|
|
Скачати 1.64 Mb.
|
8.4. Порядок збільшення та зменшення балансової вартості груп основних фондів 8.4.1. У разі здійснення витрат на придбання основних фондів балансова вартість відповідної групи збільшується на суму вартості їх придбання, з урахуванням транспортних і страхових платежів, а також інших витрат, понесених у зв'язку з таким придбанням, без урахування сплаченого податку на додану вартість, у разі коли платник податку на прибуток підприємств зареєстрований платником податку на додану вартість. 8.4.2. У разі здійснення витрат на самостійне виготовлення основних фондів платником податку для власних виробничих потреб балансова вартість відповідної групи основних фондів збільшується на суму всіх виробничих витрат, понесених платником податку, що пов'язані з їх виготовленням та введенням в експлуатацію, а також витрат на виготовлення таких основних фондів, що мають інші джерела фінансування, без урахування сплаченого податку на додану вартість, у разі коли платник податку на прибуток підприємств зареєстрований платником податку на додану вартість. 8.4.3. У разі виведення з експлуатації окремих об'єктів основних фондів групи 1 у зв'язку з їх продажем балансова вартість групи 1 зменшується на суму балансової вартості такого об'єкта. Сума перевищення виручки від продажу над балансовою вартістю окремих об'єктів основних фондів групи 1 та нематеріальних активів включається до валових доходів платника податку, а сума перевищення балансової вартості над виручкою від такого продажу включається до валових витрат платника податку. 8.4.4. У разі виведення з експлуатації основних фондів груп 2 і 3 у зв'язку з їх продажем балансова вартість групи зменшується на суму вартості продажу таких основних фондів (вартості продукції, робіт, послуг, отриманих платником податку в межах бартерних (товарообмінних) операцій). Якщо сума вартості основних фондів дорівнює або перевищує балансову вартість відповідної групи, її балансова вартість прирівнюється до нуля, а сума перевищення включається до валового доходу платника податку відповідного періоду. 8.4.5. У разі виведення з експлуатації окремого об'єкта основних фондів групи 1 в зв'язку з його ліквідацією, капітальним ремонтом, реконструкцією та консервацією за рішенням платника податку або Кабінету Міністрів України балансова вартість такого об'єкта для цілей амортизації прирівнюється до нуля. При цьому амортизаційні відрахування не нараховуються. Зворотне введення основних фондів після проведення їх капітального ремонту, реконструкції або модернізації здійснюється у порядку, встановленому підпунктом 8.4.2 цієї статті. 8.4.6. У разі виведення з експлуатації окремих фондів груп 2 і 3 у зв'язку з їх ліквідацією, капітальним ремонтом, реконструкцією, модернізацією та консервацією за рішенням платника податку або Кабінету Міністрів України балансова вартість груп не змінюється. Зворотне введення таких основних фондів в експлуатацію після проведення їх капітального ремонту, реконструкції та модернізації збільшує баланс групи тільки на суму витрат, пов'язаних з цими роботами. 8.4.7. Якщо на початок звітного кварталу групи 2 і 3 основних фондів не містять матеріальних цінностей, балансова вартість такої групи відноситься до валових витрат платника податку такого звітного періоду. Норми цього підпункту не застосовуються при визначенні платником податку амортизаційних відрахувань на суму поліпшень основних фондів, одержаних в оперативний лізинг (оренду). [Підпункт 8.4.7. пункту 8.4. статті 8 доповнено згідно із Законом України N 639/97-ВР від 18.11.97р.] 8.4.8. У разі вимушеної заміни основних фондів, якщо з не залежних від платника податку обставин вони (чи їх частина) зруйновані, вкрадені чи підлягають знесенню або платник податку змушений відмовлятись від використання таких основних фондів з обставин загрози чи неминучої заміни, зруйнування або знесення (за умови підтвердження наявності такої загрози або неминучості у порядку, визначеному законодавством), платник податку в звітному періоді, на який припадає така заміна: а) збільшує валові витрати на суму балансової вартості окремого об'єкта основних фондів групи 1, який підлягає вимушеній заміні, а вартість такого об'єкта прирівнюється до нуля; б) не змінює балансову вартість груп 2 і 3 для таких обставин стосовно основних фондів цих груп. 8.4.9. У разі коли страхова організація або інша юридична чи фізична особа, визнана винною у заподіяній шкоді, компенсує платнику податку втрати, пов'язані з вимушеною заміною основних фондів, платник податку в податковий період, на який припадає така компенсація: а) збільшує валовий доход на суму компенсації за основні фонди групи 1; б) зменшує баланс відповідної групи основних фондів на суму компенсації за основні фонди груп 2 і 3. 8.4.10. У разі якщо платник податку приймає рішення про ліквідацію окремого об'єкта основних фондів групи 1, не пов'язане з обставинами, обумовленими підпунктом 8.4.8 цієї статті, балансова вартість такого об'єкта не відноситься до валових витрат і відшкодовується за рахунок власних джерел платника податку. 8.5. Порядок обліку основних фондів, наданих в лізинг (оренду) 8.5.1. Балансова вартість відповідної групи основних фондів не зменшується на вартість основних фондів, які надаються платником податку в оперативний лізинг (оренду). 8.5.2. Балансова вартість відповідної групи основних фондів зменшується на вартість основних фондів, які надаються платником податку у фінансовий лізинг (оренду) у порядку, передбаченому для продажу основних фондів. При цьому лізингоотримувач (орендар) збільшує балансову вартість відповідної групи основних фондів у порядку, передбаченому для придбання основних фондів. 8.6. Норми амортизації 8.6.1. Норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного (податкового) періоду в такому розмірі (в розрахунку на календарний квартал): група 1 - 1,25 відсотка; група 2 - 6,25 відсотка; група 3 - 3,75 відсотка. [Підпункт 8.6.1. пункту 8.6. статті 8 викладено в новій редакції згідно із Законом України N 639/97-ВР від 18.11.97р.] 8.6.2. Платник податку може самостійно прийняти рішення про застосування прискореної амортизації основних фондів групи 3, придбаних після набрання чинності цим Законом за такими нормами (у розрахунку на календарний рік): [Абзац перший підпункту 8.6.2. пункту 8.6. статті 8 змінено згідно із Законом України N 639/97-ВР від 18.11.97р.] 1-й рік експлуатації - 15 відсотків; 2-й рік експлуатації - 30 відсотків; 3-й рік експлуатації - 20 відсотків; 4-й рік експлуатації - 15 відсотків; 5-й рік експлуатації - 10 відсотків; 6-й рік експлуатації - 5 відсотків; 7-й рік експлуатації - 5 відсотків. Зазначене рішення не може бути прийняте платниками податку, що випускають продукцію (роботи, послуги), ціни (тарифи) на яку встановлюються (регулюються) державою, або платниками податку, які визнані такими, що займають монопольне становище на ринку, відповідно до закону. [Абзац восьмий підпункту 8.6.2. пункту 8.6. статті 8 змінено згідно із Законом України N 639/97-ВР від 18.11.97р.] Облік таких основних фондів ведеться окремо по кожному об'єкту. Амортизаційні відрахування нараховуються на балансову вартість таких об'єктів, яка дорівнює їх первісній вартості, збільшеній на суму витрат, пов'язаних із поліпшенням таких фондів, у порядку, передбаченому підпунктами 8.3.2 і 8.7.1 цієї статті. 8.6.3. Тимчасово, до 1 січня 2009 року, установити для суб'єктів космічної діяльності щорічну 20-відсоткову норму прискореної амортизації основних фондів групи 3. При цьому амортизація основних фондів групи 3 провадиться до досягнення балансовою вартістю групи нульового значення. [Статтю 8 доповнено підпунктом 8.6.3 згідно із Законом України N 1559-ІІІ від 16.03.2000 р.] 8.7. Поточний і капітальний ремонт, реконструкція, модернізація, технічне переозброєння та інші види поліпшення основних фондів 8.7.1. Платники податку мають право протягом звітного року віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, у сумі, що не перевищує п'ять відсотків сукупної балансової вартості груп основних фондів на початок звітного року. Витрати, що перевищують зазначену суму, відносяться на збільшення балансової вартості груп 2 і 3 (балансової вартості окремого об'єкта основних фондів групи 1) та підлягають амортизації за нормами, передбаченими для відповідних основних фондів. 8.8. Амортизація витрат на поліпшення основних фондів, одержаних в оперативний лізинг (оренду) 8.8.1. У разі коли договір оперативного лізингу (оренди) зобов'язує або дозволяє орендарю здійснювати поліпшення об'єкта оперативного лізингу (оренди), орендар може збільшити (створити) балансову вартість відповідної групи основних фондів на вартість фактично проведених поліпшень такого об'єкта. При цьому орендарем не враховується балансова вартість об'єкта оперативного лізингу (оренди) за винятком вартості фактично проведених його поліпшень при застосуванні пункту 8.7 цього Закону. [Статтю доповнено новим пунктом 8.8. згідно із Законом України N 639/97-ВР від 18.11.97р.] Стаття 9. Амортизація витрат, пов’язаних з видобутком корисних копалин 9.1. Будь-які витрати на розвідку (дорозвідку), облаштування та розробку будь-яких запасів (родовищ) корисних копалин (за винятком витрат, передбачених у підпункті 5.2.16 пункту 5.2 статті 5 цього Закону), включаються до окремої групи витрат платника податку, на балансі якого перебувають такі запаси (родовища), та підлягають амортизації. [Пункт 9.1 статті 9 викладено в новій редакції згідно із Законом України N 2712-III від 20.09.2001 р.] 9.2. Перелік витрат, що включаються до окремої групи витрат платника податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України"; [Пункт 9.2 статті 9 викладено в новій редакції згідно із Законом України N 2712-III від 20.09.2001 р.] 9.3. Облік балансової вартості витрат, пов'язаних з видобутком корисних копалин, ведеться по кожному окремому родовищу (кар'єру, шахті, свердловині). Порядок такого обліку встановлюється Міністерством фінансів України. 9.4. Сума амортизаційних відрахувань звітного періоду на витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин (за винятком свердловин, що використовуються для розробки нафтових та газових родовищ), розраховується за формулою: [Абзац перший пункту 9.4 доповнено згідно із Законом України N 2712-III від 20.09.2001 р.] С(а) = Б(а) х О(а) : О(з), де С(а) - сума амортизаційних відрахувань за звітний квартал; Б(а) - балансова вартість групи на початок звітного періоду, яка дорівнює балансовій вартості групи на початок кварталу, що передує звітному, збільшеній на суму витрат на розвідку (дорозвідку) та облаштування запасів (родовищ) корисних копалин, понесених протягом попереднього кварталу; О(а) - обсяг (у натуральних величинах) корисних копалин, фактично видобутих протягом звітного кварталу; О(з) - загальний розрахунковий обсяг (у натуральних величинах) видобутку корисних копалин на відповідному родовищі, який визначається за методикою, що затверджується Кабінетом Міністрів України; [Абзац шостий пункту 9.4 викладено в новій редакції згідно із Законом України N 2712-III від 20.09.2001 р.] Платники податку всіх форм власності мають право застосувати щорічну індексацію балансової вартості витрат, пов'язаних з видобутком корисних копалин, на коефіцієнт індексації, який нараховується за формулою: Кі= [І(а-1) - 10]:100 , де [Абзац восьмий пункту 9.4. статті 9 змінено згідно із Законом України N 639/97-ВР від 18.11.97р.] І(а-1) - індекс інфляції, за результатами якої провадиться індексація. Якщо значення Кі не перевищує одиниці, індексація не провадиться. У разі коли платник податку застосував коефіцієнт індексації, такий платник податку зобов'язаний визнати капітальний доход у сумі, що дорівнює різниці між балансовою вартістю витрат, пов'язаних з видобутком корисних копалин, яка визначена на початок звітного року із застосуванням коефіцієнта індексації, і балансовою вартістю таких витрат до такої індексації. Зазначений капітальний доход відноситься до складу валових доходів платника податку кожного звітного кварталу звітного року в сумі, яка визначається як добуток суми капітального доходу на коефіцієнт, що дорівнює О(ар) : О(з):4, де О(ар) - обсяг (у натуральних величинах) корисних копалин, фактично видобутих протягом року, що передував звітному; О(з) - загальний розрахунковий обсяг (у натуральних величинах) видобутку корисних копалин на відповідному родовищі. 9.5. Норми амортизації для свердловин, що використовуються для розробки нафтових та газових родовищ, встановлюються у відсотках до їх первісної вартості у такому розмірі (в розрахунку на рік): 1-й рік експлуатації - 10 відсотків; 2-й рік експлуатації - 18 відсотків; 3-й рік експлуатації - 14 відсотків; 4-й рік експлуатації - 12 відсотків; 5-й рік експлуатації - 9 відсотків; 6-й рік експлуатації - 7 відсотків; 7-й рік експлуатації - 7 відсотків; 8-й рік експлуатації - 7 відсотків; 9-й рік експлуатації - 7 відсотків; 10-й рік експлуатації - 6 відсотків; 11-й рік експлуатації - 3 відсотки. Платники податку мають право протягом звітного року віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані із проведенням ремонту, реконструкції, модернізації та іншим поліпшенням свердловин, що використовуються для розробки нафтових та газових родовищ, у сумі, що не перевищує 10 відсотків первісної вартості окремої свердловини. Витрати, що перевищують зазначену суму, включаються до балансової вартості групи 3 основних фондів та підлягають амортизації згідно із підпунктом 8.6.1 статті 8 цього Закону. Індексація балансової вартості свердловин, що використовуються для розробки нафтових та газових родовищ, не провадиться. [Пункт 9.5 статті 9 викладено в новій редакції згідно із Законом України N 2712-III від 20.09.2001 р.] 9.6. У разі коли діяльність, пов'язана з розвідкою (дорозвідкою) запасів (родовищ) корисних копалин, не привела до їх відкриття або платником податку було прийнято рішення щодо недоцільності проведення подальшої розвідки чи розробки таких запасів (родовищ) у зв'язку з їх економічною недоцільністю, дозволяється віднесення витрат з такої розвідки (дорозвідки) чи розробки до складу валових витрат виробництва (обігу) поточного податкового періоду такого платника податку. При цьому балансова вартість такої групи витрат, пов'язана з видобутком корисних копалин, прирівнюється до нуля. Стаття 10. Ставка податку 10.1. Прибуток платників податку, включаючи підприємства, засновані на власності окремої фізичної особи, оподатковується за ставкою 30 відсотків до об'єкта оподаткування. Для підприємств гірничо-металургійного комплексу, які беруть участь в економічному експерименті, що проводиться з 1 липня 1999 року до 1 січня 2002 року, тимчасово встановлюється ставка оподаткування прибутку в розмірі 30 відсотків діючої ставки, а різниця у надходженні коштів, що утворилася від зміни ставки, спрямовується на поповнення обігових коштів підприємств. [Пункт 10.1 статті 10 доповнено новим абзацом згідно із Законом України N 934-XIV від 14.07.99 р.] 10.2. Оподаткування доходів від грального бізнесу 10.2.1. Платник податку, який здійснює виплату виграшів у лотерею або інші види ігор чи розиграшів, які передбачають придбання особою права на участь у таких іграх чи розиграшах до їх проведення, зобов'язаний утримувати та вносити до бюджету 30 відсотків суми таких виграшів. 10.2.2. Незалежно від положень підпункту 10.2.1 цього пункту будь-яка особа, яка здійснює виплату особі у зв'язку із виграшем у казино, бінго, інші ігри у гральних місцях (домах), зобов'язана утримувати та вносити до бюджету 30 відсотків суми прибутку такої особи, який визначається як різниця між її доходами, отриманими у вигляді виграшів за відповідний робочий день, та витратами, понесеними такою фізичною особою протягом такого робочого дня, пов'язаними з таким виграшем, але не більше суми такого виграшу. Порядок податкового обліку виграшів та витрат осіб, а також порядок звітності суб'єктів грального бізнесу встановлюються центральним податковим органом України. [Підпункт 10.2.3. пункту 10.2 статті 10 виключено згідно із Законом України N 1160-XIV від 19.10.99 р., у зв'язку з чим підпункт 10.2.4. вважаєтся підпунктом 10.2.3.] 10.2.3. Не підлягають оподаткуванню виграші у державні грошові лотереї. Під державними грошовими лотереями слід розуміти лотереї, які передбачають наявність призового фонду у розмірах не менш як 50 відсотків суми отриманих доходів, а також відрахувань до Державного бюджету України в розмірі не менш як 30 відсотків від доходів, що залишаються у розпорядженні відрахувань до призового фонду. [У частину першу підпункту 10.2.3 пункту 10.2 статті 10 внесено зміни згідно із Законом України N 1969-III від 21.09.2000 р.] Міністерство фінансів України встановлює вимоги щодо порядку фінансового контролю за діяльністю з випуску та проведення лотерей. Податок на прибуток, передбачений у пункті 10.1 цієї статті, не справляється із суми перевищення доходів над витратами, пов'язаними з випуском та проведенням державних лотерей. [Пункт 10.2. статті 10 викладено в новій редакції згідно із Законом України N 639/97-ВР від 18.11.97 р.] [Частину другу підпункту 10.2.3 пункту 10.2 статті 10 викладено в новій редакції згідно із Законом України N 1969-III від 21.09.2000 р.] Стаття 11. Правила ведення податкового обліку |
| НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКИЙ ГОЛОВА Згідно зі статтею 42 Закону України від 21 травня 1997 р. №280-97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» |
НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКИЙ ГОЛОВА Згідно зі статтею 42 Закону України від 21 травня 1997 р. №280-97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» |
| НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКИЙ ГОЛОВА Згідно зі статтею 42 Закону України від 21 травня 1997 р. №280-97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» |
НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКИЙ ГОЛОВА Згідно зі статтею 42 Закону України від 21 травня 1997 р. №280-97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» |
| НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКИЙ ГОЛОВА Згідно зі статтею 42 Закону України від 21 травня 1997 р. №280-97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» |
Закону України від 21. 05. 1997 №280/97-ВР (280/97-ВР) ... |
| УКРА Ї Н А Ш ПОЛЯНСЬКА МІСЬКА РАДА ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ Р І ШЕНН Я України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року Ш80/97-ВР (із внесеними змінами та доповненнями), статті 10,... |
ВИРІШЕНО: Встановити збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року N280/97-ВР (із внесеними змінами та доповненнями), статті... |
| ЗАКОН УКРАЇНИ Додатково дивіться нижче ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2009 року |
ЗАКОН УКРАЇНИ З 14 червня 2013 року до цього Закону будуть внесені зміни згідно із Законом України від 17 травня 2012 року N 4709-VI |