|
Скачати 0.51 Mb.
|
ГУ МНС УКРАЇНИ В МИКОЛАЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІРЕКОМЕНДАЦІЇ ПО ОРГАНІЗАЦІЇАВАРІЙНО-РЯТУВАЛЬНИХ РОБІТ НА ЗРУЙНОВАНИХ БУДІВЛЯХ ВСТУП Одними з найбільш складних аварій з точки зору проведення рятувальних робіт можна вважати аварії, пов'язані з руйнуванням будівель та споруд. Складність проведення рятувальних робіт обумовлена великою кількістю постраждалих людей, які опинилися в завалах, необхідністю виконання складних інженерних робіт та загрозою подальшого руйнування. Досвід проведення рятувальних робіт на зруйнованих будівлях свідчить про те, що необхідну кількість сил та засобів потрібно зосередити на місці аварії якомога швидше. Оскільки в більшості випадків людина, яка опинилася в завалі, спроможна зберігати життєздатність протягом 10 годин. Ліквідація наслідків землетрусів, ураганів та інших надзвичайних ситуацій, які призводять до масових руйнацій будівель потребує багато зусиль від підрозділів різних міністерств та відомств, зосередження великої кількості технічних засобів та перш за все чіткої координації дій сил та засобів, які беруть участь у рятувальних роботах. Даний навчальний посібник призначено для надання допомоги насамперед тим керівникам підрозділів пожежно-рятувальної служби, які прибувають першими на місце надзвичайної ситуації, пов'язаної з руйнуванням будівель. В навчальному посібнику розглянуті конструктивні системи будівель, можливі види завалів, порядок розшуку постраждалих в завалах, способи проникнення в завали, способи укріплення або руйнування нестійких конструкцій, методика розрахунку сил та засобів для проведення аварійно-рятувальних робіт. 1. СТІЙКІСТЬ БУДІВЕЛЬ ТА СПОРУД 1.1 Впливи на будівлі і споруди В залежності від призначення, конструкції будівель можуть виконувати несучу або огороджувальну роль. Несучі конструкції (стіни, перекриття, колони, балки тощо) сприймають різноманітні впливи та передають їх на фундамент. На конструкції будівель та споруд діють силові та несилові впливи. До силових впливів відносяться: (1.1) - постійні навантаження, які представляють собою суму сил тяжіння конструкцій, з яких складається будівля: n де ∑ G і (тон) сума сил тяжіння конструкцій будівлі; і - тимчасові навантаження від дії обладнання, меблів, людей, метеорологічних факторів, зміни тиску повітря (дія ударної хвилі) тощо: (1.2) m де ∑ Gll (тон) сума сил тяжіння конструкцій будівлі; ll Загальне навантаження на будівлю буде становити: Gз = Gп + Gт (тон), (1.3) До несилових впливів відносяться: Температурні коливання, атмосферна та ґрунтова волога, агресивні хімічні випаровування, біологічні. Ці впливи можуть зменшувати опорні властивості конструкцій. Силам навантаження протидіють внутрішні сили будівельних конструкцій, які визначаються як міцність. Міцність одиниці площі перерізу конструкції зветься напругою Q (кг/см2). Кожен матеріал має свою граничну напругу Q. Якщо напруга викликана дією сил навантаження тобто Q<[Q], то конструкція знаходиться в рівновазі, а якщо навпаки, Q≥ [Q] то конструкція руйнується і, в залежності від значимості даної конструкції, може зруйнуватися будівля в цілому. Причинами руйнування будівель можуть бути: старіння конструкцій, помилки при проектуванні, перенавантаження конструкцій, різкі зміни тиску повітря (вибухи сильний вітер), вплив вогню, зміни ґрунту тощо. 1.2 Конструктивні системи На характер руйнувань певною мірою впливають конструктивні системи. Ці системи являють собою сукупність взаємозв'язаних конструктивних елементів будівлі, які забезпечують її міцність, жорсткість, стійкість і необхідний рівень експлуатаційних якостей. Розрізняють п'ять основних конструктивних систем будівель: Стінова. Вертикальні опорні конструкції стіни-площинні елементи (мал. 1.1) Сходова клітка Покрівля Перегородка Перекриття Несуча стіна Фундамент Мал. 1.1-Стінова