Полеглим присвячується Сценарій свята до Дня перемоги


Скачати 101.67 Kb.
НазваПолеглим присвячується Сценарій свята до Дня перемоги
Дата08.02.2014
Розмір101.67 Kb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Військова справа > Документи
Полеглим присвячується...

Сценарій свята до Дня перемоги

Під плакатом на столі солдатський шолом, дві гвоздики, перевиті червоною та чорною стрічками, свічка.
(Звучить мелодія "Журавлі".)
1-й ведучий. ХХІ століття. Усе далі й далі відходять грізні роки Великої Вітчизняної війни. Але кожного року 9 травня ми відзначаємо День перемоги, і ніколи не згасне пам'ять про всіх тих, хто поліг у боях, хто віддав своє життя для нашого щастя.
2-й ведучий. Вечір пам'яті полеглих у Великій Вітчизняній війні - це лише часточка великої данини пошани полеглим. Ми з вами зібралися на зустріч із ветеранами, які своєю кров'ю відстояли нашу свободу. Мало залишилося учасників тих подій, і всі ми щиро вдячні, що до нас завітали...
(Представляє ветеранів.)
1-й ведучий. Шановні ветерани, учасники війни, солдатські вдови, гості! Сьогодні всі ми сповнені якогось тривожно-трепетного відчуття й урочистості. І це тому, що сьогодні 9 травня – День Перемоги.
2-й ведучий. Під священним знамениям свободи

Ви у бурях великих пройшли,

Щоб народи для дружби i згоди

На оновлених землях жили.
1-й ведучий. Ми пам'ятаемо вcix,

Хто віддав життя за те,

Щоб не було війни нової,

Щоб сонце сяяло золоте,
2-й ведучий. Щоб не окоп чорнів на ниві —

А щоб хліба цвіли, мов килими.

І щоб веселі i щасливі

До школи Bci ходили ми!
1-й ведучий. Для привітання запрошуємо директора НВК №12 Г.П. Нижник.


2-й ведучий. Весна така, аж серце завмирає!

Земля квітує та звучать пісні.

І свято Перемоги йде до краю,

Найкраще наше свято навесні.

Воно прийшло до нас у сорок п'ятім,

Через пожежі, смерть, через війну...

В тяжкій борні із ворогом проклятим,

Щоб зустрічати радісно весну

І жити в мирі, в щасті, у любові,

Щоб окриляла мрія осяйна.

Вже мирних літ немало відшуміло

Відтоді, як скінчилася війна.

Воєнні дні, печалі і тривоги

Минулися, а думка не вмира...

Вітаю всіх зі святом Перемоги!

Народна пам'ять вічна і жива!
(Звучать мелодії воєнних літ. На сцені стоїть на постаменті «живий пам'ятник» солдату в армійському одязі воєнних літ. Він, а біля нього імітація вічного вогню.)
1-й ведучий.. Війна далека, але пам'ять близько:

На кожнім кроці, в кожнім із сердець.

І голови схиляють низько-низько,

Бо ж у землі сини чи матір, чи отець...
2-й ведучий.. Стоїть солдат у бронзі і граніті

У тихім сквері в місті і в селі...

Над ними вічна слава у зеніті

І вічна пам'ять по усій землі.
1-й ведучий.. Спинився час, зорить солдат у вічність,

На постаменті, на посту стоїть.

В воєнній пісні туга і ліричність...

Вона у кожнім серденьку звучить.
(Звучить пісня воєнних літ. Солдат сходить із п'єдесталу, розглядається навкруги, підходить до квітучого дерева, торкається гілочки і починає говорити.)
Солдат.

Як тихо тут, не дибиться земля,

Не рвуть снаряди і цвіте весна...

А на руках у жінки немовля...

Не знають люди, що таке війна!

Яке це щастя — людям в мирі жить!

Дітей ростити, засівать поля,

Коли лунає пісня, сміх дзвенить

І усміхається до сонечка земля!

Дзвенить сріблясто річечка із гір,

Пташки співають весело в гаю...

Яке це благо — мати в світі мир!

А я, як спомин про війну, стою.

Така вже доля. В кожного своя.

