сайт: http://ukrzakon.net
форум: http://ukrzakon.net/phpBB3/index.php
З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про заставу
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, N 47, ст.642 )
{ Вводиться в дію Постановою ВР
N 2655-XII ( 2655-12 ) від 02.10.92, ВВР, 1992, N 47, ст.643 }
{ Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 4035-XII ( 4035-12 ) від 25.02.94, ВВР, 1994, N 27, ст.223
N 287/94-ВР від 14.12.94, ВВР, 1995, N 1, ст. 3
N 90/95-ВР від 14.03.95, ВВР, 1995, N 14, ст. 93
N 496/95-ВР від 22.12.95, ВВР, 1996, N 2, ст. 3
N 583/97-ВР від 21.10.97, ВВР, 1998, N 2, ст. 3
N 82-XIV ( 82-14 ) від 08.09.98, ВВР, 1998, N 42, ст.259
N 2056-III ( 2056-14 ) від 19.10.2000, ВВР, 2000, N 50, ст.436
N 2181-III ( 2181-14 ) від 21.12.2000 - набирає чинності
з 1 квітня 2001 року, ВВР, 2001, N 10, ст.44
N 762-IV ( 762-15 ) від 15.05.2003, ВВР, 2003, N 30, ст.247
N 898-IV ( 898-15 ) від 05.06.2003, ВВР, 2003, N 38, ст.313
N 1255-IV ( 1255-15 ) від 18.11.2003, ВВР, 2004, N 11, ст.140
N 2709-IV ( 2709-15 ) від 23.06.2005, ВВР, 2005, N 32, ст.422
N 2801-IV ( 2801-15 ) від 06.09.2005, ВВР, 2005, N 48, ст.480
N 997-V ( 997-16 ) від 27.04.2007, ВВР, 2007, N 33, ст.440
N 2435-VI ( 2435-17 ) від 06.07.2010, ВВР, 2010, N 46, ст.539
N 2518-VI ( 2518-17 ) від 09.09.2010, ВВР, 2011, N 4, ст.22
N 4498-VI ( 4498-17 ) від 13.03.2012, ВВР, 2012, N 40, ст.480 }
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Поняття застави
Застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не
встановлено законом. { Частина перша статті 1 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 997-V ( 997-16 ) від 27.04.2007 }
В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі
невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою
зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна
переважно перед іншими кредиторами.
Застава виникає на підставі договору, закону або рішення
суду. { Частина третя статті 1 в редакції Закону N 997-V
( 997-16 ) від 27.04.2007 }
Стаття 2. Законодавство України про заставу
Цим Законом визначаються основні положення про заставу.
Відносини застави, не передбачені цим Законом, регулюються
іншими актами законодавства України.
Стаття 3. Застосування застави
Заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або
майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема
така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу,
оренди, перевезення вантажу тощо. ( Частина перша статті 3 в
редакції Закону N 1255-IV ( 1255-15 ) від 18.11.2003 )
Застава може мати місце щодо вимог, які можуть виникнути у
майбутньому, за умови, якщо є угода сторін про розмір забезпечення
заставою таких вимог.
Застава має похідний характер від забезпеченого нею
зобов'язання.
Стаття 4. Предмет застави
Предметом застави можуть бути майно та майнові права.
Предметом застави може бути майно, яке відповідно до
законодавства України може бути відчужено заставодавцем та на яке
може бути звернено стягнення.
Предметом застави може бути майно, яке стане власністю
заставодавця після укладення договору застави, в тому числі
продукція, плоди та інші прибутки (майбутній урожай, приплід
худоби тощо), якщо це передбачено договором.
Предметом застави не можуть бути:
культурні цінності, що є об'єктами права державної чи
комунальної власності і занесені або підлягають занесенню до
Державного реєстру національного культурного надбання;
пам'ятки культурної спадщини, занесені до Переліку пам'яток
культурної спадщини, що не підлягають приватизації.
{ Частина четверта статті 4 в редакції Закону N 2518-VI
( 2518-17 ) від 09.09.2010 }
Предметом застави не можуть бути вимоги, які мають особистий
характер, а також інші вимоги, застава яких забороняється законом.
Предметом застави не можуть бути об'єкти державної
власності, приватизація яких заборонена законодавчими актами, а
також майнові комплекси державних підприємств та їх структурних
підрозділів, що знаходяться у процесі корпоратизації.
{ Статтю 4 доповнено частиною шостою згідно із Законом N 4035-12
від 25.02.94 }
Предметом застави підприємств державної форми власності,
приватизація яких заборонена законодавчими актами, та їх
структурних підрозділів, що знаходяться в процесі корпоратизації,
можуть бути їх товари в обороті або в переробці.
{ Статтю 4 доповнено частиною сьомою згідно із Законом N 1255-IV
( 1255-15 ) від 18.11.2003 }
Стаття 5. Застава майна
Застава майна охоплює його приналежності та невіддільні
плоди, якщо інше не передбачено законом чи договором. Застава
майна може включати віддільні плоди тільки у випадках, межах та
порядку, передбачених законом чи договором.
Застава майна може здійснюватися шляхом передачі
товаророзпорядчого документа (коносаменту, складського посвідчення
- варанта тощо) кредиторові.
Застава цінних паперів може здійснюватись шляхом передачі їх
заставодержателю або у депозит нотаріальної контори, приватного
нотаріуса чи банку. { Частина третя статті 5 із змінами, внесеними
згідно із Законом N 2435-VI ( 2435-17 ) від 06.07.2010 }
Стаття 6. Застава майна, що перебуває у спільній власності
Майно, що перебуває у спільній власності, може бути передано
в заставу тільки за згодою всіх співвласників.
Майно, що перебуває у спільній частковій власності (частки,
паї), може бути самостійним предметом застави за умови виділення
його в натурі.
