Вед. Шановні вчителі! Батьки! Гості! Ось і настав цей день – День літній, прощальний Найпам'ятніший він і трішечки печальний! Вед

Вед. Шановні вчителі! Батьки! Гості! Ось і настав цей день – День літній, прощальний - Найпам'ятніший він і трішечки печальний! Вед. Сьогодні наша школа у сяйві квітів, святкового вбрання, добрих і щирих посмішок. Ми зібралися усією родиною на наше традиційне свято «Прощання зі школою». Прощальний вальс… У ньому спогади, мрії, сподівання, радість і смуток, світла печаль… Залишились позаду казковий світ пізнання, щире пізнання, до болю знайома мелодія останнього шкільного дзвінка. Скільки літ в цих стінах пережито, А перерв, занять, Шкільних дзвінків. І, нарешті, довгождане літо - Школа проводжа випускників. Вед. Тому дозвольте мені запросити в цю залу тих, кому присвячується сьогоднішня подія, заради кого всі ми тут зібралися, для кого цей вечір – перша сходинка в самостійне життя. Зустрічаймо їх! (Зв. музика «Топ, топ, топает малыш». Виходять вихованці дитячого садка) Вед. Вибач, у нас накладка у сценарії або я чогось не розумію. Невже до школи вже почали приймати учнів, лиш тільки вони навчились ходити, аби до ось такого віку встигнути стати її випускниками? Так скоро почнуть видавати дитині атестат про закінчення школи при народженні. Вед. Придивись уважніше. Це ж наші випускники, тільки 11 років тому. 1.___________________ 2.____________________ 3.________________ 4._____________________ 5.__________________ 6.___________________ 7._____________________ 8.___________________ 9.__________________ 10._______________________ 11._____________________ 12. _________________________ Вед. В один погожий сентябрьский денек Робко вошли вы под школьные своды Первый учитель и первый урок – Так начинаются школьные годы Вед. І час летить. Хвилини тануть. Роки минають – і непомітно з малюків Дорослі діти виростають. Вед. Школьные годы чудесные! С книгой, с дружбой, с песнею. Как они быстро летят, Их не воротишь назад. Разве они пролетят без следа? Нет. Не забудет никто никогда Школьные годы… Вед. Вот она, прощальная минута, Что остается в серце навсегда. Повзрослевших мальчишек и девченок Вновь провожаем мы со школьного двора. Вед. Вітайте випускників 2009 року. (Називають прізвища та імена випускників) Вед. О літній бал! Пора цвітіння І ви, випускники, як лебеді на нім. Це зрілість ваша, це змужніння. Сьогодні йти вам за поріг: Життя для всіх вас розстеляє Мільйон несходжених доріг. Випускники 1.Сьогодні музика лунає гучно І тоне в квітах урочистий зал. В очах у кожного і радість, і надія. В нас випускний, шкільний останній бал. 2. Здається нам, що всі ми зрілі, Проворнії у всякім ділі . Навчилися читати і писати, Зарплату в тата й мами рахувати. 3. Заглядать в бібліотеку, Не пропускати дискотеку, Встигать в усьому і усюди – З нас будуть, вірте, добрі люди. 4. В присутності мами і тата, тьоті і брата Вручіть нам наші атестати. Нехай вони їх потримають. Нехай відчують і хай знають, Що вже дітей дорослих мають. Вед. Шановні випускники! Напевно, цього моменту ви чекали найдовше. 11 років крок за кроком ви йшли до цього дня, переживаючи поразки і святкуючи перемоги. І, Нарешті ваша праця завершена і оцінена. Ось і настає ця хвилююча мить. Що спогад у серці хоче довго лишить. Випускникам атестати вручають І на стежину життя проводжають Випуск. О мить прекрасна, зупинись. Годиннику, не йди так швидко, Бо зараз вручать атестат І що ж тоді? Прощай, дитинство? Ведуч. Настає урочиста мить! Має бути тихо, як ніколи Щоб атестати вам вручить, слово має директор школи. (Слово для привітання і вручення атестатів випускникам надається Хижняк Марії Миколаївні, яка стоїть за кермом нашої шкільної держави) Характеристики випускників Бойко Інна - енергійна, активна. Організатор вечорів, свят. Голова учнівського колективу школи. Учасниця районних предметних олімпіад, спортивних і туристських змагань, конкурсів художньої самодіяльності, неодноразовий переможець різноманітних конкурсів малюнків, член МАН, переможець ІІ і дипломант ІІІ етапу конкурсу-захисту наукових робіт у секції «Фольклористика». Гарно співає, танцює, малює, влучно стріляє не лише у мішені, а і у юнацькі серця. Майбутній психолог. Мріє допомагати людям пізнавати себе, аби справжній талант не залишився непоміченим. Герасик Олександр - романтичний, веселий, комунікабельний. З недавнього часу майстер компліментів. Уміло володіє тенісною ракеткою. У майбутньому планує комп’ютерними технологіями огорнути світ. Ось тоді, нарешті, в школі з’явиться Інтернет. Гоцуляк Наталія - трудолюбива, серйозна, відповідальна. Ніжна, романтична, добра дівчина. Завжди готова прийти на допомогу. Треба дуже постаратися, аби підкорити її серце. Постійна учасниця спортивних і туристських змагань. Мріє стати медсестрою, аби допомагати людям. Доруда Катерина - трудолюбива, відповідальна, добросовісна. . Щира, завжди готова прийти на допомогу. Любить дітей, мріяла стати вихователем і кондитером. Вагається, бо мабуть, ще не вирішила, де більше користі для своїх улюбленців принесе Захоплюється розведення кімнатних квітів, адже за ними теж треба доглядати, як за дітьми. Єрьоміна Тетяна - серйозна. Ввічлива, надійна. Романтична тонка натура. Учасниця шкільних і районних предметних олімпіад, конкурсів малюнків. Природжений філософ. З-під її пензля оживають, виконані петриківським розписом, квіти і птахи. В людях цінує чесність і порядність. Здатна постояти за себе і захистити слабшого. Майбутня бізнес-леді.. Мріє стати економістом, аби вивести країну з кризи. Кучмій Юрій - товариський, веселий. Невгамовний. Постійно у пошуку – шукає справедливість. Любить свого коня, яким служить йому скутер, і мандрувати…хащами Інтернету . настільки любить футбол, що, як говорить легенда, бутси не знімає навіть уночі. Гроза воротарів, у майбутньому - злодіїв. Лемех Олена – енергійна, трудолюбива, весела. Учасниця спортивних і краєзнавчих змагань. Неодноразово брала участь у змаганнях з легкої атлетики, зокрема з бігу на довгі дистанції. Мабуть, випробовуватиме почуття прихильників, мовляв, «Нехай за мною побігають». Мріє стати педагогом. Думаю, майбутнє школи у надійних руках. Москвіна Анастасія - весела, енергійна, товариська. Мріє стати медсестрою, щоб допомагати людям. За висловом класика, краса врятує світ, якщо це так, то, думаю, їй вдасться врятувати не одне життя. Складенко Олена – серйозна, ввічлива, трудолюбива, заповзятлива. Член МАН. Справжня подруга – уміє розділити не лише радощі, а й допомогти у вирішенні проблем у виглядів рефератів і доповідей на урок, каса взаємодопомоги у скрутну хвилину Мріє працювати на митниці, аби щодня спілкуватися з масою різних людей. Хоча ще має професійної освіти , давно вже зарекомендувала себе як бізнес-леді, яка легко упорається з будь-якою фінансовою справою. Водить авто, любить слухати музику, найгеніальніші ідеї приходять до неї уночі. Хавбе Аліна - ніжна романтична, ввічлива, тендітна квітка. Відповідальна. Фінансист класу, бо вміє рахувати гроші і знає їм ціну. Мріє стати педагогом, вже зараз шукає рецепт, що необхідно додати до маленького вихованця, аби він став вихованим і розумним. Любить кімнатні квіти і все, що робить навколишнє прекрасним. Хижняк Вікторія - весела, життєрадісна, зачаровує своєю посмішкою. Має багато друзів, з якими весело проводить вільний час. Постійна учасниця оглядів художньої самодіяльності «Таврійський барвограй», співає, пише вірші Любить танцювати і співати караоке. Хороша господиня, любить здивувати домашніх чимось смачненьким, хлопці кажуть, що вона вміє готувати пельмені. Чербатюк Інна - жвава, енергійна, компанійська. Любить слухати музику, танцювати і дивитись, як це роблять професіонали, Мріє про справжнє чисте кохання. Знає ціну грошам, бо вже відчула, як вони дістаються. Повар – кулінар команди туристів на районних змаганнях. Своїми досягненнями ці спортсмени у якійсь мірі завдячують хорошому харчуванню від шеф-повара Самостійна, трудолюбива, щира, чесна. Завжди готова подати руку допомогу. Випускн. Шановні присутні! Серед нас є люди, які упродовж 11 років вчилися з нами читати і писати, рішали з нами каверзні задачі, складали твори, читали параграфи підручника, учили вірші, спостерігали за зоряним небом, збирали гербарії, складали рівняння реакцій і проводили досліди, раділи нашим перемогам і сумували у випадку невдачі – одним словом – училися разом з нами і для нас це наші шановні батьки, яким відсьогодні не треба буде робити усього вище перерахованого - Значить вони теж випускники і ці атестати – тому підтвердження (Випускники вручають своїм мамам атестати, а татам одягають стрічки випускників) На сцені з'являються маленька дівчинка і хлопчик. Дівчинка. Здрастуй, Людино! Ви здивовані? Не звикли до такого гордого, красивого імені? Але ж ви, і ви, і ви — Люди! А у кожної людини, як стверджує романтична легенда, є два береги: від одного з них людина відпливає, а до іншого — неодмінно має пристати. На цій дорозі завжди трапляється багато труднощів, перешкод, є зупинки надії, юності, любові. І, де б ви не зупинялися, які б перешкоди не ставали на вашому шляху, вам далеким теплим вогником завжди світитиме берег маленької дивної краї­ни — Дитинства. Я — з цієї, для вас уже казкової і далекої, країни. А ви стоїте на порозі такого складного і непростого дорослого життя. Хлопчик. І все ж я радію за вас і співчуваю вам. Одержавши атестата, ви стали такими дорослими, самостійними. Ви раптом отримали стільки прав і свобод, що можна просто розгубитися у цьому вирі нового. Напри­клад, ви можете зовсім не дивитися у бік рідної школи. Дівчинка. І навіть не вітатися з учителями. Хлопчик. Маєте право вчитися далі, працювати. Дівчинка. Або не вчитися і не працювати взагалі: у рідному домі так добре й затишно, і ніяких проблем. Хлопчик. Ви маєте право спати, скільки»захочеться, не поспішаючи на перший урок. Дівчинка. І носити спіднички бажаної довжини. Хлопчик. Ви можете одружуватися і йти заміж, фарбувати волосся, проколювати не лише вухо, а й ніс чи інші частини тіла... Дівчинка. Ми, на жаль, таких прав не маємо. Та все ж ми, майбутні випускники нашої школи, обіцяємо вам: гордо нести звання учня рідної школи; бути такими ж доброзичливими, любити спорт, коли вже захоплюватись якимось предметом, то аж до участі і перемог в олімпіадах, малювати не тільки правою, а й лівою, не втрачати почуття гумору навіть у найсумніших ситуаціях, як наші шановні випускники Хлопчик і дівчинка. Ми вас не підведемо! Вед. Дорогі випускники! Сьогодні у вас гарне і радісне свято, Погляньте, гостей як зібралось багато. А ви ще доросліші стали віднині, Неначе сьогодні у вас іменини Живіть, радійте і міркуйте Про майбуття щасливе залюбки. Вам слово, винуватці свята, Вам слово, дорогі випускники! Випускники 1-й випускник. Шкільне дитинство дзвоником злетіло, Доросле починається життя. Нам щойно атестати уручили - Путівку в невідоме майбуття. 2-й випускник. Ще мить - і назавжди залишимо школу, Підемо усі в самостійне життя, Та рідний поріг не забудем ніколи, До нього серця наші знов прилетять. 3-й випускник. Тепер уже прийшла пора прощання, і ми сьогодні трішечки сумні. За наше виховання і навчання, Спасибі, дорогі учителі! 4-й випускник. Як швидко шкільні роки пролетіли, Неначе вчора ми були такі малі. За те, що нас любили й розуміли, - Спасибі, дорогі учителі! 5-й випускник. Бувало, біля дошки ми “німіли”, Забувши теорему чи вірші, Спасибі, що ви лагідно сварили, Шановні, дорогі учителі! 6-й випускник. Та кожним роком впевненішим кроком, Ми переходили із вами з класу в клас, За ваші ласку і за нас тривогу Ми полюбили ніжно й щиро вас. 7-й випускник. За те, що ви були за батька й матір, Учили чесно жити на цій землі, Що нам не поспішали двійки ставить, Спасибі, дорогі учителі! 8-й випускник. Вже позаду залишились уроки, Екзамени нам більше не здавати, Минуло одинадцять років, І нам сьогодні хочеться сказати... 9-й випускник. Що будемо ми чесно в світі жити, Творити, мислити, як ви учили нас, Свій край безмежно й віддано любити, Як ви учили нас, шановні, повсякчас! (П. на мел. «Ой у вишневому садочку…) І. В школі музики вигрівають На бал останній нас скликають Віть-віть-віть-тьох-тьох-тьох Ай-я-я-ох-ох-ох- На бал останній нас скликають ІІ. А в серці радість і тривога, Чекає нас нова дорога… ІІІ. Мама сумна, серйозний тато: «Далі дітей де нам навчати?»… IV.Стала зоря на виднокрузі, На бал прийшли найкращі друзі… V. Солодко й гірко в день розлуки, Давайте дружні ваші руки… Як перший промінь сонце кине, З рідного дому в світ полинем… Випускник. Час спливає так стрімко, і нам його не зупинити. У цьому ще раз переконуємося, стоячи на пероні вокзалу «Шкільні роки» в очікуванні потягу «Доросле життя». Випускниця. А колись все було вперше: перший вересневий дзвінок, схвильований вчитель, перший урок, перший клас, перша парта біля вікна і перша оцінка в щоденнику, перші труднощі, перша відповідь біля дошки, перші переживання перед першим іспитом... Випускник. А тепер для школи у нас все востаннє: остання фотографія в шкільному альбомі, останній дзвінок, останній шкільний вечір, останній шкільний виступ... В и п у с к н и ц я. І від цього чомусь стає дуже сумно. Випускник. Ми написали свій останній шкільний твір. Випускниця. А попереду головний твір — доросле життя, помилки в якому не закреслити. Але ми сподіваємося, що написати його грамотно нам допоможуть знання, що ми здобули в стінах школи. І допомогли нам у цьому наші вчителі та класні мами. І перш за все сюди ми викликаєм Тих, хто у школі замінив нам мам. Ми класних мам тут бачити бажаєм І кілька слів сказати, рідні вам. Шановні Тамара Миколаївна і Анжела Миколаївна! Ви нас старанно розуму навчали, Виховували так, як лиш могли. Батьків частенько в школу викликали Й від нас самих у захваті були. Цього ми не забудемо ніколи, Та й вам нас, мабуть, не забуть, Скажіть же нам останнє слово, Перш ніж продовжим самостійно путь. (Поет классный руководитель.) У меня для грусти есть причины — Выпускаю свой любимый класс. Помню день, когда мои родные, Первый раз увидела я вас. Припев: И что ж? Опять вздыхаю — Разлука предстоит. И вам, друзья, признаюсь в том, Что душа болит! Вы все — мои родные, любимая семья, Как жить без вас — не знаю, Пока не знаю я! Вы звоните, в гости приезжайте, Дорогие дочки, сыновья! Вам удачи, счастья, и успехов Напоследок пожелаю я. Припев. Лето пролетит так незаметно, Новые детишки к нам придут. Но в душе для вас всегда есть место, Знайте, в нашей школе все вас ждут. П р и п е в . (Виступ «Класних мам») Пряник, розги, да пустышечки — Это все дары волшебные. Те вещицы службу верную Сослужили в воспитании. Были мы для вас и мамками, Когда надо, так и мамками. Ой, не плачь ты, мое дитятко, На-ка лучше вот пустышечку. Когда вы были малы, детки. Мы за вами следом с пряничком, Мол, откушай это, детушка, Все само и образуется. Исчезали тут же слезоньки, И светился взгляд улыбкою. Было нам легким-легко тогда Успокоить, образумить вас. Только шло-бежало времечко, И не помогал уж пряничек. Стали выше мамок-нянек вы На одну иль две головочки. Не утрешь уж больше носиков, Без нужды печатный пряничек, В самый раз тут хворостиночку Применить по назначению. Но коли не нужен пряничек, Без нужды и хворостиночка — Вы пока приберегите их Для своих родимых деточек. Путь-дорогу выбрать верную Мамки-няньки пожелают вам. Каждый будет пусть царевичем Иль Еленою Прекрасною. (П Черепахи Тортіли з «Буратіно») Повзрослели ваши дети. И прошли уже года. Дорогой вы наш учитель, Будем помнить вас всегда. Был беспечным и наивным Ваших деток юный взгляд, Все вокруг казалось дивным столько лет тому назад. Як свято дитинства, кінчається казка. Як стрічка кіно, обриваються сни. І, не сподіваючись вже на підказку, Проблеми вирішувать сам мусиш ти. Буде важко - кріпись! Буде гірко не плач! Буде вітер – не гнись – Не уникнуть невдач. Якщо горе – держись, Якщо сльози – утрись! Якщо страшно – зі страхом своїм ти борись1 Пам’ятай , що життя нам дається лиш раз. Проживи його гідно – Це наш вам наказ!!! Хто кожен день, годину кожну, повсякчас Віддавшись нелегкій своїй роботі, Живе лиш думкою про школу і про нас, Завжди за все і всіх в турботі? Директор наша – Марія Миколаївна! . (квіти) (п. на мотив «Не говорите нам прощай» Мы в этом зале в этот час, И вы сегодня вместе с нами. Мы не хотим играть словами Но вы поверьте нам сейчас. Не говорите нам «Прощай», Вы наш директор и учитель, Мы вас нисколько не обидим, Души коснувшись невзначай. Не говорите нам «прощай», Не говорите. Любви хоть капельку своей нам подарите. Мы говорим «Спасибо» вам сейчас, Не представляем. Как мы будем жить без вас. Наша судьба висит на волоске, Мечты свои мы строим на песке… Хоч завуч добрий в нас і справедливий, Та все ж її ніхто не проведе- Ти неуважним був чи вередливим – Це непоміченим повз неї не пройде. Якщо сьогодні Ольга Павлівна кара, Збагни – за розум братися пора. Ми дякуємо вам за виховання, За справедливість, доброту й старання. (п. на мел. «Есть только миг…») Тихо навкруг в нашій школі ріднесенькій, Дзвінок пролунав, всі пішли на урок. З розкладом мучиться завуч біднесенька – Все в коридорі луна її крок. Спокій, мабуть, не для нашої Павлівни. Збори, педради, моніторинги –жах. Розклад готовий і все йде за графіком. Усьому дать лад не усім по зубах. (квіти) На Канарах і Гаваях, В Тундрі, у Сахарі, в Гімалаях Ми бували і не раз. Ви туди водили нас. Вчили господарювати, Також бізнес-план складати . Будемо ми дякувать невпинно Вам, Олександре Івановичу, за корисні вміння. На правилах дорожніх знаємось І дуже впевнено тримаємось. Шкідливі звички – не для нас – І ці знання – від вас. Шановна Тетяно Іванівно! Світ хімії ви нам відкрили. Наука ця дала нам крила. А дослідів магічна сила чарівниками нас зробила Біологія – царина ваша –захопила душі наші. Скільки ми цікавого пізнали. Ці знання від вас дістали Природу ми вивчали й квіткову побудову, Про жуків, метеликів була у нас розмова, Про те, як із зернини вирощують пшеницю – Вважаємо в житті це дуже нам згодиться. Музичний номер цей - для вас. Дарує вам його наш клас. Вітання від нас музичне, Біологічне , ще й ліричне. (п на мел. «Хороши весной в саду цветочки») С детских лет нас мучили вопросы, Где детей берут и почему Одному братика, другому сестрінка – Вы нам объяснили, что к чему. В географи тепер мы асы – Горы от хол мов мы отличим. Если захотите Ельбрус и Карпаты На карте мы вмиг изобразим. Ми вдячні вчителю української мови і літератури за романтичні вечори і ночі, проведені наодинці з Шевченком і Франком, Малишком і Сосюрою, тому відіспатись інколи хотілось на уроці . Приблизно так… (Сценка «Аукціон») Учень Твір з літератури учня 11 класу Учитель Одиниця, не більше. Учень Одиниця!? Мало! Чудовий твір з літератури, вперше у шкільній практиці написаний каліграфічним почерком. Одиниця – раз, одиниця – два… Кл. кер. Добре, четвірка. Учень Четвірка!? Мало! Виконана робота на окремому аркуші в лінійку, у хорошому стані, всього три виправлення! Четвірка – раз, четвірка - другий ряд зліва - два… Завуч Сім! Учень Сім!? Директор Вісім! Учень Молодець, товаришу директор. Прекрасний твір з літератури, з ілюстраціями автор. Вісім – раз, вісім - третій ряд справа - два, вісім… Міністр Дванадцять1 Два- на- дцять! Учень Дванадцять! Все зникає. Клас. Урок. Учитель Хто закінчив твір, може здавати роботу і відпочивати. Юра, Юра, ти що заснув? Так… Оце і все? За цілий урок? Ну що ж, одиниця. Учень Одиниця!? Мало! Нашу прекрасну рідну мову ми раді чути знову й знову, Тому прийдемо ще не ра поспілкуватися до вас. Великий, могучий, правдивый, свободный. Русский язык так прекрасен всегда. Нас с Болконским, Наташей, Дубровским, и Машей. Невидимой нитью связал навсегда. Сама есть Любовь и вся светится ею, Булгаковым нас увлекала с тобой. Учителем быть – это ваше призвание, Учитель такой нам дарован судьбой. (П. на мел. «Очарована, околдована…») Очарована, околдована, И с тетрадками в полночь повенчана, И проверками заморочена – Героиня – русская женщина. И веселая, и серьезная И помощник в минуту нам трудную, Достоевским навек увлеченная. Украинская русская женщина. (Сценка «Задача») Молодший школяр подходить до випускника, смикає за рукав Випускник Що сталося? Учень Та ось задачку задали. Вип. Задачу? Ну читай! Уч Було 28 яблук. Треба розділити їх порівну між 7 учнями. Вип. І що треба робити? Уч. Ділити. Вип. Ну то діли.!!! Уч. Вісім поділити на сім. Беремо по 1 , віднімаємо, отримуємо1, зносимо 2. 21 ділимо на 7 - 3, отримуємо 13. Вип. Значить 13. Чим перевіряємо ділення? Уч. Множенням. Вип. Так множ. Уч. Сім помножити на три – 21. Сім множимо на 1 - 7 . 21 і 7 - 28. Вип. Отримується!? Значить 13? Уч. Ага, а що Вип. Добре, перевіримо додаванням. (записує у стовпчик, починає додавати зверху вниз спочатку правий, а потім лівий стовпчик - 3,6,9,12,15,18,21,22,23,24,25,26,27,28) отримується. Значить 28:7= 13 Шановні вчителі – математики Оксана Михайлівна і Ніна Степанівна Ви нас навчили рахувати, Ділити, множити, складати. Важливої науки нас навчали, Щоб ми усі в житті задачі розв’язали. Ми пам’ятаємо уроки ваші – Без фізики не звариш каші. Закони фізики усюди - Це мають скрізь і всюди знати люди. (квіти) (Сценка «Фізики») Учитель Ну що, готова до уроку? Учень Так. Учитель І у чому ж вимірюється сила електричного струму? Учень Сила струму? Учитель Ну ось у лампочці, наприклад. Не знаєш. Учень Чому не знаю, знаю.( Підглядає) В амперах. Учитель (теж підглядає). Правильно. А яким приладом? Учень (підглядає) Амперметром. Учитель Правильно. А напруга в яких одиницях вимірюється? Учень (підглядає, та вчитель бачить) У вольтах. Учитель (підглядає, та той теж бачить). Правильно, а яким приладом вимірюється? Учень ( розуміє, що підглянути не вдасться, теж бере учителя за руку) Напряжометром Учитель(смикає руку, щоб підглянути, та не вдається) правильно. Шановний Олеже Павловичу ! Ви нас зробили спритними, здоровими і сильними, Загартували наше тіло, до спорту залучили. Влучний постріл, вміння маскуватись – Потрудились вдосталь ви, щоб нам знання і вміння передати. Шановна Тамаро Миколаївно і Миколо Михайловичу1 Я бачу дивний сон: немов переді мною, Мов світовий шедевр – розіпнутий мольберт. І я, збентежена, так нерухомо стою І зачаровано дивлюся на портрет, Бо малювання дуже я любила, Від фарб і пензля відірватися несила. Два вчителі нас працювати вчили. З рубанком пізнавать нові світи, Варити борщ, картопельку, пельмені, Халати шити, хату підмести. Хай ваші дні вам будуть, як варення, Такі ж пахучі і такі ж смачні. Життя дарує радість і натхнення , І квітне так, як мальви запашні. («Кажуть, все мине…») Я не знаю, хто - грішний чи святий – У вас спокій украв. Мали б золото, Заплатили б ним, Щоб він його віддав. П-в Кажуть, все мине, Але то – слова. Ви учили нас, Що щастя треба здобувать. Скоро ми підем, вчителю, не плач, Згадуй же про нас, а за непослух нас пробач. Я не знаю, чим можна заплатить за всю любов до нас. Боже, бережи вчителя мого і долі йому дай. П –в Вип. Не повірите, у нас в гостях іноземний гість. Та ви не хвилюйтеся, ми такі отримали знання, що перекласти, що він скаже, буде зовсім неважко. (Сценка «Іноземний гість») Гість О уно-июне выпуска учитель! Перекл. Шановний учителю! Гість Эмансипация сделала из тебя трудяга! Перекл. Ти чарівна, як троянда на південному березі Криму Гість Язык на плечо: кухара, стирара, работа бежара, дитята няньчяра, мужа встречала, короче - доходяга Перекл Руки твої білосніжні, як крила райської пташки. Стан твій тонкий, як гірська стежка Гість О, уно-июне выпуска учитель! Перекл Шановний учителю! Гість Уно-июне раз в году! Перекл Увесь рік випускники боготворили тебе Гість Изумрудо, алмазо, рубино, бамбино-разбойники Перекл Учні твої слухняні, як янголи Гість Дворецо, фонтано – две комнаты, ванна Перекл Будинок твій величезний, просторий, повна чаша Гість Карино- зарино, автобусы. пуговицы Перекл Розкішна машина чекає тебе біля будинку Гість Эники-беники. Нету вареники, обедо – картофель, деликате вермишель Перекл Страви на твоєму столі вишукані: фрукит, полуниця у шампанському. Гість О, уно-июне выпуска учитель! Перекл. Шановний учителю! Гість Секрето фантасто, как умудрято красавицей быто? Перекл. Як не бути прекрасно при житті такому Гість Желанто!!! Перекл. Що побажати тобі? Гість Зарплато выплато, сило громадо, терпето, учеников благодарно, мужчина чтоб помаганто, здоровья, счастья, удачи! Спасибо за внимание. Перекл. Без перкладу Чи будуть з нас ще дипломати, Посли англійські – все одно. Усі ми в мріях поліглоти. Англійська мова – в світ вікно. Ми вдячні всім учителям За ті знання, що ви давали нам. А також нашим поварам, Що не дали нам з голоду померти, Бібліотекарям, що мали що читати, І медикам за щеплення й уколи, І техпрацівникам, що прибирали школу. (квіти всім, хто залишився) В останній раз ми всі зустрілися із вами. Щоб за тепло і ласку «дякуємо» вам сказати. Ви згадуйте про нас, коли надійде час Маленьких першокласників стрічати Ніби вітру легкий подих Промайнуло стільки літ. І письмових вже, ні усних… атестат… на нім печать… Як це радісно і сумно «Школо, прощавай!» - сказать. Я, випускник Нововоскресенської школи, обіцяю продовжити освіту, бути чесним і справедливим, не заплямувати звання випускника 2009 року. Якщо я порушу цю клятву, то нехай: Не загрузиться комп’ютер, за який я сяду працювати Порвуться мої улюблені джинси Сяде батарея у моєму мобільному телефоні Заплутаються шнурки у моїх бутсах Проллється Пепсі на мою улюблену сукню Раптово закінчиться мій улюблений серіал Ніколи не пощастить у лотереях Моя записка не дійде до адресата Не знайду 2 грн, щоб заплатити за вхід на дискотеку Не встигну на автобус Нововоскресенське - Херсон Шановні наші вчителі, дорогі наші молодші друзі! Увага! Експонати в шкільний музей Я хотів би здати в музей мої перші бутси, які пам’ятають перші невдалі паси і випадкові голи. А що у тебе? Кнопка, яку ми протягом 11 років так і не насмілилися підкласти жодному вчителеві. Тепер їм не буде що і згадати. У тебе що? Шпаргалка Оце шпаргалка1 З якого ж предмету7 Універсальна. З усіх одразу. Особистий літак учнів 11 класу Тенісна ракетка. Це, мабуть через неї у мене не вистачало часу на навчання Ручку, яка витримала всі незгоди ЗНО та ДПА Мої туристські печатки, що допомагали виборювати особисті і командні перемоги Граніт науки. Хоч ми його і гризли 11 років, та завжди пам’ятали, що треба залишити ще і нашим наступним поколінням. Шановні випускники ! Добрі поради ви залишили своїм молодшим друзям. Вони хочуть вам сьогодні подякувати. Тож їм слово. Вед. Гляньте, що там за косички? Та це братики й сестрички Йдіть швиденько всі сюди, Розкажіть же нам гарненько. Що за горе чи біда Приключилась в вас, миленькі. Одна оце проблема мій мозок обійма- Моя сестричка школу закінчила І весь бюджет сімейний в руки захопила: Модняча сукня, зачіска хіпова, П’янкі парфуми – взагалі вся нова Плакали грошики і я ридаю, Бо мені уже нічого не перепадає. 2.Не дешево й мій брат мамі обійшовсь, По базарах походити довелось. Тепер у мами буде досвід прехороший- Для мене наскладає більше грошей. 3. А моя сестра, ой братці, Куди вже тій Мадонні браться: Одна лиш досконалість і краса. І має талію таку лише оса. 4. Ой не лиш сестри можуть бути гарні. І зайві клопоти тут, друзі, марні. У мене брат, як Клод Ван Дам. Образити його нікому я не дам. Він сьогодні рано встав. Дивно, як він не проспав, Готував костюм, сорочку, Навіть вигладив шнурочки. І тепер, он гляньте тільки, Нові туфлі, костюм-трійка. Він у мене гарний, сильний І, скажу вам, дуже стильний. Вед. Хвилюючий сьогодні день не лише у випускників. Так само хвилюються і їхні батьки. Так шалено б’ється серце, а то зовсім десь зникає його стукіт. І тато, і мама ще пам’ятають себе такими ж юними, свій випускний. А тут така несподіванка: красуня донька на високих підборах або ж серйозний син, вищий за тата. Нещодавно ви тримали їх на руках, безпомічних немовлят. А сьогодні вони вже тримають атестат зрілості. Вип. Залишають роки пам'ять на чолі, Час нестримний в очі заглядає. А для тебе, мамо, вічно ми малі, Як для нас ти, мамо, вічно молода. Знають найщиріші золоті слова Найніжніші в світи мамині вуста. Материнське серце горе закрива, Материнське серце щастя приверта. Спасибі батькам за щирість і ласку, За щедрість і казку, За витримку вашу, за батьківське слово. До вас ми звертаємось знову і знову Шановні тата і мами! Вам важко усвідомити теперішнє, ви, я упевнена, просто не можете повірити в те, що привели нас до школи востаннє. Тата й мами! Спасибі вам за те, що колись був перший день і перший урок. І я хочу сказати вам по секрету………..ми дійсно виросли. Нагороджені ми любов’ю. Хай святиться ваше ім’я. Зичим доброго вам здоровя, Тато й мамо, родинонька вся! Де б не була, вертатимусь думками Я до свого батька і до мами. Як вони о цій годині На моїй маленькій батьківщині. Звідки носять воду у господу? Що збирають з поля і городу? І які їм сняться сни ночами У білявій хаті між садами. Я додав сивини у волосся твоє І не раз спричинив тобі болі. Ти сьогодні прийми покаяння моє Й набажай мені доброї долі. Вед. Шановні випускники! Приймайте ж батьківське благословення (Виступ батьків) Вип. Спасибі вам , мої батьки, за теплоту й любов родинну, за дружбу й спокій у сім'ї і за турботу щогодинну. За вашу відданість святу своїм уже дорослим дітям, За людяність і доброту - ми вдячні вам за все на світі! Сьогодні, рідні, ми для вас співаєм, Піснями все навколо заквітчаєм. А ще доземно від усіх вклонюся До дідуся і любої бабусі. ( П на мел. « Разбудил бы тебя на рассвете…) або «Ангел-хранитель…» Вип. Завтра стрінем на світанні сонця ясен схід. Ляже у майбутнім квітуванні перед нами світ. Закружляє нас з тобою на прощання вальс . Рідна школа із любов’ю проводжає нас Вед. Дорогі друзі! На шкільному подвір’ї лунатимуть сміх і спів, нові діти сідатимуть за парти і щороку школа прощатиметься з випускниками. Ви востаннє стоїте на цьому порозі як учні . Запам’ятайте себе такими: молодими, гарними, романтичними, з іскорками довіри до життя, надії на сповнення мрій і сподівань. Вип. Проведи мене, мамо, будь-ласка, проведи до воріт. Хай простелиться доля, мов казка, мені, рідна, услід. Відгородить вона мене всюди від нещасть і біди, Проведи мене, мамо, між люди, в білий світ проведи. Рідна мамо, подай мені руку, я у танці тебе поведу, Попрощаюсь з дитинством, вдячним серцем до ніг припаду. (Мамин вальс) Випускн. Ну от і все. Дитинство наше, мов учорашній день, ось-ось майне крильми у темінь ночі Аби світанок від дзвінких пісень прокинувся і нам заглянув в очі. Прийде світанок… Сонце, зустрічай, дай для польоту лелечатам неба Слова останні? «Школо, прощавай, ми будем завжди памятать про тебе!» Вед. Ідіть в життя замріяні, вродливі Між квітами і добрими людьми Щоб ви були усе життя щасливі, Хай бережуть вас рушники. Несіть свої мрії й надії, Хай вірність і любов в серцях живуть! Хай Україна – мати порадіє. Благословляєм всіх в щасливу путь!!!.

Схожі: