|
Скачати 0.51 Mb.
|
Мал. 4.12 - Виконання штольні шахтарським методом проходки1 - стійки; 2 - елементи проходки; Р - місце прикладення сили удару; а -, б -, в -, г - послідовність виконання штольні Порядок улаштування штольні. Елементи проходки штольні можуть бути як круглі, так і квадратні на кінці загострені. Спочатку в уламки забиваються елементи проходки на певну глибину, потім встановлюється перша „дверна коробка". Після чого елементи проходки забиваються далі, уламки прибираються та встановлюється друга „дверна коробка". Потім елементи першої проходки забиваються на повну глибину і встановлюється третя „дверна коробка". Потім починають забивати елементи другої проходки які послідовно підкріплюють „дверними коробками". Уламки які потрапляють у штольню при її проходці, прибираються назовні, улаштування штольні потребує багато часу та сил, тому вона використовується тоді, коли неможливо дістатися до постраждалого в інший спосіб. Після того, як рятувальники проникли в завал, приступають до визволення постраждалого. Насамперед від нього прибирають все, що заважає при цьому дрібні уламки та сипучий матеріал прибирають вручну, щоб не завдати шкоду постраждалому. В першу чергу звільняють голову та верхню частину тіла. Вилучати постраждалого з-під уламків треба обережно - слід намагатися утримувати єдиним блоком голову-шию-хребет-таз; пошкоджену частину тіла обережно тримає окремо окремий рятувальник. Невідкладна медична допомога надається постраждалому в залежності від його стану або перед вилученням з завалу, або одразу після вилучення. Першу медичну допомогу на місці ураження надають рятувальники та медичні працівники, які входять до складу рятувальних підрозділів, або самі постраждалі в порядку само та взаємодопомоги. Невідкладна медична допомога обмежується наступними діями:
Після надання невідкладної медичної допомоги постраждалого транспортують до пункту надання медичної допомоги.
При руйнуванні будівель відбувається перерозподіл навантаження на конструкції, які повністю або частково збереглися. Тому існує загроза їхнього подальшого руйнування під час проведення аварійно-рятувальних робіт. Для попередження подальшого руйнування конструкції, що загрожують обвалом, заважають пересуванню та веденню рятувальних робіт, закріпляють або руйнують. Укріпленню підлягають конструкції, які в подальшому можуть бути відновлені. Для тимчасового розкріплення стін можуть застосовуватися розпірки, підкоси, стійки. Для кріплення використовують елементи зруйнованих будівель або заздалегідь приготовлені дерев'яні чи металеві балки, бруси тощо. Для тимчасового розкріплення стін використовують розпірки та підкоси. Стіни висотою до 6 м укріплюють одинарними дерев'яними або металевими підкосами (рис. 5.1), а при висоті будівель 12 м та більше - подвійними підкосами. Підкоси за допомогою підйомних кранів встановлюють в кожному простінку будівлі під кутом 60 - 70° до горизонту із зовнішньої сторони. Розпірки можна встановлювати поміж нахиленою стіною та стійкою спорудою (стіною, колоною тощо) в середині будівлі. Для закріплення використовують елементи зруйнованих будівель у вигляді дерев'яних або металевих балок, брусів, дошок та колод розміри яких наведені в таблиці 5.1. Для виграшу часу доцільно використовувати збірно-розбірні закріплюючи елементи, які заготовлюються заздалегідь. Приклад закріплення розпірки на м'якому ґрунті Підкладка Клин Приклад закріплення розпірки на твердій поверхні Мал. 5.1 - Розпірка 1 - дошка кріплення; 2 - костиль; 3 - стяжка; 4 - розпірка; 5 - клин; 6 - підкладка; 7 – анкер Таблиця 5.1 - Розміри конструкцій розпірки
Розпірку можна встановити силами відділення (5 осіб). Порядок виготовлення: - до дошки кріплення прибити костиль; - встановити дошку кріплення з костилем на стіну, встановити розпірку під кутом 60 - 70°;
При виготовленні розпірки потрібно мати на увазі наступне:
Для закріплення перекриття вертикальними стійками потрібно одне, два відділення (5-10 осіб). Порядок виготовлення: - вибрати площадку для встановлення (перевірити її міцність та цілісність);
Мал. 5.2 - Закріплення перекриттів стійками Таблиця 5.2 - Розміри конструкцій вертикальних стійок
Для закріплення стін, віконних, дверних прорізів можна використовувати прості (рис. 5.3) або посилені розпірки (рис. 5.4); для виготовлення простої розпірки потрібно одне відділення. Порядок виготовлення: - відміряти та відрізати за розмірами розпірки та прогони;
Мал. 5.3 - Проста розпірка 1 - прогін; 2 - розпірка; 3 - клин Для виготовлення посиленої розпірки потрібно одне відділення. Порядок виготовлення:
Мал.5.4 - Посилена розпірка 1 - костиль; 2 - дошка для кріплення; 3 - дошки для заповнення; 4 - схвати; 5 - розпірка; 6 - горизонтальна балка; 7 - клинці Для підпирання високих стін на тривалий час можна використовувати розпірочні козли (Мал. 5.5) Вони складаються з розпірки, підгінного кріплення, підгінної балки, костилів та балки кріплення. В залежності від висоти стіни яку треба закріпити, козли виготовляються з однією І, з двома II, або з трьома розпірками III. При великій площині підпирання розпірочні козли можуть розташовуватися один біля одного як будівельні ліси. Для виготовлення козлів потрібно одне два відділення. Порядок виготовлення:
- закріпити розпірку до балки кріплення за допомогою скоби або схвату; - розклинити розпірку біля підгінного кріплення;кут поміж розпіркою та підгінною балкою складає 60°. Розміри елементів розпірочних козел залежать від товщини та висоти стін, які потрібно підкріпити. Розміри потрійних та подвійних козел наведені в таблиці, для одинарних козел ці розміри потрібно збільшувати в півтора рази. Таблиця 5.4 - Розміри конструкцій розпірочних козел Відстань поміж опорами, м Мал.5.5 - Розпірочні козли І- одинарні; II - подвійні; III - потрійні; 1 - балка кріплення ; 2 - розпірка; 3 - костиль; 4 - підгінна балка; 5 - стяжка Вузол А Мал. 5.6 - Кріплення розпірки до балки кріплення 1 - болти (цвяхи); 2 - будівельна скоба Частини будівель, що не підлягають укріпленню та загрожують обвалом, руйнуються різними способами. Стіни та інші конструкції руйнують за допомогою сталевих канатів, довжина яких повинна складати не менше двох висот стіни. Канати закріплюють одним кінцем за конструкцію, а іншим до трактора або лебідки. За необхідності ослабляють стіну, розсікаючи її по вертикалі та підрубуючи знизу (мал. 5.8). Підрубають стіну не більше ніж на 1/3 її товщини зі сторони руйнування за умови, що стіна не має нахилу в сторону підрубування. Мал.5.8 - Руйнування стіни способом підрубування Розбирання нестійких конструкцій проводять шляхом дроблення за допомогою сталевого шару масою 1 - 2 т, змонтованого на екскаваторі або на автомобільному крані. Ефективним способом руйнування е вибух. При цьому особливу увагу слід приділяти попередженню раптового руйнування при струсі інших конструкцій будівлі. Для зменшення дії вибуху на оточуючі споруди підрив проводиться малими зарядами, які розташовуються у шпурах, що забиваються піском. Відкриті накладні заряди використовують у тих випадках, коли улаштування шпурів пов'язано з ризиком подальшого руйнування. Використання накладних зарядів доцільно застосовувати для руйнування залізобетонних конструкцій. Якщо потрібно підірвати споруду так, щоб вона рухнула на підставу, потрібно розташовувати шпури в два ряди на рівні підвіконь першого поверху, а в глухих стінах - не менш ніж на 0,5 м від землі. Мал.5.9 - Руйнування нестійких конструкцій сталевим шаром На всіх підходах до будівлі, яку потрібно підірвати, на момент вибуху виставляється оточення. Межа небезпечної зони повинна становити не менше 200 м від місця вибуху. Вибухові роботи повинні проводити особи, які мають на це допуск. |
ПЛАН-КОНСПЕКТ із службової підготовки з особовим складом чергових караулів ДПЧ-21 ТЕМА ТЕМА Основи організації аварійно-рятувальних служб, аварійно-рятувальних формувань (АРФ) та вимоги що висуваються до рятувальників,... |
Наявності автотранспорту аварійно-рятувальної служби ДПРЧ-16 ТУ МНС... ДПРЧ-16 ТУ МНС у Миколаївській області для проведення аварійно-рятувальних робіт |
Тема: №1. 23. Етика і правила поведінки особового складу під час... |
Наявності автотранспорту аварійно-рятувальної служби ДПРЧ-16 ТУ МНС... ДПРЧ-16 ТУ МНС України у Миколаївській області для проведення аварійно-рятувальних робіт |
№28. Організація та проведення аварійно рятувальних робіт при дорожньо транспортних пригодах ТЕМА: №28. Організація та проведення аварійно – рятувальних робіт при дорожньо – транспортних пригодах |
ПЛАН-КОНСПЕКТ для занять по медичній підготовці з начальницьким складом Жовтневого РВ ТЕМА: 2 Організація медичного забезпечення постраждалих, особового складу підрозділів та населення під час проведення аварійно-рятувальних,... |
С.І. Черніков майор вн служби ТЕМА №5: Організація і порядок проведення аварійно-рятувальних робіт при дорожньо-транспортних аваріях залізничних катастрофах, у... |
ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення заняття з рятувальної підготовки з особовим складом караулів ТЕМА: 5 Хвороби і долікарська допомога під час проведення аварійно рятувальних робіт |
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ “СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ В ДЕРЖАВНІЙ... Ки роботи структурних підрозділів Державної спеціальної (воєнізованої) аварійно-рятувальної служби МНС України (далі ДСВАРС) згідно... |
Атестаційної комісії ТУ МНС України у Миколаївській області з атестації... ТУ МНС України у Миколаївській області з атестації аварійно-рятувальних служб та рятувальників області |