Хтось повернувсь з війни на свій поріг,

А хтось в бою, так само, як і я,

На тій війні навіки в землю ліг.

Лунає сміх, звучать нові пісні.

І я радію, що нема заграв.

В мені звучать пісні, що на війні

Співали ми, як тільки бій стихав.


(З обох боків на сцену виходять молоді хлопці й дівчата в одязі воєнної пори. Вони розсідаються і починають співати воєнні пісні, солдат із ними. Піднімаються з протилежних боків хлопець і дівчина у військовому одязі і починають свій діалог.)
Хлопець. Вісімнадцять було нам в ту пору ясну,

Як весна перейшла в тепле літо.

Нам судилось іти на жорстоку війну

І обох нас — убито...

Дівчина. ...убито...

Хлопець. І кохання забилось в риданнях й журбі...

Як же так? На здійснилися мрії...

І мене не обняти ніколи тобі...

Дівчина. І у мене немає надії...

Хлопець. Нам ніколи не стрітись уже, не зійтись,

Бо тепер ми — дерева і квіти.

Пам'ятаєш? Як ми сподівались колись,

Що сім'я буде в нас, будуть діти...

Дівчина. Пам'ятаю... А ти пам'ятаєш, як ми

Бігли сонечко вранці стрічати?

Хлопець. Так... Ми щиро кохали, були ми людьми,

Як же палко ми вміли кохати!

Дівчина. Гілка роду на нас обламалася враз,

Не судилось зійтися в коханні.

Хлопець. Йти в атаку на танки був даний наказ...

Обірвалось життя на світанні.

Дівчина. А були б у нас діти: дівчатко, хлоп'я,

Вечори і погожі світання...

Хлопець. В нас була б пречудова велика сім'я,

Бо було в нас безмежне кохання...

Дівчина. Не судилось, не сталось, міраж просто все...

Хлопець. Не здійснилось... А вітер пелюстки несе...
(Свище вітер, звучить трагічна музика, темно. Всі розходяться. підходять діти із квітами і починають розмовляти між собою.)
А що ви знаєте про ту війну?
А те, що вона була страшна і жорстока, і.
А я кіно таке бачила — це жахливо!
І я фільм дивився про війну, але в кіно не можна відчути всього, а тільки побачити.
А от і добре, що відчути не можна цього страху, болі, жорстокості, голоду і холоду, бо це ж страхіття які! Люди за те і полягли в боях, щоб ми з вами цього не відчули на собі...
Тому ми сьогодні прийшли, щоб поклонитися дорогим могилам і сказати сердечне спасибі всім ветеранам за те, що вони відвоювали для нас мир і свободу і нам сьогодні усім так добре живеться — затишно, спокійно, щасливо.
Спасибі всім: і мертвим, і живим —

За те, що землю нашу зберегли.

І хоч було смертельно важко їм,

Та все вони зробили, що змогли.
Нам важко уявити жах воєнних днів.

Сприймаємо, як казку про війну.

Та скільки ж забрано людських життів —

Я розумом цього не осягну...
Не можу зрозуміти, як жили

В землянках тих без їжі і тепла.

І як усе це винести могли?

Яка ж таки страшна війна була!
А як же тим, хто ждав своїх синів,

А похоронки замість них ішли...

І діти виглядали так батьків,

Та не діждалися, сирітками росли.
Уклін вам, ветерани, до землі

За щастя жити, мріяти, рости

У мирі й злагоді, в любові і теплі

І пишним цвітом на землі цвісти.
Сьогодні свято, лине пісня й сміх,

земля весну стрічає осяйну.

Давайте розказать попросим їх

Про ту пекельну і страшну війну.
(Надається слово ветеранам)


На сцені змінюється декорація — тепер це зелений заквітчаний лужок, туди вибігають діти середнього віку, починають співати, водити танок, потім стають по кілька в гурти і розмовляють на фоні музики. До них виходить хлопчик зі старою, проржавілою каскою, в якій цвіте польова квіточка.)

Хлопчик.

Погляньте, друзі, — це отут знайшов,

Коли збирав я квіти весняні.

Напевно, теж колись боєць ішов

І залишив на згадку по війні

Цю каску... А у ній весна

Заквітла щиро, радісно в цей час.

