|
|
Скачати 396.78 Kb.
|
|
32, 33. Горючість (спалимість) - це здатність речовини або матеріалу до горіння (рис . 3 . 54) . За показником горючості всі речовини та матеріали поділяються на негорючі, важкогорючі та горючі Негорючі - речовини та матеріали не здатні до горіння на повітрі нормального складу Це неорганічні матеріали, метали, гіпсові конструкції Важкогорючі - це речовини не здатні до займання в повітрі від джерела запалювання, однак після його вилучення не здатні до самостійного горіння До них належать матеріали, які містять горючі та негорючі складові частини . Наприклад, асфальтобетон, фіброліт Горючі - матеріали, які здатні до самозаймання, а також займання від джерела запалювання і самостійного горіння після його вилучення Вогнестійкість - це здатність конструкцій, матеріалів затримувати поширення вогню, виражена в годинах Усі будови і споруди за вогнестійкістю поділяються на 5 ступенів Ступінь вогнестійкості залежить від вогнетривкості та займистості будівельних конструкцій, а також від межі поширення вогню по цих конструкціях У будівлях 1-го ступеню вогнестійкості всі конструктивні елементи неспалимі, з високою межею вогнестійкості (1,5-3 години) 2-го ступеню - також негорючі, але з меншою межею вогнестійкості (0,5-2,5 год . ) . 3-го ступеню - будови, які мають основні несучі конструкції негорючі, а ненесучі (міжповерхові й перекриття на горищі) - важкогорючі (0,25-2 год . ) . 4-го ступеню - будови, які мають всі конструкції важко спалимі (0,25-0,5 год ) 5-го ступеню - всі конструкції горючі . 34. Система попередження пожежі - це комплекс організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на усунення умов виникнення пожежі (ДСТУ 2272-93). Основним принципом цієї системи є положення про те, що горіння (пожежа) можливе тільки за певних умов. Такою умовою є наявність трьох факторів: горючої речовини, окислювача та джерела займання. Крім того, необхідно, щоб горюча речовина була нагріта до певної температури і перебувала у відповідному співвідношенні з окислювачем, а джерело займання мало необхідну енергію для початкового імпульсу (займання). Попередження формування горючого середовища або вибухонебезпечної суміші досягається за рахунок: • максимально можливого використання неспалимих та важко-спалимих матеріалів (облицювання, оштукатурювання, просочення антипіренами та ін.); • обмеження маси і (або) об'єму горючих речовин та вибухонебезпечних речовин і матеріалів, а також забезпечення безпечного способу їх розміщення (зонування територій з урахуванням рельєфності); • надійна ізоляція та герметизація горючого середовища та вибухонебезпечної суміші, розміщення в кабінах, камерах, відсіках, попередження витікання, контроль відкладень вибухонебезпечного пилу; • підтримання концентрацій горючих газів, пари і вибухонебезпечних сумішей за межами їх спалахування (відведення, видалення горючих та вибухонебезпечних речовин, робоча й аварійна вентиляція, конструкційні та технологічні рішення; контроль повітряного середовища); • застосування інертних (флегматизуючих) домішок (азот, вуглекислий газ, водяна пара), які роблять середовище негорючим, та інгібуючих (хімічно активних компонентів), які сприяють припиненню горіння; • підтримання в горючому середовищі температури,, тиску, а також концентрації небезпечних компонентів за межами спалаху суміші (герметизація та інші конструктивні й технологічні рішення). Попередження виникнення у горючому середовищі (або принесення в нього) джерела займання досягається за рахунок: • використання обладнання та пристроїв, при роботі яких не виникає джерел займання; • застосування електрообладнання, що відповідає за виконанням класу пожежо- та вибухонебезпечності приміщень і зон, групі й категорії вибухонебезпечної суміші; • виконання вимог спільного зберігання речовин і матеріалів; • використання обладнання, яке задовольняє вимоги електростатичної іскронебезпечності; • улаштування молнієзахисту; • організації автоматичного контролю параметрів, виявлення джерела займання; • заземлення обладнання подовжених металоконструкцій; • використання при роботі з легкозаймистими рідинами інструменту, який виключає іскроутворення; • ліквідації умов самозаймання речовин і матеріалів. 35. Основними вимогами безпеки, що ставляться до конструкцій машин та механізмів, є безпека для здоров'я та життя людей, надійність та зручність експлуатації. Безпека виробничого обладнання забезпечується: — вибором безпечних принципів дії, конструктивних схем, елементів конструкції; — використанням засобів механізації, автоматизації та дистанційного керування; — застосуванням в конструкції засобів захисту; — дотриманням ергономічних ВИМОГ; — включенням вимог безпеки в технічну документацію з монтажу, експлуатації, ремонту та транспортування і зберігання обладнання; — застосуванням в конструкції відповідних матеріалів. Дотримання цих вимог в повному обсязі можливе лише на стадії проектування. Тому у всіх видах проектної документації передбачаються вимоги безпеки. Вони містяться в спеціальному розділі технічного завдання, технічних умов та стандартів на обладнання, що випускається. При виборі принципу дії машини необхідно враховувати всі потенційно можливі небезпечні та шкідливі виробничі чинники. Наприклад, при високих рівнях шуму редукторів слід використовувати спеціальні зубчасті зачеплення зі зниженим шумоутворенням, при високих рівнях вібрацій — з елементами, котрі обертаються рівномірно (замість кривошипно-шатунних та кулачкових). Вибираючи конструктивну схему обладнання, необхідно всі рухомі частини обладнання розташовувати в корпусах, станинах, котрі повинні бути компактними, мати якомога менше гострих країв, граней, частин, котрі виступають. Необхідно досягати того, щоб захисні пристрої конструктивно суміщались з машиною і були її складовою частиною. Наприклад, огородження абразивного круга повинне конструктивно суміщатись з системою місцевої витяжної вентиляції'. При виборі елементів, що працюють під навантаженням, важливо враховувати їх надійність та жорсткість. На етапі проектування всі такі пристрої та вузли розраховують на міцність з врахуванням 'їх жорсткості та виду навантажень (статичні, динамічні). Застосування в конструкціях машин засобів механізації та автоматизації дозволяє суттєво знизити травматизм.Жапрыклад, в ковальсько-пресовому обладнанні використовуються спеціальні маніпулятори для видалення відштампованих деталей з матриці штампа. Застосування в конструкціях машин засобів захисту — один з основних напрямків забезпечення безпеки обладнання. Використовуються огороджувальні, запобіжні та гальмівні засоби захисту, засоби автоматичного контролю та сигналізації, знаки безпеки та дистанційне керування. 36. Аналіз нещасних випадків, що супроводжуються тимчасовою втратою працездатності потерпілими, свідчить, що кількість травм, викликаних ударом електричного струму, є порівняно невеликою і складає близько 0,5-1% від загальної кількості нещасних випадків на робочих місцях. Але якщо розглядати смертельні нещасні випадки, то виявляється, що на цей вид небезпеки припадає 20-40% смертей потерпілих. Причому 75-80% смертельних уражень від струму відбуваються в електроустановках напругою до 1000 В, промислової частоти 50 Гц (промислова електрика). Найбільша кількість травм, пов'язаних із впливом електричного струму, приходиться на вікову групу до 20 років. Електро-травматизм залежить від освітнього рівня потерпілих, що показано в табл. 10. 37. Шумом прийнято вважати звуки, які негативно впливають на організм людини і заважають його роботі та відпочинку. Тому шум часто називають несприятливим звуком. Зазвичай шум створюється під час хаотичного чергування звуків різної частоти та інтенсивності. Звук, як фізичне явище, є коливальним рухом, що поширюється хвилеподібно у пружному середовищі (газоподібному, рідинному чи твердому). Звук, а значить і шум, характеризується: швидкістю звуку с, м/с; частотою /, Гц; звуковим тиском р, Па; інтенсивністю /, Вт/м2. За нормальних атмосферних умов (Т = 293 К та Р = 1034 ГПа) швидкість звуку в повітрі дорівнює с = 344 м/с. Частота звуку визначається кількістю коливань пружного середовища за одиницю часу і вимірюється в герцах (1 Гц — це одне коливання за секунду). За частотою звукові (акустичні) коливання поділяються на три діапазони: інфразвукові, з частотою коливання менше ніж 20 Гц; звукові (сприймаються органом слуху людини) — від 20 до 20 ООО Гц; ультразвукові — більше ніж 20 000 Гц. У свою чергу звуковий діапазон прийнято поділяти на низькочастотний — до 400 Гц, середньочастотний — 400—1000 Гц, високочастотний — більше 1000 Гц. 38. Вентиляція – це регульований повітрообмін, що забезпечує видалення з приміщення забрудненого повітря і подачу на місце видаленого свіжого повітря. Основна вимога до вентиляційних систем – це вилучення з приміщення забрудненого, вологого або нагрітого повітря та подача на йог місце чистого повітря, що відповідає санітарно-гігієнічним вимогам. За способом переміщення повітря вентиляція буває природна, штучна (механічна) та суміщена (природна та штучна одночасно). Залежно від призначення – для подачі чи видалення повітря або для того й іншого одночасно – вентиляція може бути припливною, витяжною або припливно-витяжною. За місцем дії вентиляція буває загальнообмінною і місцевою. На виробництвах часто влаштовують комбіновані системи вентиляції (загальнообмінні з місцевою і т. ін), а в окремих випадках і аварійну вентиляцію, як правило, вона проектується витяжною. Системи вентиляції мають бути пожежо – й вибухобезпечними, простими в облаштуванні не переохолоджувати приміщення, не створювати надмірного шуму, бути надійними в експлуатації та економними. Крім паспорта на кожну вентиляційну установку складають журнал експлуатації. Природна та механична вентиляция. 39. Для нормальної зорової роботи необхідно створювати такі умови, щоб не виникали професійні захворювання або виробничий травматизм. Освітленнямає відповідати встановленим нормативам та характеру зорової виробничої ліяльності:
Порушення зорової функції може бути пов’язане з рядом професій або бути наслідком нераціонального освітлення робочих місць. Функціональні зрушення з боку зорового аналізатора можуть призвести до погіршення:
Штучне освітлення буває: загальним, місцевим і комбінованим. За функціональним призначенням штучне освітлення буває робочим, аварійним, евакуаційним та охоронним. Аварійне освітлення проектується на випадок виходу з ладу робочого освітлення. Аварійне освітлення буває двох видів:
40. В процесі роботи на підприємстві на працівника можуть впливати такі небезпечні й шкідливі виробничі фактори: - машини, що рухаються, автотранспорт і механізми; - рухомі незахищені елементи механізмів, машин і виробничого обладнання; - падаючі вироби техніки, інструмент і матеріали під час роботи; - ударна хвиля (вибух посудини, що працює під тиском пари рідини); - струмені газів і рідин, що стікають, із посудин і трубопроводів під тиском; - підвищене ковзання (через зледеніння, зволоження й замаслювання поверхонь, по яких переміщується робочий персонал); - підвищені запорошеність й загазованість повітря; - підвищена чи знижена температура поверхонь техніки, обладнання й матеріалів; - підвищена чи знижена температура, вологість і рухомість повітря; - підвищений рівень шуму, вібрації, ультра- та інфразвука; - підвищена напруга в електричному ланцюзі, замикання якого може відбутися через тіло людини; - підвищений рівень статичної електрики; - гострі кромки, задирки й шорсткість на поверхнях обладнання й інструментів; - відсутність чи нестача природного світла; - недостатня освітленість робочої зони; - знижена контрастність об'єктів в порівнянні з фоном; - пряма блискість (прожекторне освітлення територій виробництв, світло фар автотранспорту) і відбита блискість (від розлитої води й інших рідин на поверхні територій виробництв); - підвищена пульсація світлового потоку; - підвищений рівень ультрафіолетової й інфрачервоної радіації; - хімічні речовини (токсичні, подразнюючі, сенсибілізуючі, канцерогенні, мутагенні, що впливають на репродуктивну функцію людини); - хімічні речовини , що проникають в організм через органи дихання, шлунково-кишковий тракт, шкірні покриви і слизові оболонки; - патогенні мікроорганізми (бактерії, віруси, гриби, найпростіші) і продукти їхньої життєдіяльності; - перевантаження (статичні й динамічні) і нервово-психічні чинники (емоційні перевантаження, перенапруга аналізаторів, розумова перенапруга, монотонність праці). 41. Громадський контроль за дотриманням законодавства з охорони праці здійснюють (ст. 46 Закону): - професійні союзи – в особі виборних органів і представників; - трудові колективи – через обраних ними уповноважених у разі відсутності профспілки на виробництві. Уповноважені трудових колективів з питань охорони праці мають право безперешкодно перевіряти на підприємстві виконання вимог з охорони праці і вносити обов'язкові для розгляду власникомпропозиції про усунення виявлених порушень нормативних актів з безпеки і гігієни праці (ст. 42 Закону). Для виконання цих обов'язків власник за свій рахунок організовує навчання і звільняє уповноваженого з питань охорони праці від роботи на передбачений колективним договором строк зі збереженням за ним середнього заробітку. Уповноважені трудових колективів діють відповідно до типового положення, затвердженого Державним комітетом України по нагляду за охороною праці за узгодженням з профспілками. 42. За статистичними даними МОП, кількість нещасних випадків на виробництві у світі неухильно зростає і становить на теперішній час приблизно 250 млн щорічно (685 тис. виробничих травм на день). Рівень травматизму і профзахворюваності значно вищий у країнах, що розвиваються, ніж у промислово розвинутих державах. Так, у країнах Європейського Союзу щорічно жертвами нещасних випадків і профзахворювань стають близько 10 млн осіб; з них майже 8 тис. гинуть. В Україні щоденно на виробництві травмуються в середньому 140-180 осіб, з них 20 стають інвалідами, а 3-4 гинуть. Статистичні дані свідчать, що: - кожних три хвилини внаслідок виробничої травми чи професійного захворювання у світі помирає одна людина; - в Україні внаслідок травм кожних шість годин гине одна людина; - кожної секунди у світі на виробництві травмується чотири людини; - в Україні кожних вісім хвилин травмується одна людина; - кожного місяця у світі на виробництві травмується така кількість людей, яка дорівнює населенню Парижа. Міжнародне бюро праці з'ясувало, що в середньому в світі на 100 тис. працюючих щорічно припадає приблизно шість нещасних випадків зі смертельними наслідками. В Україні цей показник майже вдвічі вищий. Рівень виробничого травматизму в деяких країнах Європи наведено в табл. 2. |
| Цей Закон визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний... ... |
Закон України «Про охорону праці» Законодавчі акти, що встановлюють і регламентують основні положення з охорони праці в Україні |
| Закон України "Про охорону праці" від 14. 10. 92 р Основні державні та відомчі нормативні акти, рішення колегій МВС, вказівки МВС і ГУДПО з питань забезпечення безпеки праці працівників... |
ЗАКОН УКРАЇНИ Охорона праці це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних... |
| ЗАКОН УКРАЇНИ Охорона праці — це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних... |
Типове положення про службу охорони праці Загальні положення Положення про службу охорони праці відповідного підприємства, визначає структуру служби охорони праці, її чисельність, основні завдання,... |
| Закон У. «про охорону праці» Охорона праці – система правових, організаційно технічних, соц економічних, санітарно-гігієнічних, засобів та способів, спрямована... |
ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ ПО НАГЛЯДУ ЗА ОХОРОНОЮ ПРАЦІ НАКАЗ На виконання Закону "Про охорону праці" і постанови Кабінету Міністрів України від 27 січня 1993 року №64 "Про заходи щодо виконання... |
| Тест з охорони праці Охорона праці це а це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних... |
1. Правові та організаційні основи охорони праці Охорона праці це а це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних... |