Стан атмосферного повітря

Скачати 0.49 Mb.

Назва	Стан атмосферного повітря
Сторінка	2/4
Дата	16.03.2013
Розмір	0.49 Mb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Туризм > Документи

1 2 3 4

Стан водного басейну

Основні показники водопостачання та водовідведення по місту:

забрано води з природних водних об’єктів – 25.4 млн. м³;
скинуто забруднених стічних вод – 16.1 млн. м³;
потужність очисних споруд – 45.3 млн. м³.

Динаміка використання водних ресурсів за останні роки наступна (млн. м³):

Таблиця 3.2-4

Водопостачання і водовідведення	2000	2001	2002	2003	2004	2005	2006
Забрано води з природних джерел	32.3	32.3	29.9	26.5	25.9	25.4	25.4
Скинуто стічних вод, у т.ч.	22.7	21.8	19.0	18.1	17.4	16.4	16.1
- забруднених	22.1	0.0	-	-	-	-	-
Зворотні та повторно використані води	17.9	15.8	13.9	15.4	15.6	15.5	17.7
Потужність очисних споруд	44.9	45.1	45.3	45.3	45.3	45.3	45.3

Як видно із таблиці, суттєва увага приділяється збільшенню об’ємів очищення зворотних вод, про що свідчить і структура поточних витрат на охорону навколишнього природного середовища – 92.4 відсотків витрат в 2006 році направлено на вирішення цієї проблеми.

Джерелами централізованого водозабезпечення міста є 3 водозабори: Дубнівський (основний), Омелянівський, Гнідавський, від яких отримує воду 98,8% населення міста; решта населення користується трубчастими і шахтними колодязями. За даними міськСЕС (№ 5.1/357 від 01.02.08) місто має доброякісну питну воду. За 2007 рік проведено 210 досліджень питної води, серед яких не виявлено відхилень від норми. Якість води відповідає вимогам ДСТу 2874-82* “Вода питна”, з невеликим перевищенням вмісту заліза.

Найбільшу загрозу в питанні забезпечення міста якісною питною водою становлять водогінні мережі, загальна довжина яких становить 305,9 км, з них аварійні та ветхі – 144,4 км (47%), в результаті чого щорічно відбувається понад 600 поривів мережі (2007 р. – 610) та великі втрати води (до 23% від загального забору). Крім того, водогосподарський комплекс міста при незадовільному технічному стані насосного обладнання не має його резервів. При цьому абсолютно недопустимим є використання вод питного призначення для миття територій, зрошення садиб, на полив, технологічні потреби промпідприємств.

Крім водопровідних мереж, модернізації технологічної системи потребує станція водопідготовки та знезалізнення. Для покращення якості питної води ведуться роботи по облаштуванню станції водоочистки на Дубнівському водозаборі - зараз проводяться роботи з модернізації технологічної системи станції водопідготовки (фірма “Кревокс”).

Викликає занепокоєння і стан водовідведення – житловий сектор міста обладнаний централізованою системою каналізації на 86,9% від загальної площі. Це, в основному, садибна забудова міста|, де жителі|мешканці| користуються вигребами|.

Технічний стан каналізаційних очисних споруд, устаткування та мереж (експлуатуються більше 30 років) є суттєвим фактором впливу на якість ґрунтових та підземних вод, оскільки потребують капітального ремонту і реконструкції – мулові карти переповнені, питання утилізації мулу не вирішується, стічні води не знезаражуються, близько половини мереж та обладнання насосних станцій мають аварійний стан і ін.

Згідно проведеної комплексної оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) експлуатація підземних вод КП Луцькводоканал (з 1961 р.), крім зниження рівнів ґрунтових вод в межах депресійної воронки, змін в навколишньому середовищі не зумовила. Експлуатація родовища ніякого впливу на поверхневі води не завдає. Поверхневі води р.Стир і її притоків, які є головними джерелами поповнення експлуатаційних запасів на діючих та детально розвіданих водозаборах, порівняно чисті. Вміст шкідливих компонентів у поверхневих водах не досягає передбачених ДСТ норм. Згідно Висновку еколого-експертного підрозділу Держуправління екоресурсів у Волинській області щодо ОВНС Луцького родовища підземних вод при дотриманні вимог чинного законодавства в сфері питної води змін в екологічній ситуації не очікується.

