Парк Вороночива, смт Оратів
В кінці ХІХст. з Петербурга до Оратова приїхав потомственний дворянин, генерал Михайло Воронович.Тут він купив землю у багатого поляка і побудував розкішний як на той час палац з вежами-келіями.
Біля палацу було висаджено пейзажний англійський парк (нині – парк культури і відпочинку ім.Т.Г.Шевченка).В ньому були затишні алеї і доріжки, побудовано самобутні альтанки, влаштовано розкішні квітники, встановлено мармуров1 статуї античних богів і героїв. Цей чудовий парк крутосхилом спускався до Камяного ставу.
До нашого часу збереглися поблизу Камяного ставу ділянки рівними рядами насаджених ялин, а на горі – липові алеї.Поміж молодняка височать старі, кремезні дуби і ясени, вязи і клени,сосни і ялини,різновидні акації. У парку ростуть дерева і кущі більш ніж пятдесяти порід, причому чимало з них рідкісні.
Оратівський краєзнавчий музей (1993), смт Оратів
Оратівський краєзнавчий музей — музей у смт Оратів Вінницької області. Заснований рішенням Оратівської районної Ради народних депутатів від 28 травня 1993 р. Знаходиться в приміщенні колишньої районної бібліотеки. Його засновниками стали Н. Білик і Є. Колосенко.
Музейна колекція становить більше 2 000 предметів. Щорічна кількість відвідувачів - понад 5 000 осіб.
Найбільшою збіркою є етнографічна. Її основу складають домоткані вишиті сорочки з сіл Якимівка, Човновиця, Лопатинка, Мервин, смт Оратів, Рожична. Цікавою є колекція глиняного посуду гончарів І. Кириленка (смт Оратів), С. Житника (с. Новоживотів), а також різних предметів українського народного побуту.
У 2000 р. на базі музею створений фольклорно-етнографічний колектив "Берегиня". У 2003 р. йому присвоєно звання "народного аматорського". При музеї діють клуб "Надвечір'я", літературне об'єднання "Вишневий сад".
Криниця І. Гонти, с. Медівка
У цих місцях і досі б’ють джерела, вибиті копитами коня Гонти. З покоління в покоління місцеві жителі передають легенду про криницю Гонти (с. Медівка), з якої нібито Гонта пив воду.
Ця маленька диво-криничка у дні весняних повеней зникає під водами річки-безіменки, щоб потім знову очиститись і частувати всіх охочих свіжою прохолодою. До речі, це «солодке» село назване Медівкою через те, що тут, у затишній місцевості, де ще й сьогодні збереглися лісові масиви «Кривець» і «Дубина» з суцільними насадженнями лип, ясенів, кленів, акацій, дубів і беріз, люди колись займалися бортництвом –збиранням меду диких бджіл.
Медівка є батьківщиною видатного українського письменника і публіциста Петра Інгульського.
Костел Святого Станіслава (1780, 1845), смт Оратів
Серед інших архітектурних пам’яток краю вирізняється костьол Святого Станіслава в смт. Оратів, збудований Станіславом Войне Оранським і прихожанами 1845 р., на місці колишнього.
До 1939 р. у костьолі був орган. За часів радянської влади його розібрали. Збереглися тільки зовнішні оздоблювальні елементи. Великих змін зазнала вівтарна частина костьолу. У 1996 р. приміщення було передано католицькій громаді. 9 травня 2004 р. на передній стіні храму польською делегацією з бібліотеки ім. Джозефа Конрада, служителями костьолу та громадськістю селища встановлена меморіальна дошка з таким написом:«В цьому храмі 26 травня 1856 р. уклали подружній зв’язок Аполло Наленч-Коженьовський і Єва Бобровська, батьки письменника світової слави Юзефа Конрада Коженьовського», який народився 21 лютого 1820 р. в с. Гоноратка (тепер Оратівського району).
Залізничний вокзал (XIX ст.), смт Оратів
Цікавою пам’яткою кінця ХІХ ст. є і приміщення залізничного вокзалу, побудованого 1890 р. паном Ярошинським. Це триповерхова будівля з цегли. Дотепер залишилася неушкодженою лише мармурова підлога.
Палац Заботіних, с. Мала Ростівка
Заслуговує на увагу подорожуючих своєю самобутністю маєток у мальовничому селі Мала Ростівка, збудований у 1900 - 1901 рр. царським генералом Заботіним.
Цеглу на будівництво палацу привозили аж з Польщі. Сам генерал тут не проживав, а проводив у цих живописних місцях лише свою відпустку.
|