РЕКОМЕНДАЦІЇ ПО ОРГАНІЗАЦІЇ АВАРІЙНО-РЯТУВАЛЬНИХ РОБІТ НА ЗРУЙНОВАНИХ БУДІВЛЯХ

Скачати 0.51 Mb.

Назва	РЕКОМЕНДАЦІЇ ПО ОРГАНІЗАЦІЇ АВАРІЙНО-РЯТУВАЛЬНИХ РОБІТ НА ЗРУЙНОВАНИХ БУДІВЛЯХ
Сторінка	4/5
Дата	06.04.2013
Розмір	0.51 Mb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Астрономія > Документи

1 2 3 4 5

6. ОРГАНІЗАЦІЯ РЯТУВАЛЬНИХ РОБІТ ПРИ МАСОВОМУ РУЙНУВАННІ БУДІВЕЛЬ

6.1 Причини масових руйнувань

Тектонічні землетруси. Найбільш часто виникають внаслідок руху тектонічних плит земної кори у місцях так званих тектонічних розломів. Один з таких розломів включає в себе Камчатку, Японію, Аляску, Мексику, другий - Аппенинській півострів, Альпи, Карпати, Балкани, Кавказ тощо.

При землетрусі звільнюється енергія величезної сили, яка розповсюджується у вигляді пружних сейсмічних хвиль. Основні параметри, які характеризують силу землетрусу, є магнітуда, глибина осередку від поверхні землі та інтенсивність енергії на земній поверхні.

Магнітуда - це величина, яка пропорціональна енергії землетрусу. Для виміру магнітуди користуються шкалою Ріхтера.

Глибина осередку. Це місце розташування гіпоцентру землетрусу може коливатися в різних районах від 60 до 700 км.

Гіпоцентр - це точка під землею, яка є джерелом землетрусу.

Інтенсивність енергії на земній поверхні. Відповідає силі землетрусу на земній поверхні в епіцентрі, вимірюється за дванадцятибальною шкалою.

Епіцентр - це точка на поверхні землі яка розташована над гіпоцентром, від якої розходяться хвилі землетрусу. Дія хвиль показана на мал 6.1.

Мал. 6.1 - Схема осередку землетрусу

Вулканічні землетруси. Виникають при виверженні вулкана. Всього на поверхні землі визначено 522 діючих вулкани, 2/3 з яких знаходяться на берегах та островах Тихого океану. Виверження вулканів супроводжується виділенням великої кількості енергії, викидом вулканічної лави та попелу.

Обвальні землетруси. Виникають при обрушенні підземних карстових пустот, або кинутих рудників шахт. Поштовхи, що виникають при цьому як правило, не досягають великої сили та розповсюдження.

Наведені землетруси. Виникають внаслідок тиску, який створюється дамбами, водосховищами, потужними підземними вибухами.

Цунамі. Виникають при підводному виверженні вулканів, характеризуються хвилями заввишки ЗО, метрів які з великою швидкістю розповсюджуються від епіцентру.

Землетруси в наслідок падіння космічних тіл. Виникають в наслідок падіння на поверхню землі великих космічних тіл.

Характеристика землетрусів за 12 бальною шкалою наведено в таблиці 6.1.
Таблиця 6.1 - Характеристика землетрусів

Зміни тиску повітря. Внаслідок цього виникають: - урагани швидкість вітру сягає більше 30 м/с;

- смерчі (торнадо) -- вихровий рух повітря, при цьому утворюється воронка діаметром до 30м та висотою 800-1500м.

Зсуви грунту. Виникають в гірській місцевості, коли внаслідок дії атмосферних опадів змивається частина ґрунту та переміщається вниз.

Вимивання ґрунту з-під фундаменту. Відбувається коли підземні річки змінюють русло та підмивають фундаменти будівель, які розташовані на їх шляху. Внаслідок чого відбуваються масові руйнування будівель.