Водовідбори на протязі останніх років не перевищували допустимі величини. Технічні особливості експлуатаційних свердловин забезпечують герметичність та ізоляцію водоносного горизонту. Тривалий водовідбір не спричинив змін у рельєфі і не зумовлює активізацію небезпечних екзогенних геологічних процесів.

Основним фактором, що негативно впливає на екологічну ситуацію району в процесі експлуатації родовища, може бути виснаження водоносного горизонту. Зона впливу, що визначається розмірами депресійної воронки (див. схему) від експлуатації підземних вод Луцького родовища охоплює м. Луцьк і прилеглі населені пункти Підгайці, Крупа, Лище, Боратин, Новостав.

Депресійні зміни в основному водоносному горизонті призвели до зменшення рівнів ґрунтових вод, але, оскільки рівні знаходились на глибині 5 м, це не вплинуло на рівень ґрунтового зволоження, на підземні та наземні споруди.

В перспективі з метою недопущення негативного впливу від подальшої експлуатації водозаборів, КП “Луцькводоканал” повинен дотримуватись вимог Постанови КМ України від 18.12.98 №2024 “Про правовий режим зон санітарної охорони водних об’єктів”, Закону України “Про питну воду” від 10.01.02 №2918 та ін.

За даними КП “Луцькводоканал” для водозабірних площадок передбачено зони санітарної охорони (ЗСО) І, ІІ і ІІІ поясів (відображені на “Схемі планувальних обмежень”). Витримується перший пояс (зона суворого режиму радіусом до 50 м), де розміщена технічна зона (власне водозабір з водопровідними спорудами), використання якої передбачено лише для експлуатації водопровідних споруд. Використання території в межах ІІ (зона обмежень) і ІІІ (зона спостережень) поясів регламентується ВКУ (ст. 93) та Постановою КМУ “Про правовий режим зон санітарної охорони водних об’єктів” (№2024 від 18.12.1998 р.). Згідно з правовим режимом зон санітарної охорони водозаборів території поясів призначені для охорони джерел водопостачання від забруднення.

У межах ІІ поясу ЗСО забороняється:

розміщення будь-яких об’єктів, які створюють небезпеку органічного, бактеріологічного та хімічного забруднення території;
розміщення складів ПММ, пестицидів та мінеральних добрив, накопичувачів, шламосховищ та інших об’єктів, які створюють небезпеку хімічного забруднення джерел водопостачання;
розміщення кладовищ, скотомогильників, полів ассенізації, наземних полів фільтрації, гноєсховищ, силосних траншей, тваринницьких і птахівничих підприємств та інших сільгоспоб’єктів, які створюють небезпеку мікробного забруднення джерел водопостачання;
зберігання і застосування мінеральних добрив та пестицидів;
закачування відпрацьованих вод у підземні горизонти, підземне складування твердих відходів та розробка надр землі.

У межах ІІІ поясу ЗСО забороняється:

закачування відпрацьованих вод у підземні горизонти з метою їх захоронення, підземного складування твердих відходів і розробки надр землі, які можуть призвести до забруднення водоносного горизонту;
розміщення складів ПММ, а також складів пестицидів і мінеральних добрив, накопичувачів промислових стічних вод, нафтопроводів та продуктопроводів, які створюють небезпеку хімічного забруднення підземних вод.

В районах садибної забудови використовується водоносний горизонт четвертинних відкладів, чутливий до техногенного забруднення. Найбільшого забруднення і потенційної небезпеки для прилеглих територій горизонт зазнав в районі складів ПММ військового аеродрому (див “Схему планувальних обмежень”). Лінза рухомих нафтопродуктів (НП) просунулась у напрямку потоку майже на кілометр, а ґрунтові води, забруднені розчинними НП, досягли та розвантажуються у р. Стир. На шляху їх руху забруднювалась ґрунтова товща та верхній пласт ґрунтових вод, які розташовані в межах приватних городів західніше та східніше вул. Руданського. Всі колодязі тут ліквідовані або мають непридатну для споживання воду (район охоплено централізованим водопостачанням).

За даними спостережень Волинського обласного центру з гідрометеорології Держгідрометслужби (Щорічник якості поверхневих вод за 2007 рік) р. Стир зазнає забруднення вище міста – від стоків, що потрапляють з р. Іква (м. Дубно, смт Млинів та стічних вод м. Броди). Нижче міста ріка зазнає впливу вод КП “Луцькводоканал”.

