Тема 7. Місцеві податки та збори
План
1. Податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки
2. Збір за місце паркування транспортних засобів
3. Збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності
4. Туристичний збір
1. Податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки
Платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової нерухомості.
Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової нерухомості.
Не можуть бути об'єктами оподаткування:
а) об'єкти житлової нерухомості, які перебувають у власності держави або територіальних громад (їх спільній власності);
б) об'єкти житлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення, визначені законом;
в) будівлі дитячих будинків сімейного типу;
г) об'єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним сім'ям та прийомним сім'ям, у яких виховується троє та більше дітей, але не більше одного такого об'єкта на сім'ю;
д) гуртожитки.
Базою оподаткування є житлова площа об'єкта житлової нерухомості.
Базою оподаткування об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється органом державної податкової служби на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надається органами державної реєстрації прав на нерухоме майно.
База оподаткування об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно, виходячи з житлової площі об'єктів оподаткування на основі документів, що підтверджують право власності на такий об'єкт.
У разі наявності у платника кількох об'єктів оподаткування база оподаткування обчислюється окремо за кожним з таких об'єктів.
База оподаткування об'єкта житлової нерухомості, що перебуває у власності фізичної особи, зменшується:
а) для квартири — на 120 кв. метрів;
б) для житлового будинку — на 250 кв. метрів.
Таке зменшення надається один раз за базовий податковий (звітний) період і застосовується до об'єкта житлової нерухомості, у якій фізична особа — платник податку зареєстрована в установленому законом порядку, або за вибором такого платника до будь-якого іншого об'єкта житлової нерухомості, який перебуває в його власності.
Ставки податку встановлюються сільською, селищною або міською радою в таких розмірах за 1 кв. метр об'єкта житлової нерухомості:
для квартир, житлова площа яких не перевищує 240 кв. метрів, та житлових будинків, житлова площа яких не перевищує 500 кв. метрів, ставки податку не можуть перевищувати 1 відсоток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року;
для квартир, житлова площа яких перевищує 240 кв. метрів, та житлових будинків, житлова площа яких перевищує 500 кв. метрів, ставки податку становлять 2,7 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.
Базовий податковий (звітний) період для податку дорівнює календарному року.
Обчислення суми податку з об'єктів житлової нерухомості, які знаходяться у власності фізичних осіб, проводиться органом державної податкової служби за місцезнаходженням об'єкта житлової нерухомості.
Податкове повідомлення рішення про суму податку, що підлягає сплаті, та платіжні реквізити надсилаються органами податкової служби платникам за місцезнаходженням об'єкта житлової нерухомості до 1 липня звітного року.
Платники податку — юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 1 лютого цього ж року подають органу державної податкової служби за місцезнаходженням об'єкта оподаткування декларацію з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Податок сплачується за місцем розташування об'єкта оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями до Бюджетного кодексу України.
Податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується:
а) фізичними особами — протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;
б) юридичними особами — авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.
2. Збір за місце паркування транспортних засобів
Платниками збору є юридичні особи, їх філії (відділення, представництва), фізичні особи — підприємці, які згідно з рішенням сільської, селищної або міської ради організовують або провадять діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках.
Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, яка спеціально відведена для паркування транспортних засобів.
Базою оподаткування є площа земельної ділянки, відведеної для паркування, а також площа комунальних гаражів, стоянок, паркінгів (будинків, споруд, їх частин), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету.
Ставки збору встановлюються за кожен день провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у гривнях за 1 квадратний метр площі земельної ділянки, відведеної для організації та провадження такої діяльності, у розмірі від 0,03 до 0,15 відсотка мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.
При визначенні ставки збору сільські, селищні та міські ради враховують місцезнаходження спеціально відведених місць для паркування транспортних засобів, площу спеціально відведеного місця, кількість місць для паркування транспортних засобів, спосіб поставлення транспортних засобів на стоянку, режим роботи та їх заповнюваність.
Базовий податковий (звітний) період для збору дорівнює календарному року.
Збір сплачується до місцевих бюджетів авансовими внесками щокварталу до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому до 28 (29) включно), за місцем розташування спеціально відведеного місця для паркування транспортного засобу. Остаточна сума збору, обчислена відповідно до податкової декларації за податковий (звітний) квартал (з урахуванням фактично внесених авансових платежів), сплачується у строки, визначені для авансового податкового періоду.
3. Збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності
Платниками збору є суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи — підприємці), їх відокремлені підрозділи, які отримують в установленому законом порядку торгові патенти та провадять такі види підприємницької діяльності:
а) торговельна діяльність у пунктах продажу товарів;
б) діяльність з надання платних побутових послуг за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України;
в) торгівля валютними цінностями у пунктах обміну іноземної валюти;
г) діяльність у сфері розваг (крім проведення державних грошових лотерей).
Не є платниками збору за провадження торговельної діяльності та діяльності з надання платних послуг такі суб'єкти господарювання:
а) аптеки, що перебувають у державній та комунальній власності;
б) розташовані у селах, селищах і містах районного значення підприємства та організації споживчої кооперації та торгово-виробничі державні підприємства робітничого постачання;
в) фізичні особи — підприємці, які провадять торговельну діяльність у межах ринків усіх форм власності;
г) фізичні особи — підприємці, які здійснюють продаж вирощених в особистому підсобному господарстві продукції рослинництва та тваринництва;
д) суб'єкти господарювання, утворені громадськими організаціями інвалідів;
е) суб'єкти господарювання, які провадять торговельну діяльність виключно з використанням таких видів товарів вітчизняного виробництва: хліб і хлібобулочні вироби; борошно пшеничне та житнє; сіль, цукор, олія соняшникова і кукурудзяна; молоко і молочна продукція, крім молока і вершків згущених із домішками і без них; продукти дитячого харчування, безалкогольні напої, морозиво; яловичина та свинина; свійська птиця, яйця; риба; ягоди і фрукти; мед та інші продукти бджільництва, бджоло-інвентар і засоби захисту бджіл; картопля і плодоовочева продукція; комбікорм для продажу населенню;
є) підприємства, установи та організації, які провадять діяльність у торговельно-виробничій сфері (ресторанне господарство), у тому числі навчальних закладах, із обслуговування виключно працівників таких підприємств, установ та організацій, а також учнів і студентів у навчальних закладах.
З придбанням пільгового торгового патенту провадиться торговельна діяльність виключно з використанням таких товарів вітчизняного виробництва:
а) поштові марки, листівки, вітальні листівки і конверти непогашені;
б) товари народних промислів;
в) готові лікарські засоби;
г) вугілля, вугільні вироби, торф паливний і дрова для продажу населенню;
д) проїздні квитки;
е) зошити.
З придбанням пільгового торгового патенту провадиться також торговельна діяльність виключно з використанням періодичних видань друкованих засобів масової інформації вітчизняного виробництва, що мають реєстраційні свідоцтва, видані в установленому порядку, а також книг, брошур, альбомів, нотних видань, буклетів, плакатів, картографічної продукції, що видаються юридичними особами — резидентами України.
Ставка збору за провадження торговельної діяльності та діяльності з надання платних послуг встановлюється сільськими, селищними та міськими радами (далі — органами місцевого самоврядування) з розрахунку на календарний місяць у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня календарного року (далі — мінімальна заробітна плата), визначеному з урахуванням місцезнаходження пункту продажу товарів та асортименту товарів, пункту з надання платних послуг та виду платних послуг.
Так, ставка збору за провадження торговельної діяльності (крім провадження торговельної діяльності нафтопродуктами, скрапленим та стиснутим газом із застосуванням пістолетних паливно-роздавальних колонок на стаціонарних, малогабаритних і пересувних автозаправних станціях, заправних пунктах) та діяльності з надання платних послуг встановлюється в таких межах:
а) на території міста Києва та обласних центрів — від 0,08 до 0,4 розміру мінімальної заробітної плати;
б) на території міста Севастополя, міст обласного значення (крім обласних центрів) і районних центрів — від 0,04 до 0,2 розміру мінімальної заробітної плати;
в) на території інших населених пунктів — до 0,1 розміру мінімальної заробітної плати.
Ставка збору за провадження торговельної діяльності із придбанням пільгового торгового патенту встановлюється в розмірі 0,05 розміру мінімальної заробітної плати щорічно.
Ставка збору за провадження торговельної діяльності із придбанням короткотермінового торгового патенту за один день становить 0,02 розміру мінімальної заробітної плати.
Для провадження перелічених вище видів підприємницької діяльності суб'єкт господарювання подає до органу державної податкової служби за місцем сплати збору заявку на придбання торгового патенту.
Торговий патент видається особисто фізичній особі — підприємцю або особі, уповноваженій юридичною особою, під підпис у триденний термін з дня подання заявки. Датою придбання торгового патенту є зазначена в ньому дата. Бланк торгового патенту є документом суворого обліку. У разі втрати або зіпсування торгового патенту платнику збору видається дублікат торгового патенту.
У разі проведення ярмарків, виставок-продажів та інших короткотермінових заходів, пов'язаних з демонстрацією та продажем товарів, суб'єкт господарювання придбає короткотерміновий торговий патент.
Строки сплати збору становлять:
а) за провадження торговельної діяльності з придбанням короткотермінового торгового патенту — не пізніше, як за один календарний день до початку провадження такої діяльності;
б) за провадження торговельної діяльності (крім торговельної діяльності з придбанням короткотермінового торгового патенту), діяльності з надання платних послуг, здійснення торгівлі валютними цінностями — щомісяця, не пізніше 15 числа, який передує звітному місяцю;
в) за здійснення діяльності у сфері розваг — щоквартально, не пізніше 15 числа місяця, який передує звітному кварталу.
Торговий патент повинен бути відкритий та доступний для огляду.
Торговий патент діє на території, на яку поширюється повноваження органу, який здійснив реєстрацію суб'єкта господарювання, або за місцезнаходженням відокремленого підрозділу.
Передача торгового патенту іншому суб'єкту господарювання або іншому відокремленому підрозділу такого суб'єкта не дозволяється.
Торговий патент, виданий для провадження торговельної діяльності з використанням пересувної торговельної мережі (автомагазини, розвозки тощо), діє на території України.
Строк дії торгового та пільгового патенту, крім короткотермінового торгового патенту та торгового патенту на здійснення діяльності у сфері розваг, становить 60 календарних місяців. Строк дії короткотермінового торгового патенту становить від одного до п'ятнадцяти календарних днів. Строк дії торгового патенту на здійснення діяльності у сфері розваг становить вісім календарних кварталів.
У разі невнесення суб'єктом господарювання збору у встановлений законом строк, дія такого патенту анулюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулося таке порушення.
4. Туристичний збір
Туристичний збір є місцевим збором, кошти від якого зараховуються до місцевого бюджету.
Платниками збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, що прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної та міської ради про встановлення туристичного збору, та отримують (споживають) послуги з тимчасового проживання (ночівлі) із зобов'язанням залишити місце перебування в зазначений строк.
Платниками збору не можуть бути особи, які:
а) постійно проживають, у тому числі на умовах договорів найму, у селі, селищі або місті, радами яких встановлено такий збір;
б) особи, які прибули у відрядження;
в) інваліди, діти-інваліди та особи, що супроводжують інвалідів першої групи або дітей-інвалідів (не більше одного супроводжуючого);
г) ветерани війни;
ґ) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;
д) особи, які прибули за путівками та курсівками в санаторії та пансіонати.
Ставка збору встановлюється у розмірі від 0,5 до 1 відсотка вартості усього періоду (ночівлі) громадянина у курортній місцевості.
До вартості проживання не включаються витрати на харчування чи побутові послуги (прання, чистка лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), телефонні рахунки, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в'їзд (вивіз), обов'язкове страхування, витрати на усний та письмовий переводи, інші документально оформлені витрати, пов'язані з правилами в'їзду.
Згідно з рішеннями сільської, селищної та міської ради справляння збору може здійснюватися такими податковими агентами:
а) адміністраціями готелів, кемпінгів, мотелів, гуртожитків для приїжджих та іншими закладами готельного типу, санаторно-курортними закладами;
б) квартирно-посередницькими організаціями, які направляють неорганізованих осіб на поселення у будинки (квартири), що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму;
в) юридичними особами або фізичними особами — підприємцями, які уповноважуються сільською, селищною або міською радою справляти збір на умовах договору, укладеного з відповідною радою.
Базовий податковий (звітний) період для цього збору дорівнює календарному кварталу.
Податкові агенти справляють збір під час надання послуг, пов'язаних з тимчасовим проживанням (ночівлею), і зазначають суму сплаченого збору окремим рядком у рахунку (квитанції) на проживання.
Збір сплачується до місцевих бюджетів авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому до 28 (29) включно). Суми нарахованих щомісячних авансових внесків відображаються у квартальній податковій декларації. Остаточно сума збору, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал (з урахуванням фактично внесених авансових платежів), сплачується у строки, визначені для квартального податкового періоду.
Контрольні питання до теми
1. Об'єкти оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
2. Які об'єкти не оподатковуються податком на нерухоме майно?
3. Як встановлюються ставки податку на нерухоме майно?
4. Платники та об'єкти збору за місця для паркування транспортних засобів.
5. База оподаткування та ставки збору за паркування транспортних засобів.
6. Платники збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності.
7. Які суб'єкти господарювання не є платниками збору за провадження торговельної діяльності та з надання платних послуг?
8. Яка торговельна діяльність провадиться з придбанням пільгового торгового патенту?
9. В яких межах встановлюється ставка збору за провадження торговельної діяльності та надання платних послуг?
10. На якій території та протягом якого строку діють придбані патенти?
11. Які особи не можуть бути платниками туристичного збору?
12. Які організації та особи можуть бути податковими агентами зі справляння туристичного збору?
|