6.2 Можлива обстановка

Обстановка, яка може утворитися в осередках масового руйнування будівель, буде залежати насамперед від потужності руйнівної сили, відстані будівель від епіцентру та стійкості будівель, і буде характеризуватися наступними показниками:

великою площею;
наявністю усіх видів руйнувань, від невеликих пошкоджень до повних руйнувань;
утворенням завалів на вулицях, що ускладнює або робить неможливим пересування по них;
руйнуванням комунально-енергетичних систем, які можуть викликати вторинні техногенні аварії (затоплення підвалів, загазованість, пожежі тощо);
виникненням великої кількості одночасних пожеж в різних місцях;
руйнуванням існуючої системи реагування та ліквідації наслідків надзвичайної ситуації;
можливістю виходу небезпечних хімічних, радіоактивних, бактеріологічних речовин в атмосферу при руйнуванні технологічних апаратів;
наявністю великої кількості постраждалих, загиблих, а також людей, які залишилися без даху над головою;
можливістю виникнення епідемій.

Перелічені обставини потребують:

залучення значної кількості сил та засобів у короткий час;
необхідності ведення рятувальних робіт на великій площі;

тривалого періоду ведення рятувальних робіт у складних умовах;
надання великого обсягу першої медичної допомоги;
необхідності організації тимчасового житла, харчування тощо. Все це вимагає створення на місці катастрофи єдиного органу для керування силами та засобами та координації їх дій; таким органом є комісія або штаб.

6.3 Організація рятувальних робіт

Усіма рятувальними роботами на місці керує штаб, якій створюється на період ліквідації наслідків «НС»; цей орган очолює, в залежності від масштабів лиха, представник місцевої або центральної влади. До роботи в штабі залучаються керівники всіх служб, підрозділи яких працюють на місці катастрофи. На штаб покладено наступні обов'язки:

облік зруйнованих будівель, споруд та комунально-енергетичних систем із складанням схем;
зустріч та розподіл по місцях ведення робіт рятувальних підрозділів, що прибувають;
встановлення та підтримка зв'язку з підрозділами, які проводять рятувальні роботи;
поставка в осередок ураження продовольства, енергоносіїв тощо для тих, хто працює у підрозділах всіх служб, та місцевого населення;
організація пунктів надання медичної допомоги, а також евакуації постраждалих з осередку ураження;
реєстрація постраждалих та ідентифікація загиблих;
організація тимчасового житла для постраждалих;

забезпечення санітарно - епідеміологічного контролю, а також поховання загиблих;
розподіл гуманітарної допомоги;
забезпечення охорони об'єктів за необхідності введення комендантської години.

Для зручності керування силами та засобами вся зона «НС» поділяється на сектори, які в свою чергу поділяються на ділянки (об'єкти) роботи.

Керівники, які зараховані до складу штабу, займаються вирішенням питань згідно з напрямком діяльності своїх служб. Процес керування службами включає в себе наступні загальні дії:

аналіз стану сил та засобів на момент «НС»;
аналіз відомостей про основні елементи оперативної обстановки, необхідних для розрахунку сил та засобів;

оцінка можливості вирішення виникаючих задач силами та засобами, які є в наявності;
збір необхідних відомостей про оперативну обстановку та її зміни для прийняття узгоджених рішень;
отримання відповідних вказівок від зверхніх органів та постановка задач особовому складу;
постійний контроль за виконанням прийнятих рішень, обмін інформацією зі службами, з якими організована взаємодія;
корегування розташування сил та засобів в залежності від обстановки, що складається.

Умовно процес ліквідації наслідків «НС» з масовим руйнуванням будівель можна поділити на 6 етапів:

Реагування на повідомлення - механізм реагування на повідомлення включається з моменту надходження інформації: про місце і час аварії; наявність людських жертв, масштаби руйнувань тощо.
Оцінка обстановки проводиться після розвідки, при цьому враховується: характер «НС» та пов'язані з ним зміни оперативної обстановки, стан готовності сил та

засобів, що залучаються, можливості сусідів з надання допомоги, місцевість в районі «НС» та маршрути просування до нього, пора року, час доби, стан погоди та їх вплив на виконання задач.

Прийняття рішень. На підставі оцінки обстановки керівник приймає рішення, в якому визначає: задум дій, кількість сил та засобів, потрібних для виконання поставлених задач, необхідність залучення додаткових сил та засобів, а також інших служб; маршрути просування сил та засобів тощо.
Реалізація прийнятого рішення. Після прийняття керівником рішення воно доводиться до відповідних підрозділів у вигляді задач. Керівник через штаб організує контроль за їх виконанням. Головним завданням керівника на цьому етапі є забезпечення чіткості дій служб та підрозділів з виконання прийнятих рішень, підтримка взаємодії між ними та своєчасне отримання від них інформації про обстановку та заходи, які вживаються.
Евакуаційний етап включає евакуацію населення з зони «НС.
Організація та підтримка суспільного порядку. Задачі на цьому етапі виконує служба охорони порядку (міліція).

6.4 Підготовка рятувальних підрозділів

Для успішного проведення рятувальних робіт в осередках масового руйнування будівель потрібна попередня підготовка всіх підрозділів, в тому числі й пожежних. Особливості підготовки обумовлюються наступними факторами:

1. Людський

Виходячи з того, що умови проведення аварійно-рятувальних робіт (АРР) при масових руйнуваннях будівель характеризуються тривалим часом їх проведення, цілодобовою позмінною роботою при короткочасному відпочинку, відсутністю умов підтримки особистої гігієни, а також відсутністю періоду адаптації, тому для працівника рятувального підрозділу є необхідною наявність наступних здібностей: волі і рішучості; самодисципліни та відповідальності, зрілості та досвіду роботи, здатності до адаптації, високої моральності; комунікабельності, спроможності «виживати» в екстремальних ситуаціях.

Ці умови висувають додаткові вимоги до підрозділу в цілому: єдності мети та духу - уміння кожного підпорядкувати свої амбіції загальній меті; дисципліни - як та, що спускається зверху, так і самодисципліни; командир повинен користуватися повагою підлеглих, для цього він повинен визнавати роль кожного та поважати його обов'язки.

2. Медичний фактор

У складі рятувального (зведеного) загону повинен бути лікар. Перед виїздом в зону «НС» всьому особовому складу повинні бути зроблені щеплення проти: тифу, гепатиту, поліомієліту, стовбняка, холери. Загін повинен мати в достатній кількості медикаменти та медичне обладнання.

3. Фактор обладнання

Рятувальний загін повинен мати наступні види обладнання: інструмент для роботи (засоби малої механізації); обладнання для забезпечення робіт (ліхтарі, радіостанції, зарядні пристрої тощо); обладнання життєзабезпечення (палатки, спальні мішки тощо)

4. Фактор життєзабезпечення

Табір рятувального загону повинен розташовуватися в безпечному місці, але поблизу від місця ведення робіт. Всі продукти харчування загін повинен взяти з собою. Кількість продуктів харчування повинна відповідати кількості особового складу, в залежності від приблизного терміну виконання робіт (не менше 3-х діб), а також враховуючи 3-5 місцевих мешканців, які приєднуються до базового табору. Продукти харчування передчасно не можна роздавати іншим загонам та населенню, щоб самим не голодувати.
7. РОЗРАХУНОК СИЛ ТА ЗАСОБІВ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ РЯТУВАЛЬНИХ РОБІТ

7.1 Вихідні дані для розрахунку

Вихідними даними для попередньої оцінки необхідних сил та засобів повинні бути: ступінь руйнувань (форма пошкоджень) будівель та споруд, а також можлива кількість постраждалих. Витрати часу на вилучення одного постраждалого в залежності від форми руйнування будівлі [німець] наведена в таблиці 7.1.

Таблиця 7.1 - Попередня оцінка часу, потрібного для вилучення постраждалих

Форма руйнувань	Затрати часу на одного постраждалого,	Кількість постраждалих, чол.	Загальні затрати, чолтод.
Вдарена	год.	П1	2п₁,
Частково зруйнована	8	П₂	8п₂
Повністю зруйнована	20	П₃	20п₃
		Всього:	"СУММА"!

Максимальна тривалість надання допомоги постраждалим (вилучення їх з-під завалів) не повинна перевищувати 10 годин.

7.2 Основні розрахунку

Дані таблиці 7.1 можна використовувати в наступних умовах:

припущення для проведення

рятувальні підрозділи підготовлені професійно та оснащені необхідним обладнанням;
всі рятувальники можуть бути сконцентровані для рятування постраждалих та мають необмежений доступ до місця ведення робіт;
постраждалі передаються медичній службі на місці проведення рятувальних робіт (тобто рятувальники не гають часу на транспортування постраждалих);
на місці ведення рятувальних робіт відсутні: вогонь, небезпечні хімічні речовини та інші фактори пошкоджень; якщо є фактори пошкоджень, то розрахунок сил та засобів для їхнього усунення проводиться додатково;
добровольці з населення можуть врятувати 1/3 постраждалих;
здійснюється безперебійне постачання необхідних матеріалів, палива та інших енергоносіїв.

8. БЕЗПЕКА ПРАЦІ

Зруйновані будівлі являють небезпеку як для постраждалих, так і для рятувальників: по-перше, завали не є стійкими і при додатковому навантаженні або зміні положення уламків можуть далі руйнуватися; по-друге, при руйнуванні будівель відбувається також руйнування комунально-енергетичних мереж, які можуть становити загрозу для здоров'я і життя рятувальників і постраждалих. Тому при проведенні рятувальних робіт на зруйнованих будівлях треба дотримуватися правил безпеки праці.

8.1 Електромережі

В будівлях використовується електрична енергія напругою 220-380 В. Електропостачання будівель може здійснюватися як повітряними лініями, так і підземними. Повітряні лінії живлять електроенергією невеликі будівлі висотою, як правило, один - два поверхи. В цьому випадку електрична проводка підходить до будівлі від опори, а по будівлі розводиться проводами через розподільчі пристрої (лічильник, розподільчі коробки). Для знеструмлення такої будівлі достатньо від'єднати проводи, що підходять від опори до дому на опорі. В будівлі вищі за два поверхи електромережа підводиться підземним кабелем, який живиться від підстанції, в самій будівлі цей кабель приєднують до розподільчого щита, який знаходиться на першому поверсі або в підвалі. Для знеструмлення таких будівель потрібно або вимкнути мережу на розподільчому щиті будівлі, або вимкнути кабель на підстанції (вимикати електроенергію на підстанції повинні фахівці електричної служби). Прокладення електромережі в будівлі може бути відкритим (по поверхні стін, стелі) або закритим по стінах під штукатуркою, а на стелі - в пустотах плит. Тому при виконанні стінових проломів та проломів стелі потрібно враховувати наявність електропроводки під напругою. Обірвані оголені проводи, які можуть знаходитися під струмом, потрібно накривати сухими дошками або брусами, місце потрібно позначити. При обриві повітряної лінії електропроводів наближатися до них ближче ніж за 10 метрів небезпечно, оскільки можливо потрапити під крокову напругу.

1 2 3 4 5

Схожі:

ПЛАН-КОНСПЕКТ із службової підготовки з особовим складом чергових караулів ДПЧ-21 ТЕМА ТЕМА Основи організації аварійно-рятувальних служб, аварійно-рятувальних формувань (АРФ) та вимоги що висуваються до рятувальників,...	Наявності автотранспорту аварійно-рятувальної служби ДПРЧ-16 ТУ МНС... ДПРЧ-16 ТУ МНС у Миколаївській області для проведення аварійно-рятувальних робіт
Тема: №1. 23. Етика і правила поведінки особового складу під час...	Наявності автотранспорту аварійно-рятувальної служби ДПРЧ-16 ТУ МНС... ДПРЧ-16 ТУ МНС України у Миколаївській області для проведення аварійно-рятувальних робіт
№28. Організація та проведення аварійно рятувальних робіт при дорожньо транспортних пригодах ТЕМА: №28. Організація та проведення аварійно – рятувальних робіт при дорожньо – транспортних пригодах	ПЛАН-КОНСПЕКТ для занять по медичній підготовці з начальницьким складом Жовтневого РВ ТЕМА: 2 Організація медичного забезпечення постраждалих, особового складу підрозділів та населення під час проведення аварійно-рятувальних,...
С.І. Черніков майор вн служби ТЕМА №5: Організація і порядок проведення аварійно-рятувальних робіт при дорожньо-транспортних аваріях залізничних катастрофах, у...	ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення заняття з рятувальної підготовки з особовим складом караулів ТЕМА: 5 Хвороби і долікарська допомога під час проведення аварійно рятувальних робіт
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ “СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ В ДЕРЖАВНІЙ... Ки роботи структурних підрозділів Державної спеціальної (воєнізованої) аварійно-рятувальної служби МНС України (далі ДСВАРС) згідно...	Атестаційної комісії ТУ МНС України у Миколаївській області з атестації... ТУ МНС України у Миколаївській області з атестації аварійно-рятувальних служб та рятувальників області

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання