|
Скачати 130.58 Kb.
|
Міністерство освіти та науки України Управління освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації Макіївське вище професійне училище Розробка уроку з правознавства за темою: «Українські державні символи» Розробила: викладач вищої категорії Долгополова С. В. м. Макіївка, 2012 Мета:
Методично – дидактичне забезпечення: Конституція України, стенди із символікою, аудіо запис Державного гімну «Ще не вмерла Україна» , виставка літератури під рубрикою «Моя Україно», виготовлений журнал «Державні та національні символи», паспорт громадянина України, свідоцтво про народження. Учнівська презентація за темою: «Мова моя» Закон України: «Об основах Державної мовної політики» Епіграф уроку: Дзвін шабель, пісні, походи, Воля соколина, Тихі зорі, ясні води – Моя Україна. Синь гаїв, поля. Світання, Пісня солов’їна, Ніжний шепіт і зітхання – Моя Україна. В.Сосюра Учень: Є багато країн на землі, В них озера, річки і долини… Та найкраща завжди – Батьківщина. Є багато квіток запашних, Кожна квітка красу свою має. Та гарніші завжди поміж них Ті, що квітнуть у Рідному Краї. Є багато пташок голосних, Любі – милі нам співи пташині, Та завжди наймилішими з них Будуть ті, що у Рідній Країні. І тому найдорожчою нам Є і буде у кожну хвилину Серед інших країн лиш одна – Дорога нам усім Україна! Учитель: У нашого народу глибоке й тисячолітнє коріння. Українці, як і інші народи, пройшли довгий шлях розвитку, що позначалося на усіх сферах життя – культур, побуті, мові. Ми можемо пишатися своєю древньою величної історію. Важливою подією нашої історії став день 28 червня 1996 року – день прийняття Конституції незалежної держави Україна. Стаття 20 Конституції України проголошує: «Державними символами України є Державний Прапор України, Державний Герб України, Державний Гімн України». Наша сьогоднішня зустріч присвячена державним символам нашої держави, історії їх виникнення та утвердження, правилам використання. Державні символи – це встановлення та утвердження, правилам використання. Державні символи – це встановленні Конституцією або спеціальними законами даної держави, в яких уособлюється ії суверенітет, а в деяких випадках - утілюється певний історичний або ідеологічний зміст. 3.07.2012 Верховна Рада України прийняла:»Закон про Державну мовну політику» №5029-VI… Цей закон став важною сторінкою в історії боротьби за права людини в Україні. Він дав змогу вибирати спілкування для кожної людини на зручній мові. 10.08.2012 в газеті «Голос України» був надрукован цей закон. Закон України «Об основах державної мовної політики» впроваджує порядок спілкування на різних мовах. Законом встановлено, що державною мовою є- українська мова. В цьому законі встановлено, що право на мовне самовизначення є неотємною частиною прав людини. Розглянемо першу сторінку нашого журналу. Присвячимо її рідній мові. Батьківщина – це твоє рідне слово. Любов до Батьківщини не можлива без любові до рідного слова. Тільки той може осягти своїм разумом і серцем красу, велич і могутність Батьківщини, хто збагнув відтінки й пахощі рідного слова. «Коли зникає народна мова, народу нема більше!... Відберіть у народу все - і він усе може повернути,але відберіть мову, і він ніколи більше не створить ії; нову батьківщину навіть може створити народ, але мови ніколи: вмерла в устах народу - вмер і народ». К.Ушинський В нашій країні вопрос про мову стоїть дуже густо. В серпні 2012 вступив в силу «Закон про Державну мовну політику». Ми можемо розмовляти на іншій мові, но живучи на Україні ми не можемо не захоплюватися красою нашої Державної мови. Учень: О місячне сяйво і спів солов’я, Півонії, мальви, жоржини! Моря бриліантів, це мова моя, Це мова моєї Вкраїни. Яка у ній сила і кличей, сія, Яка в ній мелодія лине В натхнення хвилини! О мова моя Душа голосна України! Розглянемо погляд учнів на нашу мову: Учнівська презентація: Учитель: Розглянемо другу сторінку нашого журналу. Вона присвячується державному прапору України. Учень: Наш прапор Небеса блакитні Сяють з глибини, А пшеничні й житні Мерехтять лани. Образ цей не зблідне Хоч минуть жнива. Це знаменно рідне - Злото й синява. Прапор наш як літо, В сонці майорить По долині жито, По горі блакить. Дмитро Павличко. Учитель: Прапор України – полотнище одного чи декількох кольорів, офіційна емблема держави, символ ії суверенітету. Прапори держав й народів відомі нам с античних часів. Древні стяги на Русі були у великій шані ще за часів язичництва, і після запровадження християнства вони всі освячувались образом животворного Христа що було перейнято від греків. Слов’яни обожнювали свої знамена прапороносцями призначали визначних багатирів які мали обов’язок постійно тримати прапор над полем бою. Найдавніші прапорні полотнища Київської держави були трикутного – клиновидної форми У 14 -15 ст. з’являються чотирикутні прапори с клиновими полотнищами на вільному кінці. Найвживанішим кольором був червоний. Вживали також білий, блакитний кольори, рідше – жовтий. Починають існувати також колірні сполучення. Учитель: Що означають блакитний і жовтий кольори на українських прапорах ? Учень: Поєднання кольорів жовтого і синього може трактуватися багатозначно: це і поєднання символів життя – золотого сонця у синьому космосі, це і чисте мирне, безхмарне небо що протягнулося жовтим кольором хлібного лану - символом мирної праці. Як сказав поет: Наш стяг – пшениця у степах. Під голубим склепінням неба. Цікаво що слово «хохол», яким дехто зневажливо називає українців – монгольського походження «хох» - синій, голубий, «улу» (оло) - жовтий. Учитель: На початку 20 ст. у Галичині з’явився жовто – блакитний прапор який прийняли Українські Січові Стрільці. У березні 1918 року Центральна Рада затвердила жовто - блакитний прапор як символ українського народу, Української Народної Республіки. Ініціатором цього був Грушевський. Після перевороту вчиненого гетьманом Скоропадським, прапор жовто - блакитного був змінений на синьо - жовтий, і таким залишився. У липні 1990 року у Києві синьо – жовтий прапор було висвячено у Соборі святої Софії і урочисто піднято біля будинку міськради. Після проголошення незалежності України Верховна Рада прийняла 28 січня 1992 року постанову про прийняття національного прапора. Державним Прапором України. Відповідно до Конституції Державним Прапором є прямокутне полотнище із двох рівних за шириною горизонтальних смуг: верхнього синього, нижнього жовтого кольору із співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3. Учитель: Третя сторінка журналу присвячується Державному Гербу України. Що нам відомо про гербові знаки наших предків? Державний Герб – офіційна емблема держави. Його мета – дати в умовних символах уявлення про державу, ії історію, суспільний та державний лад. Ще період родоплемінного ладу східні слов’яни на території України використовували символічні знаки. Ними могли були тотемічні зображення тварин і покровителів роду , пізніше – зображення хреста, квадрата, ромба, кола та інше. Дещо пізніше бачимо на гербах півмісяць, зірки, зброю, квіти, геральдичних звірів та птахів, зокрема однорогів, оленів, орлів, круків. Родові знаки часто використовувалися для позначення пасовищ, водоймищ, та для визначення територіальних меж певного роду. Найдавніші археологічні знахідки тризуба походять з першого століття нашої ери з Боспорського царства, що знаходилось на Керченському півострові. Трохи пізніше 6–8 ст. цей знак можна зустріти серед археологічних знахідок на Полтавщині та Київщині. Тризуб був очевидно знаком київської влади Рюриковичів. Зображення тризуба відоме х печатки київського князя Святослава Ігоровича. Знак форми тризуба був на срібних монетах князь Володимира, його синів Святослава та Ярослава Мудрого; він є у гербі Анни Ярославни, королеви Франції; цегла, яка знайдена при розкопках Десятинної церкви у Києві теж мала знак тризуба. Як знак київського роду, тризуб широко використовувався на печатках, якими скріплювалися міжнародні договори, князівських товарах, що вивозилися на продаж за кордон… Проте тризуб не був офіційних гербом Київської Русі у сучасному розумінні. Справжні герби прийшли до нас із Західних країн і вперше зустрічаються в Галичині в 14 ст. У період феодальної роздробленості Русі тризуб витіснився з ужитку. На зміну приходять: на київській землі зображення Св. Антихриста Михаїла, а на Галичині – лев, зіпертий на скелю. Із запровадженням козацького реєстрового війська в Україні з’являється нова гербова символіка – лицар – козак з самопалом. Це зображення широко використовувалось на печатках запорізьких козаків. Під час першої світової війни відзнаку у формі тризуба використовували українські частини у складі австрійської армії - Українські січові стрільці. Тризуб став своєрідним орденом, відзнакою за хоробрість в Українській Галицькій Армії. Чому тризуб зображується жовтим? Багато дослідників пояснюють це так: жовтий - золотий колір - це колір небесних світил, колір Сонця, сонячного проміння, без якого неможливе існування життя. Учитель: Які версії пояснення походження тризуба вам відомі? Учень: Одностайної думки щодо значення тризуба вчені не мають. Подібні зображення відомі на давніх солярних знаках в Індії та інших країнах світу. Не виключене й скандінавське походження тризуба. Він вважається символом влади, християнською церковною емблемою, геральдичною фігурою, монограмою, орнаментом, символічною квіткою, схематичним малюнком лука із стрілою, символом блискавки, символом влади над трьома світами - небесним, земним і підземним, що пізніше трактовано християнами як єдність Бога-Батька, Бога-Сина, Бога-Духа Святого, емблемою якоря, зображенням рибальського знаряддя, уособленням трьох природних стихій - повітря, води і землі, існує версія, що це зображення падаючого, атакуючого сокола. Учень: Тризуб. Тризуб (як сокола, що йде в піке), Облюбував собі на ловах Рюрик. І віщий князь Олег не вежах бурих Лишав його зображення стрімке. На печенігів, половців у шкурах Цей герб наводив жах - було й таке! І дерево життя змогло в'юнке Не вимерзти в холодних кучугурах. Сам Олександр здіймав Тризуб увись, Як з півночі посунули колись, Навали шведів і тевтонів сила, І коли схрестились грізно меч і спис, А для наук йому розправив крила Засновник Академії - Могила. Ткаченко Учитель: Коли тризуб було визнано Державним Гербом? Після повалення царизму в Україні виникла Центральна Рада і було проголошено Українську народну республіку. Пропонувалися такі символи майбутнього герба України: зображення Св. архистратига Михаїла, козак із самопалом, золоті зорі на синьому тлі, тризуб. Центральна Рада за пропозицією М. Грушевського у 1918 році затвердила знак князівської влади часів Київської Русі- тризуб за герб Української Народної Республіки. Автором проекту герба був художник В. Кричевським. Тризуб залишався державним гербом України і в часи Гетьманату П.Скоропадського та Директорії. Після ліквідації української національної державності, символіку із зображенням тризуба в 20-40 роках XX ст. використовували різні політичні організації Західної України – праві та ліві зокрема, з певною відмінністю ( середній зуб у формі меча ) ОУН. Тризуб із середнім зубом у формі хреста - релігійні угрупування. Як державний герб тризуб було визнано 15 березня 1939 року Сеймом Карпатської України - держави, яка нетривалий час у 1939 році існувала в Закарпатті. Після відновлення української національної державності, Верховна Рада, як найвищий законодавчий орган держави, своєю постановою «Про державний герб України» від 19 лютого 1992 р. затвердила тризуб як малий герб України, вважаючи його головним елементом великого герба України. Тризуб став офіційною емблемою нашої держави. Нині за Конституцією України, прийнятою 28 червня 1996 року, головним елементом великого Державного Герба України є Знак Княжої Держави Володимира Великого (тризуб) - малий Державний Герб України. Живи, Україно! Учень: Живи, Україно, живи для краси, Для сили, для правди, для волі!.. Шуми, Україно, як рідні ліси, Як вітер в широкому полі. До суду тебе не скують ланцюги, І руки не скрутять ворожі: Стоять твої вірні сини навкруги З шаблями в руках на сторожі. Стоять, присягають тобі на шаблях І жити, і вмерти з тобою, І прапори рідні в кривавих боях Ніколи не вкрити ганьбою! Учень: Довго нас недоля жерла, Досі нас наруга жре; Та ми крикнім: ще не вмерла, Ще не вмерла і не вмре! Учитель: Четверта сторінка журналу присвячується Державному гімну України. (Звучить гімн України) Яка історія появи гімну? Учень: Гімн - величава пісня, виконання якої пов’язане із святковими урочистостями, офіційними державними заходами, військовими парадами, політичними подіями, релігійними ритуалами тощо. Державні і національні гімни утверджують усталене традицією почуття єдності і самобутності народу. Це ті слова та музика, які змушують кожного з нас підніматися при перших же акордах, з трепетом у душі слухати мелодію, яка кличе до високого і світлого. Своїм корінням гімни сягають глибокої давнини. Спочатку вони використовувалися для прославлення богів і героїв. Більшість сучасних державних гімнів європейських країн зародилися у 18-19 ст. У піснях-гімнах сконцентрована жива історія народів, їх прагнення до волі, відображені шляхи визвольних прагнень, національно-політичні ідеали. Слова національного гімну «Ще не вмерла Україна» написав у 60-х роках ХІХ століття відомий український поет, етнограф, фольклорист, член Російського географічного товариства (1873 р.), лауреат золотої медалі Міжнародного географічного конгресу в Парижі (1875 р.) та Уваровської премії петербурзької Академії наук (1879 р.) Павло Чубинський (1839-1884 рр.). Поезія, уперше надрукована 1863 року, швидко розійшлася в народі, серед інтелігенції, студентів, гімназистів. Певний час її навіть приписували Тарасові Шевченку. Музику написав західноукраїнський композитор і диригент Михайло Вербицький (1815-1870 рр.). Слід зазначити, що в тексті гімну, найбільш усталеному й канонізованому, два рядки належать поетові Миколі Вербицькому, а музику до слів П. Чубинського, крім Михайла Вербицького, писали й інші українські композитори, зокрема Кирило Стеценко. «Ще не вмерла Україна» не був єдиним гімном. За національні гімни вважали також «Заповіт» Т. Шевченка, «Вічний революціонер» (сл. І. Франка, муз. Д. Січинського). Учитель: Нелегким був життєвий і науково-творчий шлях автора вірша «Ще не вмерла Україна». Народився Павло Платонович Чубинський 27 січня 1839 року в Борисполі поблизу Києва. У Петербурзі здобув юридичну освіту. Визнання заслуг Чубинського в галузі народознавства супроводжувалось переслідуванням його як українського патріота, який мав сміливість демонструвати свою любов до України, її мови, культури. Михайло Вербицький - талановитий композитор, один з організаторів духовного і культурного життя на Західній Україні. Він - автор багатьох музичних творів на народні мелодії. Вальсів, п’єс для гітари, симфонічних творів. Пісня – гімн утверджувала братерські почуття українців до інших народів, закликала слов’ян до єдності. Учитель: Коли пісню «Ще не вмерла Україна» було визнано державним гімном? Учень: Особливо звучав гімн «Ще не вмерла Україна» в роки встановлення влади УЗНР і УНР, однак спеціального закону, що визнав його як єдиний державний гімн, не було. Лише у березні 1939 року його було затверджено Державним Гімном Карпатської України. 15 січня 1992 року Президія Верховної Ради України Указом «Про Державний Гімн України» затвердила музичну редакцію Державного Гімну України, автором музики якої є М.М.Вербицький. Відповідно до Конституції України Державний Гімн України - національний гімн на музику М. Вербицького із словами, затвердженими законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України. Учень: 6 березня 2003 року Верховною Радою прийнято Закон України "Про державний Гімн України", який проголосив у статті 1: «Державним Гімном України є національний гімн на музику М. Вербицького із словами першого куплету та приспіву П. Чубинського в такій редакції: «Ще не вмерла Україна, і слава, і воля, Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля. Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці, Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці. Приспів: Душу, тіло ми положим за нашу свободу. І покажем, що ми, браття, козацького роду». Учитель: Національні символи - це свідчення високого духу нашого народу, його історичних прагнень, унікальності, своєрідний генетичний код нації. Державна символіка використовується досить широко при проведенні офіційних і урочистих заходів. Сьогодні Державний прапор постійно майорить на будинках органів державної влади та місцевого самоврядування, піднімається під час офіційних церемоній, при відкритті міжнародних конференцій, міжнародних спортивних змагань. При цьому всі присутні стоять струнко з рівнянням на прапор. Державний прапор ніколи і ніде не можна використовувати як прикрасу, декорацію. Під час проведення державних або національних свят дозволяється використовувати барви Державного прапора. Ним не можна салютувати або схиляти перед будь-якою особою або предметом. Державний прапор, спущений на пів древка (пів щогли), означає жалобу. Тризуб – Державний Герб - офіційна емблема держави, що зображується на грошових знаках, печатках, офіційних документах, вивісках державних установ і навчальних закладів, на багатьох офіційних документах: свідоцтві про ваше народження, паспорті, документах про освіту. Урочисті заходи загальнодержавного значення розпочинаються і закінчуються виконанням Державного Гімну України. Завдання справжнього громадянина України - знати і поважати символи своєї держави, свідомо дотримуватися почестей та правил поведінки щодо державних символів в повсякденному житті, під час урочистих і офіційних заходів, не дозволяти глумитися над ними, гордитися незалежною Українською державою. |
ЗАКОН УКРАЇНИ «ПРО засади державної мовної політики» Відповідно до положень Конституції України, Декларації прав національностей, Закону України «Про ратифікацію Європейської хартії... |
«Науково-методичний супровід зростання професійної компетентності... ... |
Р І ШЕННЯ Заслухавши та обговоривши питання щодо прийняття Закону України «Про засади державної мовної політики», відповідно до ст. 10 Конституції... |
ЗАКОН УКРАЇНИ Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" |
ЗАКОН УКРАЇНИ Цей Закон визначає правові, економічні та організаційні засади реалізації державної політики у сфері зайнятості населення, гарантії... |
ЗАКОН УКРАЇНИ Цей Закон визначає правові, економічні та організаційні засади реалізації державної політики у сфері зайнятості населення, гарантії... |
ЗАКОН УКРАЇНИ Цей Закон визначає правові, економічні та організаційні засади реалізації державної політики у сфері зайнятості населення, гарантії... |
Як законодавча основа нової державної регіональної політики Проект Закону України "Про засади державної регіональної політики" (далі – законопроект) розроблено Міністерством економічного розвитку... |
ЗАКОН УКРАЇНИ Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами... |
Закону України «Про засади держаної мовної політики» Визначення проблеми, яку передбачається розв’язати шляхом державного регулювання |