Щоб більш ніколи ця страшна війна

Не повернулась, не прийшла до нас.
Дівчинка. А ви не думали, не думали про те,

Що в касці дівчина-красуня йшла...

А зараз квіткою її життя цвіте,

Бо зовсім юна дівчина була...
2-га дівчинка. А й справді, мені дідусь розказував, скільки молодих і красивих дівчат було на фронтах. Вони і радистками були, і медсестрами... На своїх тендітних плечах виносили з поля бою солдат. Скільки ж юних дівчат загинуло у тій війні...
2-й хлопчик. А ще молодих дівчат і жінок примусово вивозили в Німеччину на роботу, як рабів. І вони гинули в чужому краю від непосильної праці. Це вони винесли на своїх плечах усі воєнні біди. Бо ж у тій війні залишилася їхня молодість...


1-й ведучий. Обеліски, пам'ятники ... Скільки ix? Але чому немає пам'ятника матepi, що досі чекає з війни сина, вдовам, жінкам високої краси вipнocтi, які виконали останній заповіт чоловіків — вивели в люди дітей. Саме вони, затамувавши горе й біль, відбудували зруйноване, виховували cвоїx дітей — продовження нашого українського роду.
2-й ведучий. Сьогодні ми з великою вдячністю i любов'ю згадуємо вас, солдатські вдови. Паморозь лягла на ваші скроні, роки поорали зморшками обличчя, але серця залишилися молодими i свято бережуть пам'ять про останні хвилини перед розлукою. Ви свято бережете листки-трикутники з фронту i похоронки. Вони, як рани. Минуло багато років з того часу, а вони не загоїлися. Рани війни болять i досі.
Мати.

Я — мати, мати всіх дітей,

Що на фронтах воєнних полягли.

Сьогодні я звертаюсь до людей,

Щоб мир у світі пильно берегли.

Я — мати... Я крізь все пройшла...

Крізь дим пожеж, утрат і сто смертей.

Розтоптана і знищена була,

Та через роки йду я до дітей.

В душі моїй горить пекельний біль

За всіх-усіх, яких не повернуть,

І крик душі лунає звідусіль:

Вони до нас ніколи не прийдуть...

Та я не вірю в похоронки ті!

Живі вони, бо пам'ять ще жива!

Мої сини, соколики ясні...

А всюди квіти... квіти... і трава...

Цвіте весна чарівна, запашна,

Пісні повсюди, музика звучить...

Але ж була проклята та війна,

Яка в людей забрала щастя — жить!

Я — мати! Я до вас іду,

Щоб захистити, відвернути зло

Та відвести від всіх людей біду

І щоб війни ніколи не було.

Тож встаньте всі і голови схиліть,

Згадайте тих, хто йшов через фронти.

І з вдячністю хвилину помовчіть,

Щоб пам'ять в нашім серці зберегти...
(Хвилина мовчання.)
Я заклинаю, будьте пильні всі.

Не допустіть війни, не допустіть!

Стрічайте сонце в ранішній росі,

Живіть щасливо і дітей ростіть!


1-й ведучий Шановні ветерани! Час уже давно згладив шрами землі, зарівняв окопи і ями від бомб, мін і снарядів. Але ті 1418 днів і ночей пролягли через ваші серця і долі, через вашу молодість, обпалену полум'ям, затьмарену гіркотою втрат і овіяну славою.
2-й ведучий. Ми віддаємо данину пам'яті й любові визволителям рідної землі. Земний уклін і безмежна шана вам, колишнім воїнам, за все, що довелося пережити, винести і звершити.

1-й ведучий. 66-ту перемогу відзначаємо нині,

На скронях ветеранів срібний іній сивини.

Ви подвигом прославили Вкраїну,

Уклін вам, дорогі ветерани війни!

(Разом уклоняються, а потім дарують квіти ветеранам.)
2-й ведучий. Вічне полум'я в серці горить,

Вічна пам'ять зірками зорить.