В цілому кисневий режим річки задовільний і навіть дещо покращився в обох створах (вище та нижче міста) в порівнянні з попереднім роком. Збільшилось забруднення води азотом нітритним, залізом загальним, хромом шестивалентним в обох створах, а у нижньому створі – марганцем і фенолами.

Перевищили ГДР середньорічні концентрації іонів міді (3.6 ГДК), марганцю (1.5 ГДК), заліза загального (1.7 ГДК), хрому шестивалентного (6.7 ГДК) у верхньому створі та у створі нижче міста: міді (4.6 ГДК), марганцю (1.7 ГДК), заліза загального (3.2 ГДК), хрому шестивалентного (5.9 ГДК). Зменшився порівняно з попереднім роком вміст азоту амонійного, азоту нітритного та фосфору загального в обох створах. Рівень середньорічних концентрацій решти інгредієнтів значних змін не зазнав.

В цілому якість води р. Стир в 2007 р. суттєво не змінилась.

В межах міста поверхневі води р. Стир забруднюються отрутохімікатами, добривами, гербіцидами, які виносяться повеневими водами з городів садибного сектору. Крім того, поверхневий стік сприяє замуленню річки. Негативний вплив на якість річкових вод мають промислові та аварійні стоки каналізаційної мережі. Таким чином в річку попадають нафтопродукти, побутове сміття. Ситуація ускладнюється тим, що біля 35% житлового фонду міста (за даними міськСЕС) є неканалізованими. Це, в основному, райони околиць (Вишків, Теремно, вулиці Львівська, Дубнівська і ін.).

Потужним джерелом нафтохімічного забруднення території, особливо підземних вод, є Луцький військовий аеродром. Згідно звіту про науково-технічну роботу “Проведення заходів з еколого-геологічного обстеження територій, забруднених нафтохімічними речовинами у наслідок військової діяльності у Волинській, Київській та Чернігівській областях” (ТОВ “Екогідрогео” Київ- Луцьк, 2007) втрати пального відбувались протягом тривалого часу (виявлено більше 20 років тому) на складі ПММ та біля стоянки літаків. Спроби ліквідувати пляму не дали остаточного результату – лінза рухомих нафтопродуктів (НП) поширилась на захід-південний захід в бік р. Стир майже на 1 км, а забруднені ними ґрунтові води досягли та розвантажуються у р. Стир. На шляху руху НП забруднювались ґрунти та ґрунтові води садибних ділянок. Всі колодязі на вул. Руданського стали непридатними для користування і було підведено централізоване водопостачання та встановлені водоколонки. Нині центр лінзи рухомих НП знаходиться східніше середньої частини вулиці Руданського на приватних городах. В обладнаній тут свердловині товщина лінзи сягає 0,6м, а у поруч розташованому колодязі стоїть вода з сильним запахом та стійкою плівкою НП. Раніше лінза мала площу більше 10 га і рухалась на південний захід до р. Стир. Зараз рух лінзи призупинився і вона продовжує зменшуватись за площею. Але рух шару забруднених розчинними НП ґрунтових вод, що залягають у підошві лінзи та поповнюються під час інфільтрації дощових та талих вод, зберігається у тому ж напрямку з швидкістю ~10-15 м/рік. Не дивлячись на помітну тенденцію до зменшення площі забруднення останнім часом (зараз нафтохімічне забруднення займає площу 8 га, а площа лінзи рухомих НП товщиною у кілька сантиметрів – 4-5 га), воно буде зберігатись на майбутнє і завдяки процесам самоочищення може зникнути (за висновками спеціалістів) не раніше 20 років. Тому, зважаючи на вплив забруднення на природне середовище, особливо на р. Стир з її водозабором, необхідне проведення невідкладних заходів з ліквідації забруднення.

В заплаві існує ще одне локальне джерело забруднення навколишнього середовища міста, розташоване вище проти течії річки на відстані 150-200 м від прогнозованої межі розвантаження забруднених нафтопродуктами ґрунтових вод, ближче до центру міста. Тут розташована безстічна стариця річки, так званий “апендикс р. Стир” або Гнідавське болото, яка небезпечна (за рахунок тривалого накопичення в ній неочищених застійних стічних вод і мулу) для сусідства з житловою і рекреаційною зонами і потребує негайного комплексу заходів щодо оздоровлення - осушення заболочених ділянок, очищення від бруду, розчистки каналів і відведення стоків. Орієнтовна площа анофелогенної зони близько 20 га.

Річка Стир належить до типу середніх річок з нормативною прибережною захисною смугою 50 м. В 2007 році ЗАТ “Волиньводпроект” розробив “Проект встановлення прибережної смуги і водоохоронної зони вздовж річок Стир, Сапалаївка, Жидувка, Омеляник в межах земель Луцької міської ради. Коригування проекту” (затв. рішенням міськради від 01.02.2007 №43-1). Графічні параметри прибережних та водоохоронних зон зображені на “Схемі планувальних обмежень” та враховані в функціонально-планувальній структурі міста, запропонованій генпланом (з регламентацією режиму використання території).

Прибережні захисні смуги відносяться до земель водного фонду і є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності (згідно ВКУ, ст.88 та ЗКУ).

На ділянках річок, де в зв’язку із забудовою (згідно ст. 88 ВКУ) розміри прибережних смуг зменшені, рекомендується ввести певні обмеження у господарську діяльність на цих територіях, а саме:

заборонити будівництво нових, розширення і реконструкцію діючих будівель і споруд, що суперечать режиму господарської діяльності в межах прибережних смуг і водоохоронних зон;
у випадку звільнення цих площ включити їх у межі прибережних смуг і водоохоронних зон із відповідним режимом господарської діяльності;
надати дані площі під залуження та створення лісозахисних смуг, що найбільшою мірою сприяють охороні вод;
розглянути питання про доцільність створення на цих площах гідрологічних, ботанічних, дендрологічних заказників місцевого значення;
доводити до відома населення про особливий режим користування цими територіями;
непридатні для експлуатації споруди, а також ті, що не відповідають встановленим режимам господарювання, підлягають винесенню;
заборонити скидання у водні об’єкти виробничих, побутових, радіоактивних та інших видів відходів та сміття.

Забруднення ґрунтів

Геохімічного обстеження території міста щодо забруднення ґрунтового покриву важкими металами, їх солями, нафтопродуктами не проводилось. Ймовірно такого забруднення зазнали території об’єктів промисловості, транспорту та прилеглі до автодоріг. Локальними гідрогеохімічними дослідженнями виявлено забруднені ділянки з підвищеним вмістом (більше 1 ГДК) важких металів в районі Луцького ремзаводу ”Мотор”, ВАТ “Луцький картонно-рубероїдний комбінат”, ВАТ Луцький шовковий комбінат “Волтекс-Меланж”, нафтобази, ВАТ «Автомобільний завод «Богдан». Можливе забруднення території нафтопродуктами (нафтобази, склади ПММ, гаражі, АЗС), органічними та хімічними речовинами (склади, бази, КОС тощо) і на інших необстежених ділянках, про що свідчить наявність небезпечних відходів на території міста.

Небезпечні відходи підприємств міста

Таблиця 3.2-5

Роки	2000	2001	2002	2003	2004	2005	2006	Питома вага у загальнообласному обсязі, %
1	2	3	4	5	6	7	8	9
Утворено відходів, всього тонн	125.6	225	274	317.7	394.6	504	426	46.2
із них:
І класу небезпеки	10.8	11.9	11.9	17.8	18.5	13	13	52.8
1	2	3	4	5	6	7	8	9
ІІ класу -/-	104	210.1	255.3	291.9	369.8	478.3	401.7	85.0
ІІІ класу -/-	10.8	3.0	6.8	8.0	6.3	12.7	11.3	2.7
Наявність у спеціально відведених місцях та на території підприємств	121.2	113.2	104.8	110.0	40.5	40.1	17.8

Об'єм|обсяг| централізованого накопичення та вивозу твердих побутових відходів в 2007 р. склав 450,00 тис. м³, рідких – 13,78 тис. м³.

Тверді побутові відходи знешкоджуються на полігоні ТПВ, розташованому в районі с. Брище (за 15 км на північний захід від міста). Його територія знаходиться у задовільному стані і санітарно-захисна зона не впливає на сельбищні зони, житлова забудова в її межах відсутня. За 2007 рік з міста на полігон вивезено 411,5 тис. м³ твердих побутових відходів.

Джерелом механічного забруднення ґрунтів може бути несвоєчасна і неякісна санітарна очистка території. На території міста практично постійно виникають несанкціоновані сміттєзвалища, які є основним джерелом механічного забруднення його території. В 2007 році міськрайСЕС виявлено 100 звалищ побутових відходів, в тому числі 68 – в прибережних захисних смугах (всі ліквідовані).

