|
|
Скачати 302.5 Kb.
|
| Платники податку Хто є платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки ? Відповідно до пп.265.1.1 п.265.1 ст.265 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової нерухомості. Підпунктом 265.1.2 п.265.1 ст.265 ПКУ визначено платників податку в разі перебування об’єктів житлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб: а) якщо об’єкт житлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку; б) якщо об’єкт житлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом; , в) якщо об’єкт житлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку. Чи є платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, представництва, філії, відокремлені підрозділи ЮО, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової нерухомості? Відповідно до пп.265.1.1 п.265.1 ст.265 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є, зокрема, юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової нерухомості. Нерезиденти – це, зокрема іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України (пп.14.1.122 п.14.1 ст.14 ПКУ). Згідно з ст.1 Закону України від 15 травня 2003 року №755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» із змінами та доповненнями, відокремлений підрозділ юридичної особи - це філія, інший підрозділ юридичної особи, що знаходиться поза її місцезнаходженням та виробляє продукцію, виконує роботи або операції, надає послуги від імені юридичної особи, або представництво, що здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи. Статтею 95 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року №435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ), визначені найбільш поширені форми відокремлених підрозділів. Філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій (п.1 ст.95 ЦКУ). Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи (п.2 ст.95 ЦКУ). Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення (п.3 ст.95 ЦКУ). Статтею 18 Закону України від 01 липня 2004 року №1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» із змінами та доповненнями визначено, що свідоцтво про право власності на нерухоме майно, що підтверджує виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно, видається юридичним та фізичним особам. Отже, платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є власники об’єктів житлової нерухомості – юридичні особи, які створені, зареєстровані та здійснюють діяльність відповідно до законодавства України, у тому числі нерезиденти (філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України), які є власниками об’єктів житлової нерухомості. Відокремлені підрозділи юридичної особи резидента (філії, представництва тощо) не є платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки Об’єкт оподаткування Які передбачені пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки? Відповідно до п.п. 265.3.1 п. 265.3 ст. 265 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) базою оподаткування є житлова площа об’єкта житлової нерухомості, в тому числі його часток. Пунктом 265.4 статті 265 Кодексу передбачено пільги із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для, а саме: база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується: а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів; б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 250 кв. метрів; в) для різних видів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 370 кв. метрів. Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік). Пільги із сплати податку не надаються на об’єкти оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, використовуються у підприємницькій діяльності). Міські, селищні та сільські ради можуть встановлювати додаткові пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями) (п.п. 265.4.2 п. 265.4 ст. 265 Кодексу). Органи місцевого самоврядування до 1 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням об’єкта житлової нерухомості відомості стосовно пільг, наданих ними відповідно до абзацу першого цього підпункту. Яка нерухомість відноситься до об’єктів житлової нерухомості? Згідно з пп.14.1.129 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єкти житлової нерухомості - будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки. Об’єкти житлової нерухомості поділяються на такі типи: а) житловий будинок - будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання. Житлові будинки поділяються на житлові будинки садибного типу та житлові будинки квартирного типу різної поверховості; б) житловий будинок садибного типу - житловий будинок, розташований на окремій земельній ділянці, який складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень; в) прибудова до житлового будинку - частина будинку, розташована поза контуром його капітальних зовнішніх стін, і яка має з основною частиною будинку одну (або більше) спільну капітальну стіну; г) квартира - ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання; ґ) котедж - одно-, півтораповерховий будинок невеликої житлової площі для постійного чи тимчасового проживання з присадибною ділянкою; д) кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах - ізольовані помешкання в квартирі, в якій мешкають двоє чи більше квартиронаймачів; е) садовий будинок - будинок для літнього (сезонного) використання, який в питаннях нормування площі забудови, зовнішніх конструкцій та інженерного обладнання не відповідає нормативам, установленим для житлових будинків; є) дачний будинок - житловий будинок для використання протягом року з метою позаміського відпочинку. Який об’єкт житлової нерухомості (садовий або дачний) не буде об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за наявності кількох таких об’єктів у платника податку? Відповідно до п.п. 265.1.1 п. 265.1 ст. 265 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової нерухомості. Згідно з п.п. 265.2.1 п. 265.2 ст. 265 ПКУ об’єктом оподаткування є об’єкт житлової нерухомості, в тому числі його частка. Підпунктом 265.2.2 п. 265.2 ст. 265 ПКУ визначено, що об’єкти житлової нерухомості, які не є об’єктами оподаткування, зокрема, садові або дачні будинки не оподатковуються податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за умови, що у власності платника є не більше одного такого об’єкта нерухомості. Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів оподаткування, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової нерухомості (п.п. 265.7.1 п. 265.7 ст. 265 ПКУ). Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з п.п. 265.7.1 п. 265.7 ст. 265 ПКУ, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (п.п. 265.7.2 п. 265.7 ст. 265 ПКУ). Платники податку - фізичні особи мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних, щодо: об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку; розміру житлової площі об’єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку; права на користування пільгою із сплати податку; розміру ставки податку; нарахованої суми податку (п.п. 265.7.3 п. 265.7 ст. 265 ПКУ). Таким чином, платник податку, за наявності кількох об’єктів оподаткування податком на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, має право до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) надати до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) письмове звернення (заяву) про вибір одного з об’єктів житлової нерухомості (садового або дачного), який за його власним бажанням не буде об’єктом оподаткування. Які об’єкти нерухомості не є об’єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки? Відповідно до пп.265.2.2 п.265.2 ст.265 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки: а) об’єкти житлової нерухомості, які перебувають у власності держави або територіальних громад (їх спільній власності); б) об’єкти житлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, визначені законом, в т.ч. їх частки; в) будівлі дитячих будинків сімейного типу; г) садовий або дачний будинок, але не більше одного такого об’єкта на одного платника податку; ґ) об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать фізичним особам, які відповідно до закону мають статус багатодітних або прийомних, або малозабезпечених сімей, опікунів, піклувальників дітей, але не більше одного такого об’єкта на сім’ю, опікуна, піклувальника; д) гуртожитки; е) об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об’єкта на дитину. Чи є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, приватизована кімната в гуртожитку та яка пільга застосовується в даному випадку? Відповідно до ст. 127 Житлового кодексу України від 30 червня 1983 року № 5464-Х зі змінами та доповненнями, гуртожитки є спеціально збудованими або переобладнаними для цього житловими будинками, які призначені для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також громадян у період роботи чи навчання. Згідно з п.п. 265.2.2 п. 265.2 ст. 265 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) гуртожитки не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Пунктом 1 ст. 2 Закону України від 19 червня 1992року № 2482-XII «Про приватизацію державного житлового фонду» зі змінами і доповненнями (далі – Закон № 2482) визначено, що до об’єктів приватизації належать, зокрема, житлові приміщення у гуртожитках (житлові кімнати, житлові блоки (секції). Власник приватизованого житла має право розпорядитися кімнатою (кімнатами) у гуртожитку на свій розсуд: продати, подарувати, заповісти, здати в оренду, обміняти, закласти, укладати інші угоди, не заборонені законом (ст. 12 Закону № 2482). Відповідно до п. 265.4 ст. 265 ПКУ для квартири/квартир передбачено пільги щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у вигляді зменшення бази оподаткування об’єкта житлової нерухомості, а саме: база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується незалежно від кількості квартири/квартир - на 120 кв. метрів. Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік). Пільги із сплати податку не надаються на об’єкти оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, використовуються у підприємницькій діяльності). Отже, приватизована кімната в гуртожитку є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки. База оподаткування зменшується незалежно від кількості квартири/квартир, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку - на 120 кв. метрів, якщо власник не використовує дане майно з метою одержання доходів (здавання в оренду, лізинг, використовування у підприємницькій діяльності). Чи є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, готель, мотель, база відпочинку, санаторій, пансіонат, спортивний, дитячий табір, інше приміщення, призначене для тимчасового проживання? Відповідно до п.п. 265.1.1 п. 265.1 ст. 265 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової нерухомості. Об’єктом оподаткування є об’єкт житлової нерухомості, в тому числі його частка (п.п. 265.2.1 п. 265.2 ст. 265 ПКУ). Підпунктом 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що об’єкти житлової нерухомості - будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки. Згідно ст.4 Житлового кодексу України від 30 червня 1983 року № 5464 зі змінами та доповненнями жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях, що знаходяться на території Української РСР, утворюють житловий фонд. Житловий будинок - будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання. Житлові будинки поділяються на житлові будинки садибного типу та житлові будинки квартирного типу різної поверховості (абз. другий п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ). Відповідно до Державних будівельних норм ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення», затверджених наказом Державного комітету України з будівництва та архітектури від 28.09.2005 №175, житлове приміщення - опалюване приміщення, розташоване у надземному поверсі, призначене для цілорічного проживання і яке відповідає санітарно-епідеміологічним вимогам щодо мікроклімату і повітряного середовища, природного освітлення, допустимих рівнів нормованих параметрів відносно шуму, вібрації, ультразвуку та інфразвуку, електричних та електромагнітних полів та іонізуючого випромінювання (додаток Б «Терміни та визначення понять» до державних будівельних норм ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення»). Згідно п.п. 265.2.2 п. 265.2 ст. 265 ПКУ не є об’єктом оподаткування: а) об’єкти житлової нерухомості, які перебувають у власності держави або територіальних громад (їх спільній власності); б) об’єкти житлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, визначені законом, в тому числі їх частки; в) будівлі дитячих будинків сімейного типу; г) садовий або дачний будинок, але не більше одного такого об’єкта на одного платника податку; ґ) об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать фізичним особам, які відповідно до закону мають статус багатодітних або прийомних, або малозабезпечених сімей, опікунів, піклувальників дітей, але не більше одного такого об’єкта на сім’ю, опікуна, піклувальника; д) гуртожитки; е) об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об’єкта на дитину. Отже, об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будуть виступати готелі, мотелі, бази відпочинку, санаторії, пансіонати, спортивні та дитячі табори тощо у випадку віднесення їх правовстановлюючими документами (документи, що підтверджують право власності, дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно тощо) до житлового фонду, та які не підпадають під перелік об’єктів, зазначених у п.п. 265.2.2 п. 265.2 ст. 265 ПКУ. Ставка податку |
| План Податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки Збір... Платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які... |
Про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової нерухомості |
| Нерухоме майно у спільній власності. Хто є платником податку? Сплата податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, передбачена статтею 265 Податкового кодексу України. Платниками... |
Нерухоме майно у спільній власності. Хто є платником податку? Сплата податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, передбачена статтею 265 Податкового кодексу України. Платниками... |
| Нерухоме майно у спільній власності. Хто є платником податку? Сплата податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, передбачена статтею 265 Податкового кодексу України. Платниками... |
Сплата податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки З 1 січня 2013 року введений податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який сплачують фізичні та юридичні особи,... |
| Хто є платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки? Згідно п. 265. 1 ст. 265 Податкового кодексу України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які... |
Місцеві податки та збори Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової нерухомості |
| Додаток Встановити податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у м. Синельниковому, в таких розмірах за 1 кв метр житлової... |
„Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки” Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у питаннях та відповідях |