|
|
Скачати 5.23 Mb.
|
| ВР Украины Кодекс гражданский от 16.01.2003 № 435-IV В данный момент этот документ бесплатен Редакции документа и точные ссылки на другие документы доступны пользователям после регистрации и авторизации или после оплаты документа. ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ Із змінами і доповненнями, внесеними законами України від 19 червня 2003 року N 980-IV, ОВУ, 2003 р., N 30, ст. 1527, від 18 листопада 2003 року N 1255-IV, ОВУ, 2003 р., N 52, ст. 2734, від 12 травня 2004 року N 1713-IV, ОВУ, 2004 р., N 25, ст. 1629, від 2 листопада 2004 року N 2135-IV, ОВУ, 2004 р., N 47, ст. 3094, від 3 листопада 2004 року N 2146-IV, ОВУ, 2004 р., N 47, ст. 3096, від 3 березня 2005 року N 2450-IV, ОВУ, 2005 р., N 12, ст. 563, від 3 березня 2005 року N 2452-IV, ОВУ, 2005 р., N 13, ст. 652, від 2 червня 2005 року N 2620-IV, ОВУ, 2005 р., N 25, ст. 1410, від 16 червня 2005 року N 2664-IV, ОВУ, 2005 р., N 29, ст. 1689, від 23 червня 2005 року N 2705-IV, ОВУ, 2005 р., N 29, ст. 1691, від 23 червня 2005 року N 2710-IV, ОВУ, 2005 р., N 29, ст. 1695, від 6 вересня 2005 року N 2798-IV, ОВУ, 2005 р., N 39, ст. 2423, від 1 грудня 2005 року N 3165-IV, ОВУ, 2005 р., N 51, ст. 3174, від 15 грудня 2005 року N 3201-IV, ОВУ, 2006 р., N 1, ст. 6, від 22 грудня 2005 року N 3261-IV, ОВУ, 2006 р., N 1, ст. 12, від 17 січня 2006 року N 3348-IV, ОВУ, 2006 р., N 6, ст. 283, від 22 лютого 2006 року N 3456-IV, ОВУ, 2006 р., N 11, ст. 694, від 23 лютого 2006 року N 3480-IV, ОВУ, 2006 р., N 13, ст. 857 (зміни, внесені абзацом другим підпункту 4 пункту 3 розділу VII Закону України від 23 лютого 2006 року N 3480-IV, набрали чинності з 12 квітня 2008 року) від 21 вересня 2006 року N 185-V, ОВУ, 2006 р., N 41, ст. 2726, від 20 грудня 2006 року N 501-V, ОВУ, 2007 р., N 1, ст. 9, від 22 грудня 2006 року N 524-V, ОВУ, 2007 р., N 2, ст. 63, від 31 травня 2007 року N 1111-V, ОВУ, 2007 р., N 43, ст. 1708, від 16 вересня 2008 року N 509-VI, ОВУ, 2008 р., N 77, ст. 2583, від 17 вересня 2008 року N 514-VI, ОВУ, 2008 р., N 81, ст. 2727, від 12 грудня 2008 року N 661-VI, ОВУ, 2008 р., N 100, ст. 3287, від 17 грудня 2008 року N 675-VI, ОВУ, 2009 р., N 1, ст. 1, від 18 грудня 2008 року N 692-VI, ОВУ, 2009 р., N 16, ст. 489, від 25 грудня 2008 року N 800-VI, ОВУ, 2009 р., N 1, ст. 10, від 3 березня 2009 року N 1055-VI, ОВУ, 2009 р., N 24, ст. 772, від 14 квітня 2009 року N 1254-VI, ОВУ, 2009 р., N 43, ст. 1429, від 21 травня 2009 року N 1390-VI, ОВУ, 2009 р., N 44, ст. 1467, від 25 червня 2009 року N 1568-VI, ОВУ, 2009 р., N 53, ст. 1830, від 24 липня 2009 року N 1617-VI, ОВУ, 2009 р., N 59, ст. 2065, від 5 листопада 2009 року N 1702-VI, ОВУ, 2009 р., N 94, ст. 3202, від 17 листопада 2009 року N 1559-VI, ОВУ, 2009 р., N 97, ст. 3326, від 21 січня 2010 року N 1822-VI, ОВУ, 2010 р., N 8, ст. 373, від 14 травня 2010 року N 2257-VI, ОВУ, 2010 р., N 43, ст. 1397, від 18 травня 2010 року N 2258-VI, ОВУ, 2010 р., N 39, ст. 1293, від 1 червня 2010 року N 2289-VI, ОВУ, 2010 р., N 49, ст. 1603 (зміни, внесені Законом України від 1 червня 2010 року N 2289-VI, вводяться в дію з 31 липня 2010 року), від 15 червня 2010 року N 2328-VI, ОВУ, 2010 р., N 51, ст. 1682, від 29 червня 2010 року N 2367-VI, ОВУ, 2010 р., N 55, ст. 1839, від 1 липня 2010 року N 2398-VI, ОВУ, 2010 р., N 57, ст. 1935, від 6 липня 2010 року N 2435-VI, ОВУ, 2010 р., N 57, ст. 1940, від 8 липня 2010 року N 2457-VI, ОВУ, 2010 р., N 59, ст. 2048, від 9 вересня 2010 року N 2510-VI, ОВУ, 2010 р., N 77, ст. 2718, від 9 вересня 2010 року N 2518-VI, ОВУ, 2010 р., N 77, ст. 2720, від 21 вересня 2010 року N 2527-VI, ОВУ, 2010 р., N 80, ст. 2810, від 23 вересня 2010 року N 2555-VI, ОВУ, 2010 р., N 80, ст. 2814, від 4 листопада 2010 року N 2677-VI, ОВУ, 2010 р., N 95, ст. 3373, від 2 грудня 2010 року N 2735-VI, ОВУ, 2010 р., N 101, ст. 3602, від 2 грудня 2010 року N 2741-VI, ОВУ, 2010 р., N 101, ст. 3606, від 2 грудня 2010 року N 2756-VI, ОВУ, 2010 р., N 92, ст. 3249 від 21 грудня 2010 року N 2825-VI, ОВУ, 2011 р., N 2, ст. 97, від 22 грудня 2010 року N 2850-VI, ОВУ, 2011 р., N 3, ст. 165, від 13 січня 2011 року N 2938-VI, ОВУ, 2011 р., N 10, ст. 445, від 17 березня 2011 року N 3166-VI, ОВУ, 2011 р., N 27, ст. 1123, від 19 квітня 2011 року N 3234-VI, ОВУ, 2011 р., N 35, ст. 1431, від 21 квітня 2011 року N 3262-VI, ОВУ, 2011 р., N 39, ст. 1577, від 21 квітня 2011 року N 3263-VI, ОВУ, 2011 р., N 39, ст. 1578, від 12 травня 2011 року N 3323-VI, ОВУ, 2011 р., N 43, ст. 1737, від 19 травня 2011 року N 3384-VI, ОВУ, 2011 р., N 46, ст. 1880, від 19 травня 2011 року N 3390-VI, ОВУ, 2011 р., N 45, ст. 1823, від 31 травня 2011 року N 3436-VI, ОВУ, 2011 р., N 48, ст. 1949, від 5 липня 2011 року N 3565-VI, ОВУ, 2011 р., N 53, ст. 2095, від 2 червня 2011 року N 3461-VI, ОВУ, 2011 р., N 51, ст. 2010, від 7 липня 2011 року N 3610-VI, ОВУ, 2011 р., N 60, ст. 2404, від 22 вересня 2011 року N 3795-VI, ОВУ, 2011 р., N 81, ст. 2962, від 20 грудня 2011 року N 4176-VI, ОВУ, 2012 р., N 4, ст. 117, від 22 грудня 2011 року N 4220-VI, ОВУ, 2012 р., N 5, ст. 165, від 21 лютого 2012 року N 4416-VI, ОВУ, 2012 р., N 20, ст. 732, від 13 квітня 2012 року N 4652-VI, ОВУ, 2012 р., N 37, ст. 1371, від 17 травня 2012 року N 4765-VI, ОВУ, 2012 р., N 45, ст. 1741, від 18 вересня 2012 року N 5284-VI, ОВУ, 2012 р., N 79, ст. 3191, від 2 жовтня 2012 року N 5405-VI, ОВУ, 2012 р., N 85, ст. 3429, від 16 жовтня 2012 року N 5463-VI, від 6 листопада 2012 року N 5477-VI (зміни, передбачені пунктом 3 розділу І Закону України від 6 листопада 2012 року N 5477-VI, набирають чинності одночасно з набранням чинності розділом III Закону України "Про безоплатну правову допомогу", який набирає чинності поетапно після початку діяльності центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги) (З 1 січня 2013 рокудо цього Кодексу будуть внесені зміни згідно із Законом України від 11 лютого 2010 року N 1878-VI) (З 19 січня 2013 рокудо цього Кодексу будуть внесені зміни згідно із Законом України від 22 грудня 2011 року N 4212-VI) (З 1 січня 2013 рокудо цього Кодексу будуть внесені зміни згідно із Законом України від 4 липня 2012 року N 5042-VI) (З 1 січня 2014 рокудо цього Кодексу будуть внесені зміни згідно із Законом України від 5 липня 2012 року N 5080-VI) (З 12 жовтня 2013 рокудо цього Закону будуть внесені зміни згідно із Законом України від 6 липня 2012 року N 5178-VI) Окремим положенням цього Кодексу дано офіційне тлумачення Рішенням Конституційного Суду України від 10 грудня 2009 року N 31-рп/2009 Положенням частини третьої статті 99 цього Кодексу дано офіційне тлумачення Рішенням Конституційного Суду України від 12 січня 2010 року N 1-рп/2010 Положенням статті 786 дано офіційне тлумачення Рішенням Конституційного Суду України від 3 липня 2012 року N 14-рп/2012 КНИГА ПЕРША ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ РОЗДІЛ I ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ Глава 1 ЦИВІЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО УКРАЇНИ Стаття 1. Відносини, що регулюються цивільним законодавством 1. Цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. 2. До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом. Стаття 2. Учасники цивільних відносин 1. Учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи (далі - особи). 2. Учасниками цивільних відносин є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб'єкти публічного права. Стаття 3. Загальні засади цивільного законодавства 1. Загальними засадами цивільного законодавства є: 1) неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; 2) неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; 3) свобода договору; 4) свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; 5) судовий захист цивільного права та інтересу; 6) справедливість, добросовісність та розумність. Стаття 4. Акти цивільного законодавства України 1. Основу цивільного законодавства України становить Конституція України. 2. Основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу (далі - закон). Якщо суб'єкт права законодавчої ініціативи подав до Верховної Ради України проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж цей Кодекс, він зобов'язаний одночасно подати проект закону про внесення змін до Цивільного кодексу України. Поданий законопроект розглядається Верховною Радою України одночасно з відповідним проектом закону про внесення змін до Цивільного кодексу України. 3. Цивільні відносини можуть регулюватись актами Президента України у випадках, встановлених Конституцією України. 4. Актами цивільного законодавства є також постанови Кабінету Міністрів України. Якщо постанова Кабінету Міністрів України суперечить положенням цього Кодексу або іншому закону, застосовуються відповідні положення цього Кодексу або іншого закону. 5. Інші органи державної влади України, органи влади Автономної Республіки Крим можуть видавати нормативно-правові акти, що регулюють цивільні відносини, лише у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом. 6. Цивільні відносини регулюються однаково на всій території України. Стаття 5. Дія актів цивільного законодавства у часі 1. Акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. 2. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. 3. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності. Стаття 6. Акти цивільного законодавства і договір 1. Сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. 2. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. 3. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами. 4. Положення частин першої, другої і третьої цієї статті застосовуються і до односторонніх правочинів. Стаття 7. Звичай 1. Цивільні відносини можуть регулюватися звичаєм, зокрема звичаєм ділового обороту. Звичаєм є правило поведінки, яке не встановлене актами цивільного законодавства, але є усталеним у певній сфері цивільних відносин. Звичай може бути зафіксований у відповідному документі. 2. Звичай, що суперечить договору або актам цивільного законодавства, у цивільних відносинах не застосовується. Стаття 8. Аналогія 1. Якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону). 2. У разі неможливості використати аналогію закону для регулювання цивільних відносин вони регулюються відповідно до загальних засад цивільного законодавства (аналогія права). Стаття 9. Застосування Цивільного кодексу України до врегулювання відносин у сферах господарювання, використання природних ресурсів, охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин 1. Положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникають у сферах використання природних ресурсів та охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства. 2. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання. Стаття 10. Міжнародні договори 1. Чинний міжнародний договір, який регулює цивільні відносини, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, є частиною національного цивільного законодавства України. 2. Якщо у чинному міжнародному договорі України, укладеному у встановленому законом порядку, містяться інші правила, ніж ті, що встановлені відповідним актом цивільного законодавства, застосовуються правила відповідного міжнародного договору України. Глава 2 ПІДСТАВИ ВИНИКНЕННЯ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВ ТА ОБОВ'ЯЗКІВ. ЗДІЙСНЕННЯ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВ ТА ВИКОНАННЯ ОБОВ'ЯЗКІВ Стаття 11. Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків 1. Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. 2. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. 3. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. 4. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. 5. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду. 6. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події. Стаття 12. Здійснення цивільних прав 1. Особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. 2. Нездійснення особою своїх цивільних прав не є підставою для їх припинення, крім випадків, встановлених законом. 3. Особа може відмовитися від свого майнового права. Відмова від права власності на транспортні засоби, тварин, нерухомі речі здійснюється у порядку, встановленому актами цивільного законодавства. 4. Особа може за відплатним або безвідплатним договором передати своє майнове право іншій особі, крім випадків, встановлених законом. 5. Якщо законом встановлені правові наслідки недобросовісного або нерозумного здійснення особою свого права, вважається, що поведінка особи є добросовісною та розумною, якщо інше не встановлено судом. Стаття 13. Межі здійснення цивільних прав 1. Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. 2. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. 3. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. 4. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства. 5. Не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція. 6. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п'ятою цієї статті, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом. Стаття 14. Виконання цивільних обов'язків 1. Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. 2. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї. 3. Виконання цивільних обов'язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства. 4. Особа може бути звільнена від цивільного обов'язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства. |
|
N 435-IV, 16. 01. 2003, Кодекс України, Верховна Рада України Цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності,... |
Від 18 січня 2003 р. N 61 Київ Україна, надати повноваження на проставлення апостиля, що посвідчує справжність підпису, ким виступала особа, яка підписала документ,... |
|
Складові сучасної системи документаційного забезпечення управління.... Документ як інформація, зафіксована на матеріальному носії. Поняття «управлінський документ», «організаційно-розпорядчий документ»,... |
Русс. Ту бе-Ав День любви Дня любви придумали женщины, желающие поскорее выйти замуж за возлюбленного, поскольку изначально этот праздник имел несколько иную... |
|
Гражданский кодекс Украины (Книга четвертая. Право интеллектуальной собственности) Право інтелектуальної власності це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної... |
1. Бюджетний процес та його сутність Основний законодавчий документ, що регламентує бюджетні процеси бюджетний кодекс |
|
Історія ОУН-УПА Це був момент перетворення нації з об'єкта історії на суб'єкт, здатний творити власну історичну долю власними руками, момент пробудження... |
Тема: Простий Як влаштований HTML- документ. HTML- документ – це просто текстовий файл з розширенням *. html |
|
Цвітоське навчально-виховне об’єднання На виконання п. 2 Державної програми запобігання дитячій бездоглядності на 2003—2005 роки, затвердженої Указом Президента України... |
ЕТИЧНИЙ КОДЕКС Даний кодекс розроблений в 1998 році у відповідності до Етичного кодексу Європейської Асоціації Психотерапії |