В найближчій перспективі на полігоні біля с. Брище, куди немало років місто звозить відходи своєї життєдіяльності, передбачається будівництво сміттєпереробного заводу потужністю до 100 тисяч тонн на рік. Сміттєпереробний комплекс такого типу буде одним із перших в Україні (спорудять австрійські інвестори). Завод перероблятиме різні види сміття (скло, деревину, гуму, траву і т.д.) на тирсоплиту, паркет, гумові вироби, поліетилен. Також підприємство перероблятиме і сміття з багаторічних сміттєзбірників області. Навколишні села, як обіцяють інвестори, отримають після переробки газ метан та електроенергію. Таким чином, у своїй діяльності підприємство буде екологічно зорієнтованим та сприятиме якісній санітарній очистці території міста та регіону.

Знешкодження рідких відходів передбачається на очисних спорудах промпобутової каналізації.

В південній частині міста розташований склад ВАТ “Луцька родючість” (ст. Гнідава), який є небезпечним в екологічному відношенні об’єктом, оскільки на його території зберігається понад 62 тонни заборонених та непридатних пестицидів і агрохімікатів. Питання їх знешкодження або утилізації потребує негайного вирішення.

Джерелами екологічного впливу на територію в місті є кладовища. За даними реєстру Луцького спецкомбінату КПО (департамент житлово-комунального господарства і будівництва) в місті розташовано 4 кладовища і 4 меморіальних комплекси.

Таблиця 3.2-6

Об’єкт	Рік вводу в експлуатацію	Рік закриття	Загальна площа, га	Площа захоронення, га	Площа прибирання, га
1	2	3	4	5	6
Кладовища
с.Гаразджа (діюче, за межами міста)	1973		32.1	20.863	11.237
вул. Рівненська	1960		8.5488	7.9334	0.6151
вул. Володимирська	18 ст.	1975	1.5104	0.9793	0.5311
вул. Потебні			0.85	0.5484	0.3016
вул. Чернишевського	17 ст.		2.01	1.6071	0.4029
1	2	3	4	5	6
Меморіальні комплекси
Теремно			0.0956		0.0956
вул. Марцинкевича			0.2340		0.2340
вул. Львівська			0.2306		0.2306
Єврейське			0.3003		0.3003
Всього			0.8605		0.8605
Разом			45.88		13.9485

Таким чином, на даному етапі діючим є одне кладовище (розташоване поза межами міста – с. Гаразджа). На перспективу передбачено територіальний резерв кладовища площею 4 га на землях Липинської с/ради. Всі інші кладовища вважаються закритими, але підхоронення відбуваються.

Радіаційна ситуація

Територія міста не зазнала радіаційного впливу від аварії на Чорнобильській АЕС. За даними міськСЕС рівень гама-фону по місту становить від 18 до 19 мкР/год, що не перевищує природний фон. Радіаційне забруднення ґрунтів також не перевищує природного фону.

Акустична ситуація

Основними джерелами акустичного навантаження є автомобільний та залізничний транспорт.

На півночі міста розташований військовий аеродром, технічні характеристики ЗПС якого задовільні (за даними міської архітектури він може приймати літаки типу БОІНГИ). За відсутності в останні роки даних щодо рівнів зашумленості сусідніх територій, шумова зона аеродрому, яка перекриває північно-західну околицю міста, на Схемі... зображена за даними замірів попередніх років. Згідно рішень генплану та відповідно обласної Програми з підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу аеродром буде реконструйовано з військового на міжнародний вантажно-пасажирський авіацентр. Такі зміни спричинять, безумовно, і зміну шумових навантажень на прилеглі території, ймовірно позитивну.

Пріоритетною є зашумленість від автотранспорту. Це зумовлено постійно зростаючою кількістю автопарку та наявністю у місті транзитних потоків. Найбільш несприятлива ситуація склалася у центральній частині міста в районі доріг з найбільш інтенсивними автопотоками – вул. Рівненська, Глушець, Ковельська, пр. Соборності, Перемоги, Відродження. Посиленню шуму сприяє незадовільний технічний стан доріг та параметри їх проїзної частини. Усугубляє ситуацію наявність великої кількості штучних споруд (мостів, шляхопроводів), більшість яких потребує капітального ремонту та реконструкції.

Нижче наведені дані щодо шумового навантаження, спричинюваного потоками та необхідного розрахункового територіального шумового розриву від автодороги:

Автодорога	N	P	V_сер.	α _екв	∆α	r(м)
пр. Волі	2900	30	40	85	20	85
Вул. Рівненська	2500	30	50	82	17	82
Набережна-Ківерцівська	1850	30	50	75	10	66
Ковельська-Глушець	2250	30	50	80	15	78
Карпенка-Карого	1750	25	40	75	10	66
Яровиця - пр. Перемоги - пр. Соборності - Єршова	2250	30	40	81	16	80
Львівська	2170	30	40	80	15	78
пр. Відродження - Гордіюк	2050	30	40	78	13	72
Винниченка-Стрілецька	1720	30	40	76	11	67
Б.Хмельницького	1200	25	40	74	9	65
Конякіна	1700	30	40	76	11	67
Шопена	1240	25	40	74	9	65

Де: N_. – інтенсивність руху (авт/год);

P – % вантажного і громадського транспорту в потоці;

V_сер. – середня швидкість руху;

α_екв. – 65 дБА (день) на території житлової забудови ( ДСН 173-96, дод. 16, прим. 1);

∆α – перевищення допустимого рівня шуму;

r (м) – територіальний розрив, як шумозахисний захід.

Шумової карти від автотранспорту місто не має. За даними обстеження інтенсивності транспортних потоків (Діпромісто, 2008 р.) рівні шумових навантажень на центральних магістралях міста досягають 74-82 дБА, що потребує санітарного розриву до житла до 65-83 м. Такі нормативи не прийнятні в умовах щільної забудови міста. Тому як планувальне обмеження в проекті прийняті нормативні (у відповідності з ДБН 360-92**) санітарно-гігієнічні відстані від найбільш напружених магістралей загальноміського значення до 50м, від інших доріг – 25 м при їх протишумовому облаштуванню. Генплан враховує дані обмеження шляхом озеленення шумових коридорів, розміщення в їх межах комунально-складських зон, гаражів тощо.

Місто в меридіональному і частково у широтному напрямках перетинає залізниця, тому акустичний режим в місті визначає і шум залізниці. Акустичне забруднення спостерігається вздовж залізниці, де рівні шуму перевищують 55 дБа на відстані до 100 м від полотна.

Територіальний шумовий розрив, згідно розрахункам, становить:

Залізниця	N_пас	N_вант	V_сер.	α _екв	∆ α	r (м)
Ківерці-Луцьк	17	1	40	80	25	220
Луцьк-Гнідава	4	1	40	78	23	200
Гнідава-Стоянів	4	1	40	78	23	200

1 2 3 4

Схожі:

Стан довкілля області за І квартал 2012 року Спостереження за станом атмосферного повітря здійснюють Державна екологічна інспекція у Волинській області (спостереження за джерелами...	Стан довкілля області за ІV квартал 2011 року Спостереження за станом атмосферного повітря здійснюють Державна екологічна інспекція у Волинській області (спостереження за джерелами...
Стан довкілля області за ІІ квартал 2012 року Спостереження за станом атмосферного повітря здійснюють Державна екологічна інспекція у Волинській області (спостереження за джерелами...	Тема : Повітря навколо нас. Значення повітря для людей, тварин, рослин Мета: розширити й поглибити уявлення дітей про значення і місцезнаходження повітря на Землі, про властивості повітря, формувати вміння...
Аналітична довідка за ІV квартал 2010 року Спостереження за станом атмосферного повітря здійснюють Державна екологічна інспекція у Волинській області (спостереження за джерелами...	Аналітична довідка за І квартал 2011 року Спостереження за станом атмосферного повітря здійснюють Державна екологічна інспекція у Волинській області (спостереження за джерелами...
Аналітична довідка за ІV квартал 2012 року Спостереження за станом атмосферного повітря здійснюють Державна екологічна інспекція у Волинській області (спостереження за джерелами...	Аналітична довідка заІІ квартал 2011 року Спостереження за станом атмосферного повітря здійснюють Державна екологічна інспекція у Волинській області (спостереження за джерелами...
Аналітична довідка за ІІІ квартал 2012 року Спостереження за станом атмосферного повітря здійснюють Державна екологічна інспекція у Волинській області (спостереження за джерелами...	Аналітична довідка за ІІІ квартал 2010 року Спостереження за станом атмосферного повітря здійснюють Державна екологічна інспекція у Волинській області (спостереження за джерелами...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання