*Графічне зображення санітарно-захисних зон об’єктів з шкідливими викидами в атмосферу (І-ІІІ класу) виконано з урахуванням рози вітрів м. Луцька згідно нормативного документу “Методика расчета концентраций в атмосферном воздухе вредных веществ, содержащихся в выбросах предприятий, ОНД-86, Госкомгидромет, Л., 1987”.
Всі інші об’єкти господарювання мають IV і V класи шкідливості (в тому числі склади, бази тощо) регламентуються СЗЗ 100 і 50 м.
Місто характеризується високою завантаженістю інженерно-транспортною інфраструктурою – залізничними коліями, автодорогами, ЛЕП, трансформаторними підстанціями тощо. Проектом генплану в планувальному відношенні забезпечені санітарні розриви (відповідно ДБН 360 - 92**) від цих комунікацій та об’єктів.
Шумові зони залізниці регламентуються санітарними зонами від основного полотна розміром 100 м та під’їзних шляхів - 50 м (згідно ДБН 360-92**, ст. 7.8). Ряд транспортних об’єктів мають ІV клас шкідливості з СЗЗ = 100 м: автовокзал, залізничний вокзал, автогосподарства. Споруди та підприємства для зберігання і обслуговування транспортних засобів регламентуються санітарними відстанями до житлово-громадської забудови згідно ДБН 360-92**, ст. 7.50.
Шумові зони автодоріг графічно не виражені, проте як планувальні обмеження прийняті: на ділянках нової забудови - санітарні розриви від доріг до 50 м; в умовах існуючої забудови – в якості планувальних рекомендуються протишумові заходи: озеленення, застосування протишумових вікон, конструкцій, тощо.
На північній околиці міста розташований аеродром, шумова зона якого (за даними замірів попередніх років) регламентує функціональне використання території.
Санітарно-захисні зони розміром 350 та 300 м (за сумарним забрудненням – шумовим та напругою ЕМП) мають основні трансформаторні підстанції ПС „Луцьк-Північна-330” та ПС „Луцьк-Південна-220”.
Із інших об’єктів, що впливають на територіальний розвиток міста (в межах території генплану), у комунальній власності знаходиться 8 кладовищ (див. вище), з яких діючими (в тому числі з підхороненням, СЗЗ = 300 м) є 4, а 4 вважаються закритими (СЗЗ = 50 м).
Як планувальні обмеження природоохоронного характеру, крім територій ПЗФ, в генплані графічно виділені та враховані (згідно рекомендацій розробленого проекту та умов, що склалися (ВКУ, ст. 88) прибережні захисні смуги річок Стир, Сапалаївка, Жидувка, Омеляник та водойм, виходячи із нормативних 25-50 м.
Крім того, для водозабірних площадок, розташованих в межах території генплану, передбачені (за даними КП “Луцькводоканал” як планувальні обмеження зони санітарної охорони І, ІІ і ІІІ поясів, використання території яких регламентується ВКУ (ст. 93) та Постановою КМУ “Про правовий режим зон санітарної охорони водних об’єктів” (див. вище).
Таким чином, в місті сформувався комплекс об’єктів та територій, санітарно-гігієнічні та екологічні параметри яких регламентують та обмежують його територіально-планувальний розвиток, створюючи при цьому ареали техногенного навантаження на природне середовище.
Екологічна мережа міста
Аналіз екологічної ситуації в місті свідчить, що її складність продиктована нераціональністю природокористування та техногенними навантаженнями на складові навколишнього природного середовища. При цьому частка охоронних територій становить лише біля 4% площі міста. Як відомо, компенсаторами у збалансованості та відтворенні природного навколишнього середовища є різноманітні екосистеми – складові екологічного каркасу.
З метою забезпечення екологічно збалансованого принципу природокористування в місті необхідно створення просторової структури природного екологічного каркасу, як частини екологічної мережі регіонального значення та складової Національної екологічної мережі України (програма її формування затверджена Законом України № 1989-ІІІ від 21.09.2000 р.). Місто має сприятливі для цього природні умови та ресурси. Згідно Закону України “Про екологічну мережу України” елементами екологічного каркасу на даній території є об’єкти ПЗФ, водні об’єкти з прибережними захисними смугами та водоохоронними зонами, заплавні землі, водно-болотні угіддя, рекреаційні території, еродовані крутосхили тощо.
Реалізація комплексу передбачених генпланом планувально-організаційних та інженерних еколого-містобудівних заходів (див. нижче) забезпечить концептуальні положення формування екологічного каркасу міста та відтворення природного стану його елементів.
3.3. Заходи щодо оздоровлення навколишнього природного середовища
У відповідності до вимог сучасного природоохоронного законодавства в місті розроблена “Програма соціально-економічного і культурного розвитку міста Луцька”, “Програма охорони довкілля в м. Луцьку”, “Програма покращення якісного стану атмосферного повітря на території м. Луцька на 2006-2010 роки”, ряд галузевих екологозорієнтованих програм. Основна частина екологічної складової програм зосереджена на суттєвому зменшенні техногенних навантажень на навколишнє природне середовище (зниження викидів, зменшення скидів та обсягів відходів, розширення зеленої зони міста тощо) шляхом запровадження нових сучасних ресурсозберігаючих технологій у виробничому комплексі міста, загальної його модернізації.
Реалізацію заходів цих програм покладено в основу територіально-планувальних рішень генплану.
В генплані, з урахуванням основних еколого-містобудівних заходів “Програм...”, пропозицій щодо впорядкування промислових і комунально-складських територій (Львівський Промбудпроект), інших проектів та розробок природоохоронного характеру, передбачені та рекомендуються основні напрямки еколого-містобудівної організації території, зокрема комплекс інженерно-технічних та планувальних заходів, спрямованих на оздоровлення усіх екосистем міста та умов проживання в ньому, зокрема:
територіально-планувальна організація міста з урахуванням усіх планувальних обмежень як зон регулювання та обмеження забудови (дійсних на даному етапі);
винесення за межі міста та житлової забудови з урахуванням їх зони впливу екологічно шкідливих об’єктів, виходячи із еколого-містобудівних потреб: заводу будівельних конструкцій, птахофабрики, меблевої фабрики, цегельних заводів № 1, 2, ВАТ Луцьке АТП №10727, хлібозаводу та ін.; забезпечення екологічної реабілітації вивільнених територій;
організація санітарно-захисних зон всіх діючих виробничих, комунальних, транспортних об’єктів (відповідно попередньо розроблених проектів), оздоровлення, благоустрій та озеленення їх територій в межах промвузлів (відповідно ДСП 173-96), в тому числі за рахунок звільнених (в результаті закриття, передислокації чи перепрофілізації виробництв) на проммайданчиках територій;
впровадження екологоорієнтованих ресурсо- та енергозберігаючих сучасних технологічних процесів на основних підприємствах-забруднювачах повітря відповідно “Програми охорони довкілля...”;
заборона підхоронення в межах кладовищ, що вичерпали свій територіальний ресурс; вивчення питання щодо будівництва крематорію для потреб міста;
впровадження комплексу організаційних заходів щодо покращення стану повітряного басейну міста: інвентаризація всіх джерел викидів, налагодження моніторингу (постійної роботи існуючих постів та пунктів спостереження) стану повітря і довкілля в межах міста в цілому; розроблення планів природоохоронних заходів та визначення лімітів на природокористування, які обмежують небезпечний вплив технологічних викидів виробництв на довкілля, особливо при несприятливих погодних умовах, забезпечення контролю за нештатними ситуаціями; чітке виконання природоохоронних заходів, передбачених в Програмі покращення якісного стану атмосферного повітря на території м. Луцька на 2006-2010 роки; проведення операції “Чисте повітря”;
-
суттєве покращення структури і технічних параметрів транспортної мережі та зв’язків, запровадження комплексу заходів щодо покращення транспортно-екологічної обстановки в місті шляхом налагодження (в тому числі за рахунок запровадження природоохоронних заходів згідно вищезгаданих Програм...):
раціональної дорожно-вуличної мережі міста, максимального підвищення пропускної здатності доріг за рахунок будівництва дублюючих, в тому числі додаткових в’їзних магістралей, будівництва дворівневих перехресть та підземних переходів і, в зв’язку з цим, реконструкції вулиць центральної частини (вул. Боженка), будівництва та реконструкції доріг районного значення, мостів, пішохідних переходів і ін.; будівництва об’їзної дороги для зменшення інтенсивності транспортних потоків через місто; будівництва транспортних розв’язок в різних рівнях на перетині найбільш напружених магістральних вулиць між собою;
розміщення транспортних розв’язок на перетині з залізничними коліями, реконструкції існуючих шляхопроводів; реконструкції залізничних колій (ст. Луцьк, Гнідава) та упорядкування під’їзних колій;
зручних виходів магістралей загальноміського значення на зовнішні напрямки;
максимального виведення транзитних потоків за межі сельбищних утворень, особливо з центральної частини міста;
будівництва тролейбусних ліній, відкриття нових тролейбусних маршрутів;
налагодження зручного транспортного обслуговування районів нової забудови;
значного розвитку магістральної мережі міста: будівництва нових та реконструкції існуючих вулиць з розширенням проїзної частини,
покращення якості транспортних засобів (покращення інфраструктури електротранспорту, обновлення тролейбусного парку міста тощо) та паливно-мастильних матеріалів, обладнання автотранспорту нейтралізаторами відпрацьованих вихлопних газів;
розроблення шумової карти міста, в тому числі проекту шумової зони та зон обмеження забудови аеропорту (після його реконструкції);
озеленення придорожніх територій, дотримання зон обмеження забудови та захист існуючих житлових територій в місцях несприятливого впливу шуму та загазованості;
-
удосконалення системи контролю за експлуатацією автотранспорту, налагодження автоматизованої системи управління дорожнім рухом, запровадження моніторингу акустичного забруднення міста і ін. (див. Транспорт);
розвиток та удосконалення систем водопостачання міста шляхом: повного забезпечення житлової забудови міста системами централізованого водопостачання при модернізації всього водогосподарського комплексу (ВОС, насосних станцій та вузлів, мережі) з доведенням загальної продуктивності до 105 тис.м3/добу; удосконалення очистки та знезараження води з використанням сучасних методів (гіпохлорид натрію, ультрафіолетові лампи, тощо); забезпечення населення міста водою вищої категорії якості; запровадження сучасних водозберігаючих технологій ін. (див. “Водопостачання”);
подальший розвиток та удосконалення системи водовідведення міста: забезпечення централізованою каналізацією всієї забудови міста, в тому числі каналізування нової та садибної забудови (р-ни Вишків, Теремнівський, вул. Дубнівська, Львівська і ін.), модернізація всієї системи каналізаційного господарства; реконструкція каналізаційних очисних споруд зі збільшенням їх потужності та удосконаленням технології очистки стічних вод; налагодження системи моніторингу стоків у міську каналізацію, в першу чергу по показникам якості; проведення заходів водоохоронного значення на об’єктах, що мають забруднені стоки: реконструкція існуючих передочисних і очисних споруд та будівництво нових на окремих підприємствах і об’єктах (інфекційна лікарня); вирішення питання утилізації мулового осаду на КОС; подальший розвиток системи водовідведення та будівництво ОС зливостоків і ін. (див. “Водовідведення”);
-
розвиток та вдосконалення системи санітарного очищення (див.Санітарна очистка):
-
розробка проекту сміттєпереробного підприємства та будівництво підприємства промислової переробки твердих побутових відходів, будівництво сміттєсортувальної станції; забезпечення централізованою планово-регулярною санітарною очисткою усіх районів міста з повним збором усіх видів відходів та своєчасним іх знешкодженням; обладнання усіх майданчиків для збору сміття у відповідності з існуючими санітарними правилами та запровадження системи роздільного збирання сміття, сортування та утилізації; рекультивація існуючого полігону; ліквідація несанкціонованих звалищ та санація цих територій; забезпечення знешкодження непридатних отрутохімікатів (ст. Гнідава);
впровадження безвідходних технологій виробництва та нових технологій по переробці відходів на промислових підприємствах міста; налагодження попередньої локальної і, по можливості, диференційованої утилізації та переробки промислових відходів на підприємствах; налагодження утилізації відходів медичних закладів; вивчення геофізичних, гідрогеологічних та інженерно-геологічних умов регіону з метою пошуку територій для розміщення полігону знешкодження токсичних промислових відходів;
поетапна рекультивація відпрацьованих кар’єрів, звалищ ТПВ, порушених територій з подальшим поліфункціональним використанням цих територій (озеленення, комунальні зони тощо); рекультивація очисних споруд цукрового заводу (розташовані на південно-західній околиці за межами міста) та санація території;
проведення комплексу заходів з інженерної підготовки та гідротехнічного захисту території, зокрема: захист від затоплення та підтоплення, протиерозійні та протипросідні заходи, берегоукріплення; влаштування набережних, захист їх від затоплення; благоустрій існуючої та створення нових пляжних зон; рекультивація порушених територій з метою подальшого використання їх для господарських потреб міста (зони відпочинку, зелені зони, комунально-складські зони тощо); упередження просідних властивостей ґрунтів; розчистка малих річок, каналів та водойм з метою ліквідації штучних перепон для поверхневого стоку, їх санітарно-гігієнічного оздоровлення; ліквідація та оздоровлення заболочених територій і анофелогенних зон (див. “Інженерна підготовка та захист території”); регулювання гідрологічного режиму річок; проведення заходів, спрямованих на покращення гідрологічних та екологічних характеристик р. Стир (поглиблення і розчистка русла як джерела все більшого розвитку затоплення і підтоплення);
раціональна організація та очищення поверхневого стоку з існуючої та проектної території міста (з урахуванням інженерно-геологічних факторів) шляхом будівництва (ремонту, реконструкції) мережі зливової каналізації по всій території міста (в першу чергу - на промислових площадках), будівництва очисних споруд та випусків очищених стоків з застосуванням сучасних досконалих методів їх очищення (див. “Вертикальне планування та дощова каналізація”); проведення заходів з очищення забрудненої стариці р. Стир та відведення поверхневого стоку; ліквідація лінзи рухомих НП шляхом відкачування забруднених вод з видаленням НП, проведення еколого-очищувальних робіт поблизу центру лінзи, налагодження моніторингу колодязів та свердловин тощо;
покращення та розширення системи тепло- та газопостачання міста шляхом забезпечення централізованого теплопостачання від існуючих реконструйованих та котелень сучасного технічного рівня виконання, застосування модульних котелень або систем поквартирного опалення; подальшої розбудови, реконструкції (з винесенням розподільного газопроводу високого тиску, що йде по вул. Вінниченка-Волі-Дубнівській) і модернізації газорозподільних мереж та обладнання, використання альтернативних джерел теплопостачання, енергозберігаючих технологій тощо, скорочення об’ємів газоспоживання за рахунок економії сировини та споживання інших видів палива (див. “Теплопостачання” та “Газопостачання”); винесення розподільчого газопроводу високого тиску;
планувальна організація та озеленення прибережних захисних смуг водосховища та річок, благоустрій берегів та дотримання водоохоронного режиму прибережних зон (згідно з проектом “Проект встановлення прибережної смуги і водоохоронної зони вздовж р. Стир в межах земель Луцької міської ради” та відповідно ВКУ, ст. 88, 89); благоустрій та обладнання місць відпочинку та пляжів відповідно вимогам санітарних норм; оздоровлення водойм і пляжів та благоустрій території у місцях відпочинку (парк ім. Лесі Українки і центральний пляж, Теремнівські озера); захист від забруднення рекреаційних акваторій;
розширення мережі та благоустрій зелених насаджень загального користування за рахунок створення нових паркових та рекреаційних зон (парки та лугопарки Стир, Рованці, Північний, вздовж р. Стир, гідропарк Гнідавський (з ліквідацією анофелогенної зони), ландшафтні парки на р. Сапалаївці та в районі Омелянівських ставів і ін.); реконструкція та благоустрій існуючих парків (парк ім. Л.Українки, 900-річчя м. Луцька); розширення мережі насаджень санітарно-гігієнічного призначення (захист від шуму та загазованості житлових територій) за рахунок створення зелених насаджень вздовж вулиць та залізниці, озеленення санітарно-захисних зон тощо (див. “Зелені насадження міста”); благоустрій лісів і лісопарків зеленої зони поза межами міста (за рахунок лісів Луцького і Ківерцівського ДЛГ);
покращення стану та обмеження природокористування на природно-заповідних територіях у відповідності до статей Закону України “Про природно-заповідний фонд” (ст. 4, 6, 11); збереження біологічної та ландшафтної різноманітності, відновлення природних ландшафтів у межах територій ПЗФ; розширення існуючих та створення нових територій ПЗФ, як частини екологічної мережі місцевого значення, за рахунок нових паркових та рекреаційних зон; розвиток природно-заповідної справи;
оздоровлення електромагнітного та акустичного фону в місті шляхом: інвентаризації джерел неіонізуючого випромінювання з визначенням меж санітарних зон та зон обмеження забудови, припинення в місті експлуатації РТО, які працюють в діапазоні 30 кГц - 300 ГГЦ і не мають санітарних паспортів; проведення моніторингу електромагнітного фону та комісійного прийняття в експлуатацію РТО; будівництво нових підстанцій закритого типу з влаштуванням шумозахисних екранів, дотримання технічних коридорів і охоронних зон від об’єктів та мереж електропостачання при новому будівництві; заміна зношеного та морально застарілого обладнання на об’єктах електроенергетики; впровадження енергозберігаючих технологій та обладнання і ін. (див. “Електропостачання”);
санітарний благоустрій приватного сектору (централізоване водопостачання, каналізування, санітарна очистка території, асфальтування доріг тощо);
підтримка інвестиційних проектів, що використовують сучасні ресурсо- та енергозберігаючі технології і не забруднюють навколишнє природне середовище;
створення системи моніторингу екологічної ситуації в місті; розроблення медичної оцінки рівнів забруднення території міста, в тому числі недиференційованими речовинами (з невизначеною ГДК); розробка екологічного паспорту міста.
Реалізація всіх передбачених заходів сприятиме формуванню раціональної функціонально-планувальної структури міста, спрямованої на забезпечення комфортних умов проживання, покращення екологічного стану та збереження навколишнього природного середовища.
|