Стаття 7. Заміна предмета застави
Заміна предмета застави може здійснюватися тільки за згодою
заставодержателя, якщо інше не встановлено договором або законом.
Порядок заміни предмета застави при заставі товарів в обороті або
у переробці регулюється розділом III цього Закону.
{ Стаття 7 із змінами, внесеними згідно із Законом N 997-V
( 997-16 ) від 27.04.2007 }
Стаття 8. Ризик випадкового знищення або випадкового
пошкодження предмета застави
Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження
предмета застави несе власник заставленого майна, якщо інше не
встановлено договором або законом.
У разі випадкового знищення або випадкового пошкодження
предмета застави заставодавець на вимогу заставодержателя
зобов'язаний надати рівноцінний предмет або, якщо це можливо,
відновити знищений чи пошкоджений предмет застави.
{ Стаття 8 в редакції Закону N 997-V ( 997-16 ) від 27.04.2007 }
Стаття 9. Володіння заставленим майном
Законом чи договором передбачається перебування заставленого
майна у володінні заставодавця, заставодержателя або третьої
особи.
Стаття 10. Страхування предмета застави
Якщо предмет застави не підлягає обов'язковому страхуванню,
він може бути застрахований за згодою сторін на погоджену суму,
але не більшу за його ринкову вартість. ( Частина перша статті 10
із змінами, внесеними згідно із Законом N 2801-IV ( 2801-15 ) від
06.09.2005 )
У разі настання страхового випадку предметом застави стає
право вимоги до страховика.
( Стаття 10 в редакції Закону N 1255-IV ( 1255-15 ) від
18.11.2003 )
Стаття 11. Сторони договору застави
Сторонами договору застави (заставодавцем і
заставодержателем) можуть бути фізичні, юридичні особи та держава.
Заставодавцем може бути як сам боржник, так і третя особа
(майновий поручитель).
Заставодавцем при заставі майна може бути його власник, який
має право відчужувати заставлене майно на підставах, передбачених
законом, а також особа, якій власник у встановленому порядку
передав майно і право застави на це майно.
Державне підприємство, за яким майно закріплено на праві
повного господарського відання, самостійно здійснює заставу цього
майна, за винятком цілісного майнового комплексу підприємства,
його структурних підрозділів, будівель і споруд, застава яких
здійснюється з дозволу та на умовах, погоджених з органом,
уповноваженим управляти відповідним державним майном. Відкрите
акціонерне товариство, створене у процесі корпоратизації, всі
акції якого перебувають у державній власності, здійснює заставу
належного йому майна за погодженням із органом, який здійснює
управління корпоративними правами держави в цьому товаристві у
порядку, передбаченому для державних підприємств.
{ Статтю 11 доповнено частиною четвертою згідно із Законом
N 4035-12 від 25.02.94; із змінами, внесеними згідно із Законом
N 4498-VI ( 4498-17 ) від 13.03.2012 }
З моменту прийняття рішення про приватизацію майна державного
підприємства або відкритого акціонерного товариства, створеного в
процесі корпоратизації, застава їх майна здійснюється з дозволу
відповідного органу приватизації.
{Статтю 11 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом N 4035-12
від 25.02.94 }
Стаття 12. Зміст договору застави
У договорі застави визначаються суть, розмір та строк
виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, опис предмета
застави, а також інші умови, відносно яких за заявою однієї із
сторін повинна бути досягнута угода. ( Частина перша статті 12 в
редакції Законів N 583/97-ВР від 21.10.97, N 1255-IV ( 1255-15 )
від 18.11.2003 )
Опис предмета застави в договорі застави може бути поданий у
загальній формі (вказівка на вид заставленого майна тощо).
{ Статтю 12 доповнено частиною згідно із Законом N 997-V
( 997-16 ) від 27.04.2007 }
При укладанні договору застави за згодою сторін або на
вимогу однієї із сторін може бути проведена аудиторська перевірка
достовірності та повноти балансу або фінансового стану відповідної
сторони договору застави та оцінка предмета застави відповідно до
законодавства. ( Статтю 12 доповнено частиною згідно із Законом
N 90/95-ВР від 14.03.95; із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2801-IV ( 2801-15 ) від 06.09.2005 )
Стаття 13. Форма договору застави
Договір застави повинен бути укладений у письмовій формі.
У випадках, коли предметом застави є нерухоме майно, космічні
об'єкти, транспортні засоби, що підлягають державній реєстрації,
договір застави повинен бути нотаріально посвідчений на підставі
відповідних правовстановлюючих документів. Нотаріальне посвідчення
договору застави нерухомого майна, транспортних засобів
провадиться за місцезнаходженням (місцем реєстрації) цього майна
або за місцезнаходженням (місцем реєстрації) однієї із сторін
договору, договору застави космічних об'єктів - за місцем
реєстрації цих об'єктів. { Частина друга статті 13 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 287/94-ВР від 14.12.94; в редакції
Закону N 583/97-ВР від 21.10.97; із змінами, внесеними згідно із
Законом N 1255-IV ( 1255-15 ) від 18.11.2003; в редакції Закону
N 2435-VI ( 2435-17 ) від 06.07.2010 }
Законодавством України може бути передбачено й інші випадки
нотаріального посвідчення договору застави.
Угодою сторін може бути передбачено нотаріальне посвідчення
договору застави і в тих випадках, коли це є не обов'язковим в
силу законодавства України, але на цьому наполягає одна із сторін.
Норми цієї статті не поширюються на право податкової
застави, що регулюється податковим законодавством. ( Статтю 13
доповнено частиною згідно із Законом N 2181-III ( 2181-14 ) від
21.12.2000 - набирає чинності з 1 квітня 2001 року )
|