Не забуто загиблих в боях —

Подвиг їх зберігає земля.
1-й ведучий. Давно мовчать гармати жерла,

Гарячі кулі відсвистали,

Та слава тих років не вмерла,

Вона зійшла на п'єдестали!
2-й ведучий. Народжена в смертельнім герці,

Живе у бронзі і граніті,

Живе у кожнім чеснім серці,

Лунає скрізь по білім світі.
1-й ведучий.. Сьогодні, в цей урочистий день, ми запалюємо поминальні свічки за тих, кого в сорок п'ятому не дочекалися матері, дружини, діти. Вічна їм пам'ять.
(Запалюють свічки.)
2-й ведучий. Вони у битві чесно полягли —

А іншого ні вибору, ні змоги.

Вони загинули. Але перемогли,

Бо віддали життя для перемоги.
1-й ведучий.. Вічна шана полеглим героям!
2-й ведучий.. Вічна шана всім, хто відстояв мир на землі!
1-й ведучий.. Вічна шана всім, хто здобув Перемогу!
Ведучі (разом). Вічна шана!


2-й ведучий. Я до них покладу найкрасивіші квіти землі

І холодний граніт обігрію своїми руками.

Пролітають роки, як у небі ключі журавлів,

І все менше стає ветеранів з роками.

1-й ведучий. Ми всі схиляємо голови низько,

Щоб шану солдатам віддать.

Несемо квіти пам'яті до обелісків,

Де вічним сном солдати сплять.
2-й ведучий.. Право покласти квіти до братської могили надається учням 9-Б класу __________________________________________________________________
1-й ведучий. Через війну вели усі дороги,

Через біду, печаль, пекельний страх,

Щоб квітло сонцем свято Перемоги

І радістю світилося в очах.
2-й ведучий. Вітаємо зі святом всіх вас щиро!

Живіть здорові в щасті і в теплі.

Бажаємо любові, світла, миру

На нашій рідній і святій землі.
1-й ведучий.. Хай пісня лине в синь небес крилато,

У мирне небо хай зліта салют.

День перемоги — то найкраще свято!

І на землі хай в мирі всі живуть.
На сцену виходять усі учасники концерту, звучить пісня «День перемоги». За сценою звучать слова: «З Днем перемоги! Щастя вам усім, радості і миру!


Схожі:

Сценарій свята АЗБУК А ФУТБОЛ У Сценарій спортивного свята
Мета: пропагувати вид спорту футбол, здоровий спосіб життя; формувати потребу в систематичних заняттях фізичною культурою і спортом;...
Сценарій шкільного свята до Дня Святого Миколая
Так, деякі діти до останнього дня посила­ли святому Миколаєві листи і навіть телеграми. Усі пи­шуть, що чемні, але чи це справді...
ДНЗ «Золотоніський професійний ліцей» Сценарій свята патріотичної пісні
...
СЦЕНАРІЙ РОДИННОГО СВЯТА ДЛЯ УЧНІВ 5 КЛАСУ
Доброго дня. Ми раді вітати вас на нашому святі. Давайте привітаємось один з одним. А для цього, станемо в коло, присядемо і будете...
Сценарій свята до Дня української писемності та мови
Розвивати почуття наці­ональної гідності. Виховувати потребу зберігати, як святиню, все те, що пов’язує нас із рідною землею; любов...
Сценарій свята до Дня вчителя
Поволі падає золоте листя і вкриває задуману землю розкішним килимом. Тонке павутиння «бабиного літа» спроквола пливе у повітрі....
Сценарій конкурсно-розважальної програми «Я люблю Україну» Доброго...
«Я люблю Україну!» Я впевнена, що серед присутніх не знайдеться жодної людини, яка б хоч раз не дивилась телевізійну версію цього...
ПЛАН ЗАХОДІВ про відзначення Дня пам’яті примирення і Дня Перемоги над нацизмом у Європі
Проведення уроку патріотизму у 1-4 класах «Війна у спогадах учасників бойових дій»
Вірна дочка України Сценарій свята «Дві долі на одне життя», присвячене...
Ведучий. Є багато яскравих зірок в нашому космосі, та серед них одна – найяскравіша, бо вона найближча нам – це зірка С. Русової,...
Сценарій свята Першого Дзвоника в Оржівському НВК «школа – колегіум» 2012 рік

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка