|
|
Скачати 165.47 Kb.
|
|
Свято розпочинається українською народною мелодією 1-й ведучий. Україна… Рідний край… Золота, чарівна сторона. Земля, рястом заквітчана, зеленом закосичена. Скільки ніжних, ласкавих слів придумали люди , щоб висловити свою гарячу любов до рідного краю, де народились і живуть. З давніх-давен линули по світу слова про Україну, про щирий і працьовитий народ, про її лани широкії, гаї зелені, про тихі ріки та озера. 2-й ведучий. Що таке Україна? За віконцем калина , Тиха казка бабусі, ніжна пісня матусі, Дужі руки у тата, під тополями хата, Під вербою криниця, золотиста пшениця. Серед лугу лелека і діброва далека. 1-й ведучий. Хай сьогоднішній вечір відкриває перед вами, друзі, розум мудрість, щедрість, гумор нашого талановитого народу. Запрошуємо вас у віртуальну мандрівку, присвячену грудневим святам. 2-й ведучий. Десь з часом, із заборонами, турботами про «хліб насущний», багато з нас розгубили пам’ять про скарби наших предків – звичаї, забули, що це саме ті прикмети, по яких розпізнається народ, його духовна культура. Звичаї, а також мова – це ті найміцніші елементи, що об’єднують окремих людей в один народ, в одну націю. 1-й ведучий. Вже довкола біліють сніги. Мороз розмалював мережаними візерунками вікна. Дерева обсипав іній. Вся природа ніби прибралася до казки, в яку вірить і з особливим нетерпінням чекає кожна людина. У нашого українського народу існує повір’я, що від тих батьків, які не дотримуються звичаїв, родяться діти, що стають вовкулаками. 2-й ведучий. Вовкулака – це завжди похмурий, завжди чимось незадоволений чоловік; в день святого Юрія він перекидається вовком, бігає разом з іншими звірами по лісі і має лише опасок на своїй довгій кудлатій шиї; а в день зимового Миколи він знову перекидається чоловіком. Вовкулака, бувши в людській постаті, до церкви не ходить, з людьми не вітається і звичаїв людських не знає. 1-й ведучий. Сьогоднішня зустріч присвячена першому циклу зимових свят. Тож розпочнемо подорож по традиційних святах грудня. Грудень — «найтемніший» місяць року. Це ще не коріння зими, а первозимок, пора похмурого неба і ранніх сутінок. У календарі Давньої Русі грудень посідав десяте місце. Лише в 1700 році він перемістився на нинішне, дванадцяте. Учень1. 1 грудня Платона і Романа. За цим днем судили про зиму («Який Платон і Роман, така і зима», «Коли на мучеників Платона і Романа день теплий, то і зима буде тепла»). Учень2. 4 грудня – свято введення в храм Пресвятої Богородиці. Саме з цього часу селяни мали повне право на відпочинок: всі господарські роботи закінчено, зібрано врожай, оброблено ниву. Тож не випадково, мабуть, найбільше свят припадає саме на зимові місяці. Учень 3 У народі говорили: «Введення прийде і свят наведе», «У грудні, що не день, то свято». Учень 4 5 грудня Прокопа. Вважалося, що саме з Прокопа настає добра санна дорога. 1-й ведучий 7 грудня – жіноче свято- День Великомучениці Катерини. Напередодні цього дня, ввечері розпочиналися дівочі гадання. Найчастіше крали в чужому садку гілочку вишні і ставили її у воду. Якщо до Різдва гілочка розквітала, то це означало, що цього року дівчина вийде заміж. 