будівля Каркасна. Опорні конструкції - каркас - просторова незмінна система лінійних (вертикальних та горизонтальних) опорних конструкцій, яка сприймає усі навантаження і передає їх на фундамент споруди. Каркас, як правило, має вигляд клітки (решітки) та служить кістяком для обпирання огороджувальних конструкцій і обладнання мал. (1.2). конструкцій будівель. Ліхтар Покриття Балка Стіна Фундамент Ригель Мал. 1.2 - Каркасна будівля Об'ємно - блокова. Опорні конструкції - об'ємні блоки, які цілком виробляються на заводах та монтуються на будівельному майданчику мал. (1.3). Об'ємний блок Мал. 1.3 - Об'ємно блокова будівля Оболонка Шахта ліфтів Оболонкова. Опорна конструкція - зовнішня оболонка (решітка з малим кроком вертикальних опірних конструкцій і просторовим розподілом зусиль від навантажень). Нагадує трубу мал. (1.4). Перекриття Мал. 1.4 - Оболонкова будівля Стовбурна. Вертикальна опорна конструкція - стовбур, на який навішуються або консольне закріпляються горизонтальні опірні конструкції поверхів. Стовбур Мал. 1.5 - Стовбурна будівля Будівлі в яких використані каркасні, оболонкові та стовбурні системи, є більш гнучкими завдяки еластичності каркаса. Тому навантаження від поштовхів, які отримує будівля, розподіляються між конструкціями каркаса і значно гасяться. Не опорні елементи (стіни, перетинки), при впливах на них можуть пошкоджуватися або навіть руйнуватися, але це не призводить до руйнації будівлі в цілому. Якщо дія руйнівної сили привела до пошкодження, або руйнуванню окремих елементів каркаса, то не обов'язково будівля зруйнується повністю, оскільки може встановитися нова рівновага, за рахунок особливостей конструктивного з'єднання елементів каркаса. Якщо сила руйнівної дії була така, що призвела до повної руйнації будинку, то в завалах утворюються порожнини досить великих розмірів, в яких можуть знаходитися живі люди. Тому будівлі, в яких використані означені системи, є більш стійкими. Будівлі, в яких використана стінова система, є більш жорсткими, тому більш чутливо реагують на дію руйнівної сили. Зміни тиску повітря, які впливають на зовнішні стіни, завдяки їхній площині можуть приводити до руйнування не тільки стін, а й будівлі в цілому. Вигляд завалів, які утворюються внаслідок руйнування будівель, в яких використана стінова система, буде залежати від матеріалу стін. Цегляна кладка буде давати невеликі за розмірами завали з малими порожнечами в середині. Залізобетонні стіни будуть давати завали на великій площі з утворенням досить великих порожнеч. Величина, або ступінь пошкоджень будівель в цілому характеризується ступенем пошкоджень окремих елементів будівлі. В таблиці 1.1 наведено залежність ступеня руйнування будівель та споруд від зміни надлишкового (АР) тиску повітря (величина тиску вибухової хвилі), визначено п'ять ступенів пошкоджень будівель. Таблиця 1.1 - Ступені пошкоджень від впливу надлишкового тиску повітря
Руйнування будівель та споруд від впливу сил, викликаних коливанням земної поверхні, поділяються наступним чином (таблиця 1.2). Таблиця 1.2 - Ступені пошкоджень будівель від коливання земної поверхні
Для оцінки ступеня руйнування будівлі за зовнішнім виглядом можна користатися таким поняттям, як форма руйнування будівлі. Форми руйнування бувають трьох типів (таблиця 1.3) Таблиця 1.3 – Форми руйнування будівель
Ступені пошкоджень та форми руйнувань пов’язані між собою наступним чином (таблиця 1.4)
2. КЛАСИФІКАЦІЯ ЗАВАЛІВ В залежності від ступеня пошкодження будівель, утворюються завали, які являють собою купу уламків будівельних конструкцій, обладнання, меблів та інженерних комунікацій. Зовнішня форма та ознаки дозволяють класифікувати їх. Класифікація завалів дає можливість заздалегідь розробити стандартний план основних дій рятувальників. В залежності від елементів пошкоджень, завали можна класифікувати наступним чином. 2.1 Завали приміщень Приміщення в цілому залишаються не ушкодженими, але підходи до них зруйновано (мал. 2.1). Такий тип завалів може зустрічатися на кожному поверсі пошкодженої будівлі. В цих приміщеннях можуть знаходитися люди, які потребують допомоги. Мал. 2.1 – Завали окремих приміщень та умовна позначка Основні дії рятувальників:
- звільнити зруйновані проходи; - спланувати та провести, за необхідності, проломи стін, або стелі; - забезпечити завалених людей перев'язочними матеріалами, медикаментами, світлом та продовольством. 2.2 Завали вдарених приміщень Приміщення отримують пошкодження, за яких частково руйнуються стіни, стеля, перетинки, уламки яких знаходяться повністю або частково у вдареному приміщенні (мал. 2.2). Мал. 2.2- Завали вдарених приміщень та умовна позначка Основні дії рятувальників: - проникати у вдарене приміщення, за можливістю через існуючі проходи; - не допускати за можливістю, просування вперед через уламки та зломи перетинок; - використовувати для проникнення в приміщення стінові проломи та проломи стелі. 2.3 Завали засипаних приміщень Умовна позначка Приміщення засипаються уламками, коли стеля не витримує додаткової ваги у вигляді уламків, які падають зверху. Матеріал засипки може складатися з уламків цегли, уламків стін, уламків плит, елементів меблів та обладнання (мал. 2.3). Умовна позначка Мал. 2.3-Завали засипаних приміщень та умовні позначки Основні дії рятувальників:
- якщо приміщення завалене крупногабаритними уламками, просуватися вперед потрібно вздовж цих уламків. 2.4 Завали конструкцій які можуть зсуватися Приміщення завалюється великими уламками плит, які мають досить велику площу. На ній розташовуються уламки конструкцій, які можуть зсуватися вниз (мал. 2.4). Основні дії рятувальників: - площадки які можуть зсуватися, за можливістю не ворушити та не навантажувати; - закріплювати площадки, які можуть зсуватися; - площадки, які можуть зсуватися можна ворушити тільки в тому випадку, коли це не призведе до погіршення ситуації і потрібно для рятування постраждалих. Мал. 2.4-Завали з конструкцій, які можуть зсуватися та умовна позначка 2.5 Завали з нашарувань Такий вид завалів виникає, коли крупногабаритні конструкції стін, перекриттів при руйнуванні накладаються одне на одне. При цьому між шарами можуть знаходитися дрібні уламки, меблі, обладнання (мал. 2.5). Основні дії рятувальників:
2.6 Завали навколо будівлі При руйнуванні зовнішніх стін можуть утворюватися завали навколо будівель з зовнішньої сторони (мал. 2.6). Умовна позначка Мал. 2.5-Завали з нашарувань та умовна позначка Основні дії рятувальників: Умовна позначка
- розчищати завал для проїзду техніки, перекриття інженерних комунікацій можна тільки після вилучення постраждалих. Умовна позначка Мал. 2.6-Завали навколо будівлі та умовна позначка 3. ТАКТИКА ПРОВЕДЕННЯ АВАРІЙНО-РЯТУВАЛЬНИХ РОБІТ 3.1 Розвідка На початковому етапі рятувальних робіт організується розвідка зони надзвичайної ситуації (НС). Розвідка проводиться з метою оцінки обстановки та прийняття рішення на проведення рятувальних робіт. В ході розвідки потрібно встановити: - наявність постраждалих, їхню кількість та за можливістю стан;
- наявність небезпечних факторів (вогонь, виток газу, потрапляння води в завал, наявність обірваних електромереж під напругою тощо) та ступінь їхньої загрози постраждалим; - наявність та стан шляхів транспортування постраждалих з небезпечної зони. Дані розвідки аналізуються керівником, після чого проводиться оцінка обстановки, яка включає в себе наступні питання:
На підставі результатів оцінки обстановки керівник рятувальними роботами приймає рішення про:
Після чого розподіляє зону "НС" на ділянки та ставить задачі підлеглим підрозділам. На початковому етапі розвідка зони "НС" співпадає з розшуком постраждалих. Основним правилом розшуку є розшук "ВІД ПРОСТОГО ДО СКЛАДНОГО". Тобто в початковий період розшук ведеться на всій території не глибоко від поверхні завалу в тих місцях, куди можна проникнути без витрати часу на розбирання завалів, в першу чергу звідки лунають кликання про допомогу. Цей етап пошуку має назву "ПОВЕРХНЕВО - ПРОСТОРОВИЙ", на цьому етапі постраждалих потрібно шукати в:
Після знаходження постраждалого ретельно вивчається обстановка навколо нього: в якому просторовому положенні він знаходиться, стабільний в нього стан чи ні, чи впливають на його тіло уламки та які частини, положення конструкцій навколо нього, стійкість завалу, необхідність та можливість розбирання завалу для проникнення до постраждалого та використання засобів механізації для цього; необхідність та обсяг надання невідкладної медичної допомоги. Після того, як постраждалих, які знаходилися неподалік від поверхні завалу, вилучено, рятувальники приступають до розшуку та вилучення постраждалих які знаходяться в глибині завалів. В першу чергу потрібно шукати в тих місцях, які мають пріоритет часу, тобто де відбувається горіння або є продукти горіння, де відбувався, або відбувається виток газу, потрапляє вода тощо. Цей етап має назву "ВИЗНАЧЕННЯ ГОЛОВНИХ ОБ'ЄКТІВ РОЗШУКУ". 3.2 Методи розшуку постраждалих Для розшуку постраждалих на цьому етапі використовують різні методи: Візуальний - який полягає в огляді місць, де можуть знаходитися постраждалі. Огляд проводиться як із застосуванням спеціальних приладів (відеокамер та моніторів) так і без них (мал.3.1). Мал. 3.1-Система відео пошуку Оlympus 1 - відео камера; 2 - монітор; 3 - стерео окуляри; 4 - блок живлення; 5 - кабель; 6 – штанга Розшук постраждалих за допомогою собак. Для визначення місць знаходження постраждалих під уламками найбільш ефективно використовувати спеціально натренованих собак, які реагують на живих людей. Для проведення пошуку таким методом рятувальники покидають зону завалу, кінолог з собакою обстежує завали. При знаходженні постраждалого собака подає кінологу знак частіше за все голосом. Після чого кінолог декілька разів підходить до позначеного собакою місця з різних боків, якщо собака продовжує вказувати на одне й теж місце кінолог помічає його спеціальною позначкою, як правило, прапорцем. Після того, як кінологи обстежили ділянку завалу, на неї заходять рятувальники і починають проводити роботи з проникнення в завали в означених місцях. Тепловий, який полягає у визначенні місця знаходження постраждалого за допомогою тепла його тіла. Для цього використовуються телевізори. Акустичний. Цей метод полягає в прослуховуванні завалів. Розшук постраждалих здійснюється як із застосуванням спеціальних приладів, геофонів, так і без них. Геофони реагують на звук голосу, стук, серцебиття. Загальний вигляд геофону показано на мал. 3.5. 4 3 2 1 7 6 5 Мал. 3.5 - Загальний вигляд геофону 1 - навушники; 2 - датчики; 3 - пульт; 4 - котушка з кабелем; 5 - розгалуження; 6 - приймач речового сигналу; 6 - магніт Схема роботи геофону представлена на мал. 3.6. Мал. 3.6 - Схема роботи геофону Порядок роботи з геофоном наступний: рятувальник, який веде пошук, приєднує датчики через розгалуження до пульту управління; розташовує датчики в тих місцях, де можливе знаходження постраждалих; надягає навушники; переводячи ручку перемикача від одного номеру датчика до іншого, спостерігає за показниками індикаторів, номери яких відповідають номерам датчиків. За показаннями індикаторів оператор визначає місце розташування датчика, який фіксує найбільший рівень шуму. Після чого оператор переміщає інші датчики, звужуючи коло пошуку і встановлює більш точно джерело шуму. Після чого помічає місце ймовірного знаходження постраждалого. Даний прилад дозволяє встановлювати двосторонній голосовий зв'язок з постраждалими. Для цього потрібно на місце, звідки лунає найгучніший звук, закріпити приймач звукового сигналу. На мал. 3.7 показано схему роботи прибору, заснованого на принципі ехолокації, який фіксує біоритми серця. Мал. 3.7 - Схема роботи ехолокатора Акустичний метод, який не передбачає використання спеціальних приладів має, назву "МЕТОД ПРОСЛУХОВУВАННЯ ТА ОЗВУЧУВАННЯ". Для проведення розшуку за цим методом на місці ведення рятувальних робіт припиняють або зводять до мінімуму всі роботи з використанням техніки. Цей період зветься "ЧАСОМ ТИШІ". Керівник рятувальних робіт розподіляє зону на ділянки пошуку між підрозділами. Рятувальники лягають на завал по периметру у низу на відстані 2—5 метрів один від одного та прослуховують завал. Якщо з завалу не доноситься ні звука, то командир або особа за його наказом голосно промовляє в завал, наприклад: "Тут допомога відповідайте"; якщо відповіді нема, то потрібно повторити: "Відповідайте стуком". При цьому доцільно використовувати мегафони. При отриманні відповіді з завалу, всі, хто її чув, показують напрямок, звідки вони чули звук, точка перетину напрямків буде вірогідним місцем знаходження постраждалого, або постраждалих. Необхідно мати на увазі, що металеві предмети можуть давати хибний напрямок звуку. Поступово рятувальники пересуваються до центру завалу. Мал. 3.8 - Розшук постраждалих методом прослуховування та озвучування Після встановлення місця де знаходиться постраждалий, рятувальники за можливістю встановлюють з ним контакт, в ході якого необхідно з'ясувати:
Мета цієї розмови полягає в тому, що, по-перше, рятувальники отримують якомога більше інформації, а по-друге, - І це головне психологічно підтримують постраждалого. Для визволення постраждалого рятувальники виконують роботи з проникнення в завал. Зважаючи на те, що завал це хаотичне скупчення уламків будівельних конструкцій, меблів, обладнання, пошкоджених комунікацій тощо, при цьому невідомо, наскільки вони міцно тримаються, роботи з проникнення в середину треба виконувати з дотриманням наступних правил:
|
ПЛАН-КОНСПЕКТ із службової підготовки з особовим складом чергових караулів ДПЧ-21 ТЕМА ТЕМА Основи організації аварійно-рятувальних служб, аварійно-рятувальних формувань (АРФ) та вимоги що висуваються до рятувальників,... |
Наявності автотранспорту аварійно-рятувальної служби ДПРЧ-16 ТУ МНС... ДПРЧ-16 ТУ МНС у Миколаївській області для проведення аварійно-рятувальних робіт |
Тема: №1. 23. Етика і правила поведінки особового складу під час... |
Наявності автотранспорту аварійно-рятувальної служби ДПРЧ-16 ТУ МНС... ДПРЧ-16 ТУ МНС України у Миколаївській області для проведення аварійно-рятувальних робіт |
№28. Організація та проведення аварійно рятувальних робіт при дорожньо транспортних пригодах ТЕМА: №28. Організація та проведення аварійно – рятувальних робіт при дорожньо – транспортних пригодах |
ПЛАН-КОНСПЕКТ для занять по медичній підготовці з начальницьким складом Жовтневого РВ ТЕМА: 2 Організація медичного забезпечення постраждалих, особового складу підрозділів та населення під час проведення аварійно-рятувальних,... |
С.І. Черніков майор вн служби ТЕМА №5: Організація і порядок проведення аварійно-рятувальних робіт при дорожньо-транспортних аваріях залізничних катастрофах, у... |
ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення заняття з рятувальної підготовки з особовим складом караулів ТЕМА: 5 Хвороби і долікарська допомога під час проведення аварійно рятувальних робіт |
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ “СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ В ДЕРЖАВНІЙ... Ки роботи структурних підрозділів Державної спеціальної (воєнізованої) аварійно-рятувальної служби МНС України (далі ДСВАРС) згідно... |
Атестаційної комісії ТУ МНС України у Миколаївській області з атестації... ТУ МНС України у Миколаївській області з атестації аварійно-рятувальних служб та рятувальників області |