висіяти випорожнення хворого з підозрою на кишкову інфекцію на середовище Ендо.
Закінчити діагностику стафілококового носійства. Врахувати результати визначення чутливості патогенного стафілокока до антибіотиків.
Ознайомитися з препаратами для діагностики і лікування ешерихіозів (діагностичні імунні сироватки, левоміцетин, фталазол, колі-бактерін, біфікол).
Матеріальне забезпечення, наглядність заняття:
Таблиці.
Культура кишкової палички на скошеному агарі.
Демонстрація протеолітичних (ріст на молоці, утворення індолу, сірководню) і сахаролітичних (короткий ряд Гіса) властивостей кишкової палички.
Демонстрація характеру росту кишкової палички та шигел на диференціально-діагностичних середовищах Ендо, Лєвіна, Ресселя.
Чашки з середовищем Ендо, випорожнення хворого.
Набори для проведення реакції аглютинації на склі.
Препарати для лікування і профілактики ешерихіозів.
Посіви, виконані на попередньому занятті.
VІ. Джерела навчальної інформації.
1. Література теоретична:
Медична мікробіологія, вірусологія, імунологія / За ред. В.П.Широбокова.-Вінниця: Нова книга, 2011.
Пяткін К.Д., Кривошеїн Ю.С. Мікробіологія.-Київ: Вища школа, 1992.
Крок-1. Загальна лікарська підготовка.-Київ: Медицина, 2004.
Конспекти лекцій.
2. Література практична:
Климнюк С.І., Ситник І.О., Творко М.С., Широбоков В.П. Практична мікробіологія.-Тернопіль: Укрмедкнига, 2004.
Руководство к лабораторным занятиям по микробиологии / Под ред. Л.Б.Борисова.-Москва: Медицина, 1984.
МЕТОДИЧНУ ВКАЗІВКУ ПІДГОТУВАЛА ас. Савчук Н. В.
МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА ЗАТВЕРДЖЕНА
НА ЗАСІДАННІ КАФЕДРИ МІКРОБІОЛОГІЇ
ПРОТОКОЛ № від 04.01.2012 р.
|