2-й ведучий День великомучениці Катерини вважався святом дівочої долі. Старі люди казали: жінка має дві долі — від Господа і від нечистого. А щоб судьба не прийшла та не вчепилася від того, що не згадуеться при хаті, матері вчили дівчаток уже з дитинства молитися до святої Катерини — невісти Христа. Учень 5 Катерина по раю ходила, Катерина в Господа просила: — Подай щастя молодій дівчині, Що вгодила святі Катерині,— Учень 6 А Катерині вгоджати — злого слова нікому не казати, в піст скорому до рота не брати, тата і маму щиро шанувати, старині допомагати, заздрощів у душі не мати. Учень 5 — Була це дівонька-краса, що в далекому місті Александрії з'явилася почерез триста літ від воскресіння Христа. Багатою була, у добрі купалася, через ум свій та гонір — ні з ким не зналася: «Нема по мені принца та короля, буду в дівках сидіти, на білий світ глядіти!» — казала. А мама її на той час таємною християнкою була. Та й стала вона перед старшим посеред них і в сльози, поради питає. А старець той наставитель так промовляе: «Приведи до мене свое неслухняне дівча, я їй покажу красою вдалого за ню, і багатством, умом...» Учень 6. «Хто він? Чи можу його уздріти?» — зблідла на мамині слова Катерина і побігла до старця. Старець простягнув їй образок невеличкий, де Матір Божа з дитям, і каже: «Помолися на ніч, поклади під подушку — і ти його побачиш». Учень 5 Лиш Катерина віченьки свої зімкнула — Учень 6. Діва сльозу втирає, тут з образу принц ступає, сонцем ясним сіяє, старця сама шукає, мудрий такий, багатий, небо — його палати. молить його навчити, Матінка Божа каже, би серце її розважив. як то ж треба жити. «Нічого не можу сказати: нелюба мені, пихата!» Відкрив старець Катерині красу Христа: чому Його світло — сонячне сіяння, а мудрість його — керує світом, чому біднішим від того не робиться, як скарби Свої премного роздає. Учень 5. Загорілася душею Катерина, рученьки свої перед цим образом склала, на коліна упала — і знов уві сні Христос до неї ступив, любо її поблагословив, пальця дівочого торкає, персня на него накладае: «Тепер вона така багата і премудра, як була бідна і нерозумна. Роблю невістою своєю на віки вічні. Най за мною ступає, дівкам помагає, добро роздає, іменем моїм гріхи відпускає». 1-й ведучий З приходом Катерини чекали лютих морозів. Народні прислів'я та прикмети, пов'язані з днем Катерини: На святу Катерину ховайся під перину Катерина по воді, то Різдво по льоді Як на Катерини холодно, то буде голодно. 2-й ведучий День святого Андрія Первозванного припадає на 13 грудня. Серед осінньо-зимових празників він найбільше виділяється поетичністю й неповторністю. Його іще називають у народі — Калита. Він вважається парубоцьким святом. Я, святий Андрію, Конопель насію. Дай же, Боже, знати, З ким весілля грати… Учень 7. На другий день після Андрія Первозванного, 14-го грудня, святкували колись пророка Наума. Наум був чоловік мудрий. Тому відіславши сина до школи, батько йшов до церкви і ставив свічку перед образом пророка Наума, промовляючи: «Святому на пошану, а моєму синові на розум». В день святого Наума добре починати вчити дітей: наука на ум піде. Учень 8. 17 – го грудня – день Варвари Великомучениці. Народна легенда, каже, що свята Варвара Великомучениця була така мудра на вишивання, що вишила ризи самому Ісусові Христові. Учень 9. В день Великомучениці Варвари гріх прати, білити і глину місити. «Можна тільки вишивати та нитки сукати…» Беручись до вишивання, колись дівчата хрестились і шептали: «Свята Варвара золотими нитками Ісусові ризи шила і нас навчила». «Варвари» - день повороту на весну. Кажуть, що «Варвара ночі урвала, а дня приточила». Учень 10. На другий день – преподобного Сави, а на третій – Миколая. На Україні в цей час звичайно випадають великі сніги, починаються «справжні» морози, замерзають ріки. Ведучий1. Всі ці свята дуже цікаві і несуть багато інформації про звичаї і «душу» нашого народу, але кожна дитина жде основного свята року- Свята Миколая . Ведучий 2. У ніч з 18-го на 19-те грудня з неба на кришталевих санях їде на землю Святий Миколай. Учень 11. Всі чекають Миколая, Всі на світі – кожний край, Та не кожний, мабуть, знає, Хто ж то добрий Миколай. Жив колись давно на світі Десь у Азії юнак… Роздавав дарунки дітям Той багатий одинак. Учень 12. Бідним дітям у потребі Дарувати він любив, Аж Господь Вседобрий в небі Миколая полюбив. Став єпископом всезнаним Миколай, і чемно жив, Інсценіровка свята Миколая Особливої пошани Він у Бога заслужив. Учень 13. Запитав Господь: - Що хочеш За свої заслуги ти? - Хочу, Господи, я хочу Раз у рік на землю йти: Завітати в кожну хату, Всіх вітати знов і знов, Чемним дітям роздавати Подарунки за любов. Дійові особи: Святий Миколай, 1 Ангел, 2 Ангел, 3 Ангел, Тарасик, Яринка, дівчинка, Вітер, чортик. На задньому плані сцени вогні великого міста, збоку росте ялинка, вечір. 1 Ангел : Ніч розкрила чорні крила, Землю в темряву сповила. 2 Ангел: Сніг засипав всі дороги, І поля, і перелоги. 3 Ангел : Ані сліду не видати, Ні стежиночки до хати. 1 Ангел: Як же Миколай святий Знайде стежку до дітей? Вітер (вбігає з метлою): Не турбуйтесь, слуги Божі! Вітер радо вам поможе. Гляньте, ось метлу я маю, Всі шляхи позамітаю, Брами всі повідчиняю Я святому Миколаю. (Замітає шляхи, ангели присвічують). 2 Ангел: О, спасибі, Вітер-брате! Гарно вмієшь замітати. Може б, ти ще допоміг, Щоб світити місяць міг? В темну ніч їзда тривожна, Заблудити легко можна.... Вітер: Добре! Я під небо злину, Сіру плаху з нього скину. Вийде місяць з-поза хмар, Ясний витягне ліхтар, І усі шляхи осяє Пресвятому Миколаю! Замітаючи сніг, виходить за лаштунки, за хвилю сцена стає освітленою. 3 Ангел: Гляньте, місяць в небі світить! 1 Ангел: Вже чекають чемні діти На святого Миколая. 2 Ангел: Ми йому на зустріч йдем. 3 Ангел: В кожну хату заведем. Ангели виходять, з протилежного боку виходить чортик і хухає на пальці рук, робить зігріваючі рухи. Чортик: Ой, холодна тут зима – В пеклі ж холоду нема, Вибиравсь я, наче вліті! В пеклі – жар, зима – на світі. Я без шапки, без кожуха, Відмерзають хвіст і вуха. От біда! Чи довго ждати, Поки всунусь десь до хати, Де живуть погані діти, Треба ж кості розігріти! Під звуки музики пританцьовує та співає: Ух, ух, ух, ух, ух.... Замерзає в мене дух! Не поможе тут і плач – Грійся, чортику, та й скач! (перестає танцювати) Трохи розігрівсь.... Та цить! Чути здаля сніг скрипить! Хтось надходить. На хвилинку Заховаюсь за ялинку. (Чортик ховається. Виходять з санчатами Яринка та Тарасик) Яринка: Чом, Тарасе, не видати Ні одного агеляти, Ні дзвіночків не чувати! Може, Миколай Святий Не прибуде до дітей? Тарасик: Неможливо це, сестричко! Ще хвилинку невеличку Терпеливо ми заждім. Миколай Святий в наш дім Вірю, скоро завітає, Він про нас всю правду знає. Ми ж усі учились пильно, Не вели себе свавільно, І чужого научались, Та й свого не відцурались. 1 Ангел: (непомітно вийшов з-за лаштунків, слухає розмову дітей, а потів мовить сам до себе) Добрі, гарні діти! Як же ними не радіти? Чортик: (вихиляється з-за ялинки) Не мої це друзі-діти! Ні, не маю чим радіти! Яринка: Ми до Господа молились, Щоб багато дав нам сили, Щоб багато дав охоти Перешкоди всі збороти І колись такими стати, Як хотіли б тато й мати, Як хотіла б вся родина Й наша рідна Україна! 1 Ангел: Добрі діти, гарні діти, України пишні квіти! Чортик: Не мої це друзі, бачу – З горя мало не заплачу. Тарасик: (прислухається) Сестро, чуєшь? Яринка: Це дзвіночки! Тарасик: Ангеляток голосочки! Яринка: Чуєшь, брате? „Ту-ру-ру!” Здаля чути дивну гру.... Тарасик: Ангелята, видно, грають, Як Святого проводжають. Дзвонять дзвіночки, грають труби, співаючи, виходять на сцену ангели. Сцена яскраво освітлюється, поважно виходить Святий Миколай у супроводі двох ангелів, вони тягнуть санки, повні подарунків. 2 Ангел: Просим, глянь, Дідусю Божий: Перед містом на дорозі Ми зустріли цих дітей. Святий Миколай: Мир вам, діти! ( благословляє) Яринка: О, святий наш Миколаю! Не прогнівайся, благаю, Що Тобі на зустріч ми Серед ночі і зими Аж за місто вийшли з хати! Ми хотіли привітати, Поклонитися Тобі... Тарасик: Правду мовим, далебі! Святий Миколай: Добрі діти – вас я знаю! Правду з ваших серць читаю, З ваших синіх оченят – Дуже, дуже з того рад! Тільки ви вночі взимі Не пускайтеся самі Віддалік від ваших хат! Тарасик: Ми гадали, слуги Божі, Що поможем вам в дорозі, Шлях у місто вам покажем, Хто і де живе, розкажем. Святий Миколай: Нам якраз туди пора, Де чекає дітвора, Щоб її дійснилась казка. Тарасик: О, то просимо! Будь ласка! Тут місток, там першій дім, Парк і зал... Святий Миколай: Хутчіш ходім! Знову відізвалися дзвіночки. З-за ялинки висовується чортик і, смикнув Тарасика за рукав, відводить вбік. Чортик: Даремно я сюди пригнався, Замерз, ще й нежиті набрався. (чихає) Брів снігами без кожуха, Відморозив ніс і вуха. Друзів тут моїх нема – Все пропало.... все дарма!... Чути завивання вітру, виходить вітер.. Вітер: Хто ти будеш? Чортик: Друг я твій! Перемерз я – розігрій! Вітер: О, чортів я розумію! Зараз я й тебе зогрію... (вітер з метлою женеться за Чортиком, той втікає) . Сцена знов освітлюється, дзвонять дзвіночки, на сцену виходять святий Миколай з ангелами. Яринка та Тарасик показують дорогу. Яринка: Ось ми в залі! Погляньте – Олі, Галі Ромки, Славки та Петрусі – Українські діти всі! Святий Миклай: О, спасибі, друзі браві, Що дорогу показали! За цю помічь, милі діти, Буде вас Ісус любити, А Ісусикова Мати Все вам буде помагати. Пригортає Яринку та Тарасика, а потім підступає до края сцени і благославляє громаду дітей: Мир вам, любі! Ласка Божа Ваші душі хай осяє! А громада ваша гожа, Мов чудова квітка-рожа, Хай росте і розцвітає Без пригоди злої, лиха, Мамі, татові на втіху, А народові на славу! Ангели: Любі хлопчики й дівчата, Вас вітають ангелята! Святий Миколай (до ангелів): А скажіть, небісні дітки, - Ви ж для них найліпші свідки – Чи ті діти, що у залі, Ті спереду і там далі, Більші, меньші і маленькі, Цілий рік були чимненькі? Ангели (гуртом): Так, вони були чемненькі, Тата слухали і неньки. Святий Миколай: А скажіть, небесні дітки, - Ви для них найкращі свідки – Чи молитву рідну знають? Бога нею прославляють? Чи шанують рідну мову, Українське рідне слово? Ангели: Так, і моляться, й читають, Рідні пісеньки співають Галі, Стефи, Марки, Олі, Бо навчаються у школі. Святий Миколай ( до дівчинки у залі): А ходи сюди, дитинко, На коротку на хвилинку, Розкажи нам, що ви, діти, Тут навчилися робити? Дівчинка ( виходить): Я скажу усе, що знаю, Пресвятому Миколаю: Хоч малі ми дитинчата, Поважаєм маму й тата. Ми шануєм рідне слово, Прадідівську рідну мову, Рідні кніжечки читаєм, Рідні пісеньки співаєм, І молитвою, що мати Нас навчила в рідній хаті, Ми звертаємось до Бога Про опіку й допомогу. Святий Миколай : Чи молилась ти, дитино, За добробут в Україні, За бабусеньку – сирітку, За дідуня і за тітку, За ровесників дітей І за рідних всіх людей? Дівчинка: Ми всі молимось щоднини За весь нарід України. 2 Ангел: Добрі діти, так і треба – Все те бачили ми з неба. Святий Миколай: Бачу я, ви добрі діти – Буде з того Бог радіти! Хай же вам, мов сонце світить, Захищає, мов покров, Божа ласка та любов! Не за плату-нагороду, А тому, що чесні зроду, Що шляхетні, не пусті, Правді служите святій. (до ангелів) Божі слуги, ангелята! Розвантажуйте санчата, Розпаковуйте гостинці Мирославові, Галинці. Роздавайте всім, як треба, Подаруночки із неба. Дівчинка: Дякуємо Тобі, Владико, За утіху цю велику! Яринка: Дякуємо Тобі, Святий, Від усіх оцих дітей! Тарасик: Обіцяємо добрими бути, Слів Твоїх не призабути, Завжди вчитися охоче, Бо того Ісусик хоче, І такими вирастати, Як бажають тато, мати І увесь наш рідний край! Ангели (хором): Всім вам Боже помагай! Ведучий1: дуть кришталеві санчата, дзвоники ніжно на них дзвенять, а старий Миколай весело усміхається. Він знає, що в цю ніч всі мусять бути щасливими! I ті що роблять подарунки, і ті, кому їх дарують. Бо найбільше щастя в житті - це робити добро. Ведучий 2. Після свята Миколая, до Великого Посту, в селах України кожного вечора збиралась молодь на вечорниці. І які ж вечорниці можуть обійтися без веселої пісні, жартів, смачних запашних пирогів і вареничків? Ведучий1. Ох і стомили ми вас, друзі. Говорили-балакали, а тепер запрошуємо на наші смачні варенички. Та пам’ятайте, що вони не прості, а святково-чарівні. Кому ж попадеться із сюрпризом? А розгадати його вам допоможе народна мудрість і добра прикмета. Ведучий 2. Дякуємо за увагу і бажаємо веселих зимових свят. |
|
1. Берестейський договір Мировий договір між Українською Народною... ... |
За поезією українських авторів та українською народною казкою "Кривенька качечка" Під мелодію вальсу до зали заходить Осінь з кошиком у руці. В кошику овочі, фрукти, колоски, гриби і т. ін |
|
Сценарій "Новий рік вже на порозі" Прошу всіх налити келихи. Наше свято присвячене проводам старого 2012р розпочинається |
Тема. Українська народна казка «Півник та двоє мишенят» Мета Мета: Познайомити дітей з українською народною казкою «Півник та двоє мишенят», вчити виразно інтонувати казку, орієнтуватися у її... |
|
Свято здоров’ Добрий день діти, шановні гості! Сьогодні ви завітали на незвичайне свято – свято –здоров’я |
Тарас: Вибачте, ви говорите українською? Т: До речі, Катерино, ви дуже добре говорите українською. Де ви вивчали українську мову? |
|
Новорічне свято в 1 класі Так…(говорить по телефону) Номер 666. Алло! Управління Нечистої сили? Терміново вимагаю допомоги! Одній зірвати свято не під силу.... |
Діти збираються до зали під мелодію пісень про Миколая Ведуча. Діти, а яке свято ми сьогодні святкуємо? Так, день Святого Миколая. Всі люди від малого до великого люблять це свято. А що... |
|
Ви зібралися на свято? Здрастуйте, дорогі діти, шановні вчителі та батьки! Сьогодні свято не просте у нас воно буває тільки раз. Ми сьогодні посвячуємо... |
Навіщо нам заморське свято? Незабаром вся Україна відзначатиме свято, про яке на двадцятому році української незалежності дивно було б і чути. Це так званий... |