|
|
Скачати 486.52 Kb.
|
| власності 1. Народ України як єдине джерело державної влади в республіці має право шляхом референдуму вирішувати питання щодо правового стану природних об'єктів, їх використання та охорони. 2. Народ України здійснює право власності на об'єкти, перелічені в статті 9 цього Закону, через Верховну Раду України, а також через місцеві Ради народних депутатів. 3. Кожен громадянин України особисто та через громадські організації, трудові колективи, органи територіального громадського самоврядування має право брати участь у розгляді Радами народних депутатів питань, пов'язаних з використанням та охороною природних ресурсів, і вимагати від інших громадян та організацій додержання правил природокористування і екологічної безпеки, а також вимагати накладення заборони на діяльність підприємств, установ, організацій, громадян, що завдають шкоди навколишньому середовищу. 4. Кожен громадянин має право відповідно до законодавства України користуватися природними об'єктами для задоволення власних потреб. 5. Кожен громадянин зобов'язаний всемірно охороняти землю, повітряний простір, водні та інші природні ресурси, сприяти їх відновленню як першооснови свого життя і життя суспільства. Р о з д i л III ПРАВО ПРИВАТНОЇ ВЛАСНОСТІ Стаття 11. Суб'єкти права приватної власності 1. Суб'єктами права приватної власності в Україні є громадяни України, громадяни інших радянських республік, іноземні громадяни та особи без громадянства. 2. Громадяни інших радянських республік, іноземні громадяни та особи без громадянства користуються правами і несуть обов'язки щодо належного їм на території України майна нарівні з громадянами України, якщо інше не передбачено законодавчими актами України. 3. Іноземним громадянам та особам без громадянства земельні ділянки у власність не передаються. ( Статтю 11 доповнено пунктом 3 згідно із Законом N 3180-12 від 05.05.93 ) Стаття 12. Підстави виникнення права приватної власності 1. Праця громадян є основою створення i примноження їх власності. 2. Громадянин набуває права власності на доходи від участі в суспільному виробництві, індивідуальної праці, підприємницької діяльності, вкладення коштів у кредитні установи, акціонерні товариства, а також на майно, одержане внаслідок успадкування або укладення інших угод, не заборонених законом. Стаття 13. Об'єкти права приватної власності 1. Об'єктами права приватної власності є жилі будинки, квартири, предмети особистого користування, дачі, садові будинки, предмети домашнього господарства, продуктивна і робоча худоба, земельні ділянки, насадження на земельній ділянці, засоби виробництва, вироблена продукція, транспортні засоби, грошові кошти, акції, інші цінні папери, а також інше майно споживчого і виробничого призначення. ( Пункт 1 статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3180-12 від 05.05.93 ) 2. Об'єктами права власності громадян є твори науки, літератури та мистецтва, відкриття, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, раціоналізаторські пропозиції, знаки для товарів і послуг та інші результати інтелектуальної праці. ( Пункт 2 статті 13 в редакції Закону N 75/95-ВР від 28.02.95 ) 3. Склад, кількість і вартість майна, що може бути у власності громадян, не обмежується, крім випадків, передбачених законом. 4. Законодавчими актами України може бути встановлено спеціальний порядок набуття права власності громадянами на окремі види майна, а також види майна, що не може перебувати у власності громадян. Стаття 14. Право приватної власності громадян на землю Громадяни України мають право на одержання у власність земельних ділянок для: ведення фермерського господарства; ( Абзац другий частини першої статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2454-IV ( 2454-15 ) від 03.03.2005 ) ведення особистого підсобного господарства; будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка); садівництва; дачного і гаражного будівництва. Громадяни набувають право власності на земельні ділянки у разі: одержання їх у спадщину; одержання частки землі у спільному майні подружжя; купівлі-продажу, дарування та обміну. ( Стаття 14 в редакції Закону N 3180-12 від 05.05.93 ) Стаття 15. Одержання громадянином у власність квартири та іншого майна Член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно. Наймач жилого приміщення в будинку державного чи громадського житлового фонду та члени його сім'ї мають право придбати у власність відповідну квартиру або будинок шляхом їх викупу або на інших підставах, передбачених законодавством України. Громадянин, який став власником цього майна, має право розпоряджатися ним на свій розсуд: продавати, обмінювати, здавати в оренду, укладати інші угоди, не заборонені законом. Стаття 16. Право власності подружжя Майно, нажите подружжям за час шлюбу, належить їм на праві спільної сумісної власності. Здійснення ними цього права регулюється цим Законом і Кодексом про шлюб та сім'ю України ( 2006-07 ). Стаття 17. Право спільної власності громадян 1. Майно, придбане внаслідок спільної праці членів сім'ї, є їх спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено письмовою угодою між ними. 2. Майно, придбане внаслідок спільної праці громадян, що об'єдналися для спільної діяльності, є їх спільною частковою власністю, якщо інше не встановлено письмовою угодою між ними. Розмір частки кожного визначається ступенем його трудової участі. Стаття 18. Власність осіб, що ведуть фермерське господарство ( Назва статті 18 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2454-IV ( 2454-15 ) від 03.03.2005 ) У власності осіб, що ведуть фермерське господарство, може бути майно, зазначене в статті 13 цього Закону. ( Частина перша статті 18 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2454-IV ( 2454-15 ) від 03.03.2005 ) Майно цих осіб належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не передбачено письмовою угодою між ними. Стаття 19. Здійснення права приватної власності 1. Громадяни мають право використовувати належне їм майно для ведення господарської та іншої не забороненої законом діяльності. 2. Громадяни мають право передавати належне їм майно у тимчасове користування іншим громадянам, юридичним особам та державі. 3. Громадяни мають право відчужувати належне їм майно. Умови і порядок відчуження національних, культурних та історичних цінностей встановлюються спеціальним законодавством України. 4. Право приватної власності може бути передано у спадщину громадянам, юридичним особам, державі. Р о з д і л VIII ЗАХИСТ ПРАВА ВЛАСНОСТІ Стаття 48. Загальні положення 1. Україна законодавчо забезпечує громадянам, організаціям та іншим власникам рівні умови захисту права власності. 2. Власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим збитків. 3. Захист права власності здійснюється судом або третейським судом. ( Пункт 3 статті 48 із змінами, внесеними згідно із Законом N 762-IV ( 762-15 ) від 15.05.2003 ) 4. У разі прийняття Україною законодавчого акта, який припиняє права власності, держава відшкодовує власникові заподіяні збитки. Збитки відшкодовуються в повному обсязі відповідно до реальної вартості майна на момент припинення права власності, включаючи й неодержані доходи. 5. Положення щодо захисту права власності поширюються також на особу, яка хоч і не є власником, але володіє майном на праві повного господарського відання, оперативного управління, довічного успадковуваного володіння або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором. Ця особа має право на захист свого володіння також від власника. Стаття 49. Правомірність володіння майном Володіння майном вважається правомірним, якщо інше не буде встановлено судом, третейським судом. ( Стаття 49 із змінами, внесеними згідно із Законом N 762-IV ( 762-15 ) від 15.05.2003 ) Стаття 50. Витребування майна з чужого незаконного володіння 1. Власник має право вимагати повернення (віндикації) свого майна з чужого незаконного володіння. 2. На вимоги про повернення майна з чужого незаконного володіння встановлюється трирічна позовна давність. Стаття 51. Захист права власності на землю 1. Громадянин не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку поза його волею інакше, як на підставі рішення суду, у випадках, передбачених законодавчими актами України. ( Пункт 1 статті 51 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3180-12 від 05.05.93 ) 2. У разі вилучення за рішенням суду земельної ділянки для задоволення державних і громадських потреб колишньому власнику передається взамін інша рівноцінна за якістю земельна ділянка. ( Пункт 2 статті 51 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3180-12 від 05.05.93 ) 3. Збитки, заподіяні власнику землі, підлягають відшкодуванню на загальних підставах. ( Пункт 3 статті 51 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3180-12 від 05.05.93 ) 4. Власник земельної ділянки має право на компенсацію, пов'язану із зниженням якості землі, викликаним діяльністю підприємств, організацій, що призвела до зниження рівня екологічної захищеності території. Спори з приводу підстав виникнення права на компенсацію та її розміру вирішуються судом. ( Пункт 4 статті 51 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3180-12 від 05.05.93 ) ( Стаття 51 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3180-12 від 05.05.93 ) Стаття 52. Захист прав власника у разі вилучення земельної ділянки, на якій розташовано належне йому майно Припинення права власності на будинок, інші будівлі, споруди або насадження у зв'язку з вилученням земельної ділянки, на якій вони розташовані, допускається лише у випадках і порядку, встановлених законодавчими актами України, і з попереднім відшкодуванням збитків в обсязі, передбаченому пунктом 4 статті 48 цього Закону. У разі незгоди власника з рішенням, що тягне за собою припинення права власності, воно не може бути виконано до вирішення спору судом або третейським судом. При розгляді спору вирішуються також усі питання відшкодування власникові завданих збитків. ( Частина друга статті 52 із змінами, внесеними згідно із Законом N 762-IV ( 762-15 ) від 15.05.2003 ) Стаття 53. Захист прав власника жилого будинку Власник жилого будинку має право на компенсацію, пов'язану із зниженням цінності будинку, викликаним діяльністю підприємств, організацій, у тому числі такою, що призвела до зниження рівня шумової та екологічної захищеності території. Стаття 54. Захист інтересів власника у разі аварій та за інших обставин надзвичайного характеру У разі технологічних та екологічних катастроф та за інших обставин надзвичайного характеру, що виключають можливість здійснення власником його прав щодо володіння, користування і розпорядження майном, йому відшкодовується у порядку, встановленому законодавством України, вартість майна в обсязі, передбаченому пунктом 4 статті 48 цього Закону, або передається у власність інше рівноцінне майно. Стаття 55. Випадки позбавлення права власності 1. Власник не може бути позбавлений права на своє майно, крім випадків, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України. 2. Вилучення майна у власника допускається при зверненні стягнення на це майно за зобов'язаннями власника у випадках і порядку, передбачених цим Законом, а також Цивільним ( 1540-06 ) і Цивільно-процесуальним кодексами України ( 1501-06, 1502-06, 1503-06, 1504-06, 1505-06 ). 3. За обставин надзвичайного характеру: у випадках стихійного лиха, аварій, епідемій, епізоотій майно в інтересах суспільства за рішенням органів державної влади може бути вилучено (реквізовано) у власника в порядку і на умовах, встановлених законодавчими актами України з виплатою йому вартості майна в обсязі, передбаченому пунктом 4 статті 48 цього Закону. У випадках, передбачених законодавчими актами України, допускається оплатне вилучення майна у власника за рішенням суду чи іншого компетентного органу (службової особи). Власникові виплачується вартість цього майна у порядку і розмірах, встановлених законодавчими актами України. 4. У випадках, передбачених законодавчими актами України, майно може бути безоплатно вилучено (конфісковано) у власника за рішенням (вироком) суду чи іншого компетентного органу (службової особи) як санкція за вчинення правопорушення. ( Пункт 4 статті 55 із змінами, внесеними згідно із Законом N 762-IV ( 762-15 ) від 15.05.2003 ) Стаття 56. Відповідальність державних органів за втручання у здійснення власником його правомочностей Жодний державний орган не має права втручатись у здійснення власником, а також особами, переліченими у пункті 5 статті 48 цього Закону, їх правомочностей щодо володіння, користування й розпорядження своїм майном або встановлювати не передбачені законодавчими актами України додаткові обов'язки чи обмеження. Державні органи несуть майнову відповідальність за шкоду, заподіяну їх неправомірним втручанням у здійснення власником і зазначеними особами правомочностей щодо володіння, користування й розпорядження майном в обсязі, передбаченому пунктом 4 статті 48 цього Закону. Стаття 57. Відповідальність державних органів за видання актів, які порушують права власників Якщо в результаті видання акта органом державного управління або місцевим органом державної влади, що не відповідає законові, порушуються права власника та інших осіб щодо володіння, користування чи розпорядження належним їм майном, такий акт визнається недійсним за позовом власника або особи, права якої порушено. Збитки, завдані громадянам, організаціям та іншим особам у результаті видання зазначених актів, підлягають відшкодуванню в обсязі, передбаченому пунктом 4 статті 48 цього Закону, за рахунок коштів, які є в розпорядженні відповідного органу влади або управління. Голова Верховної Ради України Л.КРАВЧУК м. Київ, 7 лютого 1991 року N 697-XII |
| План Вступ I Глава: Право власності Загальне поняття власності і права власності Його регламентація визначає характер регулювання інших інститутів цивільного права. Серед численних нормативних актів в Україні щодо... |
М Додаток №1 Правова охорона об'єктів інтелектуальної власності. Інформаційна природа об'єктів інтелектуальної власності. Поняття використання,... |
| Конкурентне право: захист від недобросовісної конкуренції Правова охорона об'єктів інтелектуальної власності. Інформаційна природа об'єктів інтелектуальної власності. Поняття використання,... |
Поняття і зміст права власності на природні ресурси Право власності на природні ресурси — це інститут екологічного права, нормами якого регулюються суспільні відносини належності природних... |
| Злочини проти власності Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю. Ніхто не може... |
Для оформлення права власності на кооперативні квартири Оформлення права власності за фізичними та юридичними особами на об’єкти нерухомого майна |
| КОНСПЕКТ ЗМІСТУ ЛЕКЦІЇ Н. Е Тема: Злочини проти власності Стаття 13 Конституції України проголошує рівність усіх суб'єктів права власності перед законом і забезпечення захисту їх прав державою.... |
ЛЕКЦІЯ 2 Поняття та основні завдання, функції та джерела авторського права як інституту права інтелектуальної власності |
| О.І. Смик Про оформлення права власності на будівлю «Про виготовлення інвентарних справ на об’єкти комунальної власності», керуючись Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні»,... |
УКРАЇНА ЛУГИНСЬКА РАЙОННА РАДА ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ Про оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна, що